Постанова

від 17.10.2019 по справі 826/9650/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9650/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Кобаля М.І., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнологія на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнологія до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнологія (надалі за текстом - ТОВ Екотехнологія ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 7672615140103 від 07.06.2018 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 11 909 грн.; податкового повідомлення-рішення № 7682615140103 від 07.06.2018 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 2 659 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ Зім Група та ТОВ Укрстальекспо суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти постанову про задоволення позову.

Зокрема, скаржник посилається на наявність усіх документів необхідних для формування витрат та податкового кредиту.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДФС у м. Києві наполягає на законності та обгрунтованості судового рішення.

Відповідач звертає увагу на наявність судових вироків щодо директорів ТОВ Зім Група та ТОВ Укрстальекспо , а також на відсутність усіх необхідних первинних документів.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11.05.2018 р. по 17.05.2018 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Екотехнологія з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Зім Група за квітень, травень, червень 2015 р. та з ТОВ Укрстальекспо за березень 2015 р.

Результати перевірки оформлено актом № 357/26-15-14-01-03/3577822 від 24.05.2018р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 134, 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ) внаслідок чого занижено податок на прибуток на 11 909 грн. та занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 4 615 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Згідно карток, аналізів рахунків, оборотно-сальдових відомостей та наданих до перевірки первинних документів ТОВ Екотехнологія мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Зім Група та ТОВ Укрстальекспо .

Так, відповідно до видаткових та податкових накладних позивач придбав у ТОВ Укрстальекспо калій йодистий, натрій йоднокислий, амоній азотнокислий, амоній фосфорнокислий, бісульфат амонію на суму 8 400 грн., у тому числі 1 400 грн. ПДВ.

Також, позивачем придбано у ТОВ Зім Група монохлороцтову кислоту, калій йодистий, азотну кислоту, натрій йоднокислий, синтанол, натрій бензойнокислий, хлороцтову кислоту, натрій азотнокислий на загальну суму 27 687 грн. 30 коп., а тому числі 4 614 грн. 55 коп. ПДВ.

У подальшому придбані товари були використані позивачем у виробництві власної продукції та реалізовані ряду підприємств.

Разом з тим, до перевірки не надано договори поставки товарів та документи, що посвідчують якість товарів.

Крім того, надані до перевірки первинні документи не визначають умови поставки, не дають змоги визначити виробника товарів та не містять інформації щодо транспортування.

Також, ТОВ Зім Група та ТОВ Укрстальекспо не подавали податкових декларацій з податку на прибуток за 2015 р.

Вироками Подільського районного суду м. Києва від 05.04.2016 р. у справі № 758/2707/16-к, від 19.04.2016 р. у справі № 758/4178/16-к встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували, відповідно, ТОВ Укрстальекспо та ТОВ Зім Груп без мети здійснення підприємницької діяльності

На думку контролюючого органу наведене свідчить про те, що перевіркою не підтверджено реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Відтак, Головне управління ДФС у м. Києві дійшло висновку, що ТОВ Екотехнологія завищено собівартість придбаних та реалізованих товарів на 30 073 грн., оскільки позивачем безоплатно отримано товари і їх вартість мала бути віднесена до складу інших доходів, а також завищено податковий кредит на суму 4 615 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято: податкове повідомлення-рішення № 7672615140103 від 07.06.2018 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 11 909 грн за основним платежем.; податкове повідомлення-рішення № 7682615140103 від 07.06.2018 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 2 659 грн., у тому числі 2 122 грн. за основним платежем та 531 грн. за штрафними санкціями.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, у редакції названого Закону, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1 статті 135 визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пункт 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, визначає об`єкт витрат, як продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Згідно пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Пунктом 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати до складу до складу прямих матеріальних витрат віднесено вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем до суду першої інстанції було надано копії: договору купівлі-продажу № 133 від 21.10.2014 р. з ТОВ Укрстальекспо ; рахунків-фактур № 161 від 24.03.2015 р., № 88 від 16.04.2015 р., № 160 від 27.04.2015 р., № 221 від 28.05.2015 р., № 1215 від 09.06.2015 р.; видаткових накладних № 427 від 25.03.2015 р., № 470 від 31.03.2015 р., № 25 від 17.04.2015 р., № 51 від 27.04.2015 р., № 314 від 28.05.2015 р., № 418 від 11.06.2015 р.; платіжних доручень № 1301 від 25.03.2015 р., № 1303 від 31.03.2015 р., № 1319 від 17.04.2015 р., № 1320 від 20.04.2015 р., № 1321 від 27.04.2015 р., № 1335 від 05.06.2015 р., № 1339 від 19.06.2015 р., № 1342 від 30.06.2015 р.; банківських виписок; карток аналітичних рахунків у яких відображено зміну у структурі активів та зобов`язань ТОВ Екотехнологія ; а також актів списання сировини, видаткових накладних та довіреностей про використання придбаних товарів у власній господарській діяльності та по подальшу реалізацію продукції, які свідчать, що зобов`язання за договорами виконувались сторонами у повному обсязі.

Факт наявності у позивача податкових накладних сторонами не заперечується та відображено в акті перевірки.

Таким чином, у ТОВ Екотехнологія наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум доходів, витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ Укрстальекспо та ТОВ Зім Груп .

Наявність вироків щодо засновників ТОВ Укрстальекспо та ТОВ Зім Груп не дає підстави для висновку про безтоварність господарських операцій, оскільки угоди з ТОВ Укрстальекспо не були предметом дослідження у кримінальних справах.

Так, у постановах від 29 березня 2018 року у справі №826/3498/15, від 31 липня 2018 року у справі № 808/1507/16 Верховний Суд зазначив, що сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироку, який набрав законної сили. З огляду на преюдиційність, як властивість судового рішення, вирок суду має обов`язкове значення для адміністративного суду лише в частині встановлених фактичних обставин, а не правової оцінки чи судових висновків.

Суд вважає неприйнятними посилання відповідача як на відсутність документів, що посвідчують якість товарів, так і на те, що надані до перевірки первинні документи не визначають умови поставки, не дають змоги визначити виробника товарів та не містять інформації щодо транспортування.

Відсутність документів, що посвідчують якість товарів не може свідчити про безтоварність господарської операції, а видаткові накладні не передбачають внесення до них відомостей про умови поставки, виробника товару та транспортування.

Крім того, позивач придбав у ТОВ Укрстальекспо товари загальною вагою 17, 5 кг, а у ТОВ Зім Група - 178, 5 кг.

Така незначна кількість товару не потребує спеціального транспорту для його перевезення.

Помилковим є посилання Головного управління ДФС України у м. Києві на те, що строк дії договору купівлі-продажу № 133 від 21.10.2014 р. з ТОВ Укрстальекспо закінчився 31.12.2014 р., оскільки у даному випадку укладення письмового договору є не обов`язковим.

Так, листом № 31-11410-06-5/4339 від 16.02.2017 р. Міністерство фінансів України роз`яснило, що оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з постачання товарів, робіт (послуг) без складання акта приймання-передачі у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.

У цьому зв`язку колегія суддів не приймає в якості доказу посилання відповідача на те, що згідно інформаційної бази зазначений у договорі купівлі-продажу № 133 від 21.10.2014 р. поточний рахунок ТОВ Укрстальепкспо був відкритий лише 28.10.2014 р.

Договір не є первинним документом в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 р. № 996-XIV

Крім того, ця обставина не знайшла своє відображення в акті перевірки, а відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Не може бути підставою для позбавлення права платника податків на формування витрат та податкового кредиту і та обставина, що його контрагенти не подавали податкових декларацій з податку на прибуток за 2015 р.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, на формування витрат та податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З огляду на викладене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнологія задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року скасувати та прийняти нове судове рішення.

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №7672615140103 від 07.06.2018 р. та №7682615140103 від 07.06.2018 р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116,м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Екотехнологія (02160, м. Київ, вул. Фанерна, 4; код ЄДРПОУ 03574822) 4 405 (чотири тисячі чотириста п`ять) грн. 00 коп. судових витрат із сплати судового збору.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 18 жовтня 2019 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.О.Аліменко

суддя М.І.Кобаль