Рішення

від 20.05.2019 по справі 761/6838/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/6838/17

Провадження № 2/761/425/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Сивосі І.А.

за участі:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Старшинського В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Медичне Консалтингове Агентство , третя особа: Приватне підприємство Ерідан про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

в с т а н о в и в:

В лютому 2017р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 50-56 т.1) до відповідача ТОВ Медичне Консалтингове Агентство , в якому просив суд: визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі - продажу нерухомого майна б/н від 30 червня 2011р., між ПП Ерідан та ТОВ Медичне Консалтингове Агентство , посвідчений приватний нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3797 від 30 червня 2011р.; зобов`язати відповідача відшкодувати позивачу понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 06 січня 2006р. між ним та ПП Ерідан було укладено договір № 1/06 на будівництво частини офісних приміщень адміністративної будівлі технічного обслуговування з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 . Проте по теперішній час позивач не отримав в натурі проінвестовані ним нежитлові приміщення. В подальшому, як стало відомо позивачу, 30 червня 2011р. між ПП Ерідан та відповідачем було укладено оспорюваний договір б/н купівлі - продажу нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, розташованих на третьому поверсі адміністративної будівлі, що знаходиться у АДРЕСА_1 , загальною площею 654,5 кв.м., за умовами якого ПП Ерідан гарантувало ТОВ Медичне Консалтингове Агентство , що нерухоме майно, яке є предметом купівлі-продажу, не є предметом позовів чи претензій з боку третіх осіб сторін.

Проте на думку позивача на момент укладення вищенаведеного договору купівлі-продажу адміністрації ПП Ерідан було відомо, що підприємство має невиконані зобов`язання щодо передачі йому частини площ третього поверху будівлі, згідно договору будівництва №1/06 від 06 січня 2006р.

Також, позивач зазначає, що окрім тієї обставини, що у оспорюваному договорі на момент його укладення неправдиво було вказано щодо відсутності спорів стосовно об`єкту купівлі-продажу, спосіб оплати, обраний сторонами, свідчить про те, що за даним договором взагалі здійснювалася будь-яка оплата його ціни, адже за згодою сторін 91,45% відсотків всієї ціни договору не було сплачено у передбачений законом спосіб, а було зараховано згідно з попереднім договором.

При цьому, факт належної оплати покупцем придбаної нерухомості нотаріусом В.В. Копійкою не перевірявся, а попередній договір , що за змістом є невід`ємною частиною договору не був посвідчений нотаріально.

З урахуванням викладеного, позивач вважає, що оспорюваний договір повинен бути визнаний недійсним на підставі положень ст.ст. 203, 215-220, 230 ЦК України.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017р. відкрито провадження по справі.

За клопотанням сторони відповідача, судом до участі у справі, в якості третьої особи було притягнуто ПП Ерідан .

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові просив суд позов задовольнити, з підстав зазначених в ньому.

Представник відповідача проти позову заперечив, подавши до суду письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2013р. по цивільній справі № 2-7592/11, провадження № 2/761/797/2013, яким позов ОСОБА_1 до ПП Ерідан про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, зобов`язання виконати умови договору було задоволено частково та зобов`язано ПП Ерідан виконати свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором № 1/06 на будівництво частини офісних приміщень адміністративної будівлі технічного обслуговування з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 від 06 січня 2006р., а саме п. п. 1.1., 3.1., 3.3. цього договору, шляхом передачі ОСОБА_1 об`єкту будівництва з внутрішнім облаштуванням та оздобленням, передбаченим п. 1.1 договору № 1/06 на будівництво частини офісних приміщень адміністративної будівлі технічного обслуговування з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 від 06 січня 2006р., було скасовано апеляційною інстанцією та ухвалено нове рішення про відмову в задовленні позову. Крім того, ПП Ерідан було визнано банкрутом та ліквідовано. Вимоги позивача були включені до реєстру акцептованих кредиторів до четвертої черги, але не були задоволенні у зв`язку з недостатністю грошових активів, а тому вважаються погашеними. Також стороною відповідача було подано до суду заву про застосування строків позовної давності.

Третя особа ПП Ерідан , про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, надіслала на адресу суду письмові пояснення, в яких заперечила проти позову, в подальшому представник третьої особи в судові засідання не з`являвся. Судом встановлено, що 21 листопада 2018р. припинено третю особу, № запису 10731170024025829, згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 07 грудня 2010р. між ПП Ерідан та відповідачем ТОВ Медичне Консалтингове Агентство було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлового офісного приміщення, предметом якого було зобов`язання укласти та нотаріально посвідчити основний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, що розташоване в АДРЕСА_2 , літера А , на 3-му поверсі, вказаний попередній договір було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Копійкою В.В. та зареєстрований в реєстрі за №7734.

30 червня 2011р. ПП Ерідан та ТОВ Медичне Консалтингове Агентство уклали між собою договір б/н купівлі - продажу нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень, розташованих на третьому поверсі адміністративної будівлі, що знаходиться у АДРЕСА_2 , загальною площею 654,5 кв.м., за умовами п.3.1 якого ціна продажу майна становить 4410666,67 грн., крім того ПДВ (20%) у розмірі 882133,33 грн.

При цьому, п.п.3.2, 3.3. вказаного договору передбачено порядок сплати вартості майна, відповідно до якого: 4840000,00 грн., в тому числі ПДВ (20%) у розмірі 806666,67 грн., сплачені покупцем згідно з попереднім Договором, зараховуються у часткову оплату ціни майна; 226400,00 грн., в тому числі ПДВ - 37733,33 грн., сплачується покупцем протягом 5 банківських з моменту підписання та нотаріального посвідчення даного договору; 176400,00 грн., в тому числі ПДВ 29400,00 грн., сплачується протягом 10 банківських днів з моменту підписання та нотаріального посвідчення даного договору; 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн., сплачується протягом 3 банківських днів після недоліків, визначених Актом приймання-передачі майна.

02 вересня 2011р. відповідачем було зареєстровано в КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна право власності на зазначені приміщення.

Положеннями ст. 627 ЦК України врегульовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено у ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права , треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 Постанови № 9 від 06 листопада 2009р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просив суд визнати недійсним оспорюваний правочин, з підстав визначених ст.ст. 203, 215-220, 230 ЦК України, наголошуючи, що оспорюваний правочин порушує його права, як сторони за договором від 06 січня 2006р. між ним та ПП Ерідан за № 1/06 на будівництво частини офісних приміщень адміністративної будівлі технічного обслуговування з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 , оскільки по теперішній час позивач не отримав в натурі проінвестовані ним нежитлові приміщення.

В судовому засідання не знайшли свого підтвердження доводи позивача на відсутність розрахунків за оспорюваним договором купівлі-продажу, а також нотаріальної форми попереднього договору, який є частиною основного оспорюваного правочину.

Щодо тверджень позивача про те, що оспорюваний правочин є недійсним в силу того, що договір не був направлений на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним, а також введення покупця майна в оману, то судом вони оцінюються критично виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Так, відповідно до положень ст. 204 цього правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вимогами ч. 1 ст. 230 ЦК України регламентовано, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Отже, для визнання правочину недійсним з підстав, встановлених ст. 230 ЦК України необхідно встановити факт введення в оману однією стороною правочину іншу сторону.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року № 9, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, в обґрунтування недійсності договору, вказує про те, що на момент укладення вищенаведеного договору купівлі-продажу керівництву третьої особи, а саме директору ПП Ерідан було відомо, що підприємство має невиконані зобов`язання щодо передачі йому частини площ третього поверху будівлі згідно договору від 06 січня 2006р. № 1/06 на будівництво частини офісних приміщень адміністративної будівлі технічного обслуговування з офісними приміщеннями по АДРЕСА_1 .

Тобто, на думку позивача, ПП Ерідан свідомо було приховано факт того, що частина приміщень, які були предметом оспорюваного договору, належать позивачу на підставі договору № 1/06 від 06 січня 2006р.

Відповідно до ст. ст. 104, 598, 609 ЦК України, а також враховуючи обставини встановлені ухвалою Господарського районного суду м. Києва від 21 червня 2017р.по справі № 910/11045/14, яка набрала законної сили, суд приходить до висновку, що зобов`язання між позивачем та третьою особою за договором № 1/06 від 06 січня 2006р. припинилися, у зв`язку припиненням третьої особи.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Суд не вбачає правових підстав для застосування строків позовної давності, відповідно до поданих заяв сторони відповідача, третьої особи, оскільки прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягає стягненню на користь позивача понесені останнім судові витрати.

Керуючись ст. ст. 3-5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 15, 16, 104, 203. 215, 216, 230, 525, 526, 627, 629, 638, 598, 609, 610, 611, 655 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009р. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за а дресою: АДРЕСА_3 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю Медичне Консалтингове Агентство (код ЄДРПОУ 35917255, місцезнаходження: м. Київ, вул. Московська, 24, кв. 21), третя особа: Приватне підприємство Ерідан (код ЄДРПОУ 30181190, припинено державну реєстрацію юридичної особи: 21 листопада 2018р.) про визнання договору купівлі-продажу недійсним - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 30 травня 2019р.

Суддя: