Постанова

від 06.06.2019 по справі 903/139/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року Справа № 903/139/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: не з`явився

прокурор: Безпалов А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Москвича Дмитра Кузьмовича на рішення господарського суду Волинської області від 19.02.2019 р. у справі №903/139/18, ухвалене суддею Кравчук А.М., повний текст складено 21.02.2019 р.

за позовом Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради Волинської області, м. Луцьк

до відповідача Фізичної особи-підприємця Москвича Дмитра Кузьмовича, м. Луцьк

про повернення земельної ділянки

Заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Москвича Дмитра Кузьмовича про повернення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані неповерненням орендованої земельної ділянки на підставі акту приймання-передачі у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі від 23.12.2004 року.

Рішенням господарського суду Волинської області від 19.02.2019 р. у справі №903/139/18 позов Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради Волинської області до Фізичної особи-підприємця Москвича Дмитра Кузьмовича про повернення земельної ділянки - задоволено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки докази пролонгації договору в матеріалах справи відсутні, а відповідач в свою чергу не повернув спірну земельну ділянку, тому, вимоги позивача є підставні та підлягають до задоволення.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області, Фізична особа-підприємець Москвич Дмитро Кузьмович звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Волинської області по справі №903/139/18 від 19.02.2019 р., скасувати рішення господарського суду Волинської області у справі №903/139/18 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що при розгляді справи в місцевому господарському суді не взято до уваги, що з пункту 8 договору оренди землі №259 від 23 грудня 2004 року вбачається, що договір укладено строком на 5 (п`ять) років, тобто, строк дії зазначеного договору оренди закінчився 23 грудня 2009 року.

Після закінчення строку договору оренди орендар - ФОП Москвич Д.К. продовжив користуватися земельною ділянкою. Від Луцької міської ради, як орендодавця, протягом одного місяця після закінчення строку договору №259, тобто до 23 січня 2010 року, листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі на новий строк на адресу ФОП Моквича Д.К. не надходило, а тому такий договір, в силу вимог ч.6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Тобто, скаржник стверджує, що договір оренди землі №259 від 23 грудня 2004 року було поновлено на 5 (п`ять) років на строк до 23 грудня 2014 року.

Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Москвича Дмитра Кузьмовича на рішення господарського суду Волинської області від 19.02.2019 р., відкрито провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Москвича Дмитра Кузьмовича та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

13.05.2019 р. на адресу апеляційного господарського суду від Заступника прокурора Волинської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить апеляційний суд рішення господарського суду Волинської області від 19.02.2019 р. по справі №903/139/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор Безпалов А.В. заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обгрунтування своєї правової позиції. Вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 19.02.2019 р. у справі №903/139/18 є законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники Луцької міської ради та Фізичної особи-підприємця Москвича Дмитра Кузьмовича не реалізували процесуальне право на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, проте про розгляд справи повідомлялись належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи. Судова колегія визначилась про можливість розгляду скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2004 року між Луцькою міською радою (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Москвичом Дмитром Кузьмовичем (орендар) укладений договір оренди землі. Договір зареєстрований в книзі державної реєстрації договорів оренди 23.12.2004 року за №259.

Відповідно до п.п.1, 2 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування торгового закладу, яка знаходиться на пр. Відродження,7а /кадастровий номер 221990010/. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 195кв.м.

Пунктом 8 договору встановлено, що його укладено строком на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію на новий строк.

Відповідно до п.11 договору оплата за оренду земельної ділянки вноситься щомісячно орендарем рівними частинами на р/р 33213815800002 отримувач - місцевий бюджет м.Луцька, МФО 803014, код 21741605 банк УДК у Волинській області код платежу 13050500 не пізніше п`ятнадцятого числа наступного місяця. Внесення орендної плати на майбутній період оренди допускається на термін, не більший одного року.

Згідно п. 19 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 15-денний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно п. 20 договору після припинення договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він її одержав в оренду.

Відповідно до п. 36 договору договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

23.12.2004 року між сторонами підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки.

Рішенням Луцької міської ради від 01.04.2010 року №56/164 "Про продовження договору оренди земельної ділянки на новий термін підприємцю Москвичу Д.К. для будівництва та обслуговування торгового закладу на пр.Відродження,7а" продовжено договір оренди на новий термін на 5 років.

Згідно пункту 1 рішення, вирішено продовжити підприємцю Москвичу Дмитру Кузьмовичу договір оренди на новий термін на 5 років земельної ділянки/землі житлової та громадської забудови/ на пр-ті Відродження, 7а /кадастровий номер 221990010/ загальною площею 0,0195 га для будівництва та обслуговування торгового закладу.

Відповідно до підпункту 3.1., 3.2. п.3 вказаного рішення зобов`язано підприємця Москвича Д.К. в місячний термін укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки та зареєструвати земельну ділянку та права на неї у Центрі державного земельного кадастру. Натомість рішення міської ради в частині п. 3.1., 3.2. п.3 відповідачем виконано не було .

31.03.2016 року прийнято рішення №5/102 від 31.03.2016 року "Про визнання рішення міської ради від 01.04.2010 року №56/164 "Про продовження договору оренди земельної ділянки на новий термін підприємцю Москвичу Д.К. для будівництва та обслуговування торгового закладу на пр. Відродження,7а" нечинним та зобов`язано фізичну особу-підприємця Москвича Д.К. в місячний термін з моменту прийняття даного рішення повернути земельну ділянку Луцькій міській раді по акту приймання-передачі в стані, не гіршому порівняно з тим, в якому вона була надана в оренду.

12.05.2016 року Луцька міська рада надіслала на адресу відповідача лист №1.1-11/2909 "Про повернення земельної ділянки Луцькій міській раді" з актом приймання - передачі земельної ділянки з оренди.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Волинській області від 06.02.2018 року №1276/1003-20-13-03-11 орендна плата за земельну ділянку ФОП Москвичем Д.К. не сплачується.

Згідно з інформацією Луцької міської ради (лист від 13.02.2018 року №1.1.9/1105) земельна ділянка є вільною від будь-яких тимчасових чи капітальних будівель, споруд та огорожі.

Відповідно до листа ГУ ДФС у Волинській області від 02.04.2018 року, на підставі ст.101 Податкового кодексу України ФОП Москвичу Д.К. 21.02.2017 року списано безнадійний борг в сумі 122 620 грн. 47 коп. Останній платіж надходив у 2012 році. У 2013 - 2017 роках сплата відсутня.

Враховуючи вище викладене, заступник керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Москвича Дмитра Кузьмовича про повернення земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Волинської області від 19.02.2019 р. у справі №903/139/18 позов Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради Волинської області до Фізичної особи-підприємця Москвича Дмитра Кузьмовича про повернення земельної ділянки - задоволено.

Апеляційний суд, перевіривши наведені доводи апеляційної скарги, встановивши обставини, які підлягали встановленню на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, не знайшов підстав для задоволення поданої скарги.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

З матеріалів справи вбачається, що після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки підприємець Москвич Дмитро Кузьмович продовжував користуватися земельною ділянкою, при цьому будь-яких заперечень протягом місяця після закінчення строку договору оренди земельної ділянки з боку орендодавця не надходило, доказів протилежного прокурором та сторонами суду не надано.

Таким чином, договір оренди землі №259 від 23.12.2004 р. слід вважати автоматично поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто, з урахуванням п. 8 договору в редакції, на п`ять років до 23.12.2009р.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що після 23.12.2009 р. підприємець Москвич Дмитро Кузьмович продовжував користуватися земельною ділянкою згідно договору оренди землі №259 від 23.12.2004 р., оскільки зі сторони орендодавця були відсутні заперечення, стосовно поновлення дії договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що договір оренди землі слід вважати автоматично поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто, з урахуванням п. 8 договору в редакції, на п`ять років до 23.12.2014 р.

Отже, оскільки договір було автоматично поновлено в грудні 2009 року, то прийняття позивачем рішення від 01.04.2010 р. не змінюють правової підстави поновлення строку дії договору, яке відбулося за правилами відповідно до ч.3 ст.33 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка діяла на момент укладення договору оренди).

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України від 17.02.2011 р. №3038-VI, який набрав чинності з 12.03.2011, регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди землі (частина 6 наведеної норми).

Для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Судом апеляційної інстанції, встановлено, що відповідач після закінчення строку дії договору (тобто з 23.12.2014 р.), не звертався з вимогою продовжити договір на той самий строк і на тих самих умовах, і така додаткова угода не була укладена (відсутнє підтвердження юридичного факту поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах).

Враховуючи вище зазначені приписи законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що договір оренди землі від 23.12.2004 р. є таким, що припинив свою дію - 23.12.2014р.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Луцької міської ради №5/102 від 31.03.2016 року зобов`язано фізичну особу-підприємця Москвича Д.К. в місячний термін з моменту прийняття даного рішення повернути земельну ділянку Луцькій міській раді по акту приймання-передачі в стані, не гіршому порівняно з тим, в якому вона була надана в оренду.

Таким чином, прийняття Луцькою міською радою рішення №5/102 від 31.03.2016 року, підтвердило відсутність намірів орендодавця поновлювати договір оренди землі від 23.12.2004 р. на новий строк.

З огляду на вище зазначене, з 23.12.2014 р. у відповідача виникло зобов`язання по поверненню орендодавцеві - Луцькій міській раді земельної ділянки загальною площею 195 кв.м., яка знаходиться на пр. Відродження,7а, що була передана в оренду згідно договору оренди землі від 23.12.2004 кадастровий номер 221990010, у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Оскільки, відповідач після припинення договору оренди землі вказану земельну ділянку орендодавцю не повернув чим порушив цивільні права та законні інтереси останнього, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов Заступника керівника Луцької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Луцької міської ради Волинської області грунтується на договорі та законі та підлягає до задоволення.

Таким чином, суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку на підставі доказів, що були надані сторонами. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

З врахуванням вище викладеного, рішення господарського суду Волинської області від 19.02.2019 року у справі №903/139/18 ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Москвича Дмитра Кузьмовича на рішення господарського суду Волинської області від 19.02.2019 р. у справі №903/139/18 - залишити без задоволення, рішення господарського суду Волинської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/139/18 повернути господарському суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "13" червня 2019 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.