Постанова

від 29.05.2019 по справі 0840/3927/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3927/18 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: - Товариства з обмеженою відповідальністю Лазурні далі - Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2019р. у справі №0840/3927/18 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Лазурні далі до: про:Головного управління Держпраці у Запорізькій області визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу ВСТАНОВИВ:

21.09.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю Лазурні далі (далі - ТОВ Лазурні далі ) за допомогою засобів поштового зв`язку звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці Запорізькій області (далі - Держпраці) про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу / а.с. 4-6 том 1/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2018р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №0840/3927/18 та справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження /а.с. 2 том 1/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2018р. у справі №0840/3927/18 задоволено заяви представника ТОВ Лазурні далі про вжиття заходів забезпечення позову та зупинено стягнення з ТОВ Лазурні далі грошових штрафів на підставі виконавчих документів - постанов Головного управління Держпраці у Запорізькій області №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС та №ЗП1429/648/АВ/П/ІП-ФС від 22.08.2018р. / а.с. 109-110 том 1/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові з урахуванням заяви про уточнення (доповнення підстав) позову / а.с. 142-145 том 1/, на те, що у ході інспекційного відвідування посадовими особами Держпраці підприємства , за результатами якого складено акт №ЗП1429/648/АВ від 02.08.2018р., ними було встановлено, що в порушення ч.1,2 ст.115 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці , заробітна плата найманим працівникам виплачується з порушенням терміну виплати; в порушення п. 2.5 глави 2 Інструкції Про порядок ведення трудових книжок працівників, у деяких працівників в розділі особової картки Призначення та переведення внесено запис про прийняття на роботу, проте підпис про ознайомлення відсутній; в порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України №413, працівників TOB Лазурні далі допущено до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та в порушення ч.1, ч.2 ст. 107 КЗпП України, оплата за роботу у святкові дні не проводиться у подвійному розмірі, на підставі акту та у зв`язку з виявленими в ході перевірки порушеннями, 22.08.2018р. заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О. винесено постанову про накладення штрафу №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018 на суму 186150,00 грн. та постанову про накладення штрафу № ЗП1429/648/АВ/П/ІП-ФС від 22.08.2018 на суму 3723,00 грн., але позивач не погоджується з висновками перевірки та прийнятими за результатами перевірки рішеннями Держпраці з огляду на те, що ним не було допущено порушень вимог законодавства про працю. Підприємство ніколи не відмовлялось виплачувати працівникам компенсацію за роботу у святковий день у подвійному розмірі, всім, без виключення працівникам, які працювали у святкові дні, заробітна плата була або щонайменше нарахована, або виплачена до моменту проведення перевірки відповідачем. Більше того, нарахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору за виплату заробітної плати у подвійному розмірі позивач здійснив до моменту проведення перевірки. З приводу порушення нумерації касових ордерів у випадку виплати заробітної плати ОСОБА_1 позивач зазначив, що жодний законодавчий акт не містить вимоги строгого порядку нумерації видаткових касових ордерів, яка встановлюється господарюючим суб`єктом самостійно. Також позивач зазначив, що у постанові про накладення штрафу №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018р. вказано, що фінансова санкція застосовується до позивача у зв`язку з порушенням трудових прав працівника ОСОБА_4 , який працював у святковий день 25.12.2017, тоді як актом інспекційного відвідування позивача №ЗП1429/648/АВ від 02.08.2018р. зафіксовано порушення у вигляді невиплати подвійної заробітної плати працівнику ОСОБА_3 , який працював 08.03.2018р., а праця ОСОБА_4 у святковий день в цьому акті висвітлена не була. Щодо висновків Дежпраці стосовно неотримання заробітної плати працівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , позивач зазначив, що вказані працівники не отримали заробітну плату своєчасно, оскільки 06.07.2018, а також 09.07.2018 та 10.07.2018, тобто в день отримання заробітної плати, знаходились у відрядженні, що свідчить про те, що ці працівники не отримали своєчасно заробітну плату з підстав, які не залежали від позивача, і вина позивача у скоєнні господарського правопорушення відсутня. Стосовно неповідомлення фіскального органу про працевлаштування ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , позивач зазначив, що ці особи були прийняті на роботу згідно з наказом № 11к від 15.06.2018р., що зазначено безпосередньо в постанові про накладення штрафу №ЗП1429/648/АВ/П/ІП-ФС від 22.08.2018р. і відомості щодо зазначених осіб включені позивачем до періодичних звітів, які надані до територіальних органів Державної фіскальної служби, а також підприємством нараховано та сплачено суму єдиного соціального внеску на розміри нарахованих та виплачених сум заробітної плати цих осіб. Позивач зазначив, що висновком експерта №294 від 10.12.2018р. за результатами економічної експертизи в повному обсязі підтверджуються всі викладені позивачем обставини щодо невідповідності висновків акту перевірки фактичним обставинам, що у свою чергу свідчить про відсутність підстав для застосування штрафів, тому просив суд визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем 22.08.2018р. постанови про накладення штрафу №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС та №ЗП1429/648/АВ/П/ІП-ФС.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2019р. у справі №0840/3927/18 адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Запорізької області №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018р. про накладення на ТОВ Лазурні далі штрафу у сумі 74460,00 грн.; визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці в Запорізької області №ЗП1429/648/АВ/П/ІП-ФС від 22.08.2018р. про накладення на ТОВ Лазурні далі штрафу у сумі 3723,00 грн.; в іншій частині позову відмовлено / а.с. 249-255 том 1/.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 18.02.2019р. у цій справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Запорізької області №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018р. про накладення на ТОВ Лазурні далі штрафу у сумі 111690,00 грн., подав апеляційну скаргу / а.с. 2 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було повно з`ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Запорізької області №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018р. про накладення на ТОВ Лазурні далі штрафу у сумі 111690,00 грн. суперечить фактичним обставинам справи та дослідженим судом доказом, що свідчить про те, що у цій частині рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив скасувати рішення суду першої інстанції від 18.02.2019р. в частині відмови позивачу у задоволенні вимог про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Запорізької області №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018р. про накладення на ТОВ Лазурні далі штрафу у сумі 111690,00 грн. та прийняти у цій частині позовних вимог нове рішення, яким задовольнити цю частину заявлених позивачем вимог.

Відповідач , не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 18.02.2019р. у цій справі , подав апеляційну скаргу / а.с. 5-8 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд рішення суду першої інстанції від 18.02.2019р. у цій справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову у повному обсязі.

26.03.2019р. матеріали апеляційної скарги позивача, разом з матеріалами адміністративної справи №0840/3927/18, надійшли до суду апеляційної інстанції 22.04.2019р. / а.с. 1 том 2/, 28.03.2019р. до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали апеляційної скарги відповідача / а.с. 4 том 2/.

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2019р. у справі №0840/3927/18 апеляційні скарга позивача та відповідача на рішення суду першої інстанції від 18.02.2019р. у цій справі були залишені без руху та заявникам апеляційних скарг надано строк для усунення зазначених судом недоліків / а.с. 23,25 том 2/

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.04.2019р. у справі №0840/3927/18 відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 18.02.2019р. у цій справі та продовжено встановлений судом апеляційної інстанції строк на усунення недоліків апеляційної скарги / а.с. 33 том 2/.

У встановлений судом строк заявниками апеляційних скарг були усунуті зазначені судом недоліки апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції від 18.02.2019р. у справі №0840/3927/18 / а.с. 33-36, 38-40 том 2/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 24.04.2019р. у справі №0840/3927/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ТОВ Лазурні далі та Держпраці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2019р. у справі №0840/3927/18 /а.с. 47 том 2/ і апеляційний розгляд справи у судовому засіданні призначено на 13-00 годин 29.05.2019р. /а.с. 48 том 2/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб було повідомлено учасників справи / а.с. 49-50,52,53 том 2/.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі підприємства, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, та просив суд задовольнити апеляційну скаргу позивача та скасувати рішення суду першої інстанції від 18.02.2019р. в частині відмови позивачу у задоволенні вимог про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці в Запорізької області №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018р. про накладення на ТОВ Лазурні далі штрафу у сумі 111690,00 грн. та прийняти у цій частині позовних вимог нове рішення, яким задовольнити цю частину заявлених позивачем вимог, а в решті рішення суду першої інстанції від 18.02.2019р. у цій справі залишити без змін, та апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду справи повідомлений належним чином / а.с. 50-52 том 2/, надав суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість забезпечення явки свого представника, який приймає участь у розгляді справи №280/1140/19 Запорізьким окружним адміністративним судом. Колегія суддів вважає за необхідне відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на те, що відповідачем не надано доказів поважності причин не явки свого представника у судове засідання суду апеляційної інстанції для розгляду цієї справи, та вважає за необхідне зазначити, що з урахуванням дати повідомлення відповідача про день та годину апеляційного розгляду цієї - 03.05.2019р. / а.с. 52 том 2/. відповідач мав достатньо часу для забезпечення явки представника у судове засідання 29.05.2019р., і такі дії відповідача свідчать про неналежне використання ним прав сторони у адміністративній справі.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційних скарг, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити та рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати, з наступних підстав.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що ТОВ Лазурні далі , код ЄДРПОУ 34448110, зареєстровано як юридична особа 24.07.2006р., підприємство є платником податків, у тому числі ПДВ/ а.с. 59-73 том 1/.

У період з 27.07.2018р. по 02.08.2018р., на підставі наказу №1168 від 25.07.2018р., направлення на перевірку №559 від 27.07.2018р., посадовими особами Держпраці було проведено інспекційне відвідування TOB Лазурні далі , за результатами якого 02.08.2018р. складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЗП1429/648/АВ (далі - акт).

З наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту / а.с. 7-9/ вбачається, що в ході інспекційного відвідування позивача у справі, посадовими особами відповідача були виявлені порушення (розділ ІІІ акту):

- ч.1, ч.2 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці , а саме: заробітна плата найманим працівникам виплачується з порушенням терміну виплати. Так, заробітна плата за першу половину червня 2018 р. ОСОБА_6 була виплачена 25.06.2018р., а заробітна плата за другу половину червня 2018 . - 11.07.2018р., проте відповідно до табелю обліку робочого часу за червень 2018 р. ОСОБА_6 приступила до роботи 04.06.2018р.. Заробітна плата за першу половину червня 2018 року ОСОБА_9 була виплачена 25.06.2018р., а заробітна плата за другу половину червня 2018 р. - 11.07.2018р., проте відповідно до табелю обліку робочого часу за червень 2018р. ОСОБА_6 приступила до роботи 01.06.2018;

- пункту 2.5 глави 2 Інструкції Про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: у працівників ОСОБА_17 та ОСОБА_11 в розділі особової картки Призначення та переведення внесено запис про прийняття на роботу, проте підпис про ознайомлення з цим записом відсутній;

- ч. 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України №413, а саме: працівників TOB Лазурні далі допущено до роботи без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до наказу про прийняття на роботу №11к від 15.06.2018р. ОСОБА_7 та ОСОБА_12 прийнято на посаду бухгалтера - калькулятора та комірника з 15.06.2017р. на сезонну роботу. Відповідно до табелю обліку робочого часу за червень 2018 р. зазначені працівники приступили до роботи 15.06.2018р.. Проте повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу було подано з порушенням терміну 31.07.2018р., що підтверджено квитанцією №2 про прийняття повідомлення Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС (Якимівське відділення);

- ч.1, ч. 2 ст. 107 КЗпП України, а саме: оплата за роботу у святкові дні не проводиться у подвійному розмірі. Так, у червні 2018 р. святковим днем був 28.06.2018р., відповідно до табелю обліку робочого часу TOB Лазурні далі за червень 2018 р. у 1 працівника, а саме ОСОБА_1 , 28.06.2018р. був робочим днем, даним працівником відпрацьовано 8 годин. Проте, відповідно до розрахунково-платіжних відомостей за червень 2018р. №НЗП-000006, та видатковими касовими ордерами від 12.07.2018, не нарахована та не виплачена у подвійному розмірі робота у святковий день на момент інспекційного відвідування. У травні 2018 р. святковим днем був 09.05.2018р., відповідно до табелю обліку робочого часу TOB Лазурні Далі за травень 2018 р. у 4 працівників, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 09.05.2018р. був робочим днем, даними працівниками відпрацьовано 8 годин. Проте, відповідно до розрахунково-платіжних відомостей за травень 2018 р. №НЗП-000005 та відомістю на виплату грошей №ВЗП-000010 за травень від 15.06.2018р. та відомістю на виплату грошей за травень 2018 № ВЗП- 000009 від 23.05.2018р., цим працівникам не нарахована та не виплачена у подвійному розмірі робота у святковий день на момент інспекційного відвідування. У березні 2018 р. святковим днем був 08.03.2018р., відповідно до табелю обліку робочого часу TOB Лазурні далі за березень 2018 року у 1 працівника, а саме: ОСОБА_3 , 08.03.2018р. був робочим днем, даним працівником відпрацьовано 8 годин. Проте, відповідно до розрахунково-платіжних відомостей за березень 2018 ро. №НЗП000003 та відомістю на виплату грошей за березень 2018 р. №ВЗП-000005 від 23.03.2018р., не нарахована та не виплачена у подвійному розмірі робота у святковий день на момент інспекційного відвідування.

У зв`язку з виявленими порушеннями, які зафіксовано у вищезазначеному акті посадовою особою відповідача 02.08.2018р. винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗП1429/648/АВ/П, яким ТОВ Лазурні далі зобов`язано усунути виявлені в ході інспекційного відвідування порушення у строк до 02.09.2018р. /а.с.11-13/.

22.08.2018р. заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненко О.О., на підставі акту інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ЗП1429/648/АВ від 02.08.2018р. :

- щодо порушень ТОВ Лазурні далі законодавства про працю, а саме: ч.1, ч.2 ст. 107 КЗпП України, прийнято постанову про накладення штрафу №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС в розмірі 186150,00 грн. /а.с.14/;

- щодо порушень ТОВ Лазурні далі законодавства про працю, а саме: ч.1, ч.2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці , ч.3 ст.24 КЗпП України, прийнято постанову про накладення штрафу № ЗП1429/648/АВ/П/ІП-ФС в розмірі 3723,00 грн. /а.с.15/,

і саме ці рішення є предметом оскарження у цій адміністративній справі, оскільки позивач вважає висновки відповідача за результатами перевірки та прийняті ним рішення про накладення штрафу у зв`язку із виявленими порушеннями необґрунтованими та безпідставними.

Перевіряючи правомірність рішень (постанов про накладення штрафу) , які прийняті відповідачем у справі, який з урахуванням положень ст. 1,2,3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , ст. 259 КЗпП України, є відповідним центральним органом виконавчої влади (структурнім підрозділом) до повноважень якого віднесено здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами -підприємцями, які використовують найману працю, що свідчить про те, що у спірних відносинах відповідач виступає у якості суб`єкта владних повноважень.

У судовому засіданні судом встановлено, що підставою для прийняття відповідачем постанови №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018р. стала встановлена у ході перевірки відсутність оплати в подвійному розмірі за відпрацьовані працівниками святкові дні, а саме: 28.06.2018р. працівником ОСОБА_16 , 09.05.2018р. працівниками ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , 25.12.2017р. працівником ОСОБА_4 , що є порушенням ч.ч. 1,2 ст. 107 КЗпП України, за яке відповідно до ст. абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачена у вигляді штрафу в разі, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, яку несуть юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю.

Застосований постановою №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018р. до позивача у справі штраф за вищезазначене порушення у розмірі 186150,00 грн. розраховано виходячи з встановлення відповідачем порушень абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України по п`яти фізичним особам (ОСОБА_19 , ОСОБА_9, ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_4) з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення: 5*10*3723,00 грн. = 186150,00 грн.

Статтею 12 Закону України Про оплату праці передбачено, норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України) та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Аналіз положень ст. 73 КЗпП України дає можливість зробити висновок про те, що встановлені такі святкові дні: 1 січня - Новий рік; 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 травня - День праці; 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги); 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День незалежності України; 14 жовтня - День захисника України (частина 1 цієї статті), робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове; один день (неділя) - Пасха (Великдень); один день (неділя) - Трійця (частина 2 цієї статті). Крім цього положеннями цієї ж статті визначено, що за поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні.

Також необхідно зазначити, що вищезазначеною нормою трудового законодавства також передбачено, що у дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення, у ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу, та робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.

Відповідно до статті 107 КЗпП України, робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Отже приймаючи до уваги вищенаведені норми законодавства, які регулюють здійснення роботодавцем оплати праці працівника за роботу у вихідні та святкові дні та встановлюють відповідальність за порушення цих норм, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Щодо висновку відповідача за результатами перевірки стосовно невиплати в подвійному розмірі заробітної плати працівнику ОСОБА_1 за відпрацьований святковий день 28.06.2018р., то під час розгляду справи судом встановлено, що наказом №11к від 15.06.2018р. ОСОБА_1 прийнята на сезонну роботу прибиральником з 15 червня /а.с. 43/, відповідно до наказу №11 від 20.06.2018р. ОСОБА_1 працювала у вихідний день 28.06.2018р. /а.с.16 том/, 05.07.2018р. вона звернулась до позивача із заявою про нарахування їй заробітної плати замість надання вихідного дня за роботу у вихідний день 28.06.2018р. /а.с.146 том 1/ та наказом позивача №14/1 від 12.07.2018р. ОСОБА_1 була нарахована і виплачена заробітна плата за відпрацьований святковий день 28.06.2018р. / а.с. 147 том 1/, отже вищенаведені фактичні обставини справи, які підтверджуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи спростовуються висновки Держпраці, що у свою чергу свідчить про безпідставність застосування відповідачем до позивача штрафу за порушення, яке полягає у невиплаті працівнику ОСОБА_1 заробітної плати у подвійному розмірі за роботу у вихідний день 28.06.2018р.

Стосовно висновку контролюючого органу за результатами перевірки щодо невиплати позивачем заробітної плати в подвійному розмірі за роботу в святковий день 25.12.2017р. працівнику ОСОБА_4 необхідно зазначити, що з акту інспекційного відвідування ТОВ Лазурні далі №ЗП1429/648/АВ від 02.08.2018р. вбачається, що перевіряючими було описано порушення у вигляді невиплати підприємством подвійної заробітної плати працівнику ОСОБА_3 , який працював 08.03.2018р., і у цьому акті, на підставі якого було відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018р., відсутній опис порушення позивачем норм трудового законодавства стосовно працівника ОСОБА_4 щодо невиплати йому заробітної плати в подвійному розмірі за роботу в святковий день 25.12.2017р. / а.с. 9-10 том 1/, тоді як в постанові про накладення штрафу №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018р. / а.с. 11-13 том 1/ вказано, що фінансова санкція застосовується до позивача, серед іншого, у зв`язку з порушенням трудових прав саме працівника ОСОБА_4 , який працював у святковий день 25.12.2017р..

При цьому необхідно зазначити, що відповідачем під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом , в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не було надано суду належних доказів встановлення ним під час інспекційного відвідування ТОВ Лазурні далі вчинення ним порушення норм трудового законодавства стосовно працівника ОСОБА_4 щодо невиплати йому заробітної плати в подвійному розмірі за роботу в святковий день 25.12.2017р., що у свою чергу свідчить про безпідставність застосування відповідачем штрафу до суб`єкта господарювання - позивача у справі, у цій частині.

Щодо висновків відповідача за результатами перевірки стосовно порушення суб`єктом господарювання , позивачем у справі, норм трудового законодавства стосовно працівників ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , яке полягає у невиплаті позивачем цим працівникам заробітної плати в подвійному розмірі за відпрацьований вихідний день 09.05.2018р., необхідно зазначити наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до наказу ТОВ Лазурні далі №6 від 09.05.2018р. ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та ОСОБА_13 працювали у святковий день 09.05.2018р. та за відпрацьований день працівникам надати відгул за відповідною заявою та заробітну плату у однократному розмірі /а.с. 20 том 1/, цим працівникам за відпрацьований святковий день - 09.05.2018р., відповідно до наказу була нарахована та виплачена заробітна плата у однократному розмірі / а.с. 21,22 том 1/, а у подальшому, у зв`язку із зверненням ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 19.07.2017р. до TOB Лазурні далі із заявами про нарахування їм заробітної плати замість надання вихідного дня за роботу у вихідний день 09.05.2018р. /а.с. 148-150 том 1/, позивачем після отримання цих заяв - 26.07.2018р., було здійснено нарахування заробітної плати цим працівникам у однократному розмірі за відпрацьований ними святковий день 09.05.2018р. / а.с. 152,153 том 1/, а виплата була здійснена 07.08.2018р.

При цьому необхідно зазначити, що вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи також підтверджуються висновком експерта №294 від 10.12.2018р. / а.с. 199-208 том 1/.

Отже приймаючи до уваги наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем після отримання заяв працівників ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 19.07.2017р. від 19.07.2017р., а саме 26.07.2018р., було здійснено нарахування заробітної плати цим працівникам у однократному розмірі за відпрацьований ними святковий день 09.05.2018р., то висновок відповідача за результатами перевірки стосовно порушення суб`єктом господарювання , позивачем у справі, норм трудового законодавства стосовно працівників ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , яке полягає у невиплаті позивачем цим працівникам заробітної плати в подвійному розмірі за відпрацьований вихідний день 09.05.2018р., спростовується вищенаведеними фактичними обставинами справи, навіть за умови здійснення позивачем виплати заробітної плати цим працівникам 07.08.2018р. (після проведення перевірки), з огляну на те, що нарахування відбулось до проведення перевірки, а виплата коштів була здійсненна відразу після находження коштів, у розмірі необхідному для здійснення таких виплат, до підприємства.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновок відповідача за результатами перевірки стосовно порушення суб`єктом господарювання , позивачем у справі, норм трудового законодавства стосовно працівників ОСОБА_5 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , яке полягає у невиплаті позивачем цим працівникам заробітної плати в подвійному розмірі за відпрацьований вихідний день 09.05.2018р., є безпідставним, що свідчить про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018р., в частині застосування штрафу за це порушення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що під час розгляду цієї справи відповідачем у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено факт правомірності прийняття ним рішення - постанови №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018р., якою на ТОВ Лазурні далі накладено штраф у розмірі 186150 грн., а натомість позивачем доведено факт відсутності в його діях порушень норм трудового законодавства та законодавства про оплату праці, існування яких надавало б відповідачу право для накладення на позивача такого штрафу, що у свою чергу свідчить про те, що відповідачем під час прийняття постанови №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС від 22.08.2018р. діяв не у спосіб, який встановлено чинним законодавства, що у свою чергу є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Щодо зробленого відповідачем висновку про порушення ТОВ Лазурні далі законодавства про працю, а саме: ч.1, ч.2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці , ч.3 ст.24 КЗпП України, та прийнятою відповідачем, у зв`язку з виявленими порушеннями, постанови про накладення штрафу № ЗП1429/648/АВ/П/ІП-ФС в розмірі 3723,00 грн., то колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

З наданої суду ксерокопії вищезазначеної постанови / а.с. 15 том 1/ вбачається, що таке рішення прийнято відповідачем через виявлене у ході перевірки порушення позивачем вимог ч.1,2 ст.115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці , яке полягає у порушенні терміну виплати заробітної плати працівникам ОСОБА_9 і ОСОБА_6 , та вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України в частині допущення до роботи працівників ОСОБА_7 і ОСОБА_12 . без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз положень ч.1-2 ст.115 КЗпП України дозволяє зробити висновок про те, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

При цьому необхідно зазначити, що вищезазначена норма трудового законодавства кореспондується із положеннями ч.1 ст.24 Закону України Про оплату праці , якими передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У судовому засіданні під час розгляду цієї справи встановлено, що працівники ТОВ Лазурні далі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не отримали заробітну плату своєчасно, оскільки 06.07.2018р., а також 09.07.2018р. та 10.07.2018р., тобто в день отримання заробітної плати, вони знаходились у відрядженні / а.с. 37-42, 95-100 том 1/ , що свідчить про те, що ці працівники - ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , не отримали своєчасно заробітну плату, яка була нарахована позивачем у встановлені чинним законодавством строки, з незалежних від позивача причин.

Частиною 1 ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими Законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, відповідно до ч.1,2 ст.218 ГК України, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, і учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства яке встановлю підстави та порядок застосування господарсько-правової відповідальності, та враховуючи, що під час розгляду справи встановлено, що позивач - ТОВ Лазурні далі , порушив правила здійснення господарської діяльності в частині невиплати працівникам ТОВ Лазурні далі - ОСОБА_18 та ОСОБА_6, заробітної плати у встановлені строки, з незалежних від нього причин (термінове відрядження цих працівників за межі Запорізької області - місце здійснення господарської діяльності позивача), колегія суддів вважає, що його вина у скоєному господарському правопорушенні відсутня, що у свою чергу виключає можливість застосування до позивача господарсько-правової відповідальності у вигляді штрафу у даному випадку.

Частиною 3 ст.24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015р. Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу , відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

З наданої суду копії акту перевірки / а.с. 11-13 том 1/ вбачається, що контролюючим органом у ході перевірки, серед іншого, також встановлено допущення позивачем порушення вказаного вище обов`язку та не здійснення повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття працівників ОСОБА_7 і ОСОБА_8 на роботу, але у свою чергу під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем включено відомості щодо зазначених осіб до періодичних звітів, які надані до територіальних органів Державної фіскальної служби, нараховано та сплачено суму єдиного соціального внеску на розміри нарахованих та виплачених сум заробітної плати цим особам /а.с. 165-172 том 1/.

Відповідно до ст.265 КЗпП України відповідальність у вигляді штрафу встановлюється за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Спірною постановою застосовано вказану норму до правовідносин, що виникли внаслідок допущення позивачем порушення обов`язку повідомити територіальний орган Державної фіскальної служби про прийняття на роботу вище вказаних осіб.

Аналіз наведеної вище норми чинного трудового законодавства, на підставі якої відповідачем прийнято постанову про накладення на позивача штрафу № ЗП1429/648/АВ/П/ІП-ФС в розмірі 3723,00 грн., яка є предметом оскарження у цій справі, дає можливість зробити висновок про те, що її положення не передбачають можливості застосування визначених нею штрафних санкцій за неповідомлення територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття на роботу працівників, що у свою чергу дає можливість зробити висновок про те, що застосування штрафних санкції, які передбачені ст.265 КЗпП України, за допущення порушень трудового законодавства, вчинення яких не передбачено цією статтею, є протиправним, що у свою чергу свідчить про те, що відповідачем у справі під час прийняття такого рішення діяв не у спосіб, визначений чинним законодавством.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи, які були встановлені судом під час розгляду даної справи та підтверджені належними письмовими доказами, колегія суддів вважає, що відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України, під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом, не було доведено факт правомірності прийнятих ним постанов про накладення штрафу №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС та №ЗП1429/648/АВ/П/ІП-ФС від 22.08.2018р., які є предметом оскарження у цій справі.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального, права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування такого рішення суду, у зв`язку з чим необхідно апеляційну скаргу позивача задовольнити, рішення суду першої інстанції від 18.02.2019р. скасувати, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права.

Вирішуючи заявлені позивачем у справі позовні вимоги, колегія суддів оцінюючи усі досліджені судом під час розгляду справи докази у їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, яке регулює відносини, що виникли між сторонами у справі, вважає, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, тому адміністративний позов ТОВ Лазурні далі у цій справі необхідно задовольнити, визнати протиправними та скасувати постанови відповідача від 22.08.2018р.:- №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС про накладення на ТОВ Лазурні далі штраф у розмірі 186150 грн., та - №ЗП1429/648/АВ/П/ІП-ФС про накладення на ТОВ Лазурні далі штраф у розмірі 3723 грн.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг у цій справі прийнято нове рішення, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ст. 139 КАС України вирішити питання щодо розподілу судових витрат, які понесені сторонами справі, та приймаючи до уваги, що адміністративний позов задоволено у повному обсязі, вважає за необхідне покласти на відповідача обов`язок щодо компенсації понесених позивачем судових витрат у справі, які складаються зі спати судового збору у розмірі 8464, 24 грн., який підтверджується документами про його сплату / а.с. 3 том 1/3,9 том 2/ та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області на користь ТОВ Лазурні далі понесені судові витрати із сплати судового збору у розмірі 8464 (вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 24 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 310,315,316,321,322 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - залишити без задоволення .

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Лазурні далі - задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.02.2019р. у справі №0840/3927/18 - скасувати .

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 22.08.2018р.:

- №ЗП1429/648/АВ/П/МГ-ФС про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Лазурні далі штраф у розмірі 186150 грн.

- №ЗП1429/648/АВ/П/ІП-ФС про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю Лазурні далі штраф у розмірі 3723 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39833546, м. Запоріжжя, 69032, вул. Північне шосе 25) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лазурні далі (код ЄДРПОУ 3448110, Запорізька обл.,72563, Якимівський рн., смт. Кирилівка, вул. Коса пересип,62) понесені судові витрати із сплати судового збору у розмірі 8464 (вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 24 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано - 12.06.2019р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя В.Є. Чередниченко

суддя О.М. Панченко