ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2019 р. м. ХарківСправа № 2040/6310/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Гуцала М.І.,
Суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О. ,
за участю секретаря судового засідання Худенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2018, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В. (повний текст складено 19.11.18) по справі № 2040/6310/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП"
до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП звернулось до суду з вимогами до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №775912/41001765 від 11.06.2018 року;
- зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність «АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП» податкову накладну №17 від 18.09.2017 року;
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №784890/41001765 від 13.06.2018 року;
- зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП податкову накладну №7 від 09.08.2017 року;
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №784891/41001765 від 13.06.2018 року;
- зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність «АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП» податкову накладну №13 від 07.08.2017 року;
- визнання протиправним та скасування рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №711830/41001765 від 21.09.2018 року;
- зобов`язання Державну фіскальну службу У країни зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність «АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП» податкову накладну №7 від 21.09.2017 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 адміністративний позов було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №775912/41001765 від 11.06.2018.
Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність «АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП» податкову накладну №17 від 18.09.2017.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №784890/41001765 від 13.06.2018.
Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність «АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП» податкову накладну № 7 від 09.08.2017.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №784891/41001765 від 13.06.2018.
Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність «АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП» податкову накладну №13 від 07.08.2017 року.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №711830/41001765 від 21.09.2018.
Зобов`язано Державну фіскальну службу У країни зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальність «АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП» податкову накладну №7 від 21.09.2017.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області, подав апеляційну скаргу, в якій стверджує про не правильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 та прийняти нове про відмову у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не вірно визначив предмет доказування у справі, адже предметом доказування є не дослідження господарських операції, а відповідність наданих платником документів вичерпному переліку, визначеному у Постанові кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018.
Вважає, що реєстрація податкових накладних здійснюється центральним органом - ДФС України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 201 ПК України та наказами МФУ, на підставі належного оформлення документів з повідомленнями.
Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Сторони у справі про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглядаючи судове рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є юридичною особою, основним видом діяльності якого, зокрема, є неспеціалізована оптова торгівля, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном тощо.
У межах здійснення господарської діяльності, позивачем, з урахуванням положень п.201.10 ст.201 ПК України подано на реєстрацію податкові накладні № 17 від 18.09.2018, № 7 від 09.08.2018, № 13 від 07.08.2018, № 7 від 21.09.2018
По вказаним деклараціям підприємством отримано квитанції № 1, якими повідомлено, що документи прийнято; відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація зупинена внаслідок невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах, згідно з УКТ ЗЕД.
За результатами розгляду наданих документів відповідачем по справі прийнято рішення № 775912/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 17 від 18.09.2017; № 784890/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 09.08.2017; № 784891/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 13 від 07.08.2017; № 711830/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 21.09.2017.
Не погодившись з рішенням комісії, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами розгляду якого оскаржувані рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду, первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкових накладних позивачем.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії про відмову у реєстрації податкових накладних є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено, а тому є такими, що підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, обов`язки, компетенцію контролюючих органів під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).
Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Отже, нормами Податкового кодексу України передбачено обов`язок платника податків щодо ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів
Згідно підпунктів "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст.188 ПК України).
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем складено податкову накладну № 7 від 09.08.2017 на загальну суму 743059,16 грн., в тому числі ПДВ 123843,19 грн.; № 13 від 07.08.2017 на загальну суму 1017100,00 грн., в тому числі ПДВ 169516,67 грн.; № 7 від 21.09.2017 на загальну суму 500000,00 грн., в тому числі ПДВ 83888,33 грн.; № 17 від 18.09.2017 на загальну суму 176000,00 грн., в тому числі ПДВ 29333,33 грн., які виписано за правилами першої події (передплата), та які були внесені до Єдиного реєстру податкових накладних для її подальшої реєстрації та сплати ПДВ.
Втім, отримано від ГУ ДФС у Харківській області квитанції про відмову в реєстрації податкових накладних, з посиланнями на вимоги: п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПК /РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД та запропоновано надати пояснення та або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, вичерпний перелік, яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та /або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 наказу № 567.
За приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3 ст.74 ПК України).
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції до 31.12.2017), згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 вказаної Постанови КМ України від 21.02.2018 встановлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних / розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою.
Згідно з пунктом 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 15 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).
Пунктом 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Проаналізувавши вище зазначені положення колегія суддів зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий, це сам етап прийняття рішення податковим органом.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.
В ході судового розгляду встановлено, що реєстрація податкових накладних зупинена та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем на адресу контролюючого органу надіслано пояснення по податковим накладним реєстрацію, яких було зупинено та в подальшому повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена (а.с.117-154), до яких долучено відомості з ЄДР, договори з контрагентами, по яким виписано спірні податкові накладні, листи пояснення, платіжні доручення, акти здачі-прийняття робіт, копії яких містяться у матеріалах справи.
Вказані пояснення та повідомлення отримано Державною фіскальною службою України та збережено на центральному рівні, доказів протилежного податковим органом в судове засідання не надано.
За результатами розгляду наданих документів контролюючим органом прийняті рішення № 775912/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 17 від 18.09.2017; № 784890/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 09.08.2017; № 784891/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 13 від 07.08.2017; № 711830/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 21.09.2017.
Підставами відмови визначено - ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи),, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевих специфікацій, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ПП Сподобівка агро плюс укладено договір послуг № 01/06-07 від 01.06.2017, згідно з яким позивач зобов`язується надати контрагентові зернозбиральні комбайни з екіпажем на збирання сільськогосподарських культур врожаю 2017 року, а ПП Сподобівка агро плюс зобов`язується прийняти та оплатити результати виконаних робіт (п.1.1 Договору). Відповідно до п.4.1 Договору приймання робіт по прибиранню здійснюється після збирання врожаю, після чого складається акт прийому-передачі виконаних робіт.
В подальшому на виконання умов вказаного договору 03.07.2017 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір на оренду сільськогосподарських машин та устаткування № 307/01, згідно з яким ФОП Дзюба ОСОБА_2 .Я передає в тимчасове користування комбайни; та ОСОБА_3 укладено договір оренди сільськогосподарських машин і устаткування № 0307/2, згідно якого позивачеві передано в тимчасове користування зернозбиральні комбайни.
На підтвердження виконання умов договору сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 09.08.2017 № ОУ-080901 та відповідно виписано податкову накладну № 7 від 09.08.2017.
03.07.2017 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір на оренду сільськогосподарських машин та устаткування № 307/01, згідно з яким ФОП ОСОБА_4 Я передає в тимчасове користування комбайни.
Між позивачем та ДП ДГПантелеймонівське укладено договір надання сільськогосподарських послуг № 19/07/02-17 від 19.07.2017, згідно з яким позивач зобов`язується надати контрагентові сільськогосподарські роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити результати виконаних робіт (п.1.1 Договору). Відповідно до п.3.4 Договору оплата робіт здійснюється замовником у десятиденний термін з дня підписання акту виконаних робіт .
Акт № 2 виконаних робіт за вказаним договором підписаний сторонами 07.08.2017 та відповідно виписано податкову накладну № 13 від 07.08.2017.
Між позивачем та ПП Сподобівка Агро плюс укладено договір на збирання соняшника врожаю 2017 року № 10/08-17, згідно з яким позивач зобов`язується надати зернозбиральні комбайни з екіпажем на збирання соняшника, а замовник прийняти та оплатити вказані роботи (п.1.1 Договору).
21.09.2017 відповідно до платіжного доручення № 776 від 21.09.2017 ПП Сподобівка агро плюс зроблено передоплату по вказаним договору у розмірі 500 тис. грн. та відповідно позивачем виписано податкову накладну № 7 від 21.09.2017. Акт прийому передачі виконаних робіт за вказаним договором складено 05.10.2017.
03.07.2017 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір на оренду сільськогосподарських машин та устаткування № 307/01, згідно з яким ФОП ОСОБА_4 Я передає в тимчасове користування комбайни.
Між позивачем та ДП ДГ Пантелеймонівське укладено договір надання сільськогосподарських послуг № 14/09/01-17 від 14.09.2017, згідно з яким позивач зобов`язується надати контрагентові сільськогосподарські роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити результати виконаних робіт (п.1.1 Договору). Відповідно до п. 3.4 Договору оплата робіт здійснюється замовником у десятиденний термін з дня підписання акту виконаних робіт .
Акт № 1 виконаних робіт за вказаним договором підписаний сторонами 18.09.2017 та відповідно виписано податкову накладну № 17 від 18.09.2017.
Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагентів позивача, нікчемності або недійсності угод укладених позивачем з вказаними контрагентами або відсутності реального характеру цих операцій матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.
Суд зазначає, що відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванню оброблення даних на підставі первинних документів складаються зведені облікові документи товариства.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оскаржувані рішення комісії № 775912/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 17 від 18.09.2017; № 784890/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 09.08.2017; № 784891/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 13 від 07.08.2017; № 711830/41001765 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 7 від 21.09.2017 є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено, а тому є такими, що підлягають скасуванню.
Водночас, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про необхідність дотримання гарантій остаточного вирішення спірних правовідносин між сторонами за для чого слід зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 17 від 18.09.2017, № 7 від 09.08.2017, № 13 від 07.08.2017, № 7 від 21.09.2017 які було подано ТОВ АГРОІНОВАЦІЇ НАФТА ГРУП , колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи N R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
За приписами статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" N 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: " 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та вимоги ч. 6 ст. 139 КАС України, понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 139, 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 по справі № 2040/6310/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді (підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець Повний текст постанови складено 13.06.2019.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2019 |
Оприлюднено | 14.06.2019 |
Номер документу | 82375871 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Гуцал М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні