Постанова

від 29.05.2019 по справі 761/20148/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 травня 2019 року

м. Київ

справа № 761/20148/16-ц

провадження № 61-1313св17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Хопти С. Ф.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Національна академія наук України, Інститут прикладної математики і механіки Національної академії наук України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Піхур О. В. від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Поливач Л. Д., Шахової О. В., від 05 грудня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національної академії наук України, Інституту прикладної математики і механіки Національної академії наук України (далі - Інституту прикладної математики і механіки) про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації втрати частини грошових доходів та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що з 15 листопада 2002 року вона працювала на посаді інженера, а з 31 січня 2012 року на посаді старшого наукового співробітника, відділу нелінійного аналізу в Інституті прикладної математики і механіки, що розташований у місті Донецьку.

29 вересня 2014 року вона виїхала у довгострокове наукове відрядження до Інституту математики академії наук Чеської Республіки.

20 листопада 2014 року Національною академією наук України був надісланий лист директору Інституту прикладної математики і механіки про зміну місця розташування інституту з міста Донецька на місто Київ та зобов`язано надати список працівників, згодних на переїзд за новим місцезнаходженням установи.

05 грудня 2014 року вона за власною ініціативою надіслала Інституту прикладної математики і механіки заяву, в якій висловила згоду на переведення за вищевказаною адресою, у відповідь на який, 31 січня 2015 року вона отримала лист, що новим місцезнаходженням інституту було визначено місто Слов`янськ Донецької області.

Позивач зазначала про те, що їй не надавались для ознайомлення документи щодо переведення на роботу до міста Слов`янська, зміни істотних умов праці, унаслідок чого при фактичній зміні роботодавцем істотних умов праці були порушені її права. Незважаючи на це, вона продовжувала виконувати обов`язки на займаній посаді в Інституті прикладної математики і механіки у місті Донецьку, незгоди з установленими умовами праці не висловлювала, зміну істотних умов праці не оспорювала, чим фактично погодилась на встановлені умови праці.

Проте, починаючи з 01 липня 2014 року виплати заробітної плати їй припинились. Чим завдано їй, у тому числі, моральної шкоди.

З урахуванням зазначеного та уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила стягнути солідарно з відповідачів заборгованість із заробітної плати за період з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2016 року у розмірі 136 676,18 грн; допустити негайне виконання рішення щодо стягнення заборгованості із заробітної плати за один місяць солідарно з відповідачів у розмірі 4 501,33 грн; стягнути солідарно з відповідачів компенсацію втрати частини грошових доходів у розмірі 29 930,80 грн; стягнути солідарно з відповідачів компенсацію завданої їхніми неправомірними діями моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довела своїх позовних вимог, а саме, що у період з 01 липня 2014 року по 25 вересня 2014 року вона працювала на посаді старшого наукового співробітника Інституту прикладної математики і механіки у місті Донецьку та відповідно не довела й наявність у відповідача заборгованості із заробітної плати за вказаний період часу. Також позивач не довела, що перебувала у службовому відрядженні з 29 вересня 2014 року.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Справа розглядалась судом апеляційної інстанції неодноразово.

Останньою ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки позивач не довела, що перебувала у трудових відносинах з Інститутом прикладної математики і механіки Національної академії наук України (у місті Донецьк) у період з 01 липня 2014 року по 25 вересня 2014 року, а також не довела, що перебувала у службовому відрядженні з 29 вересня 2014 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2017 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, що подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що позивача звільнено з роботи, а також документів, які б підтверджували, що позивач не виконувала свої посадові обов`язки в період з 01 липня 2014 року по 25 вересня 2014 року та не була у відрядженні в Чеській Республіці у період з 01 жовтня 2014 року по 24 квітня 2017 року. Крім того, суди не врахували, що преюдиційним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2017 року встановлено факт, що позивач є працівником Інституту прикладної математики і механіки.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У справі, що переглядається, установлено, що з 15 листопада 2002 року ОСОБА_1 працювала на посаді інженера першої категорії, а з 31 січня 2012 року на посаді старшого наукового співробітника, відділу нелінійного аналізу в Інституті прикладної математики і механіки Національної академії наук України, що був розташований у місті Донецьк.

Позивач отримувала заробітну плату по 2 квартал 2014 року, після цього відомості про нарахування заробітної плати відсутні.

З липня 2014 року Інститут прикладної математики і механіки у місті Донецьку не працював, працівники на роботу не виходили й роботу не виконували, так як будівля інституту була пошкоджена у зв`язку з проведенням антитерористичної операції, в тому числі у місті Донецьку, який за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення визнано таким населеним пунктом, на території якого органи державної влади не здійснюють своїх повноважень.

Постановою Президії Національної академії наук України № 183 від 10 вересня 2014 року одним із основних напрямів участі Національної академії наук України у відбудові Донбасу визначено забезпечення належних умов ефективного функціонування установ Національної академії наук України, розташованих у регіоні, та затверджено окремі заходи з відновлення пошкодженої інфраструктури Національної академії наук України у Донбасі, розміщення установ та їх працівників при зміні місцезнаходження.

Розпорядженням Президії Національної академії наук України № 704 від 19 листопада 2014 року Про виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 керівникам установ Національної академії наук України, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, доручено невідкладно розглянути організаційні питання, пов`язані з переміщенням установ Національної академії наук України на контрольовану територію, а також доведено до їх відома, що до штатного розпису установи, яка змінила своє місцезнаходження, мають увійти лише посади працівників, які будуть виконувати свої функціональні обов`язки на контрольованій території.

Розпорядженням Президії Національної академії наук України від 05 лютого 2015 року № 56 Про подальшу діяльність Інституту прикладної математики та механіки Національної академії наук України визначено місцезнаходження Інституту прикладної математики та механіки у місті Слов`янськ Донецької області.

Наказом Інституту прикладної математики та механіки Національної академії наук України № 1-др/15 від 06 лютого 2015 року розпочато процедуру переміщення інституту та зобов`язано керівників підрозділів інституту надати в двотижневий термін в дирекцію інституту письмові заяви співробітників про їх згоду на переїзд до міста Слов`янськ разом з інститутом.

Даних про те, що ОСОБА_1 надала свою згоду на переїзд до міста Слов`янськ разом з інститутом матеріали справи не містять.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Інститут прикладної математики та механіки зареєстрований 19 лютого 2015 року в якості юридичної особи, місцезнаходження: вул. Добровольського, 1 у м. Слов`янськ Донецької області.

Відповідно до штатного розпису Інститут прикладної математики та механіки та табелів обліку робочого часу за 2015 - 2016 роки ОСОБА_1 не була прийнята на роботу у порядку переведення до Інституту прикладної математики і механіки, після його переміщення до міста Слов`янська Донецької області.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Щодо підстав стягнення заробітної плати

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 , посилаючись на те, що вона перебувала з Інститутом прикладної математики та механіки у трудових відносинах та з 01 липня 2014 року не отримувала заробітну плату, просила стягнути з відповідачів на її користь заробітну плату за період з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2016 року.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 94 КЗпП України та статтею 1 Закону України Про оплату праці , заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник сплачує робітнику за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови введення та розмір надбавок, доплат, премій, винагородження та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вищезазначених вимог.

Оплата праці здійснюється на підставі табелю обліку робочого часу, що ведеться на працівників, які виконують свої посадові обов`язки за місцезнаходженням установи.

Інститут прикладної математики і механіки Національної академії наук України є неприбутковою науково-дослідною установою, яка підпорядкована Національній академії наук України.

Оплата праці співробітникам інституту здійснюється відповідно до кошторису видатків, затвердженого Національною академією наук України на підставі Умов оплати праці працівників бюджетних науково-дослідних установ і організацій та інших наукових установ Національної академії наук України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 74.

Згідно з частиною другою статті 14 Закону України Про боротьбу з тероризмом у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Постановою Правління Національного Банку України від 06 серпня 2014 року № 466 Про призупинення здійснення фінансових операцій призупинено здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства можливе внесення змін до штатних розписів, кошторисів (планів використання бюджетних коштів) та до статутів (інших установчих документів) установ, підприємств та організацій, які на момент набрання чинності цією постановою переміщені з тимчасово неконтрольованої території, з урахуванням зміни чисельності працівників та наявних умов для здійснення їх функцій.

Тимчасовим порядком фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 (далі - Тимчасовий порядок), передбачено умови виплати заробітної плати працівникам підприємств, які перебувають на непідконтрольних територіях.

Тимчасовим порядком передбачено умови виплати заробітної плати працівникам установ за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була повернута під контроль органів державної влади, або установа була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Так, заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) працівникам установи за період, коли установа розміщувалася на тимчасово неконтрольованій території, а у подальшому територія була переміщена в населений пункт, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі (далі - контрольована територія), виплачується у повному обсязі за рахунок кошторису (плану використання бюджетних коштів) установи. Заробітна плата (грошове забезпечення, суддівська винагорода) виплачується та виплати за час щорічної відпустки працівникам (військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу) установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються, якщо установа продовжує функціонувати і працівники (військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу) виконують свої обов`язки (п. п. 3, 4 Тимчасового Порядку).

Пунктом 6 Тимчасового Порядку передбачено, що у разі переміщення установи з тимчасово неконтрольованої на контрольовану територію після набрання чинності цим Порядком видатки на забезпечення діяльності такої установи, у тому числі на оплату праці, протягом місяця з дня переміщення здійснюються згідно із затвердженим кошторисом.

Протягом місяця з дня переміщення установи на контрольовану територію до положення, штатного розпису та кошторису (плану використання бюджетних коштів) такої установи в установленому порядку вносяться зміни з урахуванням зміни чисельності працівників та наявних умов для здійснення їх функцій. Після закінчення місячного строку видатки на забезпечення діяльності установи, яка переміщена на контрольовану територію, здійснюються лише відповідно до кошторису (плану використання бюджетних коштів) з урахуванням внесених змін.

Отже, заробітна плата працівникам таких підприємств виплачується у двох випадках, а саме: таке підприємство переміщено на підконтрольну територію України; повернено під контроль Україні території, на якій підприємство розташовано.

У справі, що переглядається, установлено, що позивач працювала в Інституті прикладної математики і механіки, який був розташований у місті Донецьку, яке з 07 листопада 2014 року включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а з лютого 2015 року інститут переміщений до міста Слов`янська Донецької області.

З наказу Інституту прикладної математики і механіки Національної академії наук України від 29 січня 2016 року № 3-к/16 про прийняття у порядку переведення до Інституту прикладної математики і механіки Національної академії наук України працівників відділення прикладних проблем сучасного аналізу цього інституту, штатного розпису підприємства, табелів обліку робочого часу за 2015 - 2016 роки вбачається, що ОСОБА_1 не була прийнята на роботу у порядку переведення до Інституту прикладної математики і механіки, після його переміщення до міста Слов`янська Донецької області.

Також позивач не надала довідку переселенця , яка є обов`язковою умовою для визнання її співробітником Інституту прикладної математики і механіки та нарахування заробітної плати відповідно до постанови президії Національної академії наук України від 24 грудня 2014 року та розпорядження від 05 лютого 2015 року, а також відповідно до пункту 6 Правил внутрішнього трудового розпорядку для співробітників Інституту прикладної математики і механіки.

Даних про те, що ОСОБА_1 вживала заходів для отримання статусу переселенця матеріали справи не містять.

Також суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що позивач не довела, що вона перебувала з Інститутом прикладної математики і механіки у трудових відносинах, після переміщення останнього з тимчасово непідконтрольній органам державної влади території (м. Донецьк) до контрольованої державою території (м. Слов`янськ), оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків з 01 липня 2014 року.

Так, матеріали справи не містять табелю обліку робочого часу та журналу виходу позивача на роботу з 01 липня 2014 року, а копія декількох сторінок трудової книжки, довідка інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб Державної фіскальної служби України про суми виплачених доходів та утримання податків за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2014 року, а також довідка Інституту прикладної математики і механіки від 06 серпня 2013 року не свідчать про те, що вона у період з 01 липня 2014 року по 25 вересня 2014 року працювала на посаді старшого наукового співробітника Інституту прикладної математики і механіки.

Доводи касаційної скарги про те, що з 01 липня 2014 року на тимчасово непідконтрольній державі території позивач працювала в Інституті прикладної математики і механіки у місті Донецьку спростовуються показаннями свідка ОСОБА_2 (директор Інституту прикладної математики та механіки) про те, що з липня 2014 року Інститут прикладної математики і механіки в місті Донецьку не працював, працівники на роботу не виходили й роботу не виконували, так як будівля інституту була пошкоджена.

Отже, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що позивач не довела факт того, що вона з 01 липня 2014 року перебувала у трудових відносинах з Інститутом прикладної математики і механіки, який був переміщений до міста Слов`янська Донецької області, оскільки вона не надала згоду на переведення в місто Слов`янськ, не надала доказів, які засвідчують її статус тимчасово переміщеної особи, та не була прийняла в порядку переведення до Інституту прикладної математики і механіки у місті Слов`янськ та не виконувала там свої посадові обов`язки.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати та похідних вимог про стягнення моральної шкоди та компенсації втрати частини грошових доходів.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що факт перебування її у трудових відносинах з Інститутом прикладної математики і механіки підтверджується преюдиційним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2017 року, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на таке.

Так, заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 21 вересня 2017 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Національної Академії Наук України, Інституту прикладної математики і механіки про зобов`язання щодо видачі наказу про звільнення та внесення відомостей до трудової книжки, видачу трудової книжки та стягнення моральної шкоди.

Разом із тим, як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, 11 травня 2018 року ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва заочне рішення, на яке посилається позивач, скасовано, отже не може вважатись підставою для звільнення позивача від доказування факту перебування у трудових відносинах з Інститутом прикладної математики і механіки після 01 липня 2014 року.

Щодо перебування позивача у службовому відрядженні

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що з 29 вересня 2014 року вона перебувала у довгостроковому службовому відрядженні в Інституті математики Академії Наук Чеської Республіки.

Порядок службового відрядження визначається Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон (далі - Інструкція), затвердженою наказом Міністерства фінансів України 13 березня 1998 року № 59 з відповідними змінами в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 1 розділу 1 Інструкції службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв`язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Документами, що підтверджують зв`язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.

Пунктом 1 розділу 3 Інструкції передбачено, що відрядження за кордон здійснюється відповідно до наказу (розпорядження) керівника підприємства після затвердження технічного завдання, в якому визначаються мета виїзду, завдання та очікувані результати відрядження, строк, умови перебування за кордоном (у разі поїздки за запрошенням подається його копія з перекладом), і кошторису витрат. Строк відрядження визначається керівником, але не може перевищувати 60 календарних днів, за винятком випадків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98.

Матеріали справи не містять розпорядження керівника Інституту прикладної математики і механіки про відрядження ОСОБА_1 до Інституту математики Академії наук Чеської Республіки для виконання службового доручення поза межами її постійної роботи, а також документів, що підтверджують зв`язок службового відрядження ОСОБА_1 з основною діяльністю Інституту прикладної математики і механіки (укладений договір, тощо).

Із розпорядження Національної академії наук України від 09 грудня 2013 року № 772 Про затвердження наукових проектів за результатами спільного конкурсу Національної академії наук України та Академії наук Чеської Республіки (а. с. 170, т. 2) убачається, що до переліку проектів, відібраних за результатами спільного конкурсу, не ввійшов жодний проект виконавцем якого є Інститут математики Академії Наук Чеської Республіки.

Угода, на підставі якої ОСОБА_1 була зайнятою в Інституті математики Академії наук Чеської Республіки, була запропонована на основі довгострокового співробітництва між ОСОБА_1 та дослідниками Інституту математики Академії наук Чеської Республіки (а. с. 36, т. 1).

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 була відряджена до Інституту математики Академії наук Чеської Республіки у контексті договірних взаємовідносин між вказаним інститутом та Інститутом прикладної математики та механіки.

Також суд апеляційної інстанції, погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відмову у позові ОСОБА_1 , відповідно до частини четвертої статті 338 ЦПК України 2004 року врахував висновки і мотиви, викладені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року, якою рішення апеляційного суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Інші доводи касаційної скарги, на які посилається ОСОБА_1 , вже були предметом дослідження та судами, їм надана оцінка на підставі належних і допустимих доказів, а суд касаційної інстанції відповідно до статті 400 ЦПК України не здійснює переоцінку цих доказів.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С. Ф. Хопта Судді: О. В. Білоконь Б. І. Гулько Є. В. Синельников Ю. В. Черняк