Ухвала

від 18.06.2019 по справі 4/44-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"18" червня 2019 р. м. Житомир Справа № 4/44-Б

Господарський суд Житомирської області у складі судді Костриці О.О.,

розглянувши позовну заяву ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 Пилипенко М.М. вих. № 02-10/жк/17 від 04.06.2019 до Житомирської міської ради (м.Житомир) про стягнення грошових коштів у сумі 2 052 149,53 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10, у зв`язку з доведенням до банкрутства у межах справи №4/44-Б за заявою Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (м. Житомир) до боржника Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10 (м.Житомир) про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №4/44-Б про банкрутство Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10 (м. Житомир).

06.06.2019 до господарського суду надійшла позовна заява ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 Пилипенко М.М. вих. № 02-10/жк/17 від 04.06.2019 до Житомирської міської ради (м.Житомир), у якій просить стягнути з Житомирської міської ради, що розташована за адресою: м.Житомир, майдан ім. С.П. Корольова,4/2, код ЄДРПОУ 13576954, з будь-якого рахунку виявленого в ході виконання судового рішення на користь Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10, яке розташоване за адресою: м.Житомир, вул.Вітрука, 42/7, код ЄДРПОУ 13567330, грошові кошти в сумі 2 052 149,53 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, у зв`язку з доведенням до банкрутства.

Одночасно із поданням позовної заяви ліквідатором Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 подано заяву вих №02-10/жк/18 від 04.06.2019 про звільнення від сплати судового збору за подачу даної позовної заяви.

Клопотання обґрунтовано тим, що майновий стан заявника, є таким, що свідчить про неспроможність його виконати свої грошові зобов`язання, у тому числі зі сплати судового збору та такий факт не підлягає доказуванню, оскільки встановлений рішенням суду. Окрім того, у відповідності до довідки ПАТ "Укргазбанк", за період з 20.02.2018 по 03.06.2018 рух коштів по рахунку боржника №26005001585617 відсутній, а залишок складає 288,92 грн, що є недостатнім для сплати судового збору.

Оскільки суддя Костриця О.О., у провадженні якого знаходиться справа № 4/44-Б у період до 14.06.2019 включно перебував у відпустці, вищезазначена позовна заява та клопотання про звільнення від сплати судового збору розглядається суддею 18.06.2019 року, після виходу з відпустки.

Проаналізувавши приписи чинного законодавства України, дослідивши обставини, на які посилається заявник в якості обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

За приписами ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1.цієї статті.

Таким чином, підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін та за умови наявності підстав, визначених у ч. 1 вказаної статті.

За ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Однак, заявником не надано доказів наявності умов, визначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за яких суд може звільнити від сплати судового збору.

Обставини, на які посилається заявник, не є тими обставинами, за яких можливе звільнення від сплати судового збору.

До того ж, слід зазначити, що відповідно до ч. 8 ст. 30 Закону про банкрутство кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

Згідно ч. 9 ст. 30 Закону про банкрутство з основного рахунка банкрута проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі та інші витрати, пов`язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

За приписами норм Закону про банкрутство до витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі відносяться, зокрема, витрати по сплаті судового збору.

Статтею 3-1 Закону про банкрутство врегульовано питання оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство оплата послуг , відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв`язку з виконанням ним своїх повноважень здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

З урахуванням вище наведених приписів Закону про банкрутство, суд вважає, що перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури не є підставою для звільнення ліквідатора від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Суд зазначає, що заявником не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення від сплати судового збору, а також, не додано належних та допустимих доказів на підтвердження його доводів.

Водночас, особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до прийняття рішення у справі.

Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 2 ст. 9 вказаного Закону визначено, що суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, передбачених процесуальним законом.

Оскільки ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

При цьому суд зазначає, що безпідставне надання пільг з реалізації обов`язку щодо сплати судового збору одному з учасників судового процесу, має наслідком порушення прав інших учасників та суперечить принципу рівності сторін у господарському процесі.

Крім того, під час розгляду клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001, згідно із якою вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, при розгляді позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Сплата судового збору здійснюється в порядку і розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01.01.2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 921,00 грн.

Судом враховано, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Як убачається з матеріалів позовної заяви позивачем заявлено про стягнення з Житомирської міської ради грошових коштів у сумі 2 052 149,53 грн. Ця вимога за своєю суттю є майновою.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" позивачем повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 30 782,24 грн ( 2 052 149,53 грн х 1,5%).

Крім того, згідно ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач (заявник, скаржник), особа, яка звертається з заявою в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання заяви (скарги) надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

За змістом ч. 1, 5 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно положень Закону про банкрутство, сторони у справі про банкрутство -конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є, зокрема, сторони, тощо.

Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що до заяви додано докази надсилання її копії на адресу лише Житомирської міської ради. При цьому, відсутні докази направлення позовної заяви з додатками іншим учасникам справи (кредиторам банкрута) з описом вкладення.

Судом враховуються норми ч.1 ст.174 ГПК України, якою визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити заявнику десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви від 04.06.2019 вих.№02-10/жк/17, а саме: надати докази оплати судового збору в сумі 30 782,24 грн; надати суду докази надсилання копії позовної заяви всім учасникам справи №4/44-Б про банкрутство Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10 (м. Житомир).

За таких обставин, керуючись статями 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити ліквідатору Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 Пилипенко М.М. у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Позовну заяву ліквідатора Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 Пилипенко М.М. до Житомирської міської ради про стягнення грошових коштів у сумі 2 052 149,53 грн субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10, у зв`язку з доведенням до банкрутства у межах справи №4/44-Б, залишити без руху.

3. Встановити ліквідатору Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства №10 Пилипенко М.М. десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених недоліків позовної заяви, а саме: надати докази оплати судового збору в сумі 30 782,24 грн; надати докази надсилання копії позовної заяви всім учасникам справи №4/44-Б про банкрутство Комунального виробничого житлово-ремонтного експлуатаційного підприємства №10 (м. Житомир).

4. Суд звертає увагу заявника, на те, що в разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась до суду з заявою.

Ухвала набирає законної сили 18.06.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя Костриця О.О.