Ухвала

від 10.06.2019 по справі 620/309/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/910/19 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1

Справа №620/309/19 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія : у порядку КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря - ОСОБА_5

прокурора - ОСОБА_6

представника ГУ Держгеокадастру - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в особі ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Зачепилівського районного суду Харківської області від 23 квітня 2019 року, якою розглянуто клопотання начальника Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019221400000037 від 18.04.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Зачепилівського районного суду Харківської області від 23 квітня 2019 року задоволено клопотання начальника Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019221400000037 від 18.04.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Накладено арешт на земельну ділянку державної форми власності з кадастровим номером 6322283500:01:000:0504, площею 12 га, яка розташована на території Рунівщинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, заборонивши вчиняти всім без виключення суб`єктам державної реєстрації права на нерухоме майно, державним реєстратором прав на нерухоме майно, Міністрерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, нотаріусам, особам на яких покладаються функції державного реєстратора, державними реєстраторами органів місцевого самоврядування та державними кадастровими реєстраторами управлінь Держгеокадастру в Україні, іншими акредитованими суб`єктами, посадовими особами, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, щодо набуття або припинення права користування, поділу на більш менші земельні ділянки, зміни користувачів та зміни порядку користування цією земельною ділянкою.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ГУ Держгеокадастру у Харківській області в особі ОСОБА_7 звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу слідчого судді в повному обсязі та відмовити слідчому у задоволенні клопотання про арешт майна.

В обґрунтуванняапеляційної скаргизазначено,що клопотанняпрокурора проарешт майнабуло розглянутослідчим суддею23.04.2019року безвиклику власникамайна держави вособі Головногоуправління Держгеокадаструу Харківськійобласті.Оскаржувана ухваласлідчого суддібула отриманаГоловним управліннямлише 03травня 2019року.Вважає,що услідчого суддібули відсутніпідстави длязастосування такогозаходу забезпеченнякримінального провадження,так якземельна ділянка,на якунакладено арештне відповідаєтим критеріям,яким маєвідповідати майно,що підлягаєарешту.Посилання прокурорана інформаціювідділу уЗачепилівському районіГУ Держгеокадаструу Харківськійобласті,згідно зякою громадяни ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 отримали наказиГУ Держгеокадастру у Харківській області від 28.09.2018 про надання їм дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськоґосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області та показання свідка ОСОБА_10 вважає недоречними, оскільки вказані громадяни не мають жодного відношення до земельної ділянки, на яку накладено арешт. Дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність вказаної земельної ділянки надано іншим громадянам, а саме: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , що підтверджується відповідними наказами.

Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора, представника власника майна, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим відділенням Зачепилівського ВП Красноградського ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019221400000037 від 18.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України

19.04.2019 прокурор ОСОБА_6 звернувсядо судуз клопотаннямпро арештмайна увказаному кримінальномупровадженні.В обґрунтуванняклопотання прокуроромзазначено,що постановоюслідчого СВЗачепилівського ВПКрасноградського ВПГУНП вХарківській областівід 19.04.2019земельну ділянку,яка розташованана територіїРунівщинської сільськоїради Зачепилівськогорайону Харківськоїобласті зкадастровим номером6322283500:01:000:0504площею 12га визнаноречовим доказом. У ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені на даний час особи, шляхом обману малозабезпечених громадян та зловживаючи їхньою довірою здійснюють злочинні дії, які спрямовані на незаконне відчуження земельних ділянок державної форми власності, які розташовані за адміністративними межами населеного пункту с. Рунівщина Зачепилівського району Харківської області. Відповідно до інформації відділу у Зачепилівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області громадяни ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 отримали накази ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 28.09.2018 про надання їм дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Рунівщинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області. У зв`язку з вищевикладеним, просив накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6322283500:01:000:0504, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до її подальшого незаконного відчуження і на даній його стадії є доцільним і виправдовує втручання у права власника (користувача) майна.

Ухвалою слідчого судді Зачепилівського районного суду Харківської області від 23 квітня 2019 року задоволено клопотання начальника Зачепилівського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42019221400000037 від 18.04.2019 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Накладено арешт на земельнуділянку державноїформи власностіз кадастровимномером 6322283500:01:000:0504, площею 12га, яка розташована на території Рунівщинської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, заборонивши вчиняти всім без виключення суб`єктам державної реєстрації права на нерухоме майно, державним реєстратором прав на нерухоме майно, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, нотаріусам, особам на яких покладаються функції державного реєстратора, державними реєстраторами органів місцевого самоврядування та державними кадастровими реєстраторами управлінь Держгеокадастру в Україні, іншими акредитованими суб`єктами, посадовими особами, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії, щодо набуття або припинення права користування, поділу на більш менші земельні ділянки, зміни користувачів та зміни порядку користування цією земельною ділянкою.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання, суд першої інстанції мотивував таку необхідність саме тим, що прокурор довів необхідність накладення арешту на майно, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може привести до настання ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України і до незаконного переходу земельної ділянки у власність добросовісного набувача, що позбавить у подальшому можливості накладення на неї арешту та повернення її власнику, а також спричинить перешкоди у кримінальному провадженні.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, накладення арешту на майно з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, не вимагає обов`язкової наявності у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри чи цивільного позову. Арешт майна з вказаної підставипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від інших правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

З огляду на наявність правової підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та доведеності ризиків, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження вилучені, під час обшуку речі та майно, підлягають арешту. Не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, тому що існує ризик можливості відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на даному етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в даному кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховуючи можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одних із яких є накладення арешту на майно.

Посилання вапеляційній скарзіна відсутністьправових підставдля арештумайна неґрунтуються наматеріалах справи. Вказане слідчим поліції в клопотанні майно визнано постановою слідчого від 19.04.2019 р. речовими доказами, тому згідно положень ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя правильно наклав арешт.

Судова колегія враховує, що вказаний захід є тимчасовим заходом, а тому у подальшому його власник має право звернутися із клопотанням про скасування даного арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст. 174 КПК України.

Також судова колегія враховує, що громадяни, які зазначені у клопотанні прокурора про арешт майна, у разі, якщо вважають свої права порушеними, мають право звернутись до суду відповідно з положеннями КПК України.

За таких обставин ухвалу слідчого судді слід вважати такою, що відповідає вимогам ч.1 ст.173 КПК України і відсутні підстави для її скасування з мотивів вказаних в апеляційній скарзі апелянта.

Керуючись ст.ст. 98,170, 376, 392, 393, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в особі ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Зачепилівського районного суду Харківської області від 23 квітня 2019 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий

Судді