Постанова

від 05.06.2019 по справі 319/1166/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 05.06.2019 Справа № 319/1166/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №319/1166/18 Головуючий у 1 інстанції Хамзін Т.Р.

Провадження № 22-ц/807/1380/19-2 Суддя-доповідач Онищенко Е.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Кухаря С.В.

за участю секретаря судового засідання: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на додаткове рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И ЛА:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточненим в ході судового розгляду, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 24 січня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

28 січня 2019 року ОСОБА_3 в особі представника Єрмоленко Л.В. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення .

В заяві просила суд стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

07 лютого 2019 року Куйбишевським районним судом Запорізької області ухвалено додаткове рішення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

Не погоджуючись з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить додаткове рішення суду скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подані 28.01.2019 року, що підтверджує штамп в заяві, тобто після прийняття рішення по справі в порушення вимог ст.. 141 ЦПК України, тому заява повинна бути залишена без розгляду.

ОСОБА_3 в особі представника Єрмоленко Л.В, надала суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Встановлено, що рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 24 січня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Судом вірно встановлено, що представник відповідача Єрмоленко Л.В. , до закінчення судових дебатів, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЩІК України заявила про те, що нею будуть подані докази про розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти д після ухвалення рішення суду.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 11 грудня 2018 року між адвокатом Єрмоленко Л.В. та ОСОБА_3 укладено договір №169/49/18 про надання правової (професійної правничої) допомоги.

На підставі зазначеного договору адвокатом Єрмоленко Л.В. оформлено ордер на надання правової допомоги серії ЗП №017241.

24 січня 2019 року між адвокатом Єрмоленко Л.В. та ОСОБА_3 підписано акт прийому-передачі наданих послуг, згідно якого адвокатом надані наступні послуги: 1). ознайомлення з позовною заявою та додатками до неї, вивчення фактичних обставин справи, узгодження правової позиції, надання консультації клієнту щодо захисту його прав та інтересів у спірних правовідносинах (кількість витраченого часу 2 години, вартість 1 000грн.); 2). складання відзиву на позовну заяву (кількість витраченого часу 2 години, вартість 1 000 грн.); 3). участь в судових засіданнях 21.12.2018, 28.12.2018, 24.01.2019 (кількість витраченого часу4 години, вартість 2 000 грн.).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордера від 24.01.2019 року ОСОБА_3 сплачено адвокату Єрмоленко Л.В. 4 000 грн.

Положеннями ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином доводи апеляційної скарги про те, що заява про стягнення витратна професійну допомогу подана після прийняття рішення, тому має бути залишена без розгляду, є безпідставними, оскільки до судових дебатів під час судового засідання 24.01.2019 адвокат Єрмоленко Л.В. було заявлено суду про те, що нею будуть подано докази про розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, про що зазначено в судовому рішенні. Докази разом із заявою про ухвалення додаткового рішення та письмовою заявою про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу подано до суду 28.01.2019. тобто в межах зазначеного п`ятиденного строку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що наданими доказами підтверджується надання адвокатом обумовлених послуг та сплата на її користь 4 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 07 лютого 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 13 червня 2019 року.

Головуючий

Судді: