Рішення

від 14.06.2019 по справі 826/2525/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2019 року № 826/2525/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Синхрон доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень представники позивача - Кочержук Ю.В.;

сторін: відповідача - Кучерявий О.В., Хрус В.І.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Синхрон (далі - позивач або ТОВ Синхрон або товариство) звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві або контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2017 № 0790140103 та № 0791140103.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній адміністративній справі № 826/2525/18, призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 02.04.2018.

02.04.2018 та 21.05.2018 судом оголошувались перерви, судове засідання призначено на 10.07.2018.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.08.2018.

15.08.2018 заслухавши в судовому засіданні представників сторін та зважаючи на заявлене ними спільне клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, суд ухвалив адміністративну справу, відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (в подальшому - КАС України), розглядати в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

В якості підстави позову позивач посилається на порушення відповідачем при встановлені порушень у висновку акта перевірки за результатами перевірки позивача, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення, норм Податкового кодексу України.

Відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, стверджуючи при цьому, що оскаржувані рішення прийняті за результатами проведеної перевірки, якою встановлено заниження податку на прибуток та податку на додану вартість у зв`язку з проведенням позивачем в перевіряємому періоді господарських операцій із ТОВ ЕКО-СМАРТ , ТОВ ТК КОМФОРТ , ТОВ МИЛТОН (ТОВ СТАРР ПРОМ ), ТОВ ФЛОРІЗЕЛЬ , ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (ТОВ ВІНТЕР ПРОМ ).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу від 13.07.2017 № 6424 ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, валютного - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 19.08.2017 № 344/26-15-14-01-03/36424746.

Висновками вказаного акта перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), пунктів 5, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, пунктів 5, 6, 7, 11, 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 216638,00 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 23100,00 грн., за 2016 рік у сумі 193538,00 грн.;

- пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), пункту 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, що призвело до заниження податок на додану вартість на загальну суму 310322,00 грн., в тому числі за березень 2014 року на суму 69613,00 грн, за лютий 2015 року на суму 25667,00 грн., за січень 2016 року на суму 55747,00 грн., за лютий 2016 року на суму 10000,00 грн., за травень 2016 року на суму 20255,00 грн., за червень 2016 року на суму 31754,00 грн., за липень 2016 року на суму 20833,00 грн., за серпень 2016 року на суму 32513,00 грн., за вересень 2016 року на суму 17519,00 грн., за жовтень 2016 року на суму 22728,00 грн., за листопад 2016 року на суму 3693,00 грн.

28.09.2017 ГУ ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки від 19.08.2017 № 344/26-15-14-01-03/36424746 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0790140103, яким товариству збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 300886,00 грн. (основний платіж - 240709,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 60177,00 грн.);

- № 0791140103, яким товариству збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 265023,00 грн. (основний платіж - 216638,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 48385,00 грн.).

За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням Державної фіскальної служби України від 14.12.2017 № 29993/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 28.09.2017 № 0790140103 та № 0791140103 залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Незгода з вказаним податковими повідомленнями-рішеннями суб`єкта владних повноважень обумовила звернення позивача до суду із відповідним адміністративним позовом.

Як визначено приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (нижче - ПК України), останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорам.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Як визначено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом Vцього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 310322,00 грн. та податку на прибуток на загальну суму 216638,00 грн. за результатами господарських операцій із ТОВ ЕКО-СМАРТ , ТОВ ТК КОМФОРТ , ТОВ МИЛТОН (ТОВ СТАРР ПРОМ ), ТОВ ФЛОРІЗЕЛЬ , ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (ТОВ ВІНТЕР ПРОМ ).

Між ТОВ ТК КОМФОРТ (за договором - замовник) та ТОВ Синхрон (за договором - виконавець) укладений договір про надання послуг від 05.04.2016 № П-0504/С, відповідно до умов якого виконавець бере на себе зобов`язання з використанням своїх матеріалів, робочої сили, устаткування та приміщень за плату надавати послуги замовнику (за договором - послуги) за переліком згідно додатків до Договору. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг за цим Договором виконавець складає відповідний акт наданих послуг та передає його замовнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. У випадку, якщо замовник протягом 5-ти (п`яти) днів після отримання акта не надасть письмові зауваження до акта, або ж не поверне підписаний екземпляр акта виконавцю, акт вважається прийнятим сторонами в редакції, що була складена виконавцем. Сторони встановили, що виконавець для надання послуг замовнику за даним Договором має право залучати третіх осіб, при цьому виконавець несе повну відповідальність за дії таких третіх осіб як за власні.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії копії рахунку на оплату від 27.05.2016 № 62, актів надання послуг від 27.05.2016 № П-0504/С-1, від 31.05.2016 № П-0504/С-2, від 31.05.2016 № П-0504/С-2, від 31.05.2016 № П-0504/С-3, від 07.06.2016 № П-0504/С-4, податкових накладних від 27.05.2016 № 2707, від 31.05.2016 № 3126, від 31.05.2016 № 3125, від 07.06.2016 № 712.

Також, між ТОВ ФЛОРІЗЕЛЬ (за договором - виконавець) та ТОВ Синхрон (за договором - замовник) укладений договір про надання послуг від 24.12.2015 № 22/2015, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується надавати консультаційні та інші послуги з програмування та керування комп`ютерним устаткуванням замовника, визначеного у додатку № 1 до Договору (за договором - обладнання), а також надавати ряд додаткових послуг з технічної підтримки та інших інформаційно-технічних послуг, які направлені на забезпечення функціонування обладнання (за договором - послуги), а замовник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати замовникові належні за даним договором платежі. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг за цим Договором виконавець складає відповідний акт наданих послуг та передає його замовнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. У випадку, якщо замовник протягом 5-ти (п`яти) днів після отримання акта не надасть письмові зауваження до акта, або ж не поверне підписаний екземпляр акта виконавцю, акт вважається прийнятим сторонами в редакції, що була складена виконавцем. Сторони встановили, що виконавець для надання послуг замовнику за даним Договором має право залучати третіх осіб, при цьому виконавець несе повну відповідальність за дії таких третіх осіб як за власні.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії рахунків на оплату від 01.01.2016 № СФ-00006, від 27.01.2016 № СФ-00033, від 26.01.2016 № СФ-00031, від 20.01.2016 № СФ-00018, від 15.01.2016 № СФ-00010, від 01.02.2016 № СФ-00042, актів надання послуг від 15.01.2016 № 11, від 20.01.2016 № 19, від 26.01.2016 № 26, від 27.01.2016 № 29, від 31.01.2016 № 39, від 31.01.2016 № 40, від 31.01.2016 № 40, від 31.01.2016 № 41, від 15.02.2016 № 68, від 29.02.2016 № 82, податкових накладних від 15.01.2016 № 1504, від 20.01.2016 № 2008, від 26.01.2016 № 2608, від 27.01.2016 № 2708, від 31.01.2016 № 3100, від 31.01.2016 № 3102, від 31.01.2016 № 3101, від 15.02.2016 № 1500, від 29.02.2016 № 2901.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Дослідивши вказані докази, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (нижче - Закон № 996-ХІV), підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні норми містяться також в абзаці 1 пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що право нарахування валових витрат та податкового кредиту виникає у платника податків у зв`язку зі здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

При цьому, згідно листа Міністерства фінансів України від 14.03.2012 № 31-08410-07/23-1994/1318 Щодо оформлення первинних документів зазначено, що відповідно до зазначених вище Закону та Положення первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити. Міру деталізації змісту і обсягу господарської операції визначають особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. При цьому така деталізація має забезпечити розкриття змісту господарської операції та ідентифікацію активів, зобов`язань, доходів або витрат, з нею пов`язаних.

З огляду на викладені положення вищевказані письмові докази свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам, поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій ТОВ Синхрон .

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових ресурсів.

Отже, проведені господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Послуги, надані контрагентів мали реальний і товарний характер. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище і документами, які були предметом перевірки.

Натомість, висновки відповідача про нереальність господарських операцій, що покладені в основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень за результатами взаємовідносин із ТОВ ТК КОМФОРТ та ТОВ ФЛОРІЗЕЛЬ , ґрунтуються виключно на припущеннях Контролюючого органу, оскільки всі необхідні первинні документи були надані позивачем під час проведення перевірки.

Таким чином, висновки ГУ ДФС у м. Києві, викладені в акті перевірки, вбачаються безпідставними, а податкові повідомлення-рішення від 28.09.2017 № 0790140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ ТК КОМФОРТ (код ЄДРПОУ 40326150) на суму 31677,50 грн. (25342,00 грн. основного платежу + 6335,50 грн. штрафних санкцій), ТОВ ФЛОРІЗЕЛЬ (код ЄДРПОУ 39986872) на суму 82183,96 грн. (65747,17 грн. основного платежу + 16436,79 грн. штрафних санкцій) та № 0791140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинах із ТОВ ТК КОМФОРТ (код ЄДРПОУ 40326150) на суму 28510,20 грн. (22808,16 грн. основного платежу + 5702,04 грн. штрафних санкцій), ТОВ ФЛОРІЗЕЛЬ (код ЄДРПОУ 39986872) на суму 73965,56 грн. (59172,45 грн. основного платежу + 14793,11 грн. штрафних санкцій) - протиправними, у зв`язку з чим підлягають скасуванню у відповідній частині.

Щодо господарських операцій позивача із ТОВ МИЛТОН (ТОВ СТАРР ПРОМ ) та ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (ТОВ ВІНТЕР ПРОМ ) в періоді, що перевірявся, судом виявлено наступне.

Так, між ТОВ МИЛТОН (в подальшому переіменовано у ТОВ СТАРР ПРОМ ) (за договором - виконавець) та ТОВ Синхрон (за договором - замовник) укладений договір про надання послуг від 11.05.2016 № 11/16, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується надавати консультаційні та інші послуги з програмування та керування комп`ютерним устаткуванням замовника, визначеного у додатку № 1 до Договору (за договором - обладнання), а також надавати ряд посередницьких, додаткових послуг з технічної підтримки та інших інформаційно-технічних послуг, які направлені на забезпечення функціонування обладнання (за договором - послуги), а замовник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати замовникові належні за даним договором платежі. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг за цим Договором виконавець складає відповідний акт наданих послуг та передає його замовнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. У випадку, якщо замовник протягом 5-ти (п`яти) днів після отримання акта не надасть письмові зауваження до акта, або ж не поверне підписаний екземпляр акта виконавцю, акт вважається прийнятим сторонами в редакції, що була складена виконавцем. Сторони встановили, що виконавець для надання послуг замовнику за даним Договором має право залучати третіх осіб, при цьому виконавець несе повну відповідальність за дії таких третіх осіб як за власні.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії рахунків на оплату від 21.06.2016 № И-18-16, від 30.06.2016 № И-22-16, від 24.06.2016 № И-20-16, від 01.07.2016 № И-23-16, від 08.07.2016 № И-33-16, від 05.07.2016 № И-29-16, актів надання послуг від 21.06.2016 № И-18-16, від 24.06.2016 № И-20-16, від 30.06.2016 № И-22-16, від 01.07.2016 № И-23-16, від 05.07.2016 № И-29-16, від 08.07.2016 № И-33-16, податкових накладних від 21.06.2016 № 6, від 24.06.2016 № 10, від 30.06.2016 № 37, від 01.07.2016 № 29, від 05.07.2016 № 31, від 08.07.2016 № 56.

Окрім того, між ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (в подальшому переіменовано у ТОВ ВІНТЕР ПРОМ ) (за договором - виконавець) та ТОВ Синхрон (за договором - замовник) укладений договір про надання послуг від 01.07.2016 № 25/16, відповідно до умов якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується надавати послуги підтримки, модернізації, тестування програмного забезпечення та інші послуги з консультування з питань створення та керування ліцензійним програмним забезпеченням замовника (за договором - ЛПЗ), а також надавати ряд додаткових послуг з технічної підтримки та інших інформаційно-технічних послуг, які направлені на забезпечення функціонування ЛПЗ (за договором - послуги), а замовник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати замовникові належні за даним договором платежі. На підтвердження факту надання виконавцем замовнику послуг за цим Договором виконавець складає відповідний акт наданих послуг та передає його замовнику не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним. У випадку, якщо замовник протягом 5-ти (п`яти) днів після отримання акта не надасть письмові зауваження до акта, або ж не поверне підписаний екземпляр акта виконавцю, акт вважається прийнятим сторонами в редакції, що була складена виконавцем. Сторони встановили, що виконавець для надання послуг замовнику за даним Договором має право залучати третіх осіб, при цьому виконавець несе повну відповідальність за дії таких третіх осіб як за власні.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії рахунків на оплату від 01.08.2016 № 201, від 02.08.2016 № 204, від 08.08.2016 № 216, від 01.08.2016 № 233, від 03.10.2016 № 290, актів надання послуг від 02.08.2016 № БПТ-001001, від 08.08.2016 № БПТ-001013, від 09.08.2016 № БПТ-001014, від 31.08.2016 № БПТ-001048, від 05.09.2016 № БПТ-001090, від 09.09.2016 № БПТ-001098, від 30.09.2016 № БПТ-001075, від 13.10.2016 № БПТ-001118, від 15.10.2016 № БПТ-001121, від 20.10.2016 № БПТ-001133, від 09.11.2016 № ВП-001140, податкових накладних від 02.08.2016 № 20, від 08.08.2016 № 58, від 09.08.2016 № 67, від 31.08.2016 № 225, від 05.09.2016 № 38, від 09.09.2016 № 72, від 30.09.2016 № 253, від 13.10.2016 № 86, від 15.10.2016 № 102, від 20.10.2016 № 131, від 09.11.2016 № 5.

Водночас, характер взаємовідносин між позивачем та ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (в подальшому переіменовано у ТОВ ВІНТЕР ПРОМ ), ТОВ МИЛТОН (в подальшому переіменовано у ТОВ СТАРР ПРОМ ) дає підстави суду вважати, що договори, укладені між ними, мають ознаки нікчемності з огляду на наступне.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України (за текстом - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга статті 203 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як передбачено частиною четвертою статті 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Приписами частин першої та другої статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, неправомірними вважаються правочини, які за своїм змістом, формою та іншими елементами в імперативній формі визначаються законом недійсними з моменту їх вчинення (нікчемні правочини).

Спеціальні вимоги встановлені статтею 207 ЦК України для письмових правочинів юридичних осіб. Вони мають бути підписані особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплені печаткою.

Визначена особа наділена виключним правом на складання та підписання документів від імені юридичної особи.

В наведених документах, долучених ТОВ Синхрон до позовного матеріалу, значиться, що від імені ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (в подальшому переіменовано у ТОВ ВІНТЕР ПРОМ ) та ТОВ МИЛТОН (в подальшому переіменовано у ТОВ СТАРР ПРОМ ) останні підписані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як встановлено Новозаводським районним судом м. Чернігова у справі 751/10326/16-к, ТОВ ВІНТЕР ПРОМ зареєстровано платником ПДВ з 01.05.2016, керівником та засновником була ОСОБА_1 , за підписом якої подавалася податкова звітність за жовтень-листопад 2016 року. Податкова звітність за червень-вересень 2016 року складалася і підписувалася від імені ОСОБА_2 З копії протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 04.03.2017 вбачається, що на ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД та на жодних інших підприємствах вона жодної діяльності не здійснювала, робітників не наймала, договорів не укладала, товарів не постачала, послуг не надавала, не займалася складанням та поданням податкової звітності. З протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 03.03.2017 також вбачається, що він підприємницькою діяльністю не займався і не займається.

Згідно отриманої у ході досудового розслідування інформації, на теперішній час підприємства з ознаками фіктивності в тому числі ТОВ ВІНТЕР ПРОМ (код 40350356) (колишня назва ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (код 40350356)) та інші фіктивні підприємства продовжують здійснювати незаконну діяльність, яка фактично контролюється ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Реально діючі СГД перераховували грошові кошти за нібито поставлені товари (роботи, послуги) на розрахункові рахунки підприємств, що мають ознаки фіктивності, які в подальшому обготівковувалися через касу банків ПАТ Сбербанк (МФО 320627), АТ УкрСиббанк (МФО 351005) та інших.

Саме факт того, що підприємство з ознаками фіктивності ТОВ ВІНТЕР ПРОМ (код 40350356) укладає договори з реально діючими СГД, які в подальшому перераховують грошові кошти на рахунки даного підприємства, за нібито поставлені товари (роботи, послуги), хоча насправді, дані операції не здійснювалися, та які в подальшому обготівковувалися через касу банку ПАТ Сбербанк (МФО 320627), дає обґрунтовані підстави вважати, що вказані операції вчиненні з метою прикриття незаконної діяльності та легалізації коштів здобутих злочинним шляхом, а кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ ВІНТЕР ПРОМ (код 40350356), а також ті, що можуть надійти на банківський рахунки підприємства за фіктивними угодами, є предметом кримінального правопорушення та одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи ту обставину, що громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 документи не підписували, суд дійшов висновку, що договори, рахунки на оплату та акти надання послуг були укладені без волевиявлення уповноважених осіб ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (в подальшому переіменовано у ТОВ ВІНТЕР ПРОМ ) та ТОВ МИЛТОН (в подальшому переіменовано у ТОВ СТАРР ПРОМ ), а тому, враховуючи приписи статті 203 ЦК України, дані правочини укладені з порушенням вимог чинного законодавства.

Отже, підприємствами-контрагентами відображені в податковій звітності взаємовідносини з позивачем без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об`єкту оподаткування, несплати податків.

Ураховуючи вищезазначене суд констатує, що позивачем не надано належних документів та не доведено факту виконання господарських зобов`язань за договорами із ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (в подальшому переіменовано у ТОВ ВІНТЕР ПРОМ ) та ТОВ МИЛТОН (в подальшому переіменовано у ТОВ СТАРР ПРОМ ), отже відсутні належні докази здійснення господарських операцій.

Водночас, за відсутності факту придбання послуг або в разі якщо придбані послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів, оскільки умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Відповідні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 812/4507/13-а.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ ЕКО-СМАРТ в перевіряємому періоді судом встановлено наступне.

Між ТОВ ЕКО-СМАРТ (за договором - виконавець) та ТОВ Синхрон (за договором - замовник) укладений договір про надання послуг від 02.02.2015 № 02/15-1, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з обслуговування обладнання замовника та клієнтів замовника, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Вартість послуг визначається сторонами за домовленістю по факту їх надання та фіксується в актах про надані послуги.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії рахунку на оплату від 26.02.2015 № 2602/002, видаткової накладної від 26.02.2015 № 80, податкової накладної від 26.02.2015 № 45.

Водночас наявність первинних документів, які мають обов`язкові реквізити, визначені у законі, не є безумовною підставою для визнання правомірності формування податкового кредиту та валових витрат за умови, якщо такі первинні документи складені від імені суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), створеного з метою фіктивного підприємництва.

Так, вироком Вишгородського районного суду Київської області від 15.11.2016 у кримінальному провадженні № 363/2887/16к ОСОБА_5 визнано винним і призначено покарання за статтею 205 частиною першою Кримінального кодексу України - штраф в розмірі 8500 гривень.

Як встановлено Вишгородським районним судом Київської області, ОСОБА_5 в період 03 листопада 2014 року перебуваючи на Севастопольській площі Солом`янського району, у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, усвідомлюючи, що його дії будуть мати злочинний характер, з метою отримання грошової винагороди, вступив в злочинну змову з невстановленим досудовим слідством особами, дії яких були направлені на досягнення злочинного умислу, а саме: створення на ім`я ОСОБА_5 суб`єкта підприємницької ТОВ ЕКО-СМАРТ , з метою прикриття незаконної діяльності, що полягли у подальшому використанні статутних та реєстраційних даних з метою надання можливості формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств, підприємствам реального сектору економіки.

В подальшому Юрченко О.О. діючи умисно з метою прикриття незаконної діяльності за грошову винагороду від невстановлених досудовим слідством осіб, 03 листопада 2014 року, на вулиці Ігорівській на території Подільського району міста Києва, в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, у денний період часу реєстраційні документи ТОВ ЕКО-СМАРТ , з метою створення даного підприємства , а саме: Протокол № 1 від 03.11.2014 Загальних зборів учасників ТОВ ЕКО-СМАРТ , Статут ТОВ ЕКО-СМАРТ .

З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_5 передав реєстраційні документи ТОВ ЕКО-СМАРТ невстановленій досудовим слідством особі, яка в подальшому дані документи 03.11.2014 надала до державного реєстратора реєстраційної служби Вишгородського районного управління юстиції у Київській області, що знаходиться за адресою: вул. Кургузова, 13, м. Вишгород, Київської області для проведення реєстраційних дій, а саме: реєстрація ТОВ ЕКО-СМАРТ .

Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно з корисливих мотивів, призначаючи себе керівником товариства, відповідно до статуту ТОВ ЕКО-СМАРТ , достовірно знав, що не має наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність від імені вказаного підприємства, а саме: укладати фінансово-господарські договори з підприємствами контрагентами про купівлю-продаж ТМЦ, виконання робіт, надання послуг, перераховувати/отримувати грошові кошти, з використанням рахунків підприємства, за проведені вищевказані дії.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 , створив на своє ім`я ТОВ ЕКО-СМАРТ та одночасно взяв на себе обов`язки, передбачені посадою директора в частині ведення фінансово-господарської діяльності, організаціно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність службової особи та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, щодо прикриття незаконної діяльності , усвідомлював що не прийматиме жодної участі у подальшому веденні фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ ЕКО-СМАРТ .

В подальшому, після створення ТОВ ЕКО-СМАРТ , ОСОБА_5 , печатку підприємства не отримував, первинну бухгалтерську, податкову, фінансову звітність не формував, та не підписував.

Такі дії дали змогу невстановленим слідством особам використовувати суб''єкт підприємницької діяльності ТОВ ЕКО-СМАРТ для прикриття незаконної діяльності, що полягала у наданні незаконної податкової вигоди в частині формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємства, для підприємств реального сектору економіки за рахунок лише документального оформлення безтоварних (фіктивних операцій).

Відтак, відповідно до частини шостої статті 78 КАС України, наявними є підстави для звільнення від доказування, а саме обов`язковість вироку суду в кримінальній справі про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалений вирок, для адміністративного суду в питанні, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Складання та підпис долучених до матеріалів справи первинних документів ТОВ ЕКО-СМАРТ та ТОВ Синхрон унеможливлює їх прийняття у якості підстав формування бухгалтерського обліку.

Суд вважає відсутніми у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХІV.

Неналежність первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій унеможливлює прийняття позиції позивача про подальший рух цих активів, реальність здійснення таких операцій.

Верховний Суд України неодноразово висловлював висновки щодо застосування норм матеріального права, що регулюють подібні спірним правовідносини, у постановах, прийнятих за результатами розгляду справ з підстави, передбаченої у пункті 1 частини першої статті 237 КАС України (постанови від 22.11.2016 у справі № 826/11397/14, від 24.05.2016 у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016 у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016 у справі № 21-2430а16).

Висновки Верховного Суду України полягають у тому, що надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними.

У справі № 826/11397/14 Верховний Суд України зазначив, що така обставина як наявність кримінального провадження, зареєстрованого за фактом вчинення злочину, передбаченого статтею 205 Кримінального кодексу України, стосовно фіктивності підприємства - контрагента покупця, не могла бути не врахована судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами. Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

У справах № 21-5332а15, № 21-1318а16, № 21-2430а16 Верховний Суд України зазначив, що обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 802/1233/16-а (адміністративне провадження № К/9901/25573/18), від 19.02.2019 у справі № 826/11252/16 (адміністративне провадження № К/9901/53287/18), від 28.08.2018 у справі № 804/8332/17 (адміністративне провадження № К/9901/57362/18), від 11.12.2018 у справі № 2а-13519/11/2670 (адміністративне провадження № К/9901/36274/18, № К/9901/36276/18), від 11.12.2018 у справі № 804/8189/15 (касаційне провадження № К/9901/4585/17), від 05.02.2019 у справі № 2а-2408/12/1370 (адміністративне провадження № К/9901/3714/18).

В даній справі суд не вбачає підстав для відступлення від такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах

Отже, обставини фіктивності підприємницької діяльності ТОВ ЕКО-СМАРТ , встановлені вироком Вишгородського районного суду Київської області від 15.11.2016 у кримінальному провадженні № 363/2887/16к, нівелюють висновки про товарність господарських операцій позивача з вказаним підприємством, а отже і правомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за відповідними операціями.

Наведеним підтверджується правомірність податкових повідомлень-рішень від 28.09.2017 № 0790140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ МИЛТОН (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 59375,00 грн. (47500,00 грн. основного платежу + 11875,00 грн. штрафних санкцій), ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 95565,84 грн. (76452,67 грн. основного платежу + 19113,17 грн. штрафних санкцій), ТОВ ЕКО-СМАРТ (код ЄДРПОУ 39471689) на суму 32083,34 грн. (25666,67 грн. основного платежу + 6416,67 грн. штрафних санкцій) та № 0791140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинах із ТОВ МИЛТОН (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 53437,50 грн. (42750,00 грн. основного платежу + 10687,50 грн. штрафних санкцій), ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 86009,25 грн. (68807,40 грн. основного платежу + 17201,85 грн. штрафних санкцій), ТОВ ЕКО-СМАРТ (код ЄДРПОУ 39471689) на суму 23100,00 грн. (23100,00 грн. основного платежу + 0,00 грн. штрафних санкцій).

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, як то відповідача у справі підлягають відшкодуванню судові витрати у розмірі 3245,06 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Синхрон задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2017 № 0790140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ Синхрон з контрагентами ТОВ ТК КОМФОРТ (код ЄДРПОУ 40326150) на суму 31677,50 грн. (25342,00 грн. основного платежу + 6335,50 грн. штрафних санкцій), ТОВ ФЛОРІЗЕЛЬ (код ЄДРПОУ 39986872) на суму 82183,96 грн. (65747,17 грн. основного платежу + 16436,79 грн. штрафних санкцій) та № 0791140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинах ТОВ Синхрон з контрагентами ТОВ ТК КОМФОРТ (код ЄДРПОУ 40326150) на суму 28510,20 грн. (22808,16 грн. основного платежу + 5702,04 грн. штрафних санкцій), ТОВ ФЛОРІЗЕЛЬ (код ЄДРПОУ 39986872) на суму 73965,56 грн. (59172,45 грн. основного платежу + 14793,11 грн. штрафних санкцій).

3. У позові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 28.09.2017 № 0790140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ Синхрон з контрагентами ТОВ МИЛТОН (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 59375,00 грн. (47500,00 грн. основного платежу + 11875,00 грн. штрафних санкцій), ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 95565,84 грн. (76452,67 грн. основного платежу + 19113,17 грн. штрафних санкцій), ТОВ ЕКО-СМАРТ (код ЄДРПОУ 39471689) на суму 32083,34 грн. (25666,67 грн. основного платежу + 6416,67 грн. штрафних санкцій) та № 0791140103 в частині нарахування податкових зобов`язань з податку на прибуток по взаємовідносинах ТОВ Синхрон з контрагентами ТОВ МИЛТОН (код ЄДРПОУ 40448600) на суму 53437,50 грн. (42750,00 грн. основного платежу + 10687,50 грн. штрафних санкцій), ТОВ БІГ ПРОМ ТРЕЙД (код ЄДРПОУ 40350356) на суму 86009,25 грн. (68807,40 грн. основного платежу + 17201,85 грн. штрафних санкцій), ТОВ ЕКО-СМАРТ (код ЄДРПОУ 39471689) на суму 23100,00 грн. (23100,00 грн. основного платежу + 0,00 грн. штрафних санкцій) - відмовити.

4. Cтягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Синхрон (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, буд. 11-Б, код ЄДРПОУ 36424746), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені Товариством з обмеженою відповідальністю Синхрон витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 245,06 грн. (три тисячі двісті сорок п`ять гривень 06 копійок).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва .

Суддя К.С. Пащенко