Рішення

від 14.06.2019 по справі 826/9650/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2019 року № 826/9650/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2018 року №7672615140103 (Форма "Р"), яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" визначено збільшення суми грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств 11021000 на суму 11909,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2018 року №7682615140103 (Форма "Р"), яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" визначено збільшення суми грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2653,00 грн. (за податковим зобов`язанням - 2122,00 грн. + 531,00 грн. за штрафними санкціями).

Заявлені вимоги мотивовані тим, що відповідачем при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія", за результатами якої складено акт податкової перевірки від 24.05.2018 року №357/26-15-14-01-03/3574822 та згідно його висновків винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, безпідставно визнано нереальними відповідні господарські операції позивача, а тому, на переконання останнього, встановлені відповідачем порушення були наслідком неповного розуміння чи/або трактування норм матеріального права.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, зокрема з мотивів, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Враховуючи думку сторін та заявлене клопотання, подальший розгляд справи суд ухвалив завершити в порядку письмового провадження.

Як убачається із матеріалів справи, наказом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ГУ ДФС у м. Києві) від 08.05.2018 року №8080 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" (ТОВ "Екотехнологія) (код 3574822) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ЗІМ ГРУПА" (код 35196751) за квітень, травень, червень 2015 року та з ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" (код 38538328) за березень 2015 року, тривалістю 5 робочих днів, з 11.05.2018 року по дату завершення перевірки.

Так, на підставі направлень від 11.05.2018 року №865/26-15-14-01-03 та №866/26-15-14-01-03, виданих ГУ ДФС у м. Києві, уповноваженими особами відповідача була проведена вказана документальна позапланова виїзна перевірка позивача, в результаті якої складено акт від 24.05.2018 року №357/26-15-14-01-03/3574822 (Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки перевіркою встановлено порушення: 1) пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Доходи", пункту 5, пункту 6, пункту 10, пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", статті 4, пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 1.2 статті 1, пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11909,00 грн., у тому числі по періодах: - за 2015 рік на суму 11909,00 грн.; 2) пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 1.2 статті 1, пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4615,00 грн., в тому числі по періодах: - за квітень 2015 року на суму 2493,00 грн.; - за травень 2015 року на суму 780,00 грн.; - за червень 2015 року на суму 1342,00 грн.

Відповідно до змісту Акту перевірки, підставами для вищевказаних висновків уповноважених осіб відповідача слугувало те, що під час перевірки не підтверджено реальність проведення господарських операцій між ТОВ "Екотехнологія" та контрагентами позивача: ТОВ "ЗІМ ГРУПА", ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" на загальну суму 36087,30 грн.

Зокрема, в Акті перевірки вказано, що до перевірки не було надано: договорів поставки товарів за 2015 рік, укладених ТОВ "Екотехнологія" з ТОВ "ЗІМ ГРУПА" та ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО"; документів, які посвідчують якість товару (сертифікати якості, відповідності, походження) із зазначенням виробника, його відповідність вимогам законодавства.

При цьому, дослідивши надані до перевірки документи у сукупності, посадовими особами встановлено, що надані до перевірки первинні документи не розкривають зміст та обсяг здійснених господарських операцій між ТОВ "Екотехнологія" та ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО", ТОВ "ЗІМ ГРУПА", а саме: не визначають умови поставки (обов`язок продавця доставити вантаж у певне місце чи перевантажити товар на транспортний засіб, чи підготувати його до завантаження, чи передати транспортній організації, тощо); не дають змоги визначити виробника (імпортера) товарів; не містять інформацію щодо транспортування товару.

Враховуючи наведене, перевіркою встановлена дефектність первинних документів щодо придбання ТОВ "Екотехнологія" товарів у ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" та ТОВ "ЗІМ ГРУПА", а таким чином, факт здійснення господарських операцій з отримання відповідних товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" та ТОВ "ЗІМ ГРУПА" не підтверджено належними первинними документами.

Крім того, за результатами аналізу баз даних ДФС по ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні офісні, складські приміщення, виробничі потужності, автомобільний транспорт, устаткування, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Остання податкова декларація з податку на додану вартість подана до податкового органу за квітень 2015 року з нульовими показниками.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації, у зв`язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства трудових ресурсів.

Відповідно до інформації, що міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" встановлено, що ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" отримано в березні 2015 року податкові накладні із зазначенням у графі 3 "Номенклатура товарів (послуг) продавця" номенклатури: "рідина гальмівна, ролик вала вторинного, склоомивач, тосол, циліндр підпедальний, масло моторне, хамса морожена нерозібрана, реставрація столярних виробів, сардина в т/с, бички в т/с, шпроти в/о, масло солодковершкове, йогуртний продукт, сир, спред солодковершковий, горошок зелений, маслини, гірчиця, кетчуп, оцет, чай, кава, цикорій".

Тобто, встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг) в первинних документах придбання і реалізації ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО". Аналізом даних, що містяться в ЄРПН, не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" податкових накладних з номенклатурою "калий йодистый, натрий йоднокислый, аммоний азотнокислый, аммоний фосфорнокислый 1-замещенный, бисульфат аммония" - номенклатура товарів, що були виписані ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" на адресу ТОВ "Екотехнологія".

Також, відповідно до даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засновником та керівником ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" є ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), яку згідно вироку Подільського районного суду міста Києва від 05.04.2016 року по справі №758/2707/16-к (провадження №1-кп/758/274/16), що набрав законної сили 06.06.2016 року, визнано винною за вчинення кримінального правопорушення, передбаченою частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України. Зокрема, даним вироком встановлено наступне: "Незважаючи на те, що зазначене підприємство зареєстроване в державних органах влади як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ОСОБА_2 взяла участь у його придбанні не з метою здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, як пособник.

Так, ОСОБА_1 , переслідуючи корисливий мотив у вигляді отримання неправомірної вигоди в розмірі 300 гривень від перереєстрації на своє ім`я підприємства, в жовтні 2014 року, у денний час доби, перебуваючи в районі станції метро Палац Україна у м. Києві, зустрілася з раніше незнайомим їй чоловіком на ім`я ОСОБА_6 , який запропонував їй за грошову винагороду, без мети здійснення підприємницької діяльності, зареєструвати на її ім`я ТОВ Укрстальекспо (код за ЄДРПОУ 38538328), аби в подальшому це підприємство було використано для прикриття незаконної діяльності.

ОСОБА_1 , не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, пов`язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, зафіксовану в статутних документах ТОВ Укрстальекспо , усвідомлюючи протиправний характер запропонованих їй дій, як майбутнього власника вказаного підприємства, погодилася на таку пропозицію, та надала ОСОБА_6 копію свого паспорту громадянина України та ідентифікаційний номер платника податків, після чого ОСОБА_6 виготовив необхідні для створення ТОВ Укрстальекспо на ім`я ОСОБА_1 документи, в яких ОСОБА_1 значилася засновником та директором вказаного підприємства.

...Придбання ТОВ Укрстальекспо та подальша перереєстрація підприємства в органах державної влади на ім`я ОСОБА_1 , отримання необхідних реквізитів: назви, юридичної адреси, особистих даних службових осіб підприємства, індивідуального податкового номеру платника податків, відкриття поточного рахунку та отримання печатки підприємства, надало можливість невстановленим особам, прикриваючись зовнішньо законним фактом перереєстрації ТОВ Укрстальекспо , здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції.

При цьому, хоча ОСОБА_1 і значиться єдиною службовою особою ТОВ Укрстальекспо , але підприємством вона ніколи не керувала, доступу до відкритих банківських рахунків ТОВ Укрстальекспо не мала, грошовими коштами підприємства не розпоряджалася, а реєстраційні документи ТОВ Укрстальекспо одразу передала невстановленим особам для подальшого використання у незаконній діяльності."

Щодо ТОВ "ЗІМ ГРУПА" в Акті перевірки серед іншого вказано про те, що за результатами аналізу баз даних ДФС по ТОВ "ЗІМ ГРУПА" встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні офісні, складські приміщення, виробничі потужності, автомобільний транспорт, устаткування, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

Остання податкова декларація з податку на додану вартість подана до податкового органу за червень 2015 року.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) до податкового органу не подавались жодного разу з моменту реєстрації, у зв`язку з чим відсутня будь-яка інформація щодо наявності у підприємства трудових ресурсів.

Відповідно до інформації, що міститься в ІС "Єдиний реєстр податкових накладних" встановлено, що ТОВ "ЗІМ ГРУПА" отримано в квітні - червні 2015 року податкові накладні із зазначенням у графі 3 "Номенклатура товарів (послуг) продавця" номенклатури: "тосол, олива моторна, насос масляний, патрубок радіатора нижній, підшипник, сальник, ремінь, хамса морожена нерозібрана, спред гірчиця, хрін, кава, печиво, тістечко, цукерки, ананаси свіжі".

Тобто, встановлено невідповідність номенклатури товару (робіт, послуг) в первинних документах придбання і реалізації ТОВ "ЗІМ ГРУПА". Аналізом даних, що містяться в ЄРПН, не встановлено реєстрації контрагентами в адресу ТОВ "ЗІМ ГРУПА" податкових накладних з номенклатурою "калий йодистый, натрий йоднокислый, аммоний фосфорнокислый 1-замещенный, азотная кислота, монохлоруксусная кислота, синтанол тощо" - номенклатура товарів, що були виписані ТОВ "ЗІМ ГРУПА" на адресу ТОВ "Екотехнологія".

Також, відповідно до даних Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засновником та керівником ТОВ "ЗІМ ГРУПА" є ОСОБА_5 ( НОМЕР_2 ), яку згідно вироку Подільського районного суду міста Києва від 19.04.2016 року по справі №758/4178/16-к (провадження №1-кп/758/327/16) (набрав законної сили 19.05.2016 року), визнано винною за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України. Зокрема, даним вироком встановлено наступне: "Незважаючи на те, що зазначене підприємство зареєстроване в державних органах влади як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ОСОБА_5 взяла участь у його придбанні (перереєстрації) не з метою здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом ТОВ Зім Група (код ЄДРПОУ 35196751), а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб.

Так, ОСОБА_5 на прохання невстановленої особи на ім`я ОСОБА_7 з метою перереєстрації вказаного суб`єкта господарювання в державних органах влади підписала статутні та реєстраційні документи ТОВ Зім Група , чим забезпечила здійснення невстановленим особам незаконної діяльності від імені ТОВ Зім Група .

В березні 2015 року на прохання невстановленої особи, ОСОБА_5 погодилася придбати (перереєструвати) в органах державної влади на своє ім`я суб`єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ Зім Група (код ЄДРПОУ 35196751).

Не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, пов`язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, зафіксовану в статутних документах ТОВ Зім Група , усвідомлюючи протиправний характер запропонованих їй дій як майбутнього власника вказаного підприємства, ОСОБА_5 погодилася на таку пропозицію.

...25.03.2015 року на підставі посвідчених документів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Фещенко О.П., а саме статуту ТОВ Зім Група , Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією, за адресою: м. Київ, Контрактова площа, б. 2, проведено Державну перереєстрацію юридичної особи - ТОВ Зім Група , на ім`я ОСОБА_5

Придбання (перереєстрація) ТОВ Зім Група в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів: назви, юридичної адреси, особистих даних службових осіб підприємства, індивідуального податкового номеру платника податків, відкриття поточного рахунку та отримання печатки підприємства надало можливість невстановленій особі, прикриваючись зовнішньо законним фактором перереєстрації та функціонування ТОВ Зім Група , здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції.

Так, використовуючи ТОВ Зім Група (код ЄДРПОУ 35196751) для прикриття незаконної діяльності, невстановлена особа уникла від контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримала можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи.

Незаконна діяльність ТОВ Зім Група , яке на прохання придбала (перереєструвала) на своє ім`я ОСОБА_5 ., здійснювалася в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва."

Стосовно наданих до перевірки документів щодо проведених ТОВ "Екотехнологія" розрахунків із ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" за товар на загальну суму 8400,00 грн., в тому числі ПДВ 7000,00 грн. (банківські виписки від 25.03.2018 року та від 31.03.2018 року) та із ТОВ "ЗІМ ГРУПА" на загальну суму 36087,30 грн., в тому числі ПДВ 6014,55 грн. (банківські виписки від 17.04.2015 року; 20.04.2015 року; 19.06.2015 року; 05.06.2015 року; 27.04.2015 року; 30.06.2015 року) в Акті перевірки зазначено, що оскільки перерахування грошових коштів здійснюється на підставі банківських виписок з недостовірним зазначенням даних в їх реквізитах (призначення платежу за товари, які виходячи з об`єктивних обставин (наявність вироку суду щодо діяльності пов`язаної з фіктивним підприємством) фактично не отримано від ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" та ТОВ "ЗІМ ГРУПА") та відсутня можливість достовірно ідентифікувати реальне призначення платежу по вказаних операціях, в бухгалтерському обліку відображається Дт заборгованість по рахунку 377 "розрахунки з іншими дебіторами" у сумі 36087,30 грн. Оплата за нереальною операцією з придбання (купівлі) не може впливати на визнання витрат згідно з пунктом 6 П(С)БО 16, оскільки валюта балансу залишається незмінною (на одну й ту ж суму зменшується показник у рядку 1165 та збільшується у рядку 1155), тобто не відбувається зменшення активів, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства.

Як наслідок, за сукупністю матеріалів, повноважними особами відповідача в Акті перевірки зроблено висновок, що перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій між ТОВ "Екотехнологія" та контрагентами ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО", ТОВ "ЗІМ ГРУПА". Перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

Не погоджуюсь з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивачем до ГУ ДФС у м. Києві було подано заперечення від 31.05.2018 року, при цьому в останньому позивач зазначав, у тому числі, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту, а також наполягав на тому, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Так, на думку позивача вищенаведені вироки Подільського районного суду міста Києва стосовно засновників та керівників ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" та ТОВ "ЗІМ ГРУПА" жодним чином не дають підстави вважати про відсутність фінансово-господарських операцій ТОВ "Екотехнологія" з ними, оскільки у даних вироках містяться висновки про здійснення зазначеними товариствами своєї діяльності, однак з порушенням чинного законодавства.

Щодо висновків відповідача про дефектність та відсутність певних первинних документів на підтвердження фінансово-господарської діяльності ТОВ "Екотехнологія" з ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" та ТОВ "ЗІМ ГРУПА", позивач у своєму запереченні вказував про не врахування працівниками ГУ ДФС у м. Києві його письмових пояснень від 11.05.2018 року, з якими надавались копії наявних документів на підтвердження відповідних господарських операцій.

Попри це, згідно відповіді ГУ ДФС у м. Києві від 05.06.2018 року №25739/10/26-15-14-01-03, висновки Акта перевірки вирішено залишити без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

Така позиція відповідача ґрунтувалась, зокрема, на висновках Акту перевірки, де вкотре було вказано про встановлену перевіркою дефектність первинних документів щодо придбання ТОВ "Екотехнологія" товарів у ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" та ТОВ "ЗІМ ГРУПА", які, відповідно, не мають юридичної сили первинних документів та не можуть бути підставою для відображення господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку, а тому факт здійснення господарських операцій з отримання відповідних товарно-матеріальних цінностей від останніх позивачем не підтверджено.

В результаті, ГУ ДФС у м. Києві по відношенню до ТОВ "Екотехнологія" винесено податкові повідомлення-рішення від 07.06.2018 року №7672615140103 та №7682615140103, які є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

У відзиві на адміністративний позов стосовно наданих позивачем письмових пояснень від 11.05.2018 року та копій відповідних документів на запит від 05.03.2018 року №1 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ "ЗІМ ГРУПА" та ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" за 2015 рік, зокрема стосовно наданого до перевірки договору купівлі-продажу від 21.10.2014 року №133, укладеного з ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО", відповідач вказав, що строк закінчення даного договору - 31.12.2014 року, документів щодо продовження терміну дії договору надано не було. Також звернув увагу, що у реквізитах вказаного договору значиться номер рахунку ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" № НОМЕР_3 , який був відкритий згідно відомостей банківської установи лише 28.10.2014 року, в той час як вищевказаний договір №133 було підписано 21.10.2014 року, що свідчить про його фіктивність та укладення для здійснення вигляду господарської діяльності.

Так, з посиланням на пункти 1.5, 1.13 розділу I Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, зареєстрованої постановою Національного банку України від 12.11.2013 року №492, а також пункти 69.1 та 69.2 статті 69 Податкового кодексу України, відповідач наголосив на тому, що банк надає інформацію клієнту про реквізити рахунку тільки після відкриття рахунку в автоматизованій банківській системі на підставі отриманих від клієнта документів для відкриття рахунку та проведення ідентифікації та верифікації клієнта. При цьому, видаткові операції по рахунку клієнта здійснюються тільки після повідомлення банком контролюючого органу.

Також, на підтвердження правомірності висновків, що первинні документи ТОВ "Екотехнологія" щодо отримання товарів від ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" та ТОВ "ЗІМ ГРУПА" не опосередковувалися реальним рухом активів, а за сукупністю матеріалів, проведеною перевіркою не підтверджується реальність господарських операцій між ТОВ "Екотехнологія" та контрагентами ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО", ТОВ "ЗІМ ГРУПА" (документування відповідних операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів цих операцій в дійсності), свою правову позицію відповідач обґрунтовував практикою Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, викладеній у численних та зазначених відповідачем рішеннях.

В той же час, у відповіді на відзив позивач вважав твердження відповідача про ненадання первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ "Екотехнологія" та ТОВ "ЗІМ ГРУПА", ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО", а саме: договорів поставки та документів, що підтверджують якість товару із зазначенням виробника, безпідставними та незаконними, оскільки суб`єкти господарювання необмежені у праві визначення форми договорів при здійсненні своєї діяльності, а чинне законодавство не встановлює імперативних норм щодо останнього.

Відтак, за твердженням позивача між ТОВ "Екотехнологія" та його контрагентами фактично укладались усні договори щодо купівлі сировини для виробництва власної продукції. На виконання вимог частини другої статті 206 Цивільного кодексу України позивачу видавались рахунки-фактури, які були надані перевіряючому органу.

Підкреслюючи висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.03.2018 року №808/1316/14-а, позивач зокрема вказав, що господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а тому наявні рахунки-фактури, що були надані контрагентами позивача та оплачені ТОВ "Екотехнологія", є належними первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують реальність відповідних господарських операцій. На підтвердження руху коштів між позивачем та контрагентами, відповідачу надавались копії банківських виписок про рух коштів між ними, тобто такі операції були реальними та направленими на здійснення господарської діяльності.

Окрім зазначеного, позивач вказав що ГУ ДФС у м. Києві не має права вимагати сертифікати якості чи інші документи, що підтверджують якість і безпеку товару, оскільки вони не є документами, які впливають на визначення об`єкта оподаткування.

Відносно вказаних контрагентів позивачем додатково зазначено, що останні на час укладання відповідних правочинів були зареєстровані як юридичні особи з повним обсягом цивільної правоздатності та дієздатності, а також що позивач, як платник податків (покупець товарів та послуг) не має обов`язку і повноважень здійснювати на час та після вчинення операцій контроль за дотриманням продавцем вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності та оподаткування, і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Права контролюючих органів визначені статтею 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, зокрема підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 даної статті передбачено право контролюючих органів проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до абзацу першого, четвертого, п`ятого підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений статтею 78 Податкового кодексу України, зокрема, згідно її підпункту 78.1.4 пункту 78.1 документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

За пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5 статті 78 Податкового кодексу України).

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу (пункт 78.6 статті 78 Податкового кодексу України).

Так, згідно абзацу першого пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів) (абзац перший пункту 86.3 статті 86 Податкового кодексу України).

За абзацом першим, четвертим пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Як зазначено в пункті 86.10 статті 86 Податкового кодексу України, в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Згідно пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1.1 підпункту 3.1.1 пункту 3.1 розділу III Акту перевірки, згідно вже раніше викладеного, до перевірки було надано документи щодо проведених ТОВ "Екотехнологія" розрахунків із ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" за товар на загальну суму 8400,00 грн., в тому числі ПДВ 7000,00 грн. (банківські виписки від 25.03.2018 року та від 31.03.2018 року) та із ТОВ "ЗІМ ГРУПА" на загальну суму 36087,30 грн., в тому числі ПДВ 6014,55 грн. (банківські виписки від 17.04.2015 року; 20.04.2015 року; 19.06.2015 року; 05.06.2015 року; 27.04.2015 року; 30.06.2015 року).

Разом з тим, виписані ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" видаткові накладні були складені та підписані директором ТОВ "УКРСТАЛЬЕКСПО" ОСОБА_1 та директором ТОВ "Екотехнологія" ОСОБА_8 .

Виписані ТОВ "ЗІМ ГРУПА" видаткові накладні були складені та підписані директором ТОВ "ЗІМ ГРУПА" ОСОБА_5 та директором ТОВ "Екотехнологія" ОСОБА_8 .

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (надалі - Закон №996-XIV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами частин першої, другої, восьмої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Таким чином, у тому числі згідно з наведеними положеннями законодавства, уповноваженими особами відповідача за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача зроблено висновки про те, що останнім неправомірно включено зазначені суми податку на додану вартість до податкового кредиту за перевіряємий період по взаємовідносинам зі згаданими вище контрагентами, а також не включено у доходи перераховані кошти ТОВ "Екотехнологія" за поставлений товар даним контрагентам, оскільки наявна інформація, на думку податкового органу, свідчила про безтоварність відповідних господарських операцій позивача, в результаті чого ГУ ДФС у м. Києві по відношенню до ТОВ "Екотехнологія" вирішено збільшити суми грошового зобов`язання на податок на додану вартість та суми грошового зобов`язання на прибуток.

В той же час, заперечуючи проти висновків та доводів відповідача, свою правову позицію позивач обґрунтовував зокрема тим, що ТОВ "Екотехнологія" правомірно сформовано податковий кредит за перевіряємий період, оскільки були наявні необхідні первинні фінансово-бухгалтерські документи, а саме відповідні видаткові та податкові накладні, отримані від контрагентів по спірним взаємовідносинам.

Також, за твердженням позивача, відповідачем неправомірно включено у доходи ТОВ "Екотехнологія" кошти, перераховані ним за поставлений контрагентами товар, тому що відповідні господарські операції підтверджуються наявними первинними фінансово-бухгалтерськими документами.

У відповідності до постанови Верховного Суду України від 05.03.2012 року (справа №21-421а11), де викладена в ній правова позиція продубльована, зокрема, у постановах від 01.12.2015 року №21-1661а15, від 02.12.2015 року №21-3849а15, податкові накладні, що стали підставою для формування податкового кредиту, у випадку їх заповнення неуповноваженими особами не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Докази необґрунтованого виникнення у платника податкової вигоди повинні розцінюватися у сукупності та взаємозв`язку, причому оцінці підлягає також і діяльність усіх учасників господарських операцій.

Статус фіктивного, нелегального підприємства (зокрема, в силу його реєстрації на підставну особу) несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Також, наведена вище правова позиція неодноразово підтримана Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 26.04.2016 року К/800/48948/14 у справі №810/5891/13, від 10.08.2016 К/800/12851/16 у справі №826/2916/14, від 17.08.2016 року К/800/17200/16 у справі №802/4132/15-а, від 10.08.2016 року К/800/16205/16 у справі №826/8589/15.

Згідно висновків, зазначених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.04.2016 року К/800/49498/14 у справі №810/5891/13 господарські операції для визначення податкового кредиту та валових витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, однією з яких є наявність ділової мети.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду України від 22.09.2015 року (справа №21-1359а15) Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України аналізуючи відповідні норми Цивільного кодексу України, Податкового кодексу України, а також Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" серед іншого зазначила, що первинний документ згідно з наведеним визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб`єкт господарювання зобов`язаний, заперечуючи проти доводів суб`єкта владних повноважень, в свою чергу навести переконливі докази в обґрунтування реальності вчиненої господарської операції.

У листі від 21.11.2016 року №20011/5/99-99-10-01-16 ДФС України зазначає, що висновок про реальність господарської операції для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

На думку колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, у відповідності до постанови від 27.03.2012 р. №21-737во10, предметом доказування у таких справах становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Згідно правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 27.03.2018 року №816/809/17 (№К/9901/1349/17), норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними;

Згідно правової позиції колегії суддів Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 28.07.2015 року №803/2406/14, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі "Булвес АД проти Болгарії", суд зазначив щодо неможливості покладення на платника податків відповідальності за невиконання її постачальником обов`язків щодо декларування ПДВ за умови відсутності доказів наявності шахрайської схеми щодо ПДВ, про яку компанія заявник була обізнана чи могла бути обізнана.

Тобто, вирішення податкових спорів із урахуванням принципу індивідуальної відповідальності платника податків цілковито узгоджується із наведеною практикою Європейського суду з прав людини.

Згідно постанови Верховного Суду від 06.02.2018 року №К/9901/2030/17, №821/589/17 фактично здійснена господарська операція характеризується тим, що призводить до настання реальних змін майнового стану платника податків, а первинний документ, відповідно, це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, за наведеного, до обов`язків платників податків відноситься ведення обліку тих показників податкової звітності, що пов`язані з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі документів, ведення яких передбачено законодавством, та забороняється формування таких показників на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Первинні документи, які підтверджують дані податкового обліку платника податків, повинні бути достовірними, тобто відображати дійсний зміст господарських операцій, які впливають на визначення об`єкта оподаткування.

Також, фактичне здійснення господарської операції повинно викликати зміни в структурі активів, зобов`язань та власному капіталі підприємства, а отже може слугувати її підтвердженням.

Згідно правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №802/1853/16-а та від 29.03.2018 року у справі №826/3498/15, факт наявності вироку, ухваленого на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили.

Як убачається зі змісту Акту перевірки, а також викладених доводів позивача, підставами для формування спірної податкової звітності були відповідні первинні фінансово-бухгалтерські документи, отримані по господарським взаємовідносинам із зазначеними вище контрагентами.

Попри це, згідно наявної інформації, яка у тому числі бралась відповідачем до уваги під час здійснення позапланової документальної виїзної перевірки позивача, первинні документи ТОВ "Екотехнологія" містили підписи осіб, які заперечували будь-яку причетність до ведення господарської діяльності відповідних підприємств, по взаємовідносинам з якими і була сформована спірна податкова звітність.

Водночас, за вказаними контрагентами позивача була наявна інформація про відсутність введення належним чином в обіг товару, який поставлявся позивачу та згодом був ним реалізований.

Враховуючи, що виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності відповідної сукупності обставин та підстав, суд звертає увагу на правову позицію Колегії суддів Вищого адміністративного суду України висловлену у постанові від 10.08.2016 року №К/800/13494/16 (справа №826/17175/14), а саме що: "Статус фіктивного, нелегального підприємства (зокрема, в силу його реєстрації на підставну особу) несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Суди неправильно застосували до розглядуваних правовідносин й принцип індивідуальної відповідальності платника податків, який полягає у тому, що порушення контрагентом-постачальником податкової дисципліни не може бути підставою для відповідальності платника податків - покупця за відсутності доказів узгодженості дій таких платників.

Адже хоча дійсно перевірка автентичності підпису на первинних документах не належить до обов`язку платника, невиконання якого може тягнути негативні для нього наслідки у сфері оподаткування, втім у даному разі доводи Інспекції про відсутність у поданих платником первинних документах підтверджувальної сили ґрунтуються на підписанні цих документів від імені ТОВ ПІКК-Інтернешнл невстановленою особою. Вказаний факт міг та мав бути проконтрольований платником, який, маючи на меті підтвердження податкових наслідків цими первинними документами, повинен пересвідчитися у їх належному оформленні постачальником, у наявності відповідних повноважень у особи, яка їх підписала."

Суд зазначає, що згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В межах даної адміністративної справи є підстави для висновків, що в первинних документах позивача, які слугували для формування спірної податкової звітності, містилися підписи неуповноважених на те осіб, тому що засновники та директори раніше згаданих контрагентів заперечували про свою причетність до діяльності відповідних підприємств, а господарські операції позивача з цими контрагентами підтверджувалися лише наданими ними первинними документами, то таким чином останні не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами первинними бухгалтерськими документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, оскільки не виконується обов`язкова умова для визначення податкового кредиту, а саме підтвердження факту здійснення відповідних господарських операцій, що в свою чергу вказує на юридичну дефектність таких первинних документів, які не можуть вважатися юридично значимими для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку і задекларованих позивачем податкових вигод.

Отже, не може бути підтвердженою господарська операція, коли контрагент не має відповідних активів, працівників, приміщення, та при цьому очолюваний особою, яка заперечує свою причетність до будь-якої господарської діяльності підприємства.

Суб`єкти господарювання, які дійсно мають на меті укладання та реальне виконання певних господарських угод з обачливістю подбають про свого контрагента, його легітимність, наявність відповідних документів (сертифікатів, дозволів, інше), оскільки такі дії перш за все матимуть безпосередній вплив на економічний добробут самого суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті від 24.05.2018 року №357/26-15-14-01-03/3574822 щодо оцінки обставин взаємовідносин позивача із зазначеними контрагентами та відносно безпідставності формування спірних сум податкових вигод, а отже і щодо правомірності винесення оскаржуваних у даній справі податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовляє у їх задоволенні у повному обсязі.

Керуючись статтями 2,12, 77, 243-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотехнологія" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко