Ухвала

від 18.06.2019 по справі 805/1790/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 червня 2019 року справа №805/1790/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., розглянувши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року у справі № 805/1790/18-а (головуючий І інстанції - Олішевська В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БВФ "Будпродукт" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень , зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року у справі № 805/1790/18-а.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, в зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до п. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного адміністративного суду, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Матеріали справи свідчать, що повний текст оскаржуваного рішення складено 15 червня 2018 року.

Разом з тим, апеляційна скарга на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року подана до суду першої інстанції 04 червня 2019 року, тобто з пропуском встановленого КАС України, строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апелянтом до суду подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суду першої інстанції, посилаючись на те, що первинно апеляційна скарга подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте, за відсутності коштів на рахунках по сплаті судового збору, до неї не було додано доказів сплати судового збору, тому.

Апелянт просив вважати доводи, викладені у клопотанні про поновлення строку такими, що не залежали від волі апелянта та зрозуміти ситуацію, що склалась та з метою недопущення втрати бюджетних коштів через не оскарження незаконних судових рішень та поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що після надходження коштів на відповідні рахунки ДФС, судовий збір сплачено, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

З приводу вищезазначених підстав, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції вказує, що особи які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Поважними причинами, в свою чергу, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне фінансування суб`єктів владних повноважень з Державного бюджету України не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції є неповажними, оскільки відсутність належного фінансування видатків, передбачене для сплати судового збору не може свідчити про наявність поважних підстав, які б перешкоджали апелянту своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року К/9901/2670/17 у справі № 804/3801/16.

Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України ( в редакції, що діє з 15.12.2017 року), апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, згідно пункту 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 року, для працездатних осіб у 2018 році встановлено прожитковий мінімум у розмірі 1762 грн.

Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду встановлюються в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, оскільки за подання позової заяви до суду першої інстанції сплаті підлягала сума судового збору у розмірі 7048 грн за 4 вимогами немайнового характеру, то апелянт, в даному випадку повинен був сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду 10572 грн.

З матеріалів справи вбачається, що апелянтом судовий збір не сплачено.

Разом з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Перевіривши зазначене клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є врахування майнового стану сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Отже, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнити його від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що апелянт, при подачі апеляційної скарги пропустив строк, передбачений на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а причини вказані ним у клопотанні про поновлення строку визнано судом неповажними, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали постанови суду першої інстанції, в якій необхідно вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є, керуючись, при цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а також надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 10572 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

В задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2018 року у справі № 805/1790/18-а - залишити без руху.

Запропонувати апелянту усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги шляхом надання до Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку в якому необхідно вказати інші причини пропуску строку, якщо такі є, а також сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 10572 грн.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги десять днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити Державній фіскальній службі України, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання клопотання про поновлення строку в якому необхідно вказати інші причини пропуску строку, у відкриті апеляційного проваження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Д. Компанієць