Постанова

від 11.06.2019 по справі 917/216/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2019 р. Справа № 917/216/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є. , суддя Пелипенко Н.М. , суддя Білецька А.М.

секретар судового засідання Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - адвокат Строгова А.О., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю cерія ПТ №2394 від 16.10.2018, ордер серія ПТ №100983 від 04.06.19 р.;

відповідача - адвокат Мосійчук Ю.С., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС№5864/10 від 02.12.2016, довіреність № 57 від 15.01.19 р.; адвокат Горьова Н.М., довіреність від 03.05.2019 р. № 7-1, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 5167/10 від 29.05.2014 р. ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.1454) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.04.2019 (суддя Киричук О.А., повний текст складено 22.04.2019) у справі №917/216/18

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віледа 2015", м.Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська бурова компанія", м.Полтава,

про стягнення 628754,44 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віледа 2015" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська бурова компанія", в якому просило суд стягнути з відповідача 628754,44 грн., в тому числі: 578649,72 грн. основного боргу за договором підряду від 16.01.2017 р. № 1601/17 та нараховані на суму основного боргу 399226,83 грн. інфляційних втрат та 10177,89 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.04.2019 у справі №917/216/18 позов задоволено.

Рішення мотивоване, зокрема, тим, що підписані сторонами без зауважень акти прийняття виконаних робіт від 19.06.17 та від 30.06.17 підтверджують факт прийняття робіт замовником відповідно до п.п.5.14, 5.15. договору підряду №1601/17 від 16.01.2017 року та додаткової угоди № 1 до нього. З огляду на дату підписання акту № 1 (30.06.17) та визначений у п.4.1. термін кінцевого розрахунку (10 банківських днів з моменту прийняття замовником виконаних робіт), строк виконання зобов`язання по оплаті, є таким, що настав. Проте, як зазначив суд першої інстанції, відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався частково на суму 2700000,00 грн., сплативши: 931000,00 грн. - 17.01.2017 року (платіжне доручення № 1137); 69000,00 грн. - 20.01.2017 року (платіжне доручення № 1190); 1000000,00 грн. - 21.02.2017 року (платіжне доручення № 4939); 500000,00 грн. - 22.03.2017 року (платіжне доручення № 2118); 200000,00 грн. - 11.04.2017 року (платіжне доручення № 5411), а несплаченою залишилась вартість виконаних позивачем робіт в розмірі спірної суми заборгованості - 578649,72 грн., на яку позивачем правомірно на підставі ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України нараховано 3% річних та інфляційні втрати .

При цьому, суд першої інстанції не прийняв як належний доказ подане відповідачем платіжне доручення № 6515 від 03.07.17 р. на суму 500 000 грн., з огляду на те, що надана до матеріалів справи його копія не засвідчена відповідно до вимог статті 91 Господарського процесуального кодексу України. Також суд першої інстанції зазначив, що в реквізиті призначення платежу копії зазначеного платіжного доручення відсутнє посилання на оплату згідно з договором підряду №1601/17 від 16.01.2017, в той час, як представник позивача (директор) в судовому засіданні 19.03.19 заперечив проти здійснення оплати у розмірі 500 000 грн. за цим платіжним дорученням в межах даного договору та повідомив, що ця оплата була зарахована за іншим договором, а саме за договором підряду №1104/17 від 11.04.17 р., який не є предметом дослідження у цій справі.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків суду, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на невідповідність матеріалам справи висновку суду першої інстанції, а саме, що роботи за договором були прийняті відповідачем шляхом підписання актів за формою КБ-2, а також, що в порушення вимог пункту 5.14 договору, позивач не надав разом з актами технічну документацію, в якій повинно бути визначено схему розташування інженерних мереж. Відповідач вказує на те, що судом не надано належної оцінки доводам відповідача про те, що акт здачі-приймання робіт від 19.06.2017 р. не був підписаний усіма членами комісії зі сторони відповідача, які згідно з наказом відповідача від 16.06.2017 р. № 18 Про визначення складу комісії з прийняття робіт , були уповноважені на прийняття виконаних робіт.

Також скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не заявляв про будь-які відступи від умов спірного договору або недоліки у виконаній роботі при підписанні акта КБ-2 та довідки від 30.06.2017 р., оскільки роботи за договором підряду не були прийняті через невідповідність розрахунків, зазначених в кошторисній документації (яка є додатком до Договору) та у акті №1 від 30.06.2017 р. Також, як зазначає відповідач, необґрунтовано завищена зазначена в акті №1 від 30.06.2017 р. вартість матеріалів, порівняно із кошторисною документацією. При цьому, скаржник зазначив на неврахування судом першої інстанції відсутності в договорі положень про те, що за відсутності заявлених замовником недоліків або мотивованої відмови від прийняття робіт вони вважаються виконаними належним чином та прийнятими замовником.

Крім цього, скаржник зазначає про неврахування судом першої інстанції доводів відповідача щодо невідповідності акта КБ-2 примірній формі, затвердженій ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013. Відповідач вважає безпідставним посилання місцевого господарського суду на відповідність цього акту вимогам ч. 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , оскільки акт не відображав складових, необхідних для здійснення належного первинного обліку у будівництві, а саме, обсягу господарської операції через відсутність таких складових як вартість будівельних робіт, з прив`язкою до використаних матеріалів, відсутність змісту складових інших супутніх витрат, прибутку, коштів на покриття ризиків, на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, податків, зборів, обов`язкових платежів, встановлених законодавством.

Також скаржник зазначає про неврахування судом першої інстанції висновку судової будівельної експертизи від 20.11.2018 р. № 962, в якому зазначено про невідповідність вартості фактично виконаних робіт за договором підряду від 16.01.2017 р. № 1601/17, які підлягали натурно-інструментальному обстеженню, вартості виконаних будівельно-монтажних робіт, які включені до акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2; фактична вартість робіт складає, з урахуванням ПДВ, 2285445 грн., що на 993204,72 грн. менше ніж визначено договором та зазначено в акті №1 від 30.06.2016 та менше ніж сплачено замовником (відповідачем).

Також скаржник наголошує на неврахуванні судом першої інстанції поданого відповідачем доказу - платіжного доручення від 03.07.2017 р. № 6515 про оплату 500 000 грн. за виконані роботи. Як зазначає відповідач, разом з іншими платіжними дорученнями на загальну суму 2700000 грн. (наданими позивачем до позовної заяви та прийнятими судом як докази часткової оплати робіт за договором) надане ним платіжне доручення підтверджує оплату робіт на 3 200 000 грн., а не на 2 700 000 грн. як зазначив позивач в позовній заяві.

При цьому, скаржник зазначає про безпідставність доводів позивача, які прийнято судом, що даним платіжним дорученням здійснено оплату за іншим договором, оскільки призначенням платежу в ньому зазначено оплата рахунку -фактури від 22.03.2017 р. № 24, який в свою чергу виписано на оплату робіт за спірним договором. Оплату за цим самим рахунком зазначено в якості призначення платежу також за платіжним дорученням від 11.04.2017 р. № 5411, яке надано позивачем до позовної заяви на підтвердження часткової оплати відповідачем робіт саме за спірним договором та прийняте судом як належний доказ.

Скаржник зазначає про неправомірне неврахування зазначеного платіжного доручення тому, що його копія не була належним чином завірена, оскільки цю копію було подано до суду разом з клопотанням про долученння доказів за вх 527 від 21.02.2019 р., що зафіксовано в ухвалі суду від 22.01.2019 р. та в судовому засіданні 22.01.2019. При викладенні змісту зазначеного клопотання та обгрунтуванні необхідності долученння до матеріалів справи даного письмового доказу судді було надано його оригінал, за результатами огляду якого суддя повернув його представнику відповідача та вирішив задовольнити клопотання і долучити копію платіжного доручення до матеріалів справи.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Полтавська бурова компанія (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ВІЛЕДА 2015 (підрядник) було укладено договір підряду № 1601/17 від 16.01.2017 року (далі - Договір).

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- п.1.1. Підрядник зобов`язується виконати роботи, зазначені в п. 1.2 цього договору з використанням власних матеріалів, обладнання, інструментів та персоналу, а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

- п.1.2. Найменування робіт: поточний ремонт будівель, а саме:

- першого поверху приміщень складу (літера В-1 ), площею 42,64 м 2 :

- першого поверху адмінчастини та побутових приміщень (літера Б-1 ), площею 179,7 м 2 ;

- першого поверху приміщення виробничої частини літера ( Б-1 ) площею 517,6 м2. Загальна площа становить 739,94 м 2 .

Підрядник зобов`язаний розробити дизайн-проект та надати замовнику 3D візуалізацію дизайн-проекту. Дизайн-проект є Додатком №2 до цього договору та його невід`ємною частиною.

- п.1.3. Конкретний перелік та обсяг (кількісні характеристики) виконуваних за цим договором робіт визначений в кошторисній документації, яка є Додатком №1 та невід`ємною частиною цього договору. Кошторисна документація надається підрядником.

- п.1.4. Право власності па результати робіт та використані матеріали належить підряднику до здачі робіт замовнику. Право власності на результати робіт і матеріали підрядника, а також ризики випадкової їх загибелі або пошкодження переходять до замовника з моменту підписання останнім акту приймання-передачі виконаних робіт.

- п.1.6. Обов`язки підрядника за цим договором вважаються виконаними з моменту підписання без заперечень сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт.

- п.2.1. Підрядник повинен виконати передбачені цим договором роботи, якість яких відповідає вимогам, передбаченим ДБН України та вимогам Замовника.

- п.3.2.Ціна цього договору становить - 2 278 649,72 грн., в тому числі ПДВ 20% - 379 774,95 грн.

- п.3.3. Договірна ціна робіт є твердою.

- п.4.1. Підставою для он лати є рахунок підрядника. Розрахунки проводяться у наступному порядку:

• Протягом 3-х банківських днів з моменту підписання цього договору, але у будь-якому випадку після надання замовнику та затвердження ним 3Д візуалізації дизайн - проекту, замовник перераховує підряднику попередню оплату грошовими коштами у розмірі 1000 000,00 (один мільйон) грн. в т.ч. ПДВ 20%.

• у термін до 31.01.2017р. замовник перераховує підряднику грошові кошти у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. в т.ч, ПДВ 20%.

• остаточний розрахунок у розмірі 278 649.72 грн. проводиться замовником: протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту прийняття у повному обсязі замовником виконаних робіт, передбачених п.1.2 цього Договору.

- п.4.2. Всі розрахунки, що здійснюються між сторонами по цьому договору, додатковим угодам та додаткам до них здійснюється у гривнях шляхом банківського перерахунку на розрахункові рахунки, що зазначені у Розділі Реквізити та адреси Сторін цього договору, або у інший спосіб, що не заборонений чинним законодавством України.

- п.5.1. Строк виконання робіт по цьому договору узгоджений замовником та становить 50 календарних днів з дати підписання договору, але в будь-якому випадку не пізніше 07 березня 2017 року;

- п.5.2. Місце виконання робіт: м. Полтава, вул. Петра Дорошенка б. 2/1 (Будівлі позначені літерами Б-1 та В-1) згідно Технічного паспорту.

- п.5.14. Підрядник протягом 3 (трьох) робочих днів після завершення виконання робіт, надає замовнику складені та підписані зі своєї сторони акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт разом з технічною документацією, в якій визначено схему розташування інженерних мереж (електропроводка, система опалення, водопостачання та ін.)

- п.5.15. Замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів прийняти належним чином виконані роботи та підписати акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт або надати мотивовану відмову від їх підписання. У випадку мотивованої відмови замовника від підписання акта приймання-передачі виконаних підрядних робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком недоліків і строків їх усунення. У випадку порушення узгоджених строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену цим договором.

- п.5.16. Після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт без зауважень. Роботи вважаються виконаними підрядником в повному обсязі, передані й прийняті замовником.

- п. 10.1. Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін, і діє до 31 грудня 2017 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе гарантійних зобов`язань.

13 березня 2017 року сторонами підписано додаткову угоду до договору, якою:

Викладено п. 1.2. договору в наступній редакції: Найменування робіт: поточний ремонт будівель, а саме: першого поверху приміщень складу в боксі по ремонту автомобілів (літера В- 1 ), площею 366,0 м2; першого та другого поверху адмінчастини та побутових приміщень майстерні (літера Б-1-2 ), площею 412,7,0 м2, приміщення виробничої частини майстерні літера ( Б-1-2 ) площею 518,3 м2. Загальна площа становить 1297,0 м2. Підрядник зобов`язаний до початку робіт розробити дизайн-проект та надати на затвердження замовнику 3D візуалізацію дизайн-проекту (Додаток № 2 до Договору) .

Викладено п. 1.6. договору в наступній редакції: Обов`язки підрядника за цим договором в частині виконання обсягу робіт вважаються виконаними з моменту прийняття робіт замовником, про що свідчитимуть підписані ним без зауважень Акти приймання-передачі виконаних робіт .

Викладено п. 3.2. договору в наступній редакції: Ціна цього договору становить 3 278 649,72 грн. , в тому числі ПДВ 20% - 546 441,62 грн..

Викладено п. 4.1. договору в наступній редакції: Підставою для оплати є рахунок підрядника. Розрахунки проводяться шляхом:

• попередньої оплати, яка здійснюється замовником, в розмірі 1000000 грн. в т.ч. ПДВ 20%., у термін до 21.01.2017 року, але у будь-якому випадку після надання замовнику та затвердження ним 3D візуалізації Дизайн-проекту.

• попередньої оплати, яка здійснюється замовником, в розмірі 1000 000 грн. в т.ч. ПДВ 20%., у термін до 21.02.2017 року;

• попередньої оплати, яка здійснюється замовником, в розмірі 350 000 грн. в т.ч. ПДВ 20%., у термін до 22.03.2017 року;

• попередньої оплати, яка здійснюється замовником, в розмірі 350 000 грн. в т.ч. ПДВ 20%., у термін до 11.04.2017 року.

• остаточного розрахунку в сумі 578 649,72 грн., який проводиться замовником протягом 10 банківських днів з моменту прийняття замовником виконаних робіт, передбачених п.1.2 цього договору.

Викладено п. 5.1. договору в наступній редакції: Строк виконання робіт за цим договором узгоджений замовником та становить 100 календарних днів з дати підписання договору, але в будь-якому випадку не пізніше 30 квітня 2017 року. У випадку не дотримання замовником термінів оплати, визначених п.4.1 цієї додаткової угоди, виконання робіт підрядником відтерміновується на відповідну кількість днів .

Викладено п. 5.2 договору в наступній редакції: Місце виконання робіт: м.Полтава, вул. Дорошенка 2/1 ( Будівлі позначені літерами Б-1-2 та В-1 згідно Технічного паспорту на виробничі будівлі інвентаризаційна справа №14375).

Викладено п. 5.13. договору в наступній редакції: Після закінчення виконання роботи підрядник зобов`язаний повідомні замовника про готовність предмета підряду до здавання протягом 2 (двох) робочих днів з моменту її виконання. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється комісією, ще складається з представників підрядника та замовника. Чисельний склад комісії становив по три уповноважених представника з обох сторін на чолі з головою комісії, що представником є замовника

Викладено п. 5.14. договору в наступній редакції: Підрядник протягом 3 (трьох) робочих днів після завершення виконаних робіт, надає замовнику складені та підписані зі своєї сторони акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт за формою КБ-2; КБ-3 разом з технічною документацією, в якій визначено схему розташування інженерних мереж (електропроводка. Система опалення, водопостачання та водовідведення).

Відповідно до приписів п. 3.2 Договору, сторонами було складено (скріплено печатками сторін та підписано повноважними представниками сторін) відповідна кошторисна документація, копії наявні у матеріалах справи.

Позивач вказує, що він взяті на себе за договором зобов`язання виконав належним чином і в повному обсязі.

На підтвердження цього позивач надав підписані сторонами 30.06.2017 року акт КБ-2 та довідку КБ-3 на загальну суму 3278649,72 грн.

Акти підписані обома сторонами.

При цьому, позивач зазначив, що ним були повністю усунуті всі зауваження відповідача, викладені в протоколі огляду від 08.06.2017 року. Фактично приймання-передача приміщень, після виконання ремонтних робіт відбулася 19.06.2017, про що між сторонами був підписаний окремий акт приймання-передачі. За змістом останнього роботи були виконані підрядником в повному обсязі та в належній якості, сторони претензій одна до одної не мають.

Як зазначає позивач, в порушення взятих на себе за договором зобов`язань, відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався лише частково на суму 2700000 грн. передплати , сплативши:

- 931000,00 грн. - 17.01.2017 року (платіжне доручення № 1137);

- 69000,00 грн. - 20.01.2017 року (платіжне доручення № 1190);

- 1000000,00 грн. - 21.02.2017 року (платіжне доручення № 4939);

- 500000,00 грн. - 22.03.2017 року (платіжне доручення № 2118);

- 200000,00 грн. - 11.04.2017 року (платіжне доручення № 5411).

Інша частина вартості виконаних робіт, оплата яких відповідно до п.4.1. договору передбачена протягом 10 банківських днів після остаточного прийняття виконаних робіт за відповідним актом, за твердженням позивача, не сплачена.

07.08.2017 позивач звернувся до відповідача з листом № 28, в якому повідомив про наявність непогашеної заборгованості за виконані згідно договору роботи в сумі 578649,72 грн. Даний лист був залишений відповідачем без реагування.

23.08.2017 позивач звернувся до відповідача з претензією №31 від 22.08.2017 року про погашення суми заборгованості в розмірі 598210,79 грн. (з урахуванням інфляційних витрат та 3% річних, нарахованих на суму заборгованості).

Листом № 1392 від 18.09.2017 року, відповідач, за результатами розгляду претензії, повідомив позивача, про проведення внутрішнього аудиту, метою якого є перевірка відповідності виконаних робіт проектно-кошторисній документації, а також просив відстрочити проведення остаточного розрахунку до закінчення аудиторської перевірки.

Позивач неодноразово намагався врегулювати питання щодо погашення суми заборгованості відповідачем в добровільному порядку (лист № 33 від 03.10.2017 року, лист № 4 від 17.01.2018 року), проте, як зазначає позивач, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, що і стало причиною звернення до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 628754,44 грн., із яких: 578649,72 грн. - сума основного боргу; 39926,83 грн. - сума інфляційних нарахувань; 10177,89 грн. - сума 3% річних.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав на наступні обставини:

- строк остаточного розрахунку по виконаних роботах не наступив;

- акт здачі- прийняття робіт (надання послуг) від 19 червня 2017 р. підписаний не усіма членами комісії зі сторони відповідача, як це визначено наказом ТОВ Полтавська бурова компанія №118 від 16 червня 2017 p., а саме, уповноваженими представниками ТОВ Полтавська бурова компанія Клецькою Наталією Євгенівною та Язловецькою Інною Олегівною цей акт не підписаний. Тому, за твердженням відповідача, даний акт не може бути належним доказом, що свідчить про здачу - прийняття виконаних робіт Підрядником;

- акт КБ-2 та довідка КБ-3 на загальну суму 3 278 649,72 грн. в силу умов діючого договору не може бути підставою для остаточного розрахунку між сторонами, оскільки сторонами у договорі визначений інший документ, який є підставою для здійснення кінцевого розрахунку, а саме акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 19 червня 2017 р;

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 року, підготовлений підрядником та наданий для підписання замовнику, не відповідає примірній формі, затвердженій ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 та не відображає складових, необхідних для здійснення належного первинного обліку у будівництві;

- нелогічність показників, вказаних позивачем у акті №1 від 30.06.2018 р. та невиправдано завищена цінова політика матеріалів, використаних позивачем при виконанні підрядних робіт, спонукали відповідача до залучення сторонніх фахівців, для визначення реальної ринкової ціни фактично виконаним роботам за договором;

- за результатами виконаних робіт інженером-проектувальником Омелянчик Оленою Михайлівною (кваліфікаційний сертифікат серія АР № 002488 від 30.08.2012) складений відповідний акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 27.10.2017 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 від 27.10.2017 ;

- згідно з вказаними документами, вартість фактично виконаних робіт становить 2 762 791 грн. 20 коп., що на 515 858 грн. 52 коп. менше ніж вказано підрядником у акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2017 р. від 30 червня 2017 р. та у довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень- червень 2017 р. від 30 червня 2017 р.

Судова колегія враховує наступне.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити ї

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно зі статтею 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником за договором будівельного підряду оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до вищезазначених норм підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта, водночас обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Відповідно до п.5.16. договору після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт без зауважень роботи вважаються виконаними підрядником в повному обсязі, передані й прийняті Замовником.

Таким чином, відповідно до наведених вимог чинного законодавства та умов договору належне виконання робіт за договором може підтверджуватися або підписаними сторонами без зауважень актами прийняття виконаних робіт, або надсиланням таких актів відповідачем позивачеві за відсутності своєчасно висловлених зауважень.

У п.п.5.13, 5.14 договору (в редакції додаткової угоди) визначено, що після закінчення виконання роботи підрядник зобов`язаний повідомити замовника про готовність предмета підряду до здавання протягом 2 (двох) робочих днів з моменту її виконання. Здача-приймання виконаних робіт здійснюється комісією, що складається з представників підрядника та замовника. Чисельний склад комісії становить по три уповноважених представника з обох сторін на чолі з головою комісії, що є представником замовника. Підрядник протягом 3 (трьох) робочих днів після завершення виконаних робіт, надає замовнику складені та підписані зі своєї сторони акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт за формою КБ-2; КБ-3 разом з технічною документацією, в якій визначено схему розташування інженерних мереж (електропроводка система опалення, водопостачання та водовідведення).

Згідно з п.5.15. договору замовник зобов`язаний протягом 5 робочих днів прийняти належним чином виконані роботи та підписати акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт або надати мотивовану відмову від їх підписання. У випадку мотивованої відмови замовника від підписання акта приймання-передачі виконаних підрядних робіт сторонами складається двосторонній акт з переліком недоліків і строків їх усунення. У випадку порушення узгоджених строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену цим Договором.

Як правомірно встановлено господарським судом першої інстанції, з наявних у матеріалах справи належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, в їх сукупності вбачається, що позивачем належним чином виконані роботи за договором на загальну суму, визначену в п. 3.2 договору (в редакції Додаткової угоди від 13.03.2017 р.) - 3278649,72 грн.

Так, 08.06.17 представники сторін провели огляд першого поверху приміщень складу в боксі по ремонту автомобілів (літера В- 1) площею 366,0 м.кв.; першого та другого поверхів адмінчастини та побутових приміщень майстерні (літера Б-1-2) площею 412,7 м.кв.; приміщення виробничої майстерні (літера Б-1-2) площею 518,3 м.кв.

За результатами огляду були прийняті наступні рішення: виконати дефектування та фарбування стін після встановлення силового кабеля, виконати дефектування та фарбування стін після встановлення вентиляційної системи, виконати дефектування топінгової підлоги після монтажу зв"язків. Вказане зазначене у протоколі огляду будівельних робіт від 08.06.17р.

Пізніше, а саме 19.06.17, представники сторін склали акт про те, що підрядником відповідно до договору підряду № 1601/17 від 16.01.2017 року та додаткової угоди № 1 були проведені роботи щодо поточного ремонту будівель, а саме: першого поверху приміщень складу в боксі по ремонту автомобілів (літера В- 1) площею 366,0 м.кв.; першого та другого поверхів адмінчастини та побутових приміщень майстерні (літера Б-1-2) площею 412,7 м.кв.; приміщення виробничої майстерні (літера Б-1-2) площею 518,3 м.кв.

В даному акті зазначено, що роботи виконані в повному обсязі і належній якості, сторони претензій одна до одної не мають.

Вказаний акт підписаний зі сторони виконавця трьома особами, зі сторони замовника акт підписали чотири особи.

Суд першої інстанції правомірно прийняв зазначений акт як доказ, що підтверджує факт виконання підрядником робіт відповідно до договору підряду №1601/17 від 16.01.2017 року та додаткової угоди № 1 до нього та прийняття цих робіт відповідачем.

Крім того, сторонами складений акт від 30.06.17 (за формою КБ-2, підписаний керівниками замовника та підрядника), в якому також відсутні будь-які щодо наявності заперечень зі сторони замовника стосовно якості та об`єму виконаних робіт; акти підписані сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

Суд першої інстанції правомірно відхилив як безпідставні доводи відповідача щодо того, що акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 19 червня 2017 р. не може бути належним доказом, оскільки підписаний не усіма членами комісії зі сторони відповідача, як це визначено наказом ТОВ Полтавська бурова компанія №118 від 16 червня 2017 p., з огляду на наступне.

Відповідачем надано копію наказу №118 від 16 червня 2017, яким визначено склад комісії по прийняттю виконаних робіт.

Умовами договору не визначено порядку створення комісії для здійснення здачі-приймання виконаних робіт. У п.5.14 договору визначено лише, що чисельний склад комісії становить по три уповноважених представника з обох сторін на чолі з головою комісії, що представником є замовника, що в даному випадку було дотримано сторонами при підписанні акту.

Вказане спростовує твердження відповідача, що позивачем було проігноровано умови договору щодо створення комісії та уповноваження представників і на власний розсуд було складено акт, не перевіривши повноваження осіб які були включені позивачем до даного акту.

Також в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про обізнаність позивача з наказом ТОВ Полтавська бурова компанія №118 від 16 червня 2018p.

Крім того, як вбачається з тексту даного наказу до складу комісії включені особи, зазначені і у акті від 19 червня 2017 р. як підписанти, зокрема голова комісії Гришко К.В., підпис якої наявний у акті від 19 червня 2017 р.

Стосовно підписання акту особами, які не включені до складу комісії наказом ТОВ Полтавська бурова компанія №118 від 16 червня 2017 p., суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідач при розгляді справи не повідомляв, що дані особи не є працівниками його підприємства, про те, що їх дії по підписанню акту вчинені з перевищенням повноважень.

З наказу ТОВ Полтавська бурова компанія №118 від 16 червня 2017 p. вбачається, що керівник замовника наказав результати роботи комісії передати йому на ознайомлення (п.3), контроль за виконанням цього наказу керівник залишив за собою (п.4).

Також, як зазначено вище, позивачем до матеріалів справи надано складений та підписаний керівниками обох сторін 30.06.17р. без зауважень акт приймання-передачі виконаних підрядних робіт за червень 2017 року за формою КБ-2, складання якого передбачене п.5.14 договору як остаточного акту, в якому зазначено про прийняття всього обсягу робіт за договором в сумі 3278649,72 грн. , зі складанням якого п 4.1. договору пов`язаний строк оплати виконаних робіт.

Таким чином, після підписання представниками обох сторін акту від 19.06.17 керівником відповідача підписано остаточний акт від 30.06.17 (за формою КБ-2), без будь-яких зауважень та заперечень, за яким керівником відповідача прийнято весь обсяг робіт за договором, що вказує на його обізнаність про прийняття робіт комісією по договору підряду № 1601/17 від 16.01.2017 року та додаткової угоди №1 ,схвалення такого прийняття та повторне остаточне прийняття цих робіт.

За таких обставин, відповідно до вищенаведених норм та умов договору, сам факт підписання сторонами остаточного акту здачі приймання робіт щодо всього обсягу робіт без зауважень підтверджує належне виконання всього обсягу робіт позивачем та їх прийняття.

Отже, акт від 30.06.17 (за формою КБ-2) за своєю формою та змістом повністю відповідає вимогам, які ставляться до первинних документів згідно із Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та є підставою для здійснення остаточного розрахунку між сторонами відповідно до п. 4.1. договору.

Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи відповідача щодо того, що акт не відображав складових, необхідних для здійснення належного первинного обліку у будівництві, а саме обсягу господарської операції через відсутність таких складових як вартість будівельних робіт, з прив`язкою до використаних матеріалів, відсутність змісту складових інших супутніх витрат, прибутку, коштів на покриття ризиків, на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов`язкові платежі, встановлені законодавством.

Зазначені відомості не є такими, за відсутності яких неможливо ідентифікувати господарську операцію з прийняття виконаних робіт, як цього вимагає стаття 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України . Натомість наведений акт містить відповідні відомості, визначені цією статтею для первинного документу.

При цьому, судом взято до уваги, що відповідачем (замовником) при розгляді справи не повідомлялося про те, що він відмовлявся від підписання актів від 19.06.17 та від 30.06.17 протягом 5 робочих днів (п.5.15 договору), в тому числі, після отримання, (за його твердженням) результатів визначення інженером-проектувальником Омелянчик Оленою Михайлівною реальної ринкової ціни фактично виконаним роботам за договором, та складання акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 27.10.2017 р. за договором та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 від 27.10.2017 р.

Суд також правомірно зазначив, що умовами договору не визначено складення акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 із залученням сторонніх фахівців, а тому з огляду на наявність вже підписаних актів приймання виконаних робіт у порядку, що визначений договором, надані відповідачем акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2 від 27.10.2017 р. за договором та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 від 27.10.2017 р. підтверджують факт виконання робіт саме у обсягах, вказаних позивачем.

Господарський суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача щодо невідповідності акта КБ-2 примірній формі, затвердженій ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013, оскільки відповідно до п. 1.2. даного стандарту він носить обов`язковий характер при визначенні вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.

Крім того, спірним договором не обумовлено застосування ДСТУ Б Д.1.1.- 1:2013; також даний договір передбачав не будівництво, а виконання робіт з поточного ремонту.

Крім цього, враховуючи необхідність з`ясування питань, що виникли при вирішенні даного спору і потребують спеціальних знань, суд першої інстанції, ухвалою від 08.05.2018 р. призначив у справі № 917/216/18 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив Полтавському відділенню Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

На вирішення експертизи було поставлено такі питання:

- Чи відповідають фактичні площі нерухомих об`єктів, що знаходяться за адресою м. Полтава, вул.. П. Дорошенка 2/1 (будівлі позначені літерами Б-1 та В-1) площам зазначеним в проектно-кошторисній документації і Акті виконаних робіт № 1 за договором підряду № 1601/17 від 16.01.2017р.?

- Чи відповідають фактично виконані будівельно-ремонтні роботи обсягу та вартості виконаних будівельних робіт, зазначених в проектно-кошторисній документації і Акті виконаних робіт за договором підряду № 1601/17 від 16.01.2017р.? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

- Яка вартість фактично виконаних робіт за договором підряду № 1601/17 від 16.01.2017р.?

У висновку експерта за результатами проведення експертизи зроблені наступні висновки:

По першому питанню: Фактичні площі нерухомих об`єктів, що знаходяться за адресою: м.Полтава, вул. Дорошенка, 2/1 (будівлі літ. Б-1 та В-1 частково не відповідають площам зазначеним в проектно-кошторисній документації і акті приймання виконаних робіт №1 за договором підряду №1601/17 від 16.01.2017, по причині, наведеній в дослідницькій частині висновку.

По другому питанню: Обсяги виконаних будівельних робіт, які підлягають натурно - інструментальному обстеженню, що зазначені в акті приймання виконаних будівничих робіт та наданій на дослідження кошторисній документації за договором підряду №1601/17 від 16.01.2017 відповідають фактично проведеним роботам.

Вартість виконаних будівельно-монтажних робіт, яка включена до акту приймання виконаних будівельних робіт відповідає вартості робіт, яка наведена в наданій на дослідження кошторисній документації.

По третьому питанню: Так як встановити фактичне виконання робіт, які носять прихований характер без надання дозволу на проведення розкриття конструкцій, інженерних мереж та оздоблювальних покриттів, не представляється можливим, а на дослідження не надано загального журналу робіт та актів на закриття прихованих робіт, експертом проведено розрахунок вартості фактично виконаних будівельних робіт, які підлягають натурно-інструментальному обстеженню, на об`єкті Поточний ремонт будівель Б-1-2 та В-1 за адресою м. Полтава, вул. Дорошенка, 2/1 відповідно до Договору №1601/17 від 16.01.2017 (відповідно до наданої на дослідження кошторисної документації, що є невід`ємною частиною договору (додаток №1 до договору)).

Вартість фактично виконаних робіт за договором підряду №1601/17 від 16.01.2017, які підлягають натурно-інструментальному обстеженню, складає, з урахуванням ПДВ, 2 285 445,00 грн.

При цьому, у висновку зазначено, що експертом використовувались наступні нормативні акти і література:

1. ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва , затверджений наказом Держбуду України №293 від 05.07.2013.

2. ДБН А.3.1 -5:2016 Організація будівельного виробництва.

Для роз`яснення висновку судовий експерт надав відповіді на питання сторін.

Зокрема, експертом повідомлено, що застосування ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 Правила визначення вартості будівництва є обов`язковим при визначенні вартості будівництва об`єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії. Спірним договором не обумовлено застосування ДСТУ Б Д.1.1.- 1:2013, даний договір передбачав не будівництво, а виконання робіт з поточного ремонту будівель. При цьому, експертом повідомлено, що деякі види робіт за характеристикою можуть бути класифіковані як будівництво.

Крім того, експертом повідомлено, що з відповідним клопотанням про проведення розкриття конструкцій, інженерних мереж та оздоблювальних покриттів для встановлення фактичного виконання робіт, які носять прихований характер, він до суду не звертався, з огляду на те, що це його право на звернення з таким клопотанням, та вважаючи, що даний метод дослідження спричинить руйнування. Крім того, експертом зазначено, що навіть при проведенні розкриття конструкцій, інженерних мереж та оздоблювальних покриттів неможливо встановити весь обсяг фактично виконаних робіт, які носять прихований характер (для прикладу експерт привів проміжні роботи по обробці стін).

Таким чином, з висновку експерта вбачається відповідність як обсягу, так і вартості зазначених в акті приймання виконаних будівничих робіт відповідним обсягам та вартості таких робіт, що зазначені в проектно-кошторисній документації.

При цьому, в експертному висновку зазначено вартість робіт, які підлягають натурно-інструментальному обстеженню - 2 285 445,00 грн., яка є меншою суми договору та вартості робіт, зазначений в остаточному акті приймання передачі -3278649,72 грн.

Зазначена різниця не свідчить про невідповідність виконаних за актом від 30.06.2017 р. робіт їх реальній вартості, яку до того ж сторони обумовили в договорі в твердому кошторисі, оскільки вартість робіт які підлягають натурно-інструментальному обстеженню є частиною всього обсягу робіт, прийнятих за наведеним актом, а вартість іншої частини робіт, які носять прихований характер експертом не визначено з причин, які він вказав у своєму висновку.

Зважаючи на наведене, колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи скаржника що висновком судової будівельної експертизи від 20.11.2018 р. № 962 встановлено, що фактична вартість виконаних за договором робіт на 993204,72 грн. є меншою ніж зазначено в акті № 1 від 30.06.2016 та менше ніж сплачено замовником (відповідачем).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як зазначено вище, п.4.1 договору (в редакції додаткової угоди) сторони визначили, що розрахунки проводяться шляхом: .. остаточного розрахунку в сумі 578 649,72 грн. 72 коп., який проводиться замовником протягом 10 банківських днів з моменту прийняття замовником виконаних робіт, передбачених п.1.2 цього договору.

Оскільки, як зазначено вище, сторони 30.06.2017 р. підписали остаточний акт прийняття виконаних робіт за договором, строк оплати цих робіт є таким, що настав після закінчення 10 банківських днів з дати підписання акту.

Позивачем до позовної заяви надано наступні платіжні доручення, за якими здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт за спірним Договором:

- 931000,00 грн. - за платіжним дорученням від 17.01.2017 року № 1137;

- 69000,00 грн. - за платіжним дорученням від 20.01.2017 року № 1190;

- 1000000,00 грн. - за платіжним дорученням від 21.02.2017 року № 4939;

- 500000,00 грн. - за платіжним дорученням від 22.03.2017 року № 2118;

- 200000,00 грн. - за платіжним дорученням від 11.04.2017 року № 5411.

Призначенням платежу в платіжних дорученнях від 17.01.2017 року № 1137; від 20.01.2017 року № 1190; від 21.02.2017 року № 4939; від 22.03.2017 року №2118 визначено - попередня оплата за поточний ремонт, згідно з рахунком від 16.01.2017 р. №19 , а в платіжному дорученні від 11.04.2017 року № 5411- попередня оплата за поточний ремонт будівлі, згідно з рахунком від 22.03.2017 р. № 24 .

До матеріалів справи під час розгляду в суді першої інстанції зазначених рахунків не надано, проте сторони визнають, що оплата за наведеними платіжними дорученнями проводилася саме в рахунок оплати за спірним договором.

За цими дорученням проведено оплату на загальну сумі 270000 грн., що відповідає визначеній п 4.1. договору (в редакції Додаткової угоди від 13.03.2017 р.) сумі попередньої оплати.

Інша сума, яка підлягає сплаті в порядку остаточного розрахунку, тобто, протягом 10 банківських днів з моменту прийняття виконаних робіт за остаточним актом від 30.06.2017 р., становить 578649,72 грн. і саме її позивач заявив до стягнення, посилаючись на її несплату відповідачем.

Відповідач підтвердив, що оплата виконаних робіт за наведеними платіжними дорученнями, відповідно до виставлених рахунків від 16.01.2017 р. № 19 та 22.03.2017 р. № 24, проводилася ним на оплату робіт саме за спірним договором, але стверджує, що, додатково до зазначених платіжних доручень ним здійснено оплату виконаних робіт на 500 000 грн. за платіжним дорученням від 03.07.2017 р. № 6515, копію якого він надав суду першої інстанції разом з клопотанням про долучення доказів від 21.01.2019 р. вх. № 527( т. 2 а.с. 144-147).

Суд першої інстанції прийняв як докази оплати робіт за договором надані позивачем платіжні доручення від 17.01.2017 року № 1137; від 20.01.2017 року № 1190; від 21.02.2017 року № 4939;від 22.03.2017 року № 2118, від 11.04.2017 року № 5411 на загальну суму попередньої оплати 2700000 грн.

Проте, надане відповідачем платіжне доручення від 03.07.2017 р. № 6515 на суму на 500 000 грн. суд не прийняв в якості доказу оплати за спірним договором з тих мотивів, що надана до матеріалів справи копія платіжного доручення № 6515 від 03.07.17 не засвідчена відповідно до вимог статті 91 Господарського процесуального кодексу України, а також на те, що в реквізиті призначенні платежу копії цього платіжного доручення відсутнє посилання на оплату згідно з договором підряду №1601/17 від 16.01.2017. Як вказав суд першої інстанції, представник позивача (директор) заперечив проти здійснення оплати у розмірі 500 000,00 грн. згідно з цим платіжним дорученням в рамках даного договору та в судовому засіданні 19.03.19 повідомив, що дана оплата була зарахована за іншим договором, а саме за договором підряду № 1104/17 від 11.04.17 р., який не є предметом дослідження в межах даної справи.

Проте, як зазначено вище, одне з платіжних доручень, яке суд прийняв в якості доказу оплати за договором, а саме, від 11.04.2017 року № 5411 також містить призначення платежу - попередня оплата за поточний ремонт будівлі, згідно з рахунком від 22.03.2017 № 24 . Отже, теж саме, що і призначення платежу в платіжному дорученні від 03.07.2017 р. № 6515, яке суд не прийняв в якості доказу оплати за цим договором, пославшись в тому числі на відсутність в реквізиті призначення платежу посилання на спірний договір.

Відповідачем до апеляційної скарги додано копію рахунку -фактури від 22.03.2017 р. № 24 , в якому підставою його виставлення зазначено саме спірний договір №1601/17 та додаткову угоду №1 від 13.03.2017 до цього договору.

Судова колегія приймає вказаний рахунок - фактуру №24 (а.с.42 т.5) як належний доказ, оскільки платіжні доручення №6515 (а.с.47 т.2) та №5411 (а.с.64 т.1) містять посилання на нього.

Суд першої інстанції досліджував ці платіжні доручення та призначення платежу із вказівкою на рахунок -фактуру №24.

Зважаючи на це, господарський суд неправомірно не прийняв платіжне доручення від 03.07.2017 р. № 6515, як доказ оплати за спірним договором з мотивів відсутності в реквізиті призначення платежу посилання на цей договір.

Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 21.01.2019 р. подав суду першої інстанції клопотання про долучення доказів, в тому числі, копії платіжного доручення від 03.07.2017 р. № 6515 (т. 2 а.с. 144, 145), не завіреної належним чином.

Суд в ухвалі від 22.01.2019 р. зазначив про отримання цього клопотання, але не зазначив про його вирішення в жодному процесуальному документі, але залучивши фактично цей документ до матеріалів справи.

Відповідач стверджує, що у нього наявний оригінал цього платіжного доручення, який суд першої інстанції оглянув в судовому засіданні, встановив його відповідність зазначеної копії та повернув оригінал відповідачеві.

Оригінал платіжного доручення від 03.07.2017 р. № 6515 відповідач надав суду апеляційної інстанції для огляду, з якого вбачається його відповідність копії цього документа, яку суд першої інстанції залучив до матеріалів справи.

Таким чином, суд першої інстанції, в порушення статті 91 Господарського процесуального кодексу України, фактично залучивши до матеріалів справи копію письмового доказу, який належним чином не завірений, за наявності у відповідача оригіналу цього документу, не усунув наявних сумнівів щодо цього документу як доказу шляхом огляду його оригіналу та встановлення його відповідності копії із її засвідченням.

Отже, господарський суд першої інстанції, в порушення норм процесуального права, не прийняв як доказ сплати відповідачем частини спірної заборгованості копію та оригінал платіжного доручення від 03.07.2017 р. № 6515.

З урахуванням зазначеного наданого відповідачем платіжного доручення на суму 500 000 грн., в сукупності з наведеними платіжними доручення, що надані позивачем на суму 2700 000 грн., матеріалами справи підтверджується оплату робіт на 3 200 000 грн., а не на 2 700 000 грн. як зазначив позивач в позовній заяві та суд в своєму рішенні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується лише частина заявленої до стягнення суми основного боргу, а саме в розмірі 78 649,72 грн., а не 578649,72 грн.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується лише частина спірної суми заборгованості 78 649,72 грн. та відповідні періоди прострочення сплати лише цієї суми, відповідно, правомірним є нарахування на підставі зазначеної норми ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат та 3% річних на зазначену суму основного боргу.

Колегія суддів, здійснивши власний перерахунок, встановила, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 5410,33 грн. інфляційних втрат та 1383,37 грн. - 3% річних.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими лише частково, а саме в частині стягнення 78 649,72 грн. основного боргу, 5410,33 грн. інфляційних втрат, 1383,37 грн. - 3% річних, у зв`язку з чим оскаржуване рішення, яким позов задоволено повністю підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

В решті позов задоволенню не підлягає через необґрунтованість.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.04.2019 року у справі №917/216/18 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська бурова компанія" (36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 27, код ЄДРПОУ 39117280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віледа 2015" (36010, м. Полтава, вул. Овочева, 4А, код ЄДРПОУ 40377011) 78 649,72 грн. основного боргу, 5410,33 грн. інфляційних втрат, 1383,37 грн. - 3% річних.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська бурова компанія" (36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 27, код ЄДРПОУ 39117280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віледа 2015" (36010, м. Полтава, вул. Овочева, 4А, код ЄДРПОУ 40377011) 1273,22 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позову, 2656 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віледа 2015" (36010, м. Полтава, вул. Овочева, 4А, код ЄДРПОУ 40377011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська бурова компанія" (36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 27, код ЄДРПОУ 39117280) 12237,14 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, 12369,50 грн. витрат на проведення судової експертизи.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.06.2019р.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя Н.М. Пелипенко

Суддя А.М. Білецька