Рішення

від 12.06.2019 по справі 520/8612/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 червня 2019 р. № 520/8612/18

Харківський окружний адміністративний суд

в складі головуючого - судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ділбаряна А.А.,

за участю представника позивача - Ковтун А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська буд. 46, Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Спецкабель" (вул. Клочківська, буд. 111, корп. А, офіс 812, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 36456935) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Спецкабель", в якому просить суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків та зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП Спецкабель» .

Ухвалою суду від 10.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження у цій справі.

Ухвалою суду від 07.11.2018 провадження по справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2040/8287/18 та до набрання законної сили судовим рішенням суду касаційної інстанції по справі № 820/1929/17.

Ухвалою суду від 17.04.2019 провадження у справі поновлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не допустив контролюючий орган до проведення перевірки. Відмова в допуску, на думку представника позивача, є протиправною та необґрунтованою, у зв`язку з чим, заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача. З огляду на наведене, представник позивача вважає наявними підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків та зупинення видаткові операції платника податків на рахунках платника податків, оскільки уповноважені особи позивача до перевірки досі не допущені.

Представник позивача - Головного управління ДФС у Харківській області Ковтун А.С. - в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Спецкабель" - в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляд справи повідомлений належним чином, відзиву на позов, заяв та клопотань не надав, про причини неявки представника суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

На адресу підприємства податковим органом, засобами поштового зв`язку, направлено письмовий запит 30382/10-20-40-14-11 від 20.07.2018 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження, який був отриманий відповідачем 27.07.2018, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.(а.с.13-15)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Спецкабель" надало відповідь за № 1708/2018/1 від 17.08.2018 (вх. ГУ ДФС у Харківській області №30345/10 від 21.08.2018), в якому відмовило в наданні документів.(а.с.16-23)

20.09.2018 заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області винесено наказ № 7021 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки (а.с.24-25)

Фахівцями контролюючого органу Головного управління ДФС у Харківській області на підставі наказу № 7021 від 20.09.2018 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлення №9643 від 26.09.2018 (а.с. 26) здійснено вихід за податковою адресою відповідача, з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

У зв`язку із недопуском до перевірки посадових осіб ГУ ДФС у Харківській області складено акт Про відмову у допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 7565/20-40-14-05-19 від 26.09.2018 у двох примірниках.(а.с.27-28).

Заступником начальника ГУ ДФС у Харківській області прийнято Рішення про застосування адміністративного арешту майна відповідача №40871/10/20-40-14-05-14 від 27.09.2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Спецкабель" не погодилося з наказом Головного управління ДФС у Харківській області № 7021 від 20.09.2018 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та Рішенням про застосування адміністративного арешту майна відповідача №40871/10/20-40-14-05-14 від 27.09.2018, й оскаржило їх у судовому порядку.

З Єдиного держаного реєстру судових рішень судом встановлено, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 по справі № 2040/8287/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "СПЕЦКАБЕЛЬ" (вул. Клочківська, б.111, корпус А, офіс 812, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 36456935) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування наказу про проведення перевірки та рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - залишено без задоволення.

Вказане рішення суду від 11.12.2018 набрало законної сили 17.01.2019.

Надаючи оцінку наявності підстав для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій, суд виходить з такого.

Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені у статті 94 Податкового кодексу України.

За визначенням, наведеним у пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

У пункті 94.2 цієї статті передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна, до яких згідно підпункту 94.2.3 віднесено таку обставину як: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 ст. 94 цього Кодексу керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

При цьому, частиною 2 пункту 94.6 встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Відповідно до пункту 94.10 ст. 94 ПК арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Підпунктом 94.19.1 пункту 94.19 цієї статті визначено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з: відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим

Застосовуючи вказані правові норми, суд приходить до висновку, що для реалізації вказаного повноваження контролюючого органу на звернення до суду на предмет перевірки обґрунтованості накладеного арешту на майно, протягом 24 годин з часу прийняття рішення про такий арешт ст. 283 КАС України передбачено право звернення до суду з відповідною заявою. Виключно у межах цього провадження суд наділений повноваженнями розглянути подання контролюючого органу у 96 годинний строк з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду. Отже, з огляду на сплив такого строку на дату ухвалення постанови суду першої інстанції відсутні підстави для задоволення позову у частині підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, так як такий арешт є припиненим.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Із системного тлумачення положень статті 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.

Аналіз вищевказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

До аналогічного висновку щодо застосування наведених положень Податкового кодексу України, Верховний Суд дійшов під час вирішення справи №820/1929/17, постанова від 27 листопада 2018 року, провадження №К/9901/40847/18. Крім того, в даному рішенні відсутні посилання на підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, як на виключне право податкового органу звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, лише у разі наявності податкового боргу.

Суд зазначає, що арешт коштів на рахунках та зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків є тотожними поняттями для цілей регулювання податкових правовідносин.

Так відповідно до частини 2 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у редакції Закону України від 23.03.2017 № 1983-VIII зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, кореспондентському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Отже, суд приходить до висновку про наявність у контролюючого органу повноважень на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти відповідача у вигляді зупинення видаткових операцій на його банківських рахунках.

Судом встановлено обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу застосування адміністративного арешту активів відповідача у вигляді зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків - недопуск працівників контролюючого органу до проведення перевірки.

При цьому суд враховує, що недопуск працівників податкового органу до проведення перевірки мав неправомірний характер, оскільки процедура призначення перевірки відповідача була дотримана податковим органом, що підтверджено висновками, викладеними у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 по справі № 2040/8287/18, яке набрало законної сили.

З огляду на що, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині зупинення видаткових операцій є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська буд. 46, Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Спецкабель" (вул. Клочківська, буд. 111, корп. А, офіс 812, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 36456935) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій - задовольнити частково.

Зупинити видаткові операції платника податків на рахунках платника податків, відкритих в банківських установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП Спецкабель» (вул. Клочківська, буд. 111, корп. А, офіс 812, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 36456935).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 червня 2019 року.

Суддя Білова О.В.