Рішення

від 28.05.2019 по справі 520/2892/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 травня 2019 р. справа № 520/2892/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - Шикути Д.В.,

представника відповідача - Безкровного М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм" (вул. Дніпропетровська, буд. 223, к. 6-9, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, код ЄДРПОУ 37948751) про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм", в якому просить суд стягнути до бюджету кошти у розмірі 535649,48 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм" (вул. Дніпропетровська, буд. 223, к. 6-9, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, код ЄДРПОУ 37948751) з усіх відкритих розрахунків та у разі неповного погашення боргу за рахунок вилучення готівкових коштів.

В обґрунтування позову вказано, що станом на дату звернення до суду ТОВ Родон Фарм , має податковий борг в загальному розмірі 535 649,48 грн. з податку на додану вартість. У зв`язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені строки. відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, ТОВ Родон Фарм направлено податкову вимогу № 87614-17 від 04.07.2018, яку вручено платнику податків 28.09.2018.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду.

Відповідачем через канцелярію суду 19.04.2019 надано відзив на позов, в якому вказано, що податкова вимога від 04.07.2018 р. № 87614-17 винесена незаконно, в порушення вимог п. 59.1 ст. 59 ПКУ. До позовної заяви, разом з копією корінця податкової вимоги від 04.07.2018 №87614 17 долучено також копію повідомлення про вручення, яке містить номери поштових відправлень: № 6130101475940 та № 6103603646660. В повідомленні про вручення будь-яких підписів представника ТОВ Родон Фарм в отриманні відправлення немає. Відповідач також зазначає, що весь наявний податковий борг 30.07.2018 відповідачем погашено, а тому податкова вимога № 87614-17 від 04.07.2018 є відкликаною. Відповідач вказує, що після несплати податкових зобов`язань з ПДВ за червень 2018 року у ТОВ Родон Фарм знов виник податковий борг, але тут треба враховувати, що останнім днем сплати ПДВ за вищевказаною декларацією є 30.07.2018, тому борг виник вже 31.07.2019, на наступний день після сплати відповідачем свого податкового боргу. Це свідчить, що 30.07.2018 податковий борг ТОВ Родон Фарм перервався, податкова вимога № 87614-17 втратила силу, а лише 31.07.2018 виник новий податковий борг.

Позивачем надано до суду письмові пояснення, в яких зазначено, що повідомлення про вручення, яке містить номери поштових відправлень: № 6130101475940 та № 6103603646660 чітко містить відмітки "вручено" та "за довіреністю" уповноваженій особі Паршиковій 28.09.2018. 30.07.2018 року зараховано надходження до бюджету у сумі 14 561,00 грн., проте одночасно було нараховано податковий борг по податковій декларації з податку на додану вартість № 9148378083 від 18.07.2018 в сумі 252137,00 грн. При цьому погашення заборгованості за декларацією № 9122118897 від 18.06.2018 не спричинило погашення заборгованості за декларацією № 9148378083, що унеможливлює відкликання податкової вимоги № 87614-17 від 04.07.2018. Відповідач також не скористався можливістю оскаржити податкову вимогу, на даний час податковий борг не сплатив, в зв`язку з чим податкова вимога не є скасованою, зміненою або відкликаною.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у відзиві, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм" зареєстровано як суб`єкт господарювання - юридична особа, перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 37648751. Як платник податків відповідач перебуває на обліку в Харківському управлінні ГУ ДФС у Харківській області.

Відповідач має податковий борг, що виник на підставі самостійно задекларованих податкових зобов`язань з податку на додану вартість за деклараціями N9148378083 від 18.07.2018 (частково сплачено 23 265,52 грн, підлягає стягненню - 228 871,48 грн); № 9202386393 від 20.09.2018, № 9229761213 від 22.10.2018, № 9256880016 від 20.11.2018, № 9306961677 від 17.01.2019.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.16.1.3 та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.39 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що у справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Відповідно до п.56.11 ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.п.16.1.4 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що на дату звернення з позовом сума заборгованості обліковується в картах особового рахунку відповідача за відповідним платежем.

Згідно положень п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання у встановлені строки, відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу № 187614-17 від 04.07.2018.

У матеріалах справи наявне повідомлення про вручення, яке містить номери поштових відправлень: № 6130101475940 та № 6103603646660 та містить відмітки "вручено" та "за довіреністю" уповноваженій особі Паршиковій 28.09.2018.

Відповідачем до суду не надано доказів того, що вказана особа не працює на підприємстві.

Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги відповідачем також до суду не надано.

Щодо аргументів відповідача про те, що податковий борг переривався 30.07.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством (п.31.1 ст.31 ПК України).

Останнім днем строку сплати заборгованості за декларацією № 9148378083 від 18.07.2018 є 30.07.2018. Несплачена сума грошових зобов`язань за цією декларацією набуває статусу податкового боргу 31.08.2018 - з дня, наступного за останнім днем строку сплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань.

Судом із інтегрованої картки платника податків встановлено, що 30.07.2018 зараховано надходження до бюджету у сумі 14561,00 грн; 30.07.2018 - погашено недоїмки у сумі 13879,02 грн по податковій декларації з податку на додану вартість № 9122118897 від 18.06.2018; 30.07.2018 - зменшено боргу по штрафним санкціям у сумі 510 грн по податковому повідомленню-рішенню № 0039561210 від 15.03.2018; 30.07.2018 - нараховано пені на податкове повідомлення-рішення № 0039561210 від 15.03.2018 у сумі 5,87 грн.

При цьому, як зазначає позивач, переплату у сумі 171,98 грн контролюючим органом зменшено в рахунок погашення податкового боргу за декларацією № 9148378083 від 18.07.2018.

Однак, як вже встановлено судом, статусу податкового боргу сума податку за такою декларацією набуває 31.07.2018.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, у межах спірних правовідносин податковий борг відповідача переривався 30.07.2018 - в останній день строку сплати податку за декларацією № 9148378083 від 18.07.2018, яка ще не мала статусу податкового боргу.

Відповідно до приписів п.п.60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі (п.60.2 ст.60 ПК України).

Враховуючи, що погашення податкового боргу відповідачем відбулось 30.07.2018, узгоджена сума грошового зобов`язання за декларацією № 9148378083 від 18.07.2018 набула статусу податкового боргу 31.07.2018, суд приходить до висновку про те, що податкова вимога № 187614-17 від 04.07.2018 вважається відкликаною 30.07.2018.

Доказів надіслання платнику податків податкової вимоги щодо податкового боргу, який виник у зв`язку з несплатою грошових зобов`язань з 31.07.2018, у тому числі і за декларацією № 9148378083 від 18.07.2018, позивачем до суду не надано.

Оскільки вимоги чинного законодавства пов`язують можливість стягнення боргу у судовому порядку із безперервністю податкового боргу, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у зв`язку з тим, що податковий борг відповідача переривався.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права, оцінюючи аргументи сторін.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що доказів погашення відповідачем зазначеної суми станом на день розгляду спору не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 39599198) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Родон Фарм" (вул. Дніпропетровська, буд. 223, к. 6-9, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, код ЄДРПОУ 37948751) про стягнення податкового боргу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 13 червня 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов