Постанова

від 13.06.2019 по справі 810/4381/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4381/18 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю М.М. Групп про стягнення податкового боргу, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019, -

В С Т А Н О В И Л А:

ГУ ДФС у Київській області звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ М.М.Групп податкової заборгованості в сумі 63625,95 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2018 позов залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отримавши позовну заяву, суд перевіряє її на предмет дотримання вимог, встановлених КАС України, та у випадку недодержання позивачем таких вимог при подачі заяви суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає спосіб усунення недоліків позовної заяви, і у випадку неусунення її недоліків позовна заява повертається позивачеві.

З матеріалів справи убачається, що позовну заяву було залишено без руху, оскільки позов не відповідає вимогам КАС України, зокрема як вказано судом першої інстанції, у позові не зазначено засобів зв`язку та адреси електронної пошти представника позивача, а також засобів зв`язку та адреси електронної пошти відповідача.

03.10.2018, від позивача до суду надійшло клопотання в порядку усунення виявлених судом недоліків.

Під час дослідження наданих документів судом встановлено часткове виконання вимог ухвали, зокрема, не надано підтвердження повноважень представника позивача, погодженого з ДФС в порядку, встановленому пп.20 п.11 Положення про ГУ ДФС у Київській області від 09.08.2017 р. №529; дійсного номера засобу зв`язку відповідача.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення заявнику права на доступ до правосуддя, суд на підставі ч. 2 ст. 121 КАСУ, продовжив строк для усунення недоліків поданої заяви та зобов`язав позивача надати витребовувані судом докази.

На виконання вимог ухвали, 15.02.2019 р., до суду від представника позивача надійшло клопотання за результатом дослідження якого судом встановлено повторне невиконання вимог ухвал суду від 03.09.2018 та від 04.10.2018., положень КАСУ та подання документів особою, у якої відсутні належні повноваження.

Із наданої довіреності на представника ОСОБА_1 слідує, що вона видана та підписана в.о. начальника ОСОБА_2

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви, так як з позовом звернулась особа, у якої відсутнє право на його підписання, не надано підтвердження повноважень представника позивача, погодженого з ДФС в порядку, встановленому пп.20 п.11 Положення про ГУ ДФС у Київській області від 09.08.2017 р. №529; дійсного номера засобу зв`язку відповідача.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, залишаючи позовну заяву ГУ ДФС у Київській області без руху суд зобов`язав контролюючий орган надати: належним чином оформленої позовної заяви, яка відповідає вимогам, встановленим ст.160 КАСУ, зокрема, із зазначенням адреси місця проживання та засобів зв`язку і адреси електронної пошти представника позивача, а також адреси електронної пошти відповідача; копії доданих до позовної заяви документів, завірених у відповідності до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації ; доказу направлення відповідачеві копії позовної заяви із додатками з урахуванням усунутих недоліків; доказів, якими підтверджується кожна обставина справи.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Частиною 6 вказаної статті передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Стаття 160 КАС України стандартизує структуру позовної заяви - містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), які дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Таким чином, якщо позивач не дотримав якоїсь із вимог до позовної заяви і відсутність певної інформації не дає можливості суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов`язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі, суд залишає позовну заяву без руху і пропонує позивачеві виправити виявлені недоліки.

Колегія суддів зазначає, що суд не повинен тлумачити положення статей 160, 161 КАС України у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі.

Формальний підхід до цих норм, призводить до того, що позовні заяви безпідставно залишаються без руху та повертаються.

Зазначення таких засобів зв`язку як телефонний номер, або ж електронна пошта здійснюється за наявністю таких.

В інформаційних базах даних ДФС України, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація, щодо засобів зв`язку відповідача, окрім номеру телефону зазначеного в позовній заяві при зверненні до суду (тел.: НОМЕР_1 ).

Важливо, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава - учасниця цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити перетворення судового процесу у безладний рух.

У зв`язку з наведеним залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо), не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Разом із тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Недоліки що були вказані в ухвалі суду від 03.09.2018 контролюючим органом були усунуті у повному обсязі, однак, судом першої інстанції ухвалою від 04.10.2018 було зазначено нові, на думку суду, недоліки позовної заяви та продовжено строк для усунення недоліків.

Згідно ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Зі змісту ч. ч. 3, 6, 8 ст. 59 КАС України вбачається, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. При цьому оригінал такої довіреності, її копія, засвідчена суддею, або її копія, засвідчена у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на подання і підписання заяви, скарги, клопотання має особисто керівник або представник на підставі довіреності. При цьому копія довіреності може засвідчуватись лише суддею, або у визначеному законом порядку.

Як убачається з матеріалів справи, до суду надано довіреність Головного управління ДФС у Київській області від 23.08.2018 року видану на ОСОБА_1 за підписом в.о. начальника ОСОБА_2 , а також копію наказу ДФС України від 03.08.2018 №1372-о про покладання обов`язків на ОСОБА_2

Крім того, 05.02.2019 представником позивача суду надано наказ ДФС України №778 від 12.10.2015 підписаний Головою ДФС ОСОБА_3, яким безпосередньо уповноважено начальників територіальних органів ДФС (в т.ч. ГУ ДФС у Київській області) видавати такі довіреності, установлено зразка, (пп.2.6.1 п.2.6 Розділу 2 Порядку організації роботи органів ДФС під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи).

Подані представником позивача документи у повній мірі підтверджують повноваження останнього на подання адміністративного позову до суду.

Враховуючи усі вищенаведені правові норми та аналізуючи матеріали справи, колегія суддів вважає, що вказані підстави повернення позову є передчасними.

Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, судова колегія також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі Белет проти Франції , відповідно до яких стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє відображення під час апеляційного перегляду, а тому колегія суддів вважає, що порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення питання, у зв`язку з чим ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю М.М. Групп про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко

Повний текст постанови виготовлено 13.06.2019