Рішення

від 30.05.2019 по справі 910/1760/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2019Справа №910/1760/19

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Стартайм-Плюс до Комунального підприємства Київтранспарксервіс провизнання договору таким, що припинив свою дію

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар судового засідання Багнюк І.І.

Представники учасників справи:

від позивачаІорданов К.І. від відповідачаПоловінкін Р.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Стартайм-Плюс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Київтранспарксервіс , в якому просить суд визнати договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування №ДНП-2014-03/10 таким, що припинив свою дію з 30.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Стартайм-Плюс було залишено без руху.

Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 відкрито провадження у справі №910/1760/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 28.03.2019.

25.03.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 28.03.2019 оголошувалась перерва до 24.04.2019

22.04.2019 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову відповідно до якої позивач просив визнати недійсним пункт 6.1. договору №ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014, укладеного між ТОВ Стартайм-плюс та КП Київтранспарксервіс , викладеного в редакції затвердженої додатковою угодою до вказаного договору № 1 від 31.12.2014 та визнати договір №ДПН-2014-03/10 від 24.03.2014, укладений між ТОВ Стартайм-плюс та КП Київтранспарксервіс таким, що припинив свою дію з 27.03.2016.

Заяву позивача про зміну предмета позову прийнято судом до розгляду в частині визнання договору №ДПН-2014-03/10 від 24.03.2014 таким, що припинив свою дію з 27.03.2016.

Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням КМДА постановлено розпочати будівництво школи на майданчику для паркування, експлуатація якого є предметом даного договору, а отже, має місце настання форс-мажорних обставин. Оскільки вказані обставини тривають більше 60 днів, договір, за твердженням позивача, припинив свою дію в силу п. 5.2 договору 27.03.2016.

У підготовчому засіданні 24.04.2019 оголошувалась перерва до 23.05.2019.

07.05.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну предмета позову). У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечує та вказує, що єдиним належним доказом, який підтверджує настання обставин непереборної сили, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин. Крім того, відповідач стверджує, що при розгляді даної справи необхідно врахувати обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2017 у справі №910/20720/16.

У підготовчому засіданні 23.05.2019 було оголошено перерву до 30.05.2019.

23.05.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 30.05.2019 суд ухвалив закрити підготовче провадження та розпочати розгляд справи №910/1760/19 по суті.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.03.2014 між Комунальним підприємством Київтранспарксервіс (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стартайм-Плюс (сторона-2) було укладено Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування №ДНП-2014-03/10.

31.12.2014 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору від 24.03.2014 №ДНП-2014-03/10.

Надалі Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування №ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1 від 31.12.2014, - Договір.

Відповідно до п. 1.1 Договору сторона-1 надає за плату стороні-2 право на організацію та експлуатацію 85 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 9 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м.Київ, Дарницький район, просп. М.Бажана, 32, в межах ІІІ територіальної зони паркування м.Києва (надалі - фіксовані місця для паркування), а також здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Згідно з п. 1.2 Договору під Фіксованими місцями для паркування в цьому Договорі визначено 85 місць для платного паркування транспортних засобів, а також спеціальних місць спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: м.Київ, Дарницький район, просп. М.Бажана, 32, в межах ІІІ територіальної зони паркування м.Києва.

За змістом п. 1.3 Договору фіксовані місця для паркування вважаються переданими в експлуатацію сторони-2 з моменту підписання Договору сторонами.

Відповідно до п. 6.1 Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 31.12.2014 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту погодження схеми ОДР ГУ МВС УДАІ м.Києва і діє до 31.12.2017.

Згідно з п. 6.3 Договору якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити Договір, його дія продовжується на такий самий термін.

В свою чергу, листом від 30.10.2015 №3393 Комунальне підприємство Київтранспарксервіс повідомило позивача про те, що пунктом 6 Протоколу доручень з питань будівництва загальноосвітньої школи на діл. 65, 66 і дошкільного навчального закладу на ділянці №36 житлового масиву Осокорки, 10 Дарницького району м.Києва передбачене призупинення дії договорів про облаштування паркувальних місць на діл. №36 та ділянках 65, 66 у 10 мікрорайоні житлового масиву Осокорки у зв`язку з будівництвом закладів освіти, та запропонувало позивачу розглянути питання дострокового розірвання укладеного Договору.

В грудні 2015 року у відповідь на вказаний лист позивач повідомив відповідача, що з метою звільнення території паркувального майданчика під будівництво загальноосвітньої школи, ТОВ Стартайм-Плюс припинило з 30.11.2015 експлуатацію паркувального майданчика за вказаною адресою. При цьому позивач вказав, що у зв`язку з цим Договір №ДНП-2014-03/10 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування за адресою м.Київ, Дарницький район, просп. М.Бажана, 32 слід вважати розірваним з 30.11.2015 (лист Товариства з обмеженою відповідальністю Стартайм-Плюс №15 від 11.12.2015).

Однак, як свідчать обставини справи, згоди щодо дострокового розірвання Договору сторонами досягнуто не було.

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.01.2016 №22 Про будівництво загальноосвітньої школи на житловому масиві Осокорки, 10 мікрорайон, ділянки 65, 66 в Дарницькому районі міста Києва з метою створення належних умов для виховання дітей, скорочення термінів будівництва та своєчасного введення об`єкта в експлуатацію визначено Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ замовником будівництва загальноосвітньої школи на житловому масиві Осокорки, 10 мікрорайон, ділянки 65, 66 у Дарницькому районі міста Києва, а також вказано на необхідність вирішення земельно-правових питань в установленому порядку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що прийняття органом місцевого самоврядування - КМДА - розпорядження №22 щодо будівництва школи на території майданчика для паркування, є настанням форс-мажорних обставин, на які сторони жодним чином не могли вплинути, а тому в силу п. 5.3 Договору останній припинив свою дію з 27.03.2016.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

За змістом ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 7 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

В п. 6.1 первісної редакції Договору (до підписання Додаткової угоди №1 від 31.12.2014) сторони погодили, що цей Договір вважається укладеним та набирає чинності 24.03.2014 і діє до 31.12.2014.

В подальшому, шляхом укладення Додаткової угоди №1 від 31.12.2014 сторони внесли зміни у п. 6.1 Договору та визначили, що Договір діє до 31.12.2017. Крім того, у відповідності до п. 6.3 Договору, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодна з сторін не попередить письмово другу сторону про свій намір припинити Договір, його дія продовжується на такий самий термін.

Разом з тим, у п. 5.1 Договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі, якщо невиконання або неналежне виконання зобов`язань є наслідком дії непереборної сили або випадку, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, які сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними силами (обставин форс-мажору), а саме: пожежі, повені, землетрусу, страйку, масових безпорядків, війни, рішення органів державної влади або місцевого самоврядування, що роблять неможливим виконання взятих на себе зобов`язань, і якщо ці обставини безпосередньо вплинули на виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п. 5.3 Договору, якщо форс-мажорні обставини тривають більше 60 календарних днів, Договір вважається таким, що припинив свою дію.

Тобто, керуючись закріпленим ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України принципом свободи договору, сторони на власний розсуд визначили підстави (окрім встановлених законодавством), за яких укладений між ними Договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування №ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 припиняється, а саме: у разі, якщо форс-мажорні обставини тривають більше 60 календарних днів.

При цьому, у п. 5.1 Договору сторони чітко визначили, які саме обставини вважаються форс-мажорними, та погодили, що до таких обставин належить, зокрема, рішення органів державної влади або місцевого самоврядування, що роблять неможливим виконання взятих на себе зобов`язань.

Як встановлено судом, 26.01.2016 виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято розпорядження №22. Вказаним розпорядженням постановлено здійснити будівництво загальноосвітньої школи на житловому масиві Осокорки, 10 мікрорайон, ділянки 65, 66 в Дарницькому районі міста Києва, визначено замовником будівництва Комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ та вказано на необхідність врегулювання вирішення земельно-правових питань в установленому порядку.

Таким чином, оскільки предметом Договору №ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 є надання відповідачем позивачу права на організацію та експлуатацію місць для паркування транспортних засобів, то прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження, яким передбачається здійснення будівництва загальноосвітньої школи на земельній ділянці, на якій відповідні місця для паркування розташовані, робить неможливим виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за Договором.

Відтак, прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження №22 від 26.01.2016 є форс-мажорними обставинами в розумінні п.п. 5.1, 5.3 Договору.

За таких обставин, зі спливом 60 календарних днів після прийняття вказаного розпорядження (тобто з 27.03.2016) укладений між сторонами Договір припинив свою дію в силу положень п. 5.3 Договору.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем належними та допустимими доказами обставин, повідомлених позивачем не спростовано.

Посилання відповідача на обставини, встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2017 у справі №910/20720/16 до уваги судом не приймаються, оскільки предметом розгляду вказаної справи було стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Стартайм-Плюс заборгованості за спірним Договором. В той же час, питання щодо чинності Договору в залежності від настання обставин непереборної сили, в рамках справи №910/20720/16 не досліджувалося.

Твердження відповідача стосовно того, єдиним належним доказом, який підтверджує настання обставин непереборної сили, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, судом також відхиляються, з огляду на таке.

У п. 5.1 Договору сторони погодили, які обставини вважаються форс-мажорними та вказали серед них, зокрема, рішення органів державної влади або місцевого самоврядування.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що законодавство України лише в окремих чітко визначених випадках вимагає виключно сертифікат Торгово-промислової палати України з метою одержання підтвердження настання форс-мажорних обставин (наприклад, відповідно до ст. 10 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України).

Натомість необхідності звернення до Торгово-промислової палати України з метою одержання підтвердження настання форс-мажорних обставин у випадку прийняття органом місцевого самоврядування рішення, яким зумовлена неможливість виконання зобов`язань за Договором, ані умовами Договору, ані положеннями законодавства не передбачено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання Договору №ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014 таким, що припинив свою дію з 27.03.2016, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору - задоволення позову з наведених вище підстав, впливу не мають.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати Договір №ДНП-2014-03/10 від 24.03.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Стартайм-Плюс та Комунальним підприємством Київтранспарксервіс , таким, що припинив свою дію з 27.03.2016.

3. Стягнути з Комунального підприємства Київтранспарксервіс (01030, м.Київ, вулиця Леонтовича, будинок 6, ідентифікаційний код 35210739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стартайм-Плюс (02099, м.Київ, вул. Сормовська, будинок 13, ідентифікаційний код 35030966) судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 14.06.2019.

Суддя Ю.М. Смирнова