Рішення

від 04.06.2019 по справі 440/325/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/325/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фрідманн Н.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Бурби К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2019 року ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області /надалі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській області/ про скасування вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу №Ф-4711-51/1514 від 23.11.2018 на суму 7371,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до рішення Полтавської обласної КДКА від 22.02.2012 №5 ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю. З 10.01.2013 позивач перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Юридична група "ГАРАНТ". Позивач вважає, що вимога про сплату боргу №Ф-4711-51/1514 від 23.11.2018 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки роботодавець повністю сплачує єдиний внесок за працевлаштованого адвоката.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/325/19, у задоволенні клопотання позивача про залучення Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до участі у справі в якості третьої особи - відмовлено, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 10:30 12 березня 2019 року.

28 лютого 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 34-36/, у якому представник ГУ ДФС у Полтавської області просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що з 01.01.2018 платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначений пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", перебуваючи на обліку у контролюючому органі, у разі неотримання доходу у відповідному звітному періоді зобов`язаний визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити суму внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску на місяць, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем. При цьому такий платник зобов`язаний подавати звітність з єдиного внеску із зазначенням бази нарахування єдиного внеску.

Ухвалою суду від 12 березня 2019 року у зв`язку з неявкою позивача підготовче засідання відкладено до 12:00 27 березня 2019 року.

21 березня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив /а.с. 62-66/, у якій позивачем зазначено, що ОСОБА_1 перебував та перебуває у трудових відносинах з юридичною особою ТОВ "Юридична група "ГАРАНТ" на посаді адвоката та за позивача роботодавцем було сплачено суму єдиного соціального внеску у розмірі 6776,00 грн. за період з 01.01.2018 по 31.09.2018, що підтверджується фіскальними чеками про сплату ЄСВ, а також довідкою ТОВ "Юридична група "ГАРАНТ".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року визнано поважними причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду з позовом у справі №440/325/19 та поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 у справі №440/325/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Ухвалами суду від 27 березня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення в якості третьої особи ТОВ "Юридична група "Гарант", витребувано від сторін докази та встановлено строк для їх надання до суду до 05 квітня 2019 року, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09:30 08 квітня 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року витребувано від відповідача докази, продовжено строк підготовчого провадження у справі №440/325/19 на тридцять календарних днів, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09:00 18 квітня 2019 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 15:00 14 травня 2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 14 травня 2019 року, на підставі пункту 2 частини 2 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, визнано причини неявки позивача в судове засідання поважними, задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та розгляд справи відкладено до 09:00 04 червня 2019 року.

Позивач у судовому засіданні 04 червня 2019 року позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 04 червня 2019 року проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ОСОБА_1 на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22 лютого 2012 року №5 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що йому видано відповідне свідоцтво №1173 від 22 лютого 2012 року /а.с. 15/.

З 10 січня 2013 року позивач перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Юридична група "ГАРАНТ", що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 . серії НОМЕР_1 та наказом №3 від 10 січня 2013 року про призначення ОСОБА_1 на посаду адвоката ТОВ "Юридична група "ГАРАНТ" за сумісництвом, копії яких наявні в матеріалах справи /а.с. 23-24/.

23 листопада 2018 року ГУ ДФС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4711-51/1514, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 7371,54 грн. /а.с. 18, 39/.

Позивач не погодився з вимогою про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Полтавській області від 23.11.2018 № Ф-4711-51/1514, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній вимозі про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Полтавській області від 23.11.2018 № Ф-4711-51/1514, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до відомостей інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 сума недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 7371,54 грн., яка визначена позивачу вимогою про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Полтавській області від 23.11.2018 № Ф-4711-51/1514, нарахована відповідачем за перший-третій квартали 2018 року станом на 31.10.2018 /а.с. 41/.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

За приписами частин 1, 2 статті 12 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Згідно з підпунктом 14.1.226. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. В свою чергу, незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (база нарахування єдиного внеску), єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Аналізуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише за умови, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності.

Як встановлено судом, що ОСОБА_1 на підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22 лютого 2012 року №5 має право на заняття адвокатською діяльністю, про що йому видано відповідне свідоцтво №1173 від 22 лютого 2012 року /а.с. 15/.

З 10 січня 2013 року позивач перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Юридична група "ГАРАНТ", що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 . серії НОМЕР_1 та наказом №3 від 10 січня 2013 року про призначення ОСОБА_1 на посаду адвоката ТОВ "Юридична група "ГАРАНТ" за сумісництвом, копії яких наявні в матеріалах справи /а.с. 23-24/.

У довідці ТОВ "Юридична група "ГАРАНТ" від 25 січня 2019 року №025/19 /а.с. 69/ зазначено, що згідно наявної бухгалтерської інформації за період з 01.01.2018 по 31.09.2018 була проведена сплата ЄСВ за ОСОБА_1 у сумі 6776 грн.

Факт нарахування та утримання єдиного внеску із заробітної плати ОСОБА_1 у січні-жовтні 2018 року підтверджується звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Форма № Д4 (місячна)) ТОВ "Юридична група "ГАРАНТ" (ідентифікаційний код 38223101), у тому числі, Таблиць 6 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 110-140/.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження отримання ОСОБА_1 у спірному періоді винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, а також доказів отримання доходу від незалежної професійної діяльності.

Отже, за встановлених обставин та наведених норм права, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 23 листопада 2018 року №Ф-4711-51/1514 прийнята Головним управлінням ДФС у Полтавській області без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) є правовим актом індивідуальної дії, та згідно п. 2 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, суд вважає за необхідне згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), натомість визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 23 листопада 2018 року №Ф-4711-51/1514.

Відтак, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене, у зв`язку із задоволенням позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 23 листопада 2018 року №Ф-4711-51/1514.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 14 червня 2019 року.

Суддя С.С. Сич