Рішення

від 12.06.2019 по справі 566/296/19

МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №566/296/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі:

одноособово головуючого судді Лободзінського А.С.,

за секретаря судового засідання Драган Л.М.,

з участю представника позивача-адвоката Чижова Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Млинів Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ КОПІ-ЦЕНТР про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення компенсації за затримку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся в Млинівський районний суд Рівненської області з позовом до відповідача ТОВ Копі-Центр про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення компенсації за затримку при звільненні.

Позов ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що у період з 15.10.2018 р. по 11.01.2019 р. знаходився у трудових відносинах із відповідачем та обіймав посаду менеджера з персоналу з місячним посадовим окладом 4500 грн. в місяць.

11.01.2019 р. позивач звільнився з роботи на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін), згідно наказу № 2-к від 10.01.2019 р. Однак, йому було нараховано, але фактично не виплачена: 1) 1756,36 грн. - заробітна плата за жовтень 2018 р. з урахуванням попередньо сплачених податків; 2) 3220,00 грн. - заробітна плата за листопад 2018 р. з урахуванням попередньо сплачених податків; 3) 3622,50 грн. - заробітна плата за грудень 2018 р. з урахуванням попередньо сплачених податків; 4) 1652,48 грн. - заробітна плата за січень 2019 р. та компенсація за невикористану відпустку, з урахуванням попередньо сплачених податків. Просить стягнути з відповідача 10251,34 грн. - заборгованість по заробітній платі, 7331,40 грн. - середній заробіток за період затримки розрахунку, починаючи з 12.01.2019 р. по 25.02.2019 р., та починаючи з 26.02.2019 р. стягнути із розрахунку 162,92 грн. за кожен календарний день затримки по день ухвалення судового рішення; стягнути судові витрати.

01 березня 2019 року ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області відкрито провадження у даній цивільній справі та постановлено здійснювати судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

07.05.2019 р. до суду надійшов відзив відповідача (а.с. 36-38 ), у якому директор ТОВ Копі-Центр заперечує проти позову з огляду на таке: 1) трудові відносини між позивачем та відповідачем були оформлені не з 15, а з 16 жовтня 2018 р., 15.10.2018 р. - неробочий день, позивач не працював у відповідача цього дня, повідомлення про початок роботи позивача у відповідача до органів ДФС України було направлено 16.10.2018 року, в наказі про прийняття на роботу та трудовій книжці позивача зроблено помилки в даті наказу та в даті прийняття на роботу; 2) в день звільнення позивача 11.01.2019 р. було здійснено нарахування позивачу зарплати, в тому числі компенсації за невикористану відпустку, сплачено податки та обов`язкові збори, але позивач, отримавши на руки трудову книжку, зарплату (остаточний розрахунок при звільненні) на руки не отримав з незрозумілих причин, про що було складено відповідний акт; 3) після отримання позову та судової повістки з суду директором відповідача ОСОБА_2 перераховано належну позивачу заробітну плату в розмірі 10251,34 грн. поштовим переказом; 4) вимоги щодо сплати компенсації за несвоєчасну сплату заробітної плати відповідач не визнає з огляду на те, що його вини у несвоєчасному отриманні зарплати позивачем немає за обставин, наведених вище. Просив у позові відмовити повністю.

13.05.2019 р. до суду надійшла заява представника позивача адвоката Чижова Д.А. про зменшення позовних вимог (а.с. 46-48), у якій представник зазначв, що після звернення до суду відповідач погасив фактичну заборгованість по заробітній платі позивачеві на загальну суму 10 251,34 грн., шляхом поштового переказу ПАТ Укрпошта ВПЗ Київ 1 від 22.04.2019 р. Однак, відповідач не здійснив виплату компенсації середнього заробітку за затримку у виплаті заробітної плати у зв`язку із порушенням термінів її виплати та понесених позивачем судових витрат. Просив стягнути із відповідача середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 12.01.2019 р. по 22.04.2019 р. на загальну суму 16 454,92 грн. (162,92 грн. х 101 календарний день) та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився. Водночас , подавши відзив на позов із додатками, відповідач заявив ряд клопотань, а саме: про перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження; витребування відомостей від Держприкордонслужби України щодо перебування ОСОБА_1 за межами України 15.10.2018 року; розгляд справи за участю відповідача в режимі відеоконференції; допит свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та скерування судового доручення щодо допиту цих свідків до Шевченківського районного суду м. Київ. Також у відзиві на позов відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві.

Ухвалою суду від 12.06.2019 року у задоволенні клопотаннь відповідача відмовлено в повному обсязі .

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши подані сторонами та наявні в матеріалах справи докази, які визнано достатніми для ухвалення судового рішення в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, позивач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду менеджера з персоналу Товариства з обмеженою відповідальністю Копі-Центр , що підтверджується копією наказу № 2-к від 15.10.2018 р. Про прийом на роботу ОСОБА_1 (а.с. 8) та записом № 5 у трудовій книжці позивача (а.с. 10).

Суд приймає твердження представника відповідача про те, що трудові відносини між позивачем та відповідачем були оформлені не з 15, а з 16 жовтня 2018 року, оскільки 15.10.2018 р. - неробочий день, а в наказі про прийняття на роботу та трудовій книжці позивача зроблено помилки в даті наказу та в даті прийняття на роботу. Відповідно до копії повідомлення про прийняття працівника на роботу (а.с. 42) зазначено дату початку роботи ОСОБА_1 - 16.10.2018 р. Крім цього, та обставина, що трудові відносини між сторонами у справі виникли з 16.10.2018 року, була визнана представником позивача в судовому засіданні, а тому, відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Згідно наказу директора товариства з обмеженою відповідальністю Копі-Центр № 2-к від 10.01.2019 р. Про звільнення з роботи ОСОБА_1 (а.с. 9) позивача звільнено з 11.01.2019 р. на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін); наказано виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за період з 16.10.2018 р. по 11.01.2019 р., всього 4 календарних дні, бухгалтерії провести відповідні нарахування та виплату належних платежів.

Директором товариства з обмеженою відповідальністю Копі-Центр ОСОБА_2 складено відомості на виплату готівки на загальну суму 10251,34 грн., в тому числі: № ВЗП-000004 за січень 2019 року на суму 1652,48 грн. (а.с. 15), № ВЗП-000003 за грудень 2018 року на суму 3622,50 грн. (а.с. 16), № ВЗП-000002 за листопад 2018 року на суму 3220,00 грн. (а.с. 17), № ВЗП-000001 за жовтень 2018 року на суму 1756,36 грн. (а.с. 18). Підписи позивача про отримання коштів на вказаних відомостях на виплату готівки відсутні.

Згідно довідки від 02.05.2019 р. № 02/05-2 (а.с. 39 ) директор ТОВ Копі-Центр ОСОБА_2 повідомила суд про депонування заробітної плати та інших виплат, які входять до фонду оплати праці ОСОБА_1 , який у ТОВ Копі-Центр працював на посаді менеджера з персоналу з 16.10.2018 р. по 11.01.2019 р. в розмірі 10251,34 грн., яка 22.04.2019 р. була перерахована поштовим переказом № 0160 в зазначеній сумі на ім`я позивача.

Представник позивача у заяві про зменшення позовних вимог (а.с. 46-48 ) підтвердив отримання позивачем 06.05.2019 р. поштового переказу від відповідача від 22.04.2019 р. на загальну суму 10251,34 грн., додавши копії чеків (а.с. 49-50).

Тобто після звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення компенсації за затримку при звільненні, суму заборгованості по заробітній платі 10251,34 грн. відповідачем 22.04.2019 р. було повністю погашено.

Позивач просить стягнути середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 12.01.2019 р. по 22.04.2019 р. на загальну суму 16 454,92 грн. (162,92 грн. х 101 календарний день) та судові витрати.

Керуючись ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача ТОВ Копі-Центр підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Крім того, ч. 1 ст. 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи .

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як вбачається із роз`яснень, даних в пункті 20, частині 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таке ж роз`яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статті 117 цього кодексу.

Аналіз наведених положень ст. 117 КЗпП України свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Як встановлено судом, трудову книжку позивач отримав у день звільнення 11.01.2019 р. Однак, остаточний розрахунок із позивачем при звільненні на загальну суму 10251,34 грн. відповідачем проведено лише 22.04.2019 р. поштовим переказом.

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача про відсутність вини відповідача у несвоєчасному отриманні зарплати позивачем, оскільки це не підтвердилося належними та достовірними доказами в судовому засіданні. При цьому, покликання відповідача на відмову ОСОБА_1 від отримання розрахунку у день звільнення, оформлену актом від 11.01.2019 року, суд відхиляє, оскільки ТОВ "Копі-центр" в силу положень ст. ст. 83, 116 КЗпП України несе обов"язок, а не право, провести розрахунок з працівником в день звільнення і, крім цього, за будь-яких обставин, у ТОВ "Копі-центр" існувала реальна можливість здійснити розрахунок з позивачем, у тому числі, шляхом грошового переказу, аналогічно тому, який було здійснено після отримання копії позовної заяви, а саме, 22.04.2019 року.

Згідно пунктів 2, 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (надалі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих

днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців

робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Виходячи з наведеного розрахунку, середньоденна заробітна плата позивача складає 162,92 грн. ((3220,00 грн.+ 3622,50 грн.) : 42 роб.днів).

Кількість робочих днів, на які відповідачем затримано повний розрахунок з позивачем становить 69 робочих днів (з 12.01.2019 року по 22.04.2019 року).

Отже, за період з 12.01.2019 року по 22.04.2019 року розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 11241,48 гривень (69 робочих днів х 162,92 грн.), що й підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Суд відхиляє наданий представником позивача розрахунок середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні на загальну суму 16 454,92 грн., виходячи з календарних днів (162,92 грн. х 101 календарний день), оскільки при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку. Аналогічний правовий висновок міститься в постанові ВСУ від 01.03.2017 р. у справі № 635/2084/16-ц.

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність , суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивачем подано суду попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат (а.с. 20-22), де зазначено про сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн., оплату правової допомоги 5375 грн., а всього 6143,40 грн.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 47, 83, 116, 117 Кодексу законів про працю України , ст.ст. 12, 13, 76, 77, 79, 80, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України , -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ КОПІ-ЦЕНТР про стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення компенсації за затримку при звільненні- задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Копі-Центр (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 1-3/5, код ЄДРПОУ 35031776) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 25.08.2011 р. Млинівським РВ УМВС України в Рівненській області) середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 12.01.2019 р. по 22.04.2019 року в сумі 11241,48 гривень (одинадцять тисяч двісті сорок одна гривня 48 копійок).

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Копі-Центр (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 1-3/5, код ЄДРПОУ 35031776) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 25.08.2011 р. Млинівським РВ УМВС України в Рівненській області), пропорційно до задоволених позовних вимог 524 (п`ятсот двадцять чотири) гривні 89 копійок судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Копі-Центр (місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 1-3/5, код ЄДРПОУ 35031776) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 25.08.2011 р. Млинівським РВ УМВС України в Рівненській області), пропорційно до задоволених позовних вимог, судові витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги в розмірі 3671 (три тисячі шістсот сімдесят одну) гривню 66 копійок.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційну скаргу може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Повне судове рішення виготовлено 13 червня 2019 року.