Рішення

від 11.06.2019 по справі 825/2166/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 року м. Чернігів Справа № 825/2166/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

суддів - Клопота С.Л., Лобана Д.В.,

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Новгород-Сіверського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Н.-Сіверське ОУПФУ), у якому просив:

- визнати протиправним рішення відповідача від 13.04.2018 №20/03/С-11 про відмову йому у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

- зобов`язати відповідача здійснити йому з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Суд мотивував своє рішення тим, що правило призначення пенсії у розмірі 5 мінімальних заробітних плат як мінімальна соціальна гарантія, передбачена статтею 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у первісній редакції, запроваджено законодавцем саме для військовослужбовців дійсної строкової служби за призовом. Тому, суд не знайшов підстав для поширення на інші категорії військовослужбовців вказаного правила, що було запроваджено для військовослужбовців строкової служби, а враховуючи, що позивач на час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС дійсну строкову службу не проходив, підстави для задоволення позову були відсутні.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018 апеляційна скарга на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №825/2166/18 залишена без задоволення, а зазначене рішення суду першої інстанції - без змін. Таким чином, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №825/2166/18 набрало законної сили.

14.05.2019 (відповідно до відбитку штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення суду від 27.06.2018 за виключними обставинами, задовольнивши його позовні вимоги.

В обґрунтування своєї заяви зазначив, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 є таким, що підлягає перегляду за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, заявник є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії. З огляду на це, позивач вважає, що він має право на пенсію відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Проте, у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2018, яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2018, суд встановив, що у період з 13.08.1986 по 08.09.1986 позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, втім у вказаний період не проходив дійсну строкову службу. Тому, у задоволенні позову було відмовлено.

Заявник вказує, що в рішенні від 25.04.2019 у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) Конституційний Суд України (далі - КСУ) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі змінами, за яким визнання розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

При цьому, за твердженнями заявника, такі висновки КСУ є визначальними, а викладені обставини є виключними, мають істотне значення для правильного розгляду справи, для перегляду рішення суду та задоволення позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.05.2019 відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №825/2166/18, та призначено заяву до розгляду колегією суддів у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Позивач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином, заяв і клопотань не надав.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав відзив у якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та зазначив, що на момент звернення позивача до суду з позовом та ухвалення Чернігівським окружним адміністративним судом рішення, положення частини третьої статті 59 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. Крім того, посилаючись на частину шосту статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що рішення суду від 27.06.2018 не може переглядатись у зв`язку з виключними обставинами. Правомірність перерахунку пенсії за період з 25.04.2019 може бути предметом судового розгляду лише в разі звернення ОСОБА_1 до суду з новим позовом у загальному порядку.

Відповідно до частини другої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

В силу положень статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, у їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, а також, надаючи оцінку обставинам, зазначеним заявником у заяві про перегляд рішення суду за виключними обставинами, переглядаючи за виключними обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №825/2166/18, зазначає таке.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_1 та копією вкладки №616262 (а.с. 12).

У період з 13.08.1986 по 08.09.1986 позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 , копією архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 06.10.1999 №51/1/13498 (а.с. 13, 14).

Разом з тим, як слідує з копії військового квитка та копії трудової книжки колгоспника, позивач строкову військову службі проходив в період з 10.05.1976 по 26.04.1978, а в період з 13.08.1986 по 08.09.1986 - перебував на навчальний зборах та за ним зберігався середній заробіток за місцем постійної роботи.

10.04.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2017, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 8).

Листом від 13.04.2018 за №20/03/С-11 ОСОБА_2 .-Сіверське ОСОБА_3 відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, оскільки позивач не проходив дійсну строкову військову службу під час участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а перебував на учбових зборах зі збереженням заробітної плати за постійним місцем роботи (а.с. 9).

Не погодившись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

З огляду на викладене, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу протиправності рішення органу Пенсійного фонду щодо відмови у перерахунку пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 01.10.2017.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №825/2166/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2018, у задоволенні позову було відмовлено повністю з підстав того, що під час участі у ліквідації наслідків ЧАЕС ОСОБА_1 у вищевказаний період не проходив дійсну строкову службу, а тому не має права на перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с. 51-53, 84-86).

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-XII).

Статтею 1 Закону №796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Отже, метою та завданнями цього Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Відповідно до статті 59 Закону №796-XII (у редакції Закону України від 05.10.2006 №231-V) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до ст.51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Таким чином, частина третя статті 59 Закону №796-XII (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ) регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

У свою чергу, Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону №796-XII викладено у новій редакції: Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року .

Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій частини третьої статті 59 Закону №796-XII свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, внісши зміни до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дія статті 59 Закону №796-XII (обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до ч.3 ст.59 Закону №796-XII не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом в ухвалах від 08.05.2018 у справі №820/1148/18 (провадження №Пз/9901/33/18), від 21.05.2018 у справі №816/1159/18 (провадження №Пз/9901/37/18), від 11.06.2018 у справі №820/2589/18 (провадження №Пз/9901/39/18), від 11.06.2018 у справі №825/1922/18 (провадження №Пз/9901/41/18) та від 13.06.2018 у справі №812/1094/18 (провадження №Пз/9901/43/18).

Як встановлено судом вище, позивач з 10.05.1976 по 26.04.1978 проходив дійсну строкову військову службу, а з 13.08.1986 по 08.09.1986 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, у період з 13.08.1986 по 08.09.1986 позивач працював та за ним зберігався середній заробіток.

Отже, позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження дійсної строкової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210).

Пунктом 1 Порядку №1210 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 54 і статті 57 Закону №796-XII.

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою (пункт 9 Порядку №1210).

15.11.2017 (після внесення змін до ст.59 Закону №796-XII) постановою Кабінету Міністрів України №851 внесено зміни до Порядку №1210, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок №1210 п.9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Отже, пункт 9-1 Порядку прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону №796-XII, а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.

За таких обставин та з урахуванням встановлення судом факту, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС поза межами проходження дійсної строкової служби, дія частини третьої статті 59 Закону №796-XII та пункту 9-1 Порядку №1210 на ОСОБА_1 не поширюються.

Водночас, суд зазначає, що частину третю статті 59 Закону №796-XII необхідно застосовувати з урахуванням контекстного зв`язку з іншими її положеннями та статтею 10 Закону №796-XII.

Зокрема, статтею 10 Закону №796-XII встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до примітки до статті 10 Закону №796-XII тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Суд зауважує, що стаття 59 має назву "Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи", отже її положеннями врегульовано порядок призначення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків ЧАЕС саме під час проходження військової служби.

Таким чином, виходячи з аналізу зазначених норм, приписи статті 59 Закону №796-XII не врегульовують питання пенсійного забезпечення всіх осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і внаслідок чого стали інвалідами, а визначає право на пенсію певної категорії військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу, приймаючи участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, і стали інвалідами.

Пункт 9-1 Порядку №1210 повністю повторює зміст частини третьої статті 59 Закону №796-XII, зі встановленням механізму обчислення пенсії за відповідною формулою.

Отже, пунктом 9-1 Порядку №1210 визначено механізм обчислення пенсії особам, які мають право на таке обчислення на підставі статті 59 Закону №796-XII, тобто особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме під час проходження дійсної строкової служби.

За таких обставин та враховуючи, що за змістом статті 10 Закону №796-ХІІ до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці та що стаття 59 Закону №796-ХІІ регулює пенсії саме військовослужбовців, суд дійшов висновку, що частина третя статті 59 Закону визначає порядок призначення пенсії серед інших особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, у рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №825/2166/18, суд надав правову оцінку та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Водночас, 25.04.2019 Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) (№1-р(II)/2019), яким вирішено:

1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю;

2) словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, вимога частини третьої статті 59 Закону №796-XII щодо участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби втратила чинність з 25.04.2019, тому суд, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача вважає, що слід застосувати до спірних правовідносин частину другу статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності, відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року), саме з 25.04.2019.

Згідно з пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Крім того, відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від 06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від 18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Отже, з урахуванням рішення Конституційного Суду України у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№1-р(II)/2019), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (зі змінами), суд вважає, що позивач отримав право на перерахунок пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з 25.04.2019.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, частину другу статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згадані висновки Верховного Суду, практику Європейського суду з прав людини та рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №3-14/2019 (402/19, 1737/19 (№1-р(II)/2019), суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 (з урахуванням виключних обставин в адміністративній справі) мають бути задоволені частково, шляхом визнання протиправної відмови ОСОБА_4 - ОСОБА_5 у перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, викладену у листі від 13.04.2018 №20/03/С-11; зобов`язання Н.-Сіверського ОСОБА_3 відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 25.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №825/2166/18 слід задовольнити, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №825/2166/18 - скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 361, 368-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новгород-Сіверського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.06.2018 у справі №825/2166/18 - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Новгород-Сіверського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 40378696, вул. Соборна, 3, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Новгород-Сіверського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, викладену у листі від 13.04.2018 №20/03/С-11.

Зобов`язати Новгород-Сіверське об`єднане управління Пенсійного фонду України відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 25.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Головуючий суддя С.В. Бородавкіна

Судді С.Л. Клопот

Д.В. Лобан