Постанова

від 11.06.2019 по справі 372/2650/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

11 червня 2019 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/3629/2019

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Кравець В.А., Махлай Л.Д.,

за участю секретаря Ратушного А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Київській області

на рішення Обухівського районного суду Київської області

в складі судді Потабенко Л.В.

від 22 листопада 2018 року

у справі №372/2650/17 Обухівського районного суду Київської області

за позовом ОСОБА_2

до Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , державного реєстратора речових прав Центру надання адміністративних послуг Обухівської районної державної адміністрації,

треті особи: Долинянська сільська рада Обухівського району Київської області, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

про скасування права власності на земельну ділянку та проведення державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2017 року ОСОБА_2 , посилаючись на те, що державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області йому відмовлено у внесенні відомостей до ДЗК у зв`язку з перетином його земельної ділянки з ділянкою, що належить на праві власності ОСОБА_1 , просив суд: зобов`язати державного реєстратора речових прав Обухівської районної державної адміністрації скасувати запис про право власності № 15165318 на земельну ділянку НОМЕР_3, площею 0,1412 га;зобов`язати державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області скасувати реєстрацію земельної ділянки НОМЕР_2 , площею 0,1412 га, та внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру;зобов`язати державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоїти кадастровий номер земельній ділянці 3В-3209208022016 та внести відомості до Державного земельного кадастру; зобов`язати ФОП ОСОБА_5 внести зміни в контури земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , які мають відповідати існуючим характеристикам ділянки у натурі (на місцевості) та привести у відповідність проект відведення земельної ділянки, що межує із сусідньою ділянкою гр. ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що отриманий ним Державний акт на право приватної власності на землюНОМЕР_4 від 11 червня 1997 року містить помилку в частині зазначення розміру земельної ділянки замість 0,33 га вказано 0,449 га. В 2007 році, з метою усунення вказаної помилки він звернувся до Долинянської сільської ради, рішенням якої йому було надано дозвіл на розробку інвентаризації земельної ділянки. Однак, голова Долинянської сільської ради не дочекавшись затвердження технічної документації та узгодження площ та меж між сусідніми землеволодіннями, передав у власність ОСОБА_1 земельну ділянку НОМЕР_2 , площею 0,1412 га, та відповідні відомості внесено до Державного земельного кадастру (далі - ДЗК). Вважав, що наявність запису в ДЗК про належність ОСОБА_1 прав власності на суміжну ділянку перешкоджає йому в реєстрації права власності на належну йому земельну ділянку.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 позов задоволено частково.

Зобов`язано державного реєстратора речових прав Обухівської районної державної адміністрації скасувати запис про право власності №15165318 на земельну ділянку НОМЕР_3, площею 0,1412 га, що на праві власності належить ОСОБА_1

Зобов`язано державного кадастрового реєстратора Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області скасувати реєстрацію земельної ділянки НОМЕР_2 , площею 0,1412 га, що на праві власності належить ОСОБА_1 , та внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В обґрунтування апеляційної скарги вказувала, що є необґрунтованим висновок суду про порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки земельна ділянка виділена їй із вільних земель та позивачу ніколи на праві власності не належала.

Судом проігноровано наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують, що позивач має державний акт на право власності на земельну ділянку з площею, яка не відповідає його фактичному використанню. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували межі належної позивачу земельної ділянки, а розміри вказані в державному акті на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 не відповідають розмірам, вказаним у зведеному кадастровому плані земельної ділянки, виготовленому ФОП ОСОБА_6 .

Судом неповно з'ясовано обставини справи та не перевірено виготовлену документацію щодо земельної ділянки, належній ОСОБА_1

За вказаних обставин просила скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 22.11.2008 та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині зобов`язання державного кадастрового реєстратора скасувати реєстрацію земельної ділянки та внести відповідні відомості до державного земельного кадастру, Головне управління Держгеокадастру у Київській області (далі - ГУ Держегеокадастру у Київській області, Управління) звернулося до суду з апеляційної скаргою, в якому посилаючись на те, що рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просив скасувати рішення суду в частині зобов`язання державного реєстратора вчинити дії.

Як на підставу скасування рішення суду вказував на те, що у територіальних органів Держгеокадастру відсутні правові підстави щодо скасування записів про державну реєстрацію державного акта в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, оскільки такі Книги не ведуться і на даний час закриті, скасування записів реєстрації прав не здійснюється Управлінням. Відтак скасувати запис про державну реєстрацію прав власності не можливо.

Також, судом не враховано, що згідно чинного законодавства, скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі не призведе до скасування права власності на земельну ділянку, а виправлення відомостей про земельну ділянку не є тотожним до внесення змін чи доповнень до Реєстру речових прав. Крім того, органи земельних ресурсів не проводять реєстрацію речових прав.

Заперечуючи проти апеляційних скарг позивач подав відзиви, в яких просив апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Щодо наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводів зазначав, що передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка, площею 0,1412 га, накладається на його ділянку, а тому порушує його право володіти земельною ділянкою, яка була передана йому раніше ніж ОСОБА_1 .

Також вказував, що земельна ділянка ОСОБА_1 буде накладатися на його ділянку і після проведення інвентаризації зі зміненою конфігурацією.

Вважав, що наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи не відповідають дійсності, а надані докази суперечать один одному.

Заперечуючи проти апеляційної скарги ГУ Держгеокадастру у Київській області, позивач у відзиві вказував, що наведені в апеляційній скарзі доводи не відповідають дійсності та наявним в матеріалах справи доказам. Жодним чином не спростовують доводи позивача та висновки суду першої інстанції.

Інші учасники своїм правом подати відзиви на апеляційні скарги не скористалися.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити з підстав, наведених в ній. Також просили задовольнити апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Київській області - Ремез О.Ю. в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити з підстав, наведених в ній. Також просила задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1

Позивач та його представник ОСОБА_8 , третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення апеляційних скарг заперечували, просили залишити без задоволення, а рішення без змін.

Відповідачі Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області, державний реєстратор речових прав Центру надання адміністративних послуг Обухівської районної державної адміністрації, третя особа Долинянська сільська рада Обухівського району Київської області, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили, причини неявки суду не повідомили.

Відповідач ФОП ОСОБА_5 та третя особа ФОП ОСОБА_3 , належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи та їхніх представників, які не з'явилися в судове засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційних скарг, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження та вимог, що заявлялись у суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Долинянської сільської ради Обухівського району Київської області №8 від 11 квітня 1996 року, ОСОБА_2 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, площею 0,33 га , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

11 червня 1997 року ОСОБА_2 отримав Державний акт на право приватної власності на землю, Серії КВ , що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №217, відповідно до якого позивачу передано у приватну власність земельну ділянку, розташовану на території Долинянської сільської ради, площею 0,449 га , з яких 0,25 га для будівництва і обслуговування житлових будинків, 0,199 га для ведення особистого підсобного господарства.

Рішенням №154 від 29 листопада 2007 року десятої сесії п`ятого скликання Долинянської сільської ради Обухівського району Київської області ОСОБА_2 надано дозвіл на проведення інвентаризації зі змінами конфігурації та площі земельної ділянки розміром з 0,449 га на 0,33 га, яка належить йому на підставі державного акту на праві приватної власності на землю, та подальшого виготовлення Державного акту. Даним рішенням зобов`язано земельній організації внести зміни в Державний акт.

На підставі зазначеного рішення землевпорядною організацією - ФОП ОСОБА_6 . виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), які належать ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та для ведення особистого підсобного господарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Згідно Акту встановлення та погодження на місцевості зовнішніх меж землеволодіння від 05.09.2011 площа земельної ділянки ОСОБА_2 , відповідно до земельно-кадастрової документації становить 0,3282 га. З даного акту також вбачається, що межі із сусідніми землевласниками за підписом сільського голови погоджено і будь-яких питань чи претензій у жодної сторони не виникало при погодженні меж (а.с. 75 на звороті).

Матеріали справи не містять доказів, що до державного акту вносилися зміни, зокрема щодо площі земельної ділянки з 0,449 га на 0,33 га.

12 серпня 2014 року державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства в Обухівському районі Київської області розглянуто заяву ОСОБА_2 про внесення відомостей (змін до них) до державного земельного кадастру від 12.08.2014 (реєстраційний №ЗВ-3203293722014) та винесено рішення №РВ-32000077952014 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України Про державний земельний кадастр і Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.09.2016 за ОСОБА_1 21.06.2016 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговуванням житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що за адресою: АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 вказував на те, що рішенням сільської ради йому відведено земельну ділянку, площею 0,33 га , на підставі чого було оформлено Державний акт на право власності на земельну ділянку, в якому помилково зазначено більшу площу земельної ділянки - 0,449 га , ніж яку виділено. Також, вказував, що державним земельним кадастром йому відмовлено в реєстрації земельної ділянки, площею 0,449 га , у зв`язку з перетином земельної ділянки земельною ділянкою ОСОБА_1 ; площа перетину співпадає на 5,9864%. Вважав, що таким чином порушено право на реєстрацію в державному земельному кадастрі, належної йому на праві власності земельної ділянки.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2016 Управління Держгеокадастру в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області в своєму листі на звернення ОСОБА_2 щодо реєстрації земельних ділянок, які перебувають у його власності на підставі державного акту серії КВ, зареєстрованого за номером №217 від 11.06.1997 , повідомило, що заява позивача була опрацьована державним реєстратором та надано рішення про відмову у внесенні відомостей до ДЗК РВ-3200434492016 від 22.11.2016, у зв`язку з перетином ділянки з ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2 , площа перетину співпадає на 5,9864 %.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_2 , звертаючись до Управління Держгеокадастру в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області з заявою про реєстрацію земельної ділянки, яка перебуває у його власності у розмірі 0,33 га, надав державний акт серії НОМЕР_4 , зареєстрованого за номером №217 від 11.06.1997, в якому помилково зазначено земельну ділянку у більшому розмірі, а саме у розмірі 0,449 га.

Оскільки, позивач при зверненні до суду з позовом у відповідності до вимог ст. 10, 60 ЦПК України (в редакції 2004 року на час звернення до суду з позовом), які кореспондуються з положеннями ст. 12, 76, 81 ЦПК України (в редакції 2017 року) не надав суду належних доказів звернення до державного земельного кадастру з метою реєстрації земельної ділянки, площею 0,33 га , яка 11.04.1996 була виділена йому Долинянською сільською радою Обухівського району Київської області, а також доказів того, що саме на цю земельну ділянку накладається земельна ділянка, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_11 ., що висновок суду про наявність правових підстав для задоволення позову, не відповідає обставинам справи.

Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтвердив, що реально у власність йому виділено земельну ділянку, площею 0,33 га, якою він користується, однак в Державному акті на право приватної власності на землю помилково зазначено площу земельної ділянки 0,449 га. Посилаючись на те, що у інший спосіб ніж скасування запису про право власності на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 , він не може реалізувати своє право зареєструвати виділену йому земельну ділянку на підставі Державного акту, в якому помилково зазначено площу земельної ділянки 0,449 га, і звернувся до суду з даним позовом.

Матеріали справи не містять доказів, що до Державного акту серії НОМЕР_4 , зареєстрованого за номером №217 від 11.06.1997, в якому помилково зазначено площу земельної ділянки 0,449 га, вносилися зміни, зокрема щодо зміни розміру земельної ділянки з 0,449 га на 0,33 га.

Також, матеріали справи не містять доказів, в якому саме місці відбулося накладення земельних ділянок та від якого розміру земельної ділянки, а саме 0,449 га, як зазначено в акті на право власності на землю, чи 0,33 га.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що згідно викопіювання з чергового кадастрового плану Долинянської сільської ради Обухівського району Київської області в селі всі земельні ділянки зміщено (т. 1, а.с. 77).

Наведені фактичні обставини свідчать, що ОСОБА_2 виділено земельну ділянку, площею 0,33 га, та відмовлено в реєстрації земельної ділянки на підставі державного акту №217 від 11.06.1997, в якому зазначено площу земельної ділянки 0,449 га, у зв`язку з перетином меж ділянки (0,449 га), що передбачалася для реєстрації з межами земельної ділянки, належній ОСОБА_1 ( площа співпадає на 5,9865%).

Доводи, викладені позивачем в позовній заяві про те, що межі земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , будуть накладатися і в разі інвентаризації зі зміною конфігурації, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки матеріали справи на підтвердження даних доводів не містять доказів та фактично такі доводи є припущеннями позивача, а згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, що відбулося фактичне накладення меж земельних ділянок, яке призвело до порушення його прав власності щодо виділеної в натурі земельної ділянки, площею 0,33 га.

Ухвалюючи рішення в частині позовних вимог про зобов`язання державного реєстратора скасувати запис про право власності на земельну ділянку, площею 0,1412 га, яка належить ОСОБА_1 , суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, не надав належної оцінки доказам, наявним в матеріалах справи, не врахував, що висновок державного реєстратора про накладення меж земельних ділянок на 5,9865% ґрунтується на поданому позивачем Державному акті, в якому помилково зазначено розмір земельної ділянку у більшому розмірі, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про порушення відповідачем прав власності позивача.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання державного реєстратора речових прав Обухівської районної державної адміністрації скасувати запис про право власності №15165318 на земельну ділянку НОМЕР_3 площею 0,1412 га, що на праві власності належить ОСОБА_1 , підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову в цій частині, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Колегія суддів також погоджується з доводами апеляційної скарги ГУ Держегеокадастру у Київській області про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області скасувати реєстрацію земельної ділянки НОМЕР_2 , площею 0,1412 га, що на праві власності належить ОСОБА_1 , та внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру, з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, Головне управління є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокадастру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, а також вищезазначеним ОСОБА_12 .

З 01 січня 2013 року набули чинності зміни до Закону України Про державний земельний кадастр , Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Повноваження територіальних органів Держгеокадастру у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земель, права сервітуту, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), які передбачалися постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009. №1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (втратила чинність) з 1 січня 2013 року припинилися.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані об`єкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно; виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.

Держателем Державної реєстрації прав, що забезпечує його створення та функціонування є Міністерство юстиції України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав.

За приписами ст. 1 Закону України Про державний земельний кадастр Держгеокадастр та його територіальні органи здійснюють державну реєстрацію земельних ділянок, а не прав на них. Державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру, передбачених законом відомостей, про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Аналіз вказаних положень закону приводить до висновку, що правові підстави у територіальних органів Держгеокадастру в частині скасування записів про державну реєстрацію державного акта в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі Книга записів) - відсутні, оскільки такі Книги не ведуться і на даний час закриті, скасування записів реєстрації прав не здійснюється Головним управлінням, а відтак скасувати запис про державну реєстрацію прав власності не можливо.

Статтею 9 Закону України Про державний земельний кадастр визначено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними растровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов`язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону України Про Державний земельний кадастр державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр , державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття ОСОБА_13 книги на таку ділянку.

Крім того, згідно пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012 державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання; коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до зазначеного Реєстру.

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених у підпункті 2 цього пункту, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу згідно з додатком, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок. Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації: зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.

Також, у разі виявлення помилок в Державному земельному кадастрі, такі помилки підлягають виправленню, відповідно до вимог встановлених вищевказаним Порядком.

Таким чином, наведені положення закону свідчать про те, що скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі не призведе до скасування права власності на земельну ділянку, а також те, що виправлення відомостей про земельну ділянку не є тотожним до внесення змін чи доповнень до Реєстру речових прав.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання державного кадастрового реєстратора скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, що на праві власності належить ОСОБА_1 .

Враховуючи те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального права, не застосував норми матеріального права, які підлягали застосуванню до даних правовідносин, рішення суду не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно квитанції про сплату судового збору від 21.12.2018 ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 920,00 грн (т. 1, а.с. 170).

Згідно платіжного доручення №72 від 08.02.2019 ГУ Держгеокадастру у Київській області сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 960,00 грн (т. 1, а.с. 216).

Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_14 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 920,00 грн, а також 960,00 грн судового збору на користь ГУ Держгеокадастру у Київській області.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Київській області - задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 22 листопада 2018 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , державного реєстратора речових прав Центру надання адміністративних послуг Обухівської районної державної адміністрації, треті особи: Долинянська сільська рада Обухівського району Київської області, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування права власності на земельну ділянку та проведення державної реєстрації земельної ділянки, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 920 (одна тисяча дев`ятсот двадцять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Головного управління Держгеокадастру у Київській області судовий збір у сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 12 червня 2019 року.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді В.А. Кравець

Л.Д. Махлай