Постанова

від 30.05.2019 по справі 609/67/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 609/67/18Головуючий у 1-й інстанції Ковтунович О.В. Провадження № 22-ц/817/476/19 Доповідач - Щавурська Н.Б.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Щавурська Н.Б.

суддів - Костів О. З., Сташків Б. І.,

секретаря - Баляс Т.І.

сторін - представника позивачів ТОВ "Проф АгроТрейд" і

ОСОБА_1 - адвоката Колеснік О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Лан" на рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2018 року, постановлене суддею Ковтуновичем О.В., у цивільній справі № 609/67/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПрофАгроТрейд", ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Лан", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" про визнання недійсним договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2018 року ТОВ "ПрофАгроТрейд", ОСОБА_1 звернулися до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,99 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , розташованої на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області. 01.01.2012 року на підставі договору оренди землі, зареєстрованого управлінням Державного комітету із земельних ресурсів 05 жовтня 2012 року, ОСОБА_1 передав вказану земельну ділянку СТОВ "Агро-Лан" строком на п`ять років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Листом від 05.09.2017 року ОСОБА_1 повідомив СТОВ "Агро-Лан" про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі, термін якого закінчується 05.10.2017 року, оскільки його не влаштовують істотні умови договору. Просив протягом трьох днів після отримання даного листа повернути його земельну ділянку та надіслати підписаний акт прийому-передачі. Відповіді на вказаний лист він не отримав. 06.10.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ПрофАгроТрейд" було укладено договір оренди землі, за умовами якого ОСОБА_1 передав належну йому на праві власності вищевказану земельну ділянку у строкове платне користування ТОВ "ПрофАгроТрейд". Звернувшись до державного реєстратора, орендар дізнався, що 30.06.2017 року на підставі договору оренди землі від 20 травня 2017 року речове право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 зареєстроване за СТОВ "Агро - Лан". З підстав, що договір оренди землі від 20.05.2017 року був зареєстрований у період дії іншого договору (від 01.01.2012 року), який був чинним і строк дії якого закінчувався лише 05.10.2017 року, а також, враховуючи те, що СТОВ "Агро-Лан" проігнорувало заяву ОСОБА_1 . про небажання продовжувати договір оренди землі від 01.01.2012 року, позивачі вважали, що наявні підстави для визнання договору оренди від 20.05.2017 року недійсним.

Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2018 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі від 20.05.2017 року, укладений між ОСОБА_1 та СТОВ "Агро-Лан". Стягнуто з СТОВ "Агро-Лан" на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 грн.

В апеляційній скарзі СТОВ "Агро-Лан" просить скасувати рішення суду, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, постановленим у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що при прийнятті рішення судом не враховано положення вимог ч. 2 ст. 604 ЦК України, яка передбачає можливість припинення цивільного зобов`язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим між тими ж сторонами (новація) й тієї обставини, що укладений у визначеній законом формі та скріплений підписами сторонами договір оренди від 20.05.2017 року є нічим іншим, як заміною за згодою сторін первісного зобов`язання новим (новацією).

Крім цього, підписавши додаткову угоду до договору оренди землі від 10.10.2017 року, якою проведено заміну сторони орендаря із СТОВ "Агро-Лан" на ТОВ "Західна агровиробнича компанія", ОСОБА_1 , на думку апелянта, повторно підтвердив своє волевиявлення на передачу земельної ділянки в оренду.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 не заявлялося клопотання про проведення почеркознавчої експертизи вважає безпідставними його твердження, що спірний договір ним не підписувався.

Також, з підстав, що сторони не заявляли про порушення переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк чи поновлення договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до Договору, вважає безпідставним застосування судом до спірних правовідносин вимог ст. 33 ЗУ "Про оренду землі".

Безпідставним, на думку апелянта, є й застосування судом при прийнятті рішення вимог ч. 5 ст. 116 ЗК України з посиланням, що даною нормою передбачено право неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі й оренди, оскільки вказана норма закону регулює підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

У своєму відзиві ТОВ "ПрофАгроТрейд", ОСОБА_1 відносно задоволення апеляційної скарги заперечили, вважаючи рішення суду прийнятим із дотриманням норм матеріального і процесуального права. Зазначають, що під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , вказував, що оспорюваний договір не підписував, тому у позовній заяві ним заявлялося клопотання про витребування у відповідача оригіналу договору з метою отримання можливості заявити клопотання про проведення почеркознавчої експертизи щодо вчинення підпису у спірному договорі оренди. Однак, ні СТОВ "Агро-Лан", ні ТОВ Західна агровиробнича компанія (якій СТОВ "Агро-Лан" у подальшому було передано право оренди спірної земельної ділянки) оригіналу договору не надали, вказавши, що такий у них відсутній і їм не відомо, де знаходяться три примірники договорів, надавши лише скановані копії цього договору та Додаткової угоди до нього про заміну сторони орендаря від 10.10.2017 року й позбавивши тим самим позивача можливості довести обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог.

Звертають увагу, що при розгляді справи в суді першої інстанції та при наданні оцінки доказам наявним у матеріалах справи, відповідач не заперечував факту отримання заяви ОСОБА_1 , про небажання надалі продовжувати договір оренди землі, який він надсилав рекомендованим листом, підтвердженням чого є звукозапис судового засідання доданий до матеріалів справи. Також, на підтвердження факту надіслання Орендарю вказаної заяви ОСОБА_1 було додано до матеріалів справи поштову квитанцію № 7739 від 07.09.2017 року. За даними офіційного сайту "Укрпошта" поштове відправлення вручене особисто СТОВ "Агро-Лан" 26.09.2017 року.

Зазначають, що відповідачами не надано доказів того, що у визначений договором строк СТОВ "Агро-Лан" направляв до Позивача-2 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі з відповідною додатковою угодою. Натомість, в матеріалах справи наявні докази надіслання у визначений законом строк ОСОБА_1 до СТОВ "Агро-Лан" листа-повідомлення про заперечення у поновленні строку дії договору оренди земельної ділянки. За таких обставин, відповідно до положень ст.33 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки в орендаря СТОВ "Агро-Лан" на підставі договору оренди землі від 01.01.2012 року припинено з 05.10.2017 року, товариство не набуло переважного права на поновлення строку договору оренди земельної ділянки, так як не вчинило у визначеному законом порядку необхідних юридично значимих дій.

Також, відповідачами не надано доказів того, що станом на день укладення оспорюваного договору оренди землі від 20.05.2017 року попередній договір оренди від 01.01.2012 року було припинено.

Вказують, що договір оренди землі від 06.10.2017 року вважається укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ ПрофАгроТрейд та є чинним. Натомість, договір оренди землі від 20.05.2017 року суперечить вимогам ч. 2 ст. 319, ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 792 ЦК України, ст.ст. 13, 33 Закону України Про оренду землі . Адже, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав у разі скасування правочину на підставі якого такі права зареєстровано. В свою чергу, це дає можливість зареєструвати право оренди на земельну ділянку за ТОВ ПрофАгроТрейд на підставі договору оренди землі від 06.10.2017 року та отримати земельну ділянку у володіння та користування з визначеною договором метою. Відтак, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам чинного законодавства, спрямованого на забезпечення, визнання та захист державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації та призводить до порушення права ТОВ "ПрофАгроТрейд", як нового орендаря та ОСОБА_1 , як орендодавця.

Відзив від інших учасників справи на апеляційну скаргу до суду не надходив.

У судовому засіданні представник позивачів ТОВ "Проф Агро Трейд" і ОСОБА_1 - адвокат Колеснік О.С. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представники відповідача СТОВ "Агро-Лан" і третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Західна агровиробнича компанія", будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи. В судове засідання не з`явилися, що у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивачів, перевіривши законність оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,99 га на території Плосківської сільської ради Кременецького району Тернопільської області з кадастровим номером НОМЕР_1 (а.с. 13).

01.01.2012 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем СТОВ "Агро-Лан" було укладено договір оренди землі строком на 5 років, предметом якого була вищевказана земельна ділянка. Даний договір зареєстрований у встановленому законом порядку 05.10.2012 року (а.с. 14, 86-89).

Згідно умов п. 8 договору після закінчення строку його дії орендар має переважне право поновлення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п. 43 укладеного між сторонами договору оренди землі, він набирає чинності після підписання і його державної реєстрації (а.с. 89).

07.09.2017 року ОСОБА_1 направив на адресу СТОВ "Агро-Лан" заяву, в якій повідомив товариство про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі від 01 січня 2012 року, строк дії якого закінчується 05 жовтня 2017 року, оскільки його не влаштовують істотні умови договору. Просив протягом трьох днів після отримання цього листа повернути його земельну ділянку й надіслати підписаний акт прийому-передачі (а.с. 15-16).

Лист товариством був отриманий, але відповідь ОСОБА_1 не надсилалася.

У зв`язку з відсутністю відповіді від орендаря 06.10.2017 року ОСОБА_1 уклав договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки з ТОВ "ПрофАгроТрейд" строком на 7 років (а.с.17-18).

Зареєструвати право оренди товариству "ПрофАгроТрейд" не представилось за можливе з причини, що 30.06.2017 року було зареєстровано право оренди даної земельної ділянки згідно договору оренди землі від 20.05.2017 року, укладеного між СТОВ "Агро-Лан" і ОСОБА_1 (а.с. 19, 47-50).

Згідно вимог ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно вимог ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

Частиною 2 ст. 792 ЦК України передбачено, що відносини з найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України, ЗУ "Про оренду землі".

Спеціальним законом щодо оренди земельних ділянок є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статей 18, 20 цього Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку встановленому законом.

За ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Враховуючи те, що строк дії договору оренди земельної ділянки починається з моменту державної реєстрації, яка в даному випадку мала місце 05.10.2012 року, й такий був укладений строком на 5 років, то останнім днем строку договору, укладеного між сторонами по справі, було 04.10.2017 року.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (ст. 30 ЗУ "Про оренду землі").

Підстави припинення договору оренди землі, до числа яких входять у тому числі, закінчення строку, на який його було укладено, визначені ст. 31 цього Закону.

Дана стаття також передбачає можливість розірвання договору оренди за згодою сторін, чи на вимогу однієї - за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Підстави розірвання договору найму до закінчення його строку на вимогу наймодавця чи наймача визначені ст.ст. 783, 784 ЦК України.

Крім цього, частинами 1-5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування ч. 1 ст. 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Крім цього, відповідно до ч.ч. 6, 8, 9 ст.33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі. Так, в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Стаття 33 ЗУ "Про оренду землі" фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди: 1) досягнення згоди між орендодавцем і орендарем щодо продовження договору оренди шляхом укладання додаткової угоди чи нового договору та виконання орендарем обов`язку щодо повідомлення орендодавця про наміри продовжити орендні правовідносини і надання інформації про умови таких правовідносин у вигляді додаткової угоди чи нового договору оренди; 2) пасивна поведінка орендодавця у вигляді ненадання відповіді на пропозицію укласти договір чи додаткову угоду до договору оренди на новий строк та відсутність заперечень на продовження таких правовідносин протягом місяця після закінчення строку договору, а також фактичне користування орендарем переданою в оренду земельною ділянкою.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір був укладений та зареєстрований до закінчення строку дії договору оренди від 01.01.2012 року, а цивільним законодавством не передбачено автоматичного розірвання попереднього договору укладенням наступного, якщо на це немає волі сторін правочину.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, як таким, що відповідає вимогам закону й зроблений на підставі наявних у справі доказів.

Так, беручи до уваги те, що договір оренди від 01.01.2012 року земельної ділянки ОСОБА_1 не був розірваний у встановленому законом порядку ні за згодою сторін, ні достроково; орендодавець заперечував відносно поновлення договору оренди землі на умовах того ж розміру орендної плати, а орендар ТОВ "Агро-Лан" не вчиняло передбачених статтею 33 Закону України "Про оренду землі" дій для того, щоб скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк за закінченням строку дії попереднього, висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання недійсним укладеного в період дії попереднього договору оренди, іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки від 20.05.2017 року є таким, що узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, ст.ст.18, 20, 30, 31, 33 ЗУ "Про оренду землі".

При цьому доводи апеляційної скарги ТОВ "Агро-Лан" щодо не врахування судом першої інстанції вимог ч. 2 ст. 604 ЦК України, яка передбачає можливість припинення цивільного зобов`язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов`язання новим між тими ж сторонами (новація) й тієї обставини, що укладений у визначеній законом формі та скріплений підписами сторонами договір оренди від 20.05.2017 року є нічим іншим, як заміною за згодою сторін первісного зобов`язання новим (новацією), колегія суддів вважає безпідставними з урахуванням того, що оспорюваний договір оренди землі від 20 травня 2017 року не містить вказівки на первинне і нове зобов`язання та намірів сторін вчинити новацію, тобто не містить даних про припинення діючого договору оренди землі від 01.01.2012 року (зареєстрованого 05.10.2012 року) на підставі укладення нового договору оренди землі від 20.05.2017 року (зареєстрованого 30.06.2017 року).

З урахуванням того, що укладення 20.05.2017 року іншого договору оренди однієї і тієї ж земельної ділянки в період дії попереднього договору суперечить вимогам законів, що регулюють спірні правовідносини, про що згадувалось вище, безпідставними, на думку колегії суддів, є й доводи апеляційної скарги в частині повторного підтвердження ОСОБА_1 свого волевиявлення на передачу земельної ділянки в оренду внаслідок підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 10.10.2017 року, якою проведено заміну сторони орендаря із СТОВ "Агро-Лан" на ТОВ "Західна агровиробнича компанія".

Додатково колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на дострокове припинення договору оренди від 01.01.2012 року свідчать також його дії, пов`язані з направленням 07.09.2017 року орендарю СТОВ "Агро-Лан" письмової заяви з повідомленням про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі від 01 січня 2012 року, строк дії якого закінчується 05 жовтня 2 017 року, з причини, що його не влаштовують істотні умови договору, та проханням протягом трьох днів після отримання цього листа повернути його земельну ділянку й надіслати підписаний акт прийому-передачі (а.с. 15-16).

Разом з тим, відповідачами не доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що станом на день укладення оспорюваного договору оренди землі від 20.05.2017 року попередній договір оренди від 01.01.2012 року було припинено за згодою сторін. Факт відсутності у СТОВ "Агро-Лан" та у ТОВ Західна агровиробнича компанія (якій СТОВ "Агро-Лан" у подальшому було передано право оренди спірної земельної ділянки) оригіналів оспорюваного договору та додаткової угоди, про що було заявлено в ході розгляду даної справи та інформації про місцезнаходження оригіналів договорів; надання суду з метою вирішення клопотання позивача лише сканованих копій договору та додаткової угоди, що в будь-якому випадку робить неможливим надання експертом висновку, чи підписувалися такі договори ОСОБА_1 , на думку колегії суддів, у сукупності з іншими наявними у справі письмовими доказами (листом ОСОБА_1 про відсутність намірів продовжувати договір оренди від 01.01.2012 року) свідчать про доведеність як факту відсутності згоди ОСОБА_1 на укладення таких договорів, так і факту непідписання ним даних договорів. У зв`язку з цим, не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги СТОВ "Агро-Лан" в частині безпідставності тверджень ОСОБА_1 , що спірний договір ним не підписувався з посиланням, що позивачем не заявлялося клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.

Беручи до уваги предмет заявленого позову, який стосується вирішення питання дійсності договору оренди земельної ділянки, не може погодитися колегія суддів і з доводами апеляційної скарги в частині безпідставності застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин вимог ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", яка визначає порядок поновлення договору оренди землі.

Що стосується доводів апеляційної скарги про безпідставність застосування судом при прийнятті рішення вимог ч. 5 ст. 116 ЗК України з посиланням, що вказана норма закону регулює підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності, колегія суддів вважає, що зайве посилання суду першої інстанції на вказану норму закону жодним чином не може вплинути на кінцеве рішення у справі, яким позов задоволено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те що, рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування, а тому апеляційну скаргу СТОВ "Агро-Лан" слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 35 ч. 1; 259 ч.ч. 1, 2, 6, 8; 374 ч. 1 п. 1; 375 ч. 1; 381 ч.ч. 1, 3; 382 ч. 1; 384 ч. 1; 389 ч. 1 п. 1; 390 ч. 1 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Лан" - залишити без задоволення.

Рішення Шумського районного суду Тернопільської області від 23 травня 2018 року - залишити без змін.

Судовий збір покласти на сторони, в межах ними понесених.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції в особі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 04 червня 2019 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи