Ухвала

від 18.06.2019 по справі 927/363/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 927/363/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Аверс-Плюс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2019

за позовом Приватного підприємства "Аверс-Плюс"

до Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго"

про визнання дій незаконними та зобов`язання утриматись від певних дій,

ВСТАНОВИВ:

23.05.2019 Приватне підприємство "Аверс-Плюс" звернулось із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати вказані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Разом із касаційною скаргою заявником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копію постанови апеляційного господарського суду отримано 21.05.2019, що підтверджується копією поштового конверта.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019, скасовані заходи забезпечення позову та заходи зустрічного забезпечення позову, які вжиті ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.05.2018.

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, крім того, має бути розумна ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (Рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Згідно із частиною 2 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Пунктом 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належать ухвали, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу.

Ухвали суду першої інстанції про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи зміні заходів забезпечення позову, після їх перегляду в апеляційному порядку відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень статті 287 цього кодексу, не належать до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу.

Положеннями статті 287 наведеного кодексу визначено перелік судових рішень, на які може бути подано касаційну скаргу, однак оскаржені у касаційному порядку постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 та ухвала Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2019 про скасування забезпечення позову, не належать до вичерпного переліку судових рішень, на які може бути подано касаційну скаргу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи викладене, Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати форсування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №927/363/18 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Аверс-Плюс".

Положеннями статті 119 Господарського процесуального кодексу України визначено, що одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч.4).

У спірних правовідносинах право на поновлення процесуального строку нерозривно пов`язано із правом на касаційне оскарження. Не може існувати право на поновлення процесуального строку, якщо відсутнє право на вчинення процесуальної дії, якщо поновлення такого строку пов`язується із вчиненням цієї процесуальної дії. Тому без права на касаційне оскарження відсутнє право на поновлення процесуального строку на таке оскарження.

Таким чином клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, зважаючи на те, що у скаржника право на касаційне оскарження виходячи із наведеного вище не виникло, не підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини шостої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватному підприємству "Аверс-Плюс" у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №927/363/18 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Аверс-Плюс" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2019 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019.

3. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал квитанції № 0.0.1363028894.1 від 23.05.2019 на суму 1 921,00 грн.) повернути заявнику.

4. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов