Постанова

від 18.06.2019 по справі 826/13879/13-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13879/13-а Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2019 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укренергоналадкавимірювання до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю БК Рембудтранс про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укренергоналадкавимірювання звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі по тексту - ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві) в якому просило протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.05.2013 року:

- № 0003082240, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 302641,00 грн. за основним платежем;

- № 0003092240, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 394749,00 грн., у тому числі: 263166,00 грн. - за основним платежем та 131583,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2019 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.11.2013 року в справі № 826/13879/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014 року, адміністративний позов ТОВ НВП Укренергоналадкавимірювання задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.05.2013 року № 0003082240 та № 0003092240.

Постановою Верховного Суду від 11.09.2018 року касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2014, справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Під час нового розгляду даної справи, судом першої інстанції встановлено, що у період з 22.03.2013 року по 28.03.2013 року посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВП Укренергоналадкавимірювання , з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ БК Рембудтранс (далі по тексту - контрагент позивача) за період з 01.06.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами вказаної перевірки, відповідачем складено акт від 04.04.2013 року № 1124/22-409/33787657 (далі по тексту - акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ НВП Укренергоналадкавимірювання :

1) пункту 138.1, підпункту 138.5.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 305641,00 грн., у тому числі по періодам:

- ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 223012,00 грн.;

- ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 302641,00 грн.;

2) пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 263166,00 грн., у тому числі по періодам:

- серпень 2011 року в розмірі 56225,00 грн.;

- вересень 2011 року в розмірі 137699,00 грн.;

- жовтень 2011 року в розмірі 42597,00 грн.;

- листопад 2011 року в розмірі 26645,00 грн.

Не погодившись з висновками акта перевірки позивач подав до контролюючого органу заперечення від 18.04.2013 № 171/04.

Листом від 26.04.2013 року № 5366/10/22-405 ДПІ у Подільському районі повідомила позивача про залишення без змін висновків акта перевірки від 04.04.2013 року № 1124/22-409/33787657.

На підставі виявлених порушень, 07.05.2013 року ДПІ у Подільському районі прийнято податкові повідомлення-рішення (далі по тексту - оскаржувані ППР):

- № 0003082240, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 302 641,00 грн. за основним платежем;

- № 0003092240, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 394749,00 грн., у тому числі: 263166,00 грн. - за основним платежем та 131 583,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві з первинною скаргою від 21.05.2013 № 208/05.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 04.07.2013 № 1690/10/26-15-10-04-04 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 07.05.2013 № 0003082240 та № 0003092240, а скаргу ТОВ НВП Укренергоналадкавимірювання - без змін.

16.07.2013 року ТОВ НВП Укренергоналадкавимірювання подано повторну скаргу № 279 до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 02.08.2013 року № 8202/6/99-99-10-01-18 залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 07.05.2013 № 0003082240 та № 0003092240, а скаргу ТОВ НВП Укренергоналадкавимірювання - без змін.

Вважаючи оскаржувані ППР необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані ППР не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а також суперечать встановленим у справі обставинам, є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Так, Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, зазначив, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між ТОВ Науково-виробниче підприємство Укренергоналадкавимірювання та його задекларованим постачальником, хто персонально брав у цьому участь, не допитано керівника ТОВ Будівельна компанія РЕМБУДТРАНС , задіяного в такому процесі, як свідка з метою з`ясування характеру та змісту здійснених операцій, а також достовірності його пояснень, наданих як у рамках розслідування кримінальної справи, так і при складенні 31.07.2012 заяви у нотаріуса.

Також, Верховним Судом зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції залишили поза увагою, сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційної особи ТОВ Будівельна компанія РЕМБУДТРАНС не було постановлено вироку, не може спростовувати достовірність його пояснень стосовно характеру укладеної угоди і фактичного здійснення за цією угодою операцій. Ці обставини входять до предмета доказування в даній справі та мають істотне значення для вирішення питання щодо права позивача на формування даних податкового обліку за розглядуваними поставками.

Крім того, касаційна інстанція дійшла висновку, що в даному випадку, судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити технічну можливість ТОВ Будівельна компанія РЕМБУДТРАНС виконати спірні роботи з урахуванням його фактичних господарських ресурсів (наявності основних засобів, відповідних трудових ресурсів), понесення ним витрат, пов`язаних з реальним здійсненням господарської діяльності (на оренду приміщень, оплату комунальних платежів та електроенергії, виплату заробітної плати тощо).

Дослідивши висновки Верховного Суду, обставини та матеріали справи, судом першої інстанції встановлено, що зі змісту акта перевірки вбачається, що підставами для висновку про безтоварність господарських операцій позивача з ТОВ БК Рембудтранс , та як наслідок відсутність у останнього підстав для бухгалтерського та податкового обліку документів, складених за результатом таких операцій, стали наступні обставини.

Так, податковим органом отримано висновок ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 12.06.2012 року щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності контрагента позивача.

Як зазначено відповідачем, останнім здійснено виїзд за адресою реєстрації підприємства. Проведеними заходами встановлено, що підприємство за адресою с. Дмитрівка, вул. Леніна, 10 не знаходиться. Не виявлено офісних, складських чи інших приміщень, не встановлено поштової скриньки, офісного приміщення, обладнання, оргтехніки та інших матеріальних складових функціонування СГД. Зазначено, що згідно з відповіддю БТІ нерухоме майно, зареєстроване за контрагентом, відсутнє. Директор підприємства-контрагента не опитаний, оскільки проживає у м. Харкові. Одночасно зазначається, що контрагента зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 . без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання прибутку, за грошову винагороду. У відповідь на запит до ВПМ за місцем проживання директора, повідомлено, що встановити фактичне місце проживання не виявилось можливим, за адресою директор відсутній. Згідно з відповіддю Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України за підприємством не зареєстровано жодних транспортних засобів. Згідно із зазначеним висновком не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, оскільки у контрагента відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Зазначається, що підприємство-контрагент створене з метою прикриття протиправної діяльності та має явні ознаки транзитного підприємства .

Крім того, відповідач керувався інформацією, викладеною у акті ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 12.06.2012 року № 183/22-05/33051125 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БК Рембудтранс , з питань взаємовідносин з контрагентами за період жовтень, грудень 2011 року, лютий, березень 2012 року.

Враховуючи наведене, ДПІ дійшло висновку про відсутність у контрагента об`єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (робіт, послуг).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ТОВ НВП Укренергоналадкавимірювання та ТОВ БК Рембудтранс укладено договір № 118 від 16.05.2011 року - Розробка технічного завдання на реконструкцію інформаційно-управляючого комплексу Граніт . Вартість робіт 159 984,00 грн.

Як зазначено позивачем, результатом виконаних робіт є розроблена технічна документація Технічне завдання Реконструкція інформаційно-управляючого комплексу Граніт (ТЗ.2011/08-1), яке, у свою чергу, було використане у господарській діяльності з ВАТ АрселорМіттал Кривий Ріг . При цьому, кінцевим замовником роботи були прийняті у повному обсязі, без зауважень та проведені усі розрахунки.

Також, між позивачем та ТОВ БК Рембудтранс було укладено договір № 121 від 23.05.2011 року на виконання робіт - Пусконалагоджувальні роботи елементів АСТОЕ вартістю 87 252,00 грн.

Як зазначає позивач, результатом виконання робіт є самі роботи та Технічний звіт про виконані роботи згідно договору № 121 від 23.05.2011 , які в свою чергу були використані у господарській діяльності з ВАТ АрселорМіттал Кривий Ріг . При цьому, кінцевим замовником роботи були прийняті у повному обсязі, без зауважень та проведені усі розрахунки.

Разом з тим, між позивачем та ТОВ БК Рембудтранс укладено також договір № 147 від 27.06.2011 року на виконання робіт - Технічне обслуговування складових елементів АСКОЕ вартістю 98 420,40 грн.

Як зазначає позивач, результатом виконання робіт є виконані у повному обсязі роботи та Технічний звіт про виконані роботи згідно договору №147 від 27.06.2011 , які в свою чергу були використані у господарській діяльності з ЦЕС ДП НЕК Укренерго . При цьому, кінцевим замовником роботи були прийняті у повному обсязі, без зауважень та проведені усі розрахунки.

Також, в акті перевірки також зазначено, що між позивачем та ТОВ БК Рембудтранс укладено договір №148 від 27.06.2011 року Виконання робіт з монтажу, налагодження складових елементів АСТОЕ та інтеграція АСТОЕ в АСКОЕ вартістю 317 041,20 грн.

Результатом виконання робіт є виконані у повному обсязі роботи та Технічний звіт про виконані роботи згідно договору № 148 від 27.06.2011 , які в свою чергу були використані у господарській діяльності з ВАТ АрселорМіттал Кривий Ріг .

При цьому кінцевим замовником роботи були прийняті у повному обсязі, без зауважень та проведені усі розрахунки.

05.07.2011 року між ТОВ НВП Укренергоналадкавимірювання та ТОВ БК Рембудтранс укладено договір № 202 на виконання робіт - Розробка проекту телемеханіки, АСУ ТП, АСКОЕ, АСКПЯЕ пристанційного вузла Сонячна-Арциз вартістю 248678,40 грн. з ПДВ.

Результатом виконаних робіт є розроблена технічна документація Проект Телемеханіка, АСУ ТП, АСКОЕ, АСКПЯЕ пристанційного вузла Сонячна-Арциз (П.2011/09-1) , який в свою чергу був використаний у господарській діяльності з ТОВ Зв`язоктехсервіс . При цьому кінцевим замовником роботи були прийняті у повному обсязі, без зауважень та проведені усі розрахунки.

Згідно укладеного між ТОВ НВП Укренергоналадкавимірювання та ТОВ БК Рембудтранс договору № 231 від 26.08.2011 року обумовлено також виконання робіт - Розробка технічних завдань на гармонізацію проектів стандартів ІЕС/Т8 61968-2, ІЕС 61968-3, ІЕС 61968-9, ІЕС 61970-402, 62325-501, ІЕС/Т8 62325-502, ІЕС 61850-9-1 вартістю 162054,00 грн.

Результатом виконаних робіт є розроблена технічна документація Технічне завдання Гармонізація проектів стандартів ІЕС/Т8 61968-2, ІЕС 61968-3, ІЕС 61968-9, ІЕС 61970-402, 62325-501, ІЕС/Т8 62325-502, ІЕС 61850-9-1 (Т3.2011/09-1), яка в свою чергу була використана у господарській діяльності з ДП НЕК Укренерго . При цьому кінцевим замовником роботи були прийняті у повному обсязі, без зауважень та проведені усі розрахунки.

Згідно укладеного між позивачем та ТОВ БК Рембудтранс договору № 232 від 26.08.2011 року обумовлено виконання робіт - Розробка розділів проекту на впровадження автоматизованої системи комерційного та технічного обліку електроенергії вартістю 159868,20 грн.

Результатом виконаних робіт є розроблена технічна документація Проект Автоматизована система комерційного та технічного обліку електроенергії (П.2011/10-1), яка в свою чергу була використана у господарській діяльності з ДПП Кривбаспромводопостачання . При цьому кінцевим замовником роботи були прийняті у повному обсязі, без зауважень та проведені усі розрахунки.

Також, між позивачем та ТОВ БК Рембудтранс було укладено договір № 233 від 26.08.2011 року на виконання робіт - Технічне обслуговування складових елементів АСКОЕ вартістю 95 716,40 грн. Результатом виконання робіт є самі роботи та Технічний звіт про виконані роботи згідно договору № 233 від 26.08.2011 , які в свою чергу були використані у господарській діяльності з ЦЕС ДП НЕК "Укренерго . При цьому кінцевим замовником роботи були прийняті у повному обсязі, без зауважень та проведені усі розрахунки.

Між позивачем та ТОВ БК Рембудтранс укладено договір № 234 від 26.08.2011 року на виконання робіт - Метрологічна атестація та повірка АСКОЕ в частині обробки вихідних даних; проведення розрахунків відповідно до методики; оформлення протоколів випробувань . Результатом виконаних робіт є розроблена документація Протоколи випробувань з метрологічної атестації та повірки АСКОЕ. Технічний звіт виконаних робіт за договором № 234 від 26.08.2011) , які в свою чергу були використані у господарській діяльності з ЦЕС ДП НЕК Укренерго . При цьому кінцевим замовником роботи були прийняті у повному обсязі, без зауважень та проведені усі розрахунки.

За результатами виконання умов вказаних договорів сторонами складено акти приймання-здавання виконаних робіт: від 16.05.2011, від 29.08.2011, від 31.08.2011, від 05.09.2011, від 12.09.2011, від 26.09.2011, від 10.10.2011, від 18.10.2011, від 30.11.2011, всього на суму 1315829,70 грн. В актах визначена передбачена договорами номенклатура поставки.

За вказаними договорами контрагентом позивача складено податкові накладні, а оплата підтверджується платіжними дорученнями, перелік яких визначений в акті перевірки.

Під час розгляду справи, колегією суддів апеляційної інстанції було досліджено в повному обсязі всі первинні документи, які містяться в матеріалах справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків .

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, наведені норми законодавства та первинні документи позивача, підтверджують придбання ТОВ Науково-виробниче підприємство Укренергоналадкавимірювання у ТОВ БК Рембудтранс послуг, адже акти приймання-здачі виконаних робіт та податкові накладні оформлені, відповідно до вимог Закону N 996-XIV, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити.

Вказані накладні та акти містять найменування покупця та продавця, обсяг реалізованих послуг, підписи сторін та відбитки печаток сторін.

Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними податковим органом суду не надано.

При цьому, акт перевірки не містить жодних зауважень з приводу невідповідності актів приймання-здачі виконаних робіт та податкових накладних вимогам чинного законодавства.

Суд звертає увагу, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року в справі № 808/2360/17.

Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також, з матеріалів справи вбачається, що придбані позивачем послуги у ТОВ БК Рембудтранс були використані останнім у межах власної господарської діяльності.

Разом з тим, під час проведення перевірки, контролюючим органом взагалі не було з`ясовано питання щодо подальшого використання придбаних позивачем послуг.

В свою чергу, пояснення директора ТОВ БК Рембудтранс про непричетність до фінансово-господарської діяльності не може свідчити про фіктивність господарських операцій та неприйнятність первинних документів у податковому обліку позивача, з огляду на наступне.

Правовими положеннями ч. 6 статті 78 КАС України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, наведеною нормою встановлено межі обов`язковості вироку для адміністративного суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв.

Так, об`єктивний критерій полягає у встановлені в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину.

Проте, факт фіктивного підприємництва контрагента позивача не визнаний відповідним вироком суду, а тому посилання контролюючого органу на наявність пояснення директора контрагента позивача не заслуговують на увагу суду.

Крім того, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду вказаних пояснень директора контрагента позивача.

Щодо посилань податкового органу на акт ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 12.06.2012 року № 183/22-05/33051125 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БК Рембудтранс , з питань взаємовідносин з контрагентами за період жовтень, грудень 2011 року, лютий, березень 2012 року, тобто за період, який лише частково (за жовтень 2011 року) охоплює період взаємовідносин позивача з вказаним контрагентом, суд зазначає наступне.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказаний акт не стосується взаємовідносин контрагента з позивачем, і має значення лише під час проведення звірки по іншим підприємствам.

Також, ані матеріали справи, ані акт про неможливість звірки не містять будь-яких відомостей та доказів того, що контрагент позивача взагалі інформувався про проведення зазначеної звірки та необхідність надання документів.

Отже, сукупність досліджених обставин справи та наявних доказів, первинних, платіжних, облікових та звітних документів, інших відомостей та документів, свідчить про фактичне здійснення спірних операцій між позивачем та його контрагентом.

Таким чином, у позивача були законні підстави для формування спірних сум податкових вигод.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, а отже видача ним податкових накладних є правомірною.

Під час розгляду справи з боку ДПІ не доведено кількості працівників та обсягів інших ресурсів, які були необхідні контрагенту для виконання спірних операцій, але були відсутні. З боку ДПІ не було також надано податкової звітності контрагента, з аналізу якої б вбачалось відсутність таких ресурсів у контрагента позивача.

У той же час, як вбачається з податкової звітності контрагента, у період виконання спірних операцій останнім понесено адміністративні витрати, у т.ч. витрати на оплату праці, внески на соціальні заходи, винагороду за консультативні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, плата з РКО.

Тобто, враховуючи вказані обставини та те, що позивачем використано у межах власної господарської діяльності придбані послуги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що податковим органом протиправно винесено оскаржувані ППР, оскільки факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ БК Рембудтранс , в повній мірі документально підтверджено, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування витрат та податкового кредиту у перевіреному періоді.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що наведені обставини свідчать, що відповідач формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових зобов`язань, а висновки, викладені в акті перевірки не ґрунтуються на дослідженні правочинів, які укладалися позивачем та його контрагентом.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції зазначає про необхідність дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом .

Так, наведені податковим органом аргументи не є належними та допустимими доказами в розумінні адміністративного судочинства, та за своєю суттю є лише припущеннями.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), зазначено, що перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що справедливий баланс не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов`язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що податковим органом не доведена правомірність та обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень № 0003082240 та № 0003092240 від 07.05.2013 року, з урахуванням вимог чинного законодавства України, а тому вони підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі Гірвісаарі проти Фінляндії - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію, яка висвітлена в п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003, а саме: Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13) .

Також, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі Пономарьов проти України (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд , яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідно до норм чинного законодавства.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекція у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Кузьменко В.В.

Повний текст рішення виготовлено 18.06.2019 року