Постанова

від 13.06.2019 по справі 826/13242/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13242/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шрамко Ю.Т.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Аліменка В.О., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інсайтмедіа Продюсерський Центр до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення та вимоги,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Інсайтмедіа Продюсерський Центр (надалі за текстом - ТОВ Інсайтмедіа ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 5004208 від 27.06.2018 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 510 699 грн. 81 коп.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-176 від 27.06.2018 р., якою товариство зобов`язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 1 021 399 грн. 62 коп.

На обґрунтування своїх вимог позивач вказував на те, що ним сплачувалась винагорода за авторськими договорами і в силу положень постанови Кабінету міністрів України № 1170 від 22.12.2010 р. на такі виплати не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник звертає увагу, що актом документальної планової виїзної перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст.ст. 4, 6, 7, 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

У відзиві на апеляційну скаргу позивач наполягає на законності та обгрунтованості судового рішення.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Інсайтмедіа з питань повноти нарахування і своєчасності сплати до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.04.2015 р. по 31.03.2018 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 р. по 31.03.2018 р.

Результати перевірки оформлено актом № 0004/26-15-42-08-31500062 від 07.06.2018 р.

Згідно цьому акту позивачем, серед іншого, порушено вимоги ст.ст. 4, 6, 7, 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 8 липня 2010 р. № 2464-VI (надалі за текстом - Закон № 2464-VI ), внаслідок чого занижено суму єдиного внеску на 1 021 399 грн. 61 коп.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ Інсайтмедіа виплачувало пасивні доходи (роялті) фізичним особам (акторам) на загальну суму 4 553 565 грн. 25 коп., які не мали права інтелектуальної власності. При цьому, єдиний внесок на ці суми не нараховувався та не сплачувався.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято: рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 5004208 від 27.06.2018 р., яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 510 699 грн. 81 коп.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-176 від 27.06.2018 р., якою ТОВ Інсайтмедіа зобов`язано сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 1 021 399 грн. 62 коп.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464 визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно частини 8 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 7 статті 7 Закону № 2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 9 Розділу І Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1170 від 22 грудня 2010 р. на винагороду, що сплачується за авторським договором на створення та використання творів науки, літератури та мистецтва, крім гонорару штатним працівникам редакцій газет, журналів, інших засобів масової інформації, видавництв, установ мистецтва та (або) оплата їх праці, що нараховується за ставками (розцінками) авторської (постановочної) винагороди, нарахованої на відповідному підприємстві. не нараховується єдиний внесок.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ Інсайтмедіа та громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були укладені авторські договори на створення та використання творів, відповідно № 030106/54-Тр від 01.05.2017 р., № 030106/25-Тр від 04.03.2016 р., № 03016001/40-Тр від 21.03.2016 р., № 0301060/16-Ан від 01.08.2017 р., на творення творів мистецтва - образів у повнометражних художніх фільмах

За умовами цих договорів актори зобов`язались передати позивачеві виключні майнові права на Образ , утому числі у тому числі на виконання ролі, так само як і їх голос, а ТОВ Інсайтмедіа - виплатити винагороду.

Відповідно до договорів на передачу виключних майнових прав на літературний сценарій:

- № 10/10/12 від 10.10.2012 р. громадянин ОСОБА_5 за авторську винагороду передав позивачеві виключні майнові права на використання літературного сценарію під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- № 01.02.02-Ч від 22.10.2013 р. громадянин ОСОБА_6 за авторську винагороду передав позивачеві виключні майнові права на використання літературного сценарію під назвою ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до статті 1 Закону України Про авторське право і суміжні права від 23 грудня 1993 р. № 3792-XII (надалі за текстом - Закон № 3792-XII ) автор - це фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

У свою чергу, за визначення наданим у названій статті Закону № 3792-XII твір образотворчого мистецтва - це скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.

Частиною 1 статті 31 Закону № 3792-XII передбачено, що автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Згідно частини 1 статті 15 Закону № 3792-XII до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Таким чином, оскільки створений образ та літературний сценарій є твором, у розумінні Закону № 3792-XII, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про те, що на винагороду, яка сплачується за авторським договором про передачу майнових прав на нього іншій особі, не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Помилковим є посилання відповідача на підпункт 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України відповідно до якого роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп`ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Згідно пункту 1.4 статті 1 ПК України встановлення і скасування зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, їх розмірів та механізмів справляння здійснюються відповідно до Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування .

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 18 червня 2019 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.О.Аліменко

суддя В.П.Мельничук