Постанова

від 08.10.2019 по справі 420/1825/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/1825/19 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу КОЛОС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського кооперативу КОЛОС до Державної екологічної інспекції в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису №94 від 22.10.2018, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2019 року Сільськогосподарський кооператив КОЛОС звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати Припис №94 від 22.10.2018 року, складеного Інспекцією в Одеській області за результатами перевірки СК КОЛОС .

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що позивач здійснює свою діяльність у відповідності до статуту, а саме основним видом є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

23 квітня 2018 року ним укладений з ТОВ Екопрайм плюс договір №63/ЕКО-2018 договір щодо організації комплексних робіт зі збору інформації для отримання декларації про утворення відходів, організацію комплексних робіт по проведенню інвентаризації відходів та розробці технічних паспортів по кожному виду відходів.

З 16.10.2018 по 22.10.2018 Інспекцією проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності СК КОЛОС . За наслідками перевірки складений Акт № 101/10, на підставі якого видано оскаржуваний Припис № 94 від 22.10.2018 року, який містить перелік вимог з терміном їх виконання.

Позивач стверджував, що Акт перевірки на підставі якого виданий оскаржуваний Припис, складений на підставі форми Акту затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №303 від 09.08.2017 року.

Відповідно до цього Наказу, уніфікований акт розроблявся на основі Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 року № 752. Але вказана постанова втратила чинність згідно з постановою КМУ від 19.05.2018 року, якою затверджені нові Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

На думку позивача уніфікована форма акту, яка використана при перевірки його діяльності, як така, що розроблена на підставі Методик, які є нечинними, не могла бути використана при проведенні перевірки, відповідно інформація відображена у вказаному Акті не може бути підставою для прийняття рішень, зокрема, оскаржуваного Припису.

Крім цього, позивач вважав, що відповідачем не відображено в Акті та не доведено, що піч для опалення побутового приміщення, ємність для миття запчастин у диз.паливі, закриті склади, устаткування брикетування та устаткування подрібнювача соломи є об`єктами, на які передбачено обов`язок отримання дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Інформація відображена в Акті щодо здійснення викидів в атмосферне повітря не відповідає дійсності та не підтверджена жодними доказами, відповідно пунктів 1,2 Припису є протиправними.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Сільськогосподарський кооператив КОЛОС подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що сільськогосподарський кооператив КОЛОС є юридичною особою, код ЄДРПОУ 13881611, основним видом економічної діяльності якого є - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння, олійних культур (основний).

З 16.10.2018 по 22.10.2018 Інспекцією проведений захід державного нагляду (контролю) відносно позивача та складений Акт № 101/10 за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Акт складений за формою затверджено. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303.

В Акті зазначено, що інспектором були встановлені порушення: частин 5, 6 статті 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря ; абзацу 6 частини 1 статті 10 Закону України Про охорону атмосферного повітря , пункту 7 частини 1 статті 44 ВКУ, пункту 2 природоохоронних заходів, пункту 1 Умов Дозволу на спеціальне водокористування; пунктів 1.13, 1.15 Порядку затвердженого наказом № 78; пункту в частини 1 статті 17 Закону України Про відходи ; пункту є, частини 1 статті 17 Закону України Про відходи ; пункту й частини 1 статті 17 Закону України Про відходи ; частини 2 статті 17 Закону України Про відходи , Порядку подання декларації про відходи та її форми затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 18.02.2016 №118; пункту 41 частини 1 статті 7 Закону України Про страхування .

22.10.2018 року позивачу винесений Припис № 94, яким СК КОЛОС з визначенням строку виконання зобов`язано:

- п. 1. Отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (до 23.12.2018 року);

- п. 2. При отриманні дозволу на викиди забруднюючих речовин розробити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (до 23.12.2018 року);

- п. 3. Встановити водомірний прилад та вести первинний облік забору та використання води приладом із внесенням показників до журналу первинного обліку забору та використання води (до 23.11.2019 року);

- п. 4. Скласти звіти про водокористування за встановленою формою 2-ТП відповідно інструментального обліку водомірним приладом (з 01.11.2018 року);

- п. 5. Провести інвентаризацію відходів та скласти технічні паспорти по кожному виду відходів (до 23.12.2018 року);

- п. 6. На основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти та вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються зі складанням документації первинного обліку утворення відходів форми 1-ВТ(з 01.11.2018 року);

- п. 7. Відповідно до проведеної інвентаризації відходів скласти договори по передачі відходів II-IV класів небезпеки (до 23.12.2018 року);

- п. 7-1. Складати акти виконаних робіт в разі передачі відходів по договорам (постійно під час передачі);

- п.8. Виділити місця та ємності для тимчасового зберігання таких відходів, як пісок, забруднений нафтопродуктами, відпрацьовані фільтри, ганчір`я промаслене, тара від використання ХЗЗР та інших, визначених інвентаризацією відходів та позначити їх надписами (до 23.12.2018 року);

- п.8-1. Здійснювати контроль за станом місця тимчасового розміщення власних відходів (постійно);

- п.9. Призначити відповідальних осіб у сфері провадження з відходами по підприємству (до 15.11.2018 року);

- п.10. Складати та подавати декларацію про відходи за формою та в порядку, затвердженим ПКМУ № 118 з урахуванням всіх видів відходів, які утворюються на підприємстві (з 23.12.2018 року щорічно);

- п.11. Здійснювати страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров`ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів (до 23.12.2018 року).

Припис отриманий головою СК КОЛОС Гук К.В., але вважаючи його прийнятим на підставі Акту, уніфікована форма якого розроблена на підставі Методик, які є нечинними у зв`язку із затвердженням нових постановою КМУ від 10.05.2018 року №342, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності припису №94 від 22.10.2018.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) відповідно до Положення, затвердженого постановою КМУ від 19.04.2017 року №275 є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом пункту 2 Положення Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Положенням визначені основні завдання Держекоінспекції, права, повноваження, у тому числі визначені сфери щодо здійснення державного нагляду (контролю).

На підставі пункту 7 Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Держекоінспекції від 28.09.2017 року №652 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеський області, яка згідно з п.1 розділу І є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядкована. Пунктом 3 Положення встановлено, що основним завданням Державної екологічної інспекції в Одеський області є реалізація повноважень Держекоінспекції в межах Одеської області.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

За правилами статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) у разі необхідності вжиття заходів реагування протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частин першої статті 4 КАС України).

Відтак, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а відтак, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

Разом з тим, спірний припис містить висновки про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, однак, не містить визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень.

З огляду на правову природу припису, такий породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, а відтак, наділений рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" припису передбачає його обґрунтованість.

У даній справі зміст спірного припису, який є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для адресата, полягає в тому, щоб "усунути порушення вимог законодавства", встановлені уповноваженою особою. Додатково про обов`язковий характер даного припису свідчить застереження в ньому про те, що його невиконання є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

В ході судового розгляду позивач не спростовував факту проведення перевірки, складання акту та отримання припису, однак вважав припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки складений на підставі уніфікованої форми Акту затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 303 від 09.08.2017 року, але вона використана протиправно з огляду на зміну методик, відповідно до яких така уніфікована форма затверджується.

Згідно пункту 15 статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності комплексні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини 2 статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), має передбачати, у тому числі, оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявність порушень у попередній діяльності суб`єктів господарювання (крім новостворених).

Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб`єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу.

Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

В ході судового розгляду встановлено, що за наслідками перевірки позивача відповідачем складений Акт за формою затвердженою Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303, який прийнятий, як зазначено у самому наказі, відповідно до статей 20-2, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", частини 2 статті 5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за наслідками проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 року №752, з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства екології та природних ресурсів у відповідність до чинного законодавства.

Так, Постанова Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 року №752, на яку міститься посилання в Наказі Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303, втратила чинність у відповідності до постанови КМУ №342 від 10.05.2018 року, якою затверджені нові Методики, у тому числі Методика розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі Методика розроблення уніфікованих форм актів №342).

Пунктом 1-1 постанови КМУ №342 від 10.05.2018 року установлено, що положення затверджених цією постановою методик не застосовуються до 1 вересня 2018 року.

Однак, позиція позивача, що наслідком затвердження нової Методики розроблення уніфікованих форм актів №342 є неправомірність застосування уніфікованої форми акту, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303 є передчасною.

За змістом пункту 1 Методики розроблення уніфікованих форм актів №342 (далі - Методика) ця Методика встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

На підставі пункту 2 Методики уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження.

За правилами пункту 4 встановлено, що перегляд уніфікованої форми акта перевірки, зокрема переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), здійснюється у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Отже, постановою КМУ №342 від 10.05.2018 лише затверджена Методика, яка встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

Водночас вказана постанова визначає лише початок її застосування - після 01.09.2018. Постанова не встановлює будь-яких строків щодо розроблення нової уніфікованої форми акта перевірки з урахуванням затвердження нової методики. Більш того, враховуючи положення пункту 4 перегляд уніфікованої форми акта перевірки здійснюється лише у разі внесення змін до нормативно-правових актів, на підставі яких розроблений перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю), або прийняття нових нормативно-правових актів у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Відтак, застосування відповідачем уніфікованої форми акту, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 09.08.2017 року №303, при складанні Акту перевірки позивача, не є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного Припису виданого на підставі цього Акту.

Позивач також вказував про протиправність пунктів 1,2 Припису, оскільки інформація відображена в Акті щодо здійснення викидів в атмосферне повітря не відповідає дійсності та не підтверджена жодними доказами.

У пунктах 1 та 2 Припису від позивача вимагається отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п.1); при отриманні дозволу на викиди забруднюючих речовин розробити спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п.2).

Зазначені вимоги Припису внесені у зв`язку з встановленням перевіркою порушень частин 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" щодо здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу повітря стаціонарними джерелами при відсутності дозволу, абзацу 6 частини 1 статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" щодо не розроблення спеціальних заходів охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Стаття 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" визначає питання регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел.

За змістом частин 5, 6 статті 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За правилами абзацу 6 частини 1 статті 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря.

На підставі статті 1 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" наведені значення термінів, у якому вони вживаються у Законі.

Атмосферне повітря - життєво важливий компонент навколишнього природного середовища, який являє собою природну суміш газів, що знаходиться за межами жилих, виробничих та інших приміщень; охорона атмосферного повітря - система заходів, пов`язаних із збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.

Викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

В ході перевірки на підставі переліку основних засобів за формою ОС-7 та візуального обстеження були встановлені джерела викиду. Наявність вказаних джерел викидів підтверджена також тим, що самим позивачем був укладений договір з ТОВ Екопрайм плюс договір № 63/ЕКО-2018 договір щодо організації комплексних робіт зі збору інформації для отримання декларації про утворення відходів, організацію комплексних робіт по проведенню інвентаризації відходів та розробці технічних паспортів по кожному виду відходів з метою оформлення документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до довідки ТОВ Екопрайм плюс наданою відповідачем до відзиву, ТОВ підтвердило укладення вказаного договору та зазначило, що відповідно до його умов були проведені наступні роботи: проведена інвентаризації всіх стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; проведені вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел; підготовлена інформація про отримання дозволів для ознайомлення з нею громадськості ; планується подача на реєстрацію до Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації Звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин.

Таким чином на підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність припису №94 від 22.10.2018.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги.

Посилання апелянта на пункт 2.2 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіли державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджену Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639, відповідно до якого факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторного контролю, документальної перевірки суб`єктів господарювання та розрахунковими методами, що не було зроблено перевіряючим, спростовується тим, що під час перевірки та за її результатами не ставилось питання про відшкодування збитків, що вимагало б вимагало обов`язків інструментально-лабораторний контроль.

Згідно підпункту 2.1.2 пункту 2.1 вказаної Методики викиди наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Доводи апелянта, що застосування Уніфікованої форми Акту не відповідає оновленій Методиці розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), що була затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342 колегія суддів відхиляє з огляду на таке.

Так, акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Сільськогосподарського кооперативу КОЛОС є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського кооперативу КОЛОС залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі № 420/1825/19 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Г.В. Семенюк

Суддя: А.Г. Федусик