ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 червня 2019 р.Справа № 520/10617/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача Скребця О.М.,
представника відповідача Гусаченко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 22.03.19 року по справі № 520/10617/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінт-Альфа"
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Поінт-Альфа" (далі - ТОВ "Поінт-Альфа", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК2547/291/ЗНД/СПТД-ФС від 20.11.2018 на суму 372300 грн. на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінт-Альфа" (просп. Любові Малої, буд. 99, м. Харків, 61020, код 38632988) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код 39779919) про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК2547/291 /ЗНД/СПТД-ФС від 20.11.2018 на суму 372300 грн на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінт-Альфа" (просп. Любові Малої, буд. 99, м. Харків, 61020, код 38632988) судові витрати в розмірі 5584 (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят чотири) грн 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код 39779919).
Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не було повно, всебічно та неупереджено виконано процесуальний обов`язок зі збору доказів, не вивчено уві доводи позову та заперечень проти позову, що призвело до помилкових висновків.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області на підставі наказу № 01.01-07/1536 від 05.10.2018р. та направлення № 01.01-94/02.03/2766 від 05.10.2018 р. здійснено вихід за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінт-Альфа" (61020, Харківська область, місто Харків, проспект Постишева ( вул. Любові Малої), 99) для проведення інспекційного відвідування.
За наслідками відвідування інспектором праці складено акт №ХК2547/291/НД від 17.10.2018 р. про неможливість проведення інспекційного відвідування, копію якого разом із письмовою вимогою №ХК2547/291/ПД про надання документів надіслано позивачу для надання документів у строк до 09 год. 30 хв. 29.10.2018 р..
У зв`язку із тим, що станом на 09 год. 30 хв. 29.10.2018 р. документи визначені у вимозі ТОВ "Поінт-Альфа" не були надані, державним інспектором праці було складено повторно акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК2547/291/2НД від 29.10.2018 та вимогу про надання документів №ХК2547/291/2ПД від 29.10.2018, які направлені на адресу позивача.
29.10.2018 року на адресу Головного управління Держпраці у Харківській області надійшов лист від ТОВ "Поінт-Альфа" відповідь на вимогу №ХК2547/291/ПД від 17.10.2018, з переліком документів.
У зв`язку із тим, що відповідачем встановлено, що позивачем надано не повний перелік документів, які зазначені у вимозі №ХК2547/291/ПД від 17.10.2018, інспекторами праці Головного управління Держпраці у Харківській області 05 листопада 2018 року здійснено повторний виїзд за місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінт-Альфа" (61020, Харківська область, місто Харків, проспект Постишева (вул. Любові Малої), 99 з метою проведення інспекційного відвідування ТОВ "Поінт-Альфа" з питань дотримання адміністрацією вказаного підприємства законодавства про працю, у тому числі щодо фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків (виявлення неоформлених трудових відносин).
За наслідками відвідування інспектором праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХК2547/291/3НД від 05.11.2018 р.. Так, на думку відповідача, у діяльності інспекторів праці Головного управління Держпраці у Харківській області, у розумінні пункту 16 Порядку №295, було створено перешкоди внаслідок чого не виявилось можливим здійснити інспекційне відвідування ТОВ "Поінт-Альфа" в частині перевірки фактичного допуску за місцезнаходженням ТОВ "Поінт-Альфа" працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків (виявлення неоформлених трудових відносин).
20 листопада 2018 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу №ХК2547/291/ЗНД/СПТД-ФС у розмірі 372300 грн. на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України.
Позивач, вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки з боку підприємства будь-яких перешкод щодо діяльності Головного управління Держпраці у Харківській області здійснено не було, надані усі документи, які були витребувані відповідачем, а не знаходження директора та бухгалтера підприємства на робочому місці у зв`язку з відпусткою та відрядженням не може бути кваліфіковано як перешкода з боку підприємства в проведені перевірки працівниками Держпраці. Тому постанова про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК2547/291 /ЗНД/СПТД-ФС від 20.11.2018 на суму 372300 грн на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України є протиправною.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.
Згідно з частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з підпунктом 6 пункту 4 зазначеного Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.
Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017.
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Згідно з пунктом 11 цього Порядку інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Пунктами 19, 20 зазначеного Порядку передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Згідно з пунктом 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою КМУ від 26.04.2017 № 295, тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.
Згідно статті 7 Закону України № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що із наказу № 01.01-07/1536 від 05.10.2018 року не вбачається підстав для його прийняття, відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи не добуто належних та допустимих, достовірних та достатніх в розумінні приписів статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України таких доказів.
Крім того, колегія суддів зазначає, що в постанові про накладанні штрафу не визначені підстави для накладання штрафу саме за порушення абзацу 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, а не іншого правопорушення, яке передбачене абзацом 6 частиною 2 статті 265 КЗпП України.
Загальні правила застосування відповідальності до суб`єкта господарювання встановлені частиною 1 ст. 265 КЗпП України, згідно якої посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством у випадку, якщо вони винні у порушенні законодавства про працю. Вина є одним з елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння.
Як передбачено положеннями абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Вирішуючи спір, суд зазначає, що, відповідальність згідно з абз. 7 ч. 2 ст.265 КЗпП України настає у випадку встановлення складу наступних правопорушень:
- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та/або
- створення перешкод у її проведенні.
Згідно абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Відповідальність юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, згідно абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України є можливою у разі: по-перше, вчинення дій, передбачених абзацом 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, по-друге, вчинення таких дій при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці 2 ч. 2 ст. 265 КЗпІІ України, а саме - порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі.
З матеріалів справи, а саме зі змісту направлення на перевірку від 05.10.2018 року "Про проведення інспекційного відвідування" предметом здійснення позапланового заходу є додержання законодавства про працю.
Відповідно до акту №ХК2547/291/НД від 17.10.2018 року про неможливість проведення інспекційного відвідування невиїзного інспектування, інспекторами здійснено спробу проведення інспекційного відвідування, проте складено акт, у зв`язку із ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.
З вищезазначеного акту вбачається, що об 9:30 годині 29.10.2018 року інспекторами здійснено спробу проведення інспекційного відвідування, проте причина неможливості такого відвідування не визначена. О 12:05 годині 05.11.2018 року інспекторами здійснено спробу проведення інспекційного відвідування. Причина неможливості такого відвідування - ніхто не реагував, двері інспекторам праці не відчинили.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позаплановий захід - інспекційне відвідування в даному випадку відповідачем не проводився, перевірка з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці 2 частини 2 статті 265 КЗпП України не проводилась.
Крім того, Головне управління Держпраці у Харківській області встановлює порушення - недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, за відсутності іншої умови, а саме вчинення таких дій при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поінт-Альфа" відповідальності, передбаченої абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на вимогу інспектора Держпраці №ХК2547/291/ПД від 17.10.2018 були надані документи, визначені у вимозі у повному обсязі, таким чином, ТОВ "Поінт-Альфа" добровільно надано документи, що свідчить про той факт, що підприємством та його посадовими особами не було створено перешкод щодо проведення перевірки, доказів протилежного відповідачем до суду не надано.
В період з 17.10.2018 року по 22.10.2018 року директор підприємства знаходився у місті Одеса у відрядженні, що підтверджується наказом № 11-к від 16.10.2018 р.. А в період з 01.11.2018 р. по 24.11.2018 р. працівники підприємства Панасюк ОСОБА_1 (директор) та Курсаков Г.А. (бухгалтер) знаходились у черговій відпустці за 2018 рік.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з боку підприємства будь-яких перешкод щодо діяльності Головного управління Держпраці у Харківській області здійснено не було, надані усі документи, які були витребувані відповідачем. Не знаходження директора та бухгалтера підприємства на робочому місці у зв`язку з відпусткою та відрядженням не може бути кваліфіковано як перешкода з боку підприємства в проведені перевірки працівниками Держпраці.
Стосовно доводів апелянта про те, що перешкода з боку підприємства в проведені перевірки працівниками Держпраці підтверджується викликом патрульної поліції, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки суду не надано доказів про виклик поліції.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що постанова про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК2547/291 /ЗНД/СПТД-ФС від 20.11.2018 р. на суму 372300 грн. на підставі абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують .
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 року по справі № 520/10617/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 13.06.2019 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2019 |
Оприлюднено | 14.06.2019 |
Номер документу | 82375510 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Спаскін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні