Рішення

від 14.06.2019 по справі 916/2929/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2929/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - Притула А.С.,

від відповідачів:

1) ТОВ "ЕДДА ЛТД" - не з`явився,

2) ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" - Трубов В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства "Одесаобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-ЕДЕМ" про стягнення 25868,68 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-ЕДЕМ" про стягнення 25868,68 грн., у т.ч.: 3% річних - 5116,88 грн. та інфляційних втрат - 20751,80 грн., посилаючись на наступне.

29.29.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "Одесаобленерго", найменування якого було в подальшому змінено на Акціонерне товариство "Одесаобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 371, умовами якого передбачено, що AT "Одесаобленерго" продає електричну енергію ТОВ "ЕДДА ЛТД" для забезпечення потреб електроустановок останнього з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а ТОВ "ЕДДА ЛТД" оплачує АТ "Одесаобленерго" вартість використаної, (купленої) електричної енергії та здійснює інші згідно з умовами цього договору.

Так, позивач зазначає, що згідно п. 9.4 договору останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2006 р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, а тому, враховуючи приписи п. 9.4 договору, дія даного договору була пролонгована на 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки.

Відповідно до додатку № 2 до договору АТ "Одесаобленерго" постачає електричну енергію на об`єкти споживача - ТОВ "ЕДДА ЛТД", зокрема "будівлі та споруди бази відпочинку "Едем", розташованої за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку "Едем" р-н. Центральний.

Як вказує позивач, згідно відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності на вказаний об`єкт постачання електричної енергії "споруда, будівлі, об`єкт житлової нерухомості", який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, "ЕДЕМ", база (відпочинку (район "Центральний") зареєстровано за ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ".

Наразі позивач зауважує, що 07.03.2017 р. під час проведення перевірки об`єкту споживача ТОВ "ЕДДА ЛТД" за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку "Едем", район Центральний було виявлено порушення схеми обліку, електричної енергії споживача, про що складено акт про порушення № 037637, від підпису якого відмовився та не надав жодних заперечень представник ТОВ "ЕДДА ЛТД".

За ствердженнями позивача, 21.07.2017 р. на комісії Білгород-Дністровського РЕМ був розглянутий акт про порушення ПКЕЕ № 037637 від 07.03.2017 р. та було прийнято рішення, оформлене протоколом № 57 провести розрахунок обсягу та вартості недорахованої електричної енергії по акту з останньої технічної перевірки 01.09.2016 p. по 07.03.2017 р. по дозволеній потужності згідно договору про постачання електричної енергії.

Згідно п. 6.43 ПКЕЕ, споживач має оплатити розрахункові документи за недораховану електричну енергію протягом 30 календарних днів.

Як стверджує позивач, 21.07.2017. АТ "Одесаобленерго" разом із протоколом № 57 надало відповідачу рахунок № 371/А, згідно якого ТОВ "ЕДДА ЛТД" було зобов`язане у строк до 21.08.2017 р. сплатити вартість недорахованої електричної енергії у розмірі 1482271,81 грн., однак ТОВ "ЕДДА ЛТД" як споживач за договором не сплатило вказаний рахунок, а звернулося до суду з позовною вимогою щодо визнання недійсним рішення АТ "Одесаобленерго", яке оформлено протоколом засідання комісії від 21.07.2017 р. № 57 з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією від 07.03.2017 р. № 037637 в частині нарахування відповідачу вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 1482271,81 грн.

Однак позивач наголошує, правомірність застосованої до позивача оперативно-господарської санкції, оформленої протоколом № 57 від 21.07.2017 р. встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Як зазначає позивач, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.01.2018 р., залишеної без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.05.2018 р. по справі № 916/1881/17 було встановлено правомірність складання Акту № 037637 від 07.03.2017 р. та правомірність застосованої до ТОВ "ЕДДА ЛТД" оперативно-господарської санкції, внаслідок спотворення показів, приладу обліку, шляхом умисного встановлення в схему обліку шунтуючих перемичок, що завдало значних збитків AT "Одесаобленерго" та обґрунтованість здійсненого розрахунку вартості та обсягу недорахованої електричної енергії.

Також, як вказує позивач, судом було підтверджено правильність розрахунку вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ТОВ "ЕДДА ЛТД" ПКЕЕ за період з 01.09.2017 р. (дата останньої технічної перевірки) по 07.03.2017 р. (дата виявлення порушення) у розмірі 637560 кВт/год., виходячи з даних про потужність, передбачених договором на суму 1482271,81 грн.

При цьому позивач наголошує, що рахунок за недораховану електричну енергію від 21.07.2017 р. № 371/А з терміном оплати до 21.08.2017 р. станом на сьогоднішній день на корить АТ "Одесаобленерго" зі сторони ТОВ "ЕДДА ЛТД" не оплачений, у зв`язку з чим відповідач завдав AT "Одесаобленерго" значних збитків через знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а тому, враховуючи несвоєчасну сплату заборгованості, що виникла внаслідок невиконання споживачем грошового зобов`язання по оплаті вартості недоврахованої електричної енергії відповідачу було нараховано на суму заборгованості 3 % річних у розмірі 5116,88 грн. за період з 15.11.2018 р. по 26.12.2018 р. та розмір інфляційних втрат, що виникли внаслідок несвоєчасного виконання вищезазначеного грошового зобов`язання складає 20751,80 грн. за листопад 2018 року.

Крім того, позивач зазначає, що передбачене законом право вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та відсотків річних є способами захисту його майнового права та інтересу та є одним із заходів оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання.

Таким чином, посилаючись на ст. ст. 11, 509, 611, 612, 625 ЦК України, позивачем нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 5116,88 грн. та інфляційні втрати в сумі 20751,80 грн., що заявлені до стягнення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.12.2018 р. позовну заяву Акціонерного товариства "Одесаобленерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2929/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.01.2019 р.

21.01.2019 р. відповідачем - ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" був наданий до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, відповідач, посилаючись на ст. ст. 161, 162 ГПК України вказує, що в обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору № 371 від 29.09.2016 р. про постачання електричної енергії, укладеного між ним та ТОВ "ЕДДА ЛТД", 07.03.2017 р. під час проведення перевірки об`єкту споживача - ТОВ "ЕДДА ЛТД" за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, база відпочинку "Едем", р-н. Центральний, було виявлено порушення схеми обліку електричної енергії, про що складено Акт про порушення № 037637. При цьому, як вказує відповідач - ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ", позивач посилається на відомості, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно яких право власності на вказаний об`єкт постачання електричної енергії "споруда, будівлі, об`єкт житлової нерухомості", який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський , смт. Затока, "ЕДЕМ", база відпочинку (район "Центральний"), зареєстровано за ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ". Таким чином, як стверджує ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ", в своїй позовній заяві позивач виклав обґрунтування своїх позовних вимог та надав докази, посилаючись виключно на правовідносини, що виникли між ним та ТОВ "ЕДДА ЛТД", при цьому в позовній заяві відсутні будь-які обґрунтування обставин та не надано жодного доказу, які б підтвердили, яким чином ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" порушило права чи інтереси АТ "Одесаобленерго". Крім того, відповідач зазначає, що в позовній заяві відсутні будь-які правові підстави, на яких ґрунтуються вимоги позивача по відношенню до ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" та які б підтвердили обов`язок останнього сплачувати цю заборгованість. Відтак, враховуючи те, що позовна заява не містить всіх передбачених процесуальним законодавством вимог, а саме відсутні: обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (п. 5 ч. 3 ст.162 ГПК України), відповідач - ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" вважає, що позовна заява, яка надійшла на адресу ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ", не відповідає вимогам, встановленим статтею 162 ГПК України, що є порушенням норм процесуального законодавства. Також відповідач - ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" звертає увагу суду, що між ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" немає та ніколи не було жодних договірних відносин, в тому числі й з приводу постачання електричної енергії, а відтак у ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" не виникало та не існує ніяких обов`язків перед АТ "Одесаобленерго", при цьому між АТ "Одесаобленерго" та ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" відсутні спірні правовідносини, а відтак відсутній і сам предмет спору, вказане підтверджується й тим, що в позовній заяві відсутні будь-які обґрунтування обставин та не надано жодного доказу, які б підтвердили, яким чином ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" порушило права чи інтереси АТ "Одесаобленерго". Таким чином, відповідач стверджує, що у зв`язку із викладеним не може бути підставою для задоволення позовних вимог в частинні стягнення з ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" заборгованості, посилання позивача на належність зареєстрованого за відповідачем права власності на об`єкт постачання електричної енергії (а саме "споруда, будівлі, об`єкт житлової нерухомості", що знаходиться за адресою: Одеська область м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, "ЕДЕМ", база відпочинку (район "Центральний")), що здійснювалось за договором № 371 від 29.06.2016 року про постачання електричної енергії, укладеного між позивачем та ТОВ "ЕДДА ЛТД". Наразі відповідач - ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ", посилаючись на ст. ст. 4, 13 ГПК України стверджує, що позивач не надав суду доказів і не довів факту порушення відповідачем його права, яке б підлягало судовому захистові у обраний ним спосіб і відновленню в примусовому порядку відповідачем, що в свою чергу унеможливлює задоволення позовних вимог.

21.01.2019 р. відповідачем - ТОВ "ЕДДА ЛТД" було подано до суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 916/1014/18 за позовом АТ "Одесаобленерго" до ТОВ "ЕДДА ЛТД" про стягнення заборгованості у розмірі 1998445,42 грн. В обґрунтування вказаного клопотання заявник вказує, що підставою позову у даній справі є саме наявність у ТОВ "ЕДДА ЛТД" до теперішнього часу непогашеної основної заборгованості у розмірі 1482271,81 грн., яка виникла у зв`язку нібито порушення останнім Правил користування електричною енергією, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення 3% річних від простроченої суми в розмірі 5116,88 грн. за період з 15.11.2018 року по 26.12.2018 року та інфляційні втрати за листопад 2018 року у розмірі 20751,80 грн. як правові наслідки за порушення зобов`язання. Разом з тим, як вказав заявник, в провадженні господарського суду Одеської області (суддя Погребна К.Ф.) перебуває справа № 916/1014/18 за позовом Акціонерного товариства "Одесаобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД" про стягнення 1998445,42 грн. За змістом позовної заяви (№ 21/351 від 30.05.2018 р.) у справі № 916/1014/18 АТ "Одесаобленерго" заявлені вимоги про стягнення з ТОВ "ЕДДА ЛТД" заборгованості у загальному розмірі 1998445,42 грн., яка складається з оперативно-господарської санкції у сумі 1482271,81 грн., пені у розмірі 339947,88 грн., 3% річних у розмірі 34276,05 грн., інфляційних втрат у розмірі 139333,56 грн., витрат, понесених у зв`язку із проведення експертного дослідження, у розмірі 2616,12 грн. Відтак, на думку заявника, розгляд справи № 916/2929/18 за позовом АТ "Одесаобленерго" до ТОВ "ЕДДА ЛТД" та ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" про стягнення 25868,68 грн. є неможливим до вирішення справи № 916/1014/18 за позовом АТ "Одесаобленерго" до ТОВ "ЕДДА ЛТД" про стягнення заборгованості у розмірі 1998445,42 грн., оскільки результат вирішення справи № 916/2929/18 прямо залежить від результату розгляду справи № 916/1014/18.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2019 р. провадження у справі № 916/2929/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/1014/18 за позовом АТ "Одесаобленерго" до ТОВ "ЕДДА ЛТД" про стягнення заборгованості в розмірі 1998445,42 грн., що розглядається господарським судом Одеської області.

06.05.2019 р. позивачем було подано до суду клопотання про поновлення провадження у справі № 916/2929/18, оскільки обставини, що викликали зупинення провадження у даній справі, на теперішній час усунені. Зокрема, заявник вказує, що рішенням господарського суду Одеської області від 27.05.2019 р. у справі № 916/1014/18, до вирішення якої було зупинено провадження у даній справі, задоволено повністю позов АТ "Одесаобленерго" до ТОВ "ЕДДА ЛТД" про стягнення заборгованості. Вказане рішення суду набрало законної чинності 08.04.2019 р. згідно ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 р. про повернення апеляційної скарги ТОВ "ЕДДА ЛТД" на вказане рішення суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.05.2019 р. поновлено провадження у справі № 916/2929/18, розгляд справи по суті призначено на 27.05.2019 р.

24.05.2019 р. відповідачем - ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" було подано до суду клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами та залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог до ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ".

Вказане клопотання відповідача було розглянуто судом під час судового засідання 27.05.2019 р., за результатами чого у задоволенні клопотання судом відмовлено.

27.05.2019 р. відповідачем - ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" була подана до господарського суду заява про відвід судді, в якій заявник вказує про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Зокрема, в обґрунтування наведених обставин заявник посилається на те, що судом було відмовлено у задоволенні клопотання заявника про визнання зловживанням процесуальними правами та залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог до ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ", що в сукупності з іншими обставинами (як-то відсутність договірних відносин між позивачем та ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ", безпідставне залучення останнього в якості відповідача з метою зміни підсудності справи) викликає у заявника обґрунтований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Петрова В.С.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2019 р. у справі № 916/2929/18 (суддя Петров В.С.) у зв`язку з відсутністю передбачених п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України підстав для відводу судді та необґрунтованістю заяви відповідача про відвід судді Петрова В.С. провадження у справі було зупинено до вирішення питання про відвід судді за вказаною заявою ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" іншим суддею згідно ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Згідно розпорядження керівника апарату суду № 212 від 28.05.2019 р. було призначено повторний автоматичний розподіл вказаної заяви ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" (вх.№ 2-2473/19) про відвід судді Петрова В.С. від розгляду справи № 916/2929/18, за наслідками якого вказану заяву було передано на розгляд судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2019 р. у справі № 916/2929/18 (суддя Мостепаненко Ю.І.) заяву ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" про відвід судді Петрова В.С. від розгляду справи № 916/2929/18 залишено без задоволення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2019 р. поновлено провадження у справі № 916/2929/18, при цьому судове засідання у справі призначено на 14.06.2019 р.

14.06.2019 р. відповідачем - ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" були надані до суду пояснення у справі, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач відзив на позов не надав, проте представник відповідача під час розгляду справи не визнає позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на незаконність застосованої позивачем до ТОВ "ЕДДА ЛТД" оперативно-господарської санкції за рішенням комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом засідання вказаної комісії АТ "Одесаобленерго" № 57 від 21.07.2017 р.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час судового розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні у повному обсязі, а представник відповідача - ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" проти заявленого позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників стторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД" (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 371 від 29.09.2017 року, відповідно до р. 1 якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" між постачальником та споживачем або інша межа, обумовлена окремим додатком до договору.

Пунктом 2.1 договору № 371 від 29.09.2006 р. сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Згідно п. 2.2 договору № 371 від 29.09.2006 р. постачальник зобов`язується виконувати умови цього договору; постачати споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умову розділу 6 до цього договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу"); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п`ять днів до введення їх у дію.

Відповідно до п. 2.3 п. п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.5 договору № 371 від 29.09.2006 р. споживач зобов`язується виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника електричної енергії за пред`явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

За умовами п. 3.1.3 договору № 371 від 29.09.2006 р. постачальник електричної енергії має право визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності.

Згідно п. 3.1.4 договору № 371 від 29.09.2006 р. постачальник електричної енергії має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії внаслідок порушення споживачем умов цього договору.

Також відповідно до п. 3.1.5 договору № 371 від 29.09.2006 р. постачальник електричної енергії має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Пунктом 4.2.3 договору № 371 від 29.09.2006 р. передбачено, що споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04 травня 2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656 (далі - Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

Відповідно до 4.2.4. договору № 371 від 29.09.2006 р. споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження.

Згідно п. 4.2.5 договору № 371 від 29.09.2006 р. споживач не несе відповідальності перед постачальником електричної енергії відповідно до вимог пунктів 4.2.1 - 4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 4.4 договору № 371 від 29.09.2006 р. у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

За умовами п. 7.1 договору № 371 від 29.09.2006 р. облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником електричної енергії шляхом розрахунку згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків".

Згідно п. 9.1 договору № 371 від 29.09.2006 р. додатки до цього договору є невід`ємними частинами цього договору.

За положеннями п. 9.4 договору № 371 від 29.09.2006 р. цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2006 р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Сторонами до договору № 371 про постачання електричної енергії від 29.09.2006 р. підписано додаток № 1 - Обсяги постачання електричної енергії споживачу; додаток № 2 - Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії; додаток № 3 - Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача; додаток № 5 - Порядок розрахунків; додаток № 7 - Акт № 46 від 20.03.2015 р. розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін; додаток № 10 - Перелік об`єктів споживача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вказує позивач, за вказаним договором ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" належним чином і у повному обсязі виконувало власні договірні зобов`язання з постачання електроенергії споживачу. Однак, за ствердженнями позивача, відповідачем - ТОВ "ЕДДА ЛТД" при виконанні договірних зобов`язань були допущені порушення, що стало наслідком до застосування до вказаного відповідача господарської санкції у вигляді донарахування суми вартості необлікованої електроенергії.

Так, з матеріалів справи вбачається, 07.03.2017 року службою технічного аудиту "ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" проведена технічна перевірка об`єкту позивача - бази відпочинку "Едем", розташованого за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт. Затока, в результаті чого було виявлено порушення позивачем Правил, а саме п.п. 10.2.26. ПКЕЕ (Правил користування електричною енергією). За результатами вказаної перевірки представниками ПАТ "ЕК Одесаобленерго" був складений акт про порушення № 037637 від 07.03.2017 р., який підписано трьома представниками позивача, при цьому представник споживача від підписання вказаного акту відмовився. Також 07.03.2017 р. ПАТ "Одесаобленерго" складено акт про опломбування та встановлення індикаторів на приєднаннях 0,22/0,4кВ. та акт відмови від підписання № 03029583.

Як передбачено п. 6.40 Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (в редакції, що була чинною на дату складання акту про порушення), у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за N 782/12656.

Відповідно до п. 6.41 вказаних Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Відповідно до п. 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Так, 21.07.2017 р. під час засідання комісії ПАТ "Одесаобленерго" було розглянуто акт № 037637 від 07.03.2017 р. про порушення Правил, про що складено протокол № 57, та комісією виявлено порушення ПКЕЕ - встановлені перемички, що шунтує струмові кола на випробувальній колодці вторинних ланцюгів по фазі "С", в результаті чого у відповідності до Додатку № 2 до договору № 371 про постачання електричної енергії від 29.09.2006 р. здійснено розрахунок недоврахованої активної електричної енергії за період від 01.09.2016 року по 07.03.2017 р. (з дня останньої технічної перевірки - 01.09.2016 року до дня складання акта - 07.03.2017 р.) на суму 1482271,81 грн. Вказаний протокол не був підписаний споживачем.

На вказану суму позивачем виставлено відповідачу рахунок № 371/А від 21.07.2017 р. з терміном оплати до 21.08.2017 р.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо. Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42 ПКЕЕ, які є обов`язковими для сторін відповідно до пункту 2.1 договору від 29.09.2006 р.

Не погоджуючись із застосованою оперативно-господарською санкцією, ТОВ "ЕДДА ЛТД" в порядку, визначеному частиною 2 статті 237 ГК України, звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до АТ "Одесаобленерго" про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом № 57 від 21.07.2017 р.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.01.2018 р. по справі № 916/1881/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 22.05.2018 р., у задоволенні позовних вимог ТОВ "ЕДДА ЛТД" про визнання недійсним рішення комісії із розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", оформлене протоколом № 57 від 21.07.2017 р. було відмовлено.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, факт правомірності прийнятого позивачем рішення, оформленого протоколом № 57 від 21.07.2017 р., не підлягають доказуванню у даній справі.

З огляду на зазначене, твердження відповідача - ТОВ "ЕДДА ЛТД" про незаконність застосованої позивачем до ТОВ "ЕДДА ЛТД" оперативно-господарської санкції за рішенням комісії з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом засідання вказаної комісії АТ "Одесаобленерго" № 57 від 21.07.2017 р., не приймаються судом до уваги.

При цьому, як встановлено судом, невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД" рішення комісії Білгород-Дністровського РЕМ, оформленого протоколом № 57 від 21.07.2017р., яким на підставі акту про порушення № 037637 від 07.03.2017 р. було застосовано до відповідача оперативно-господарську санкцію на суму 1482271,81 грн., стало підставою для звернення Акціонерного товариства "Одесаобленерго" до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД" із вимогою про стягнення з останнього 1482271,81 грн. оперативно-господарської санкції, пені, 3% річних, інфляційних втрат та витрат, понесених у зв`язку із проведенням експертного дослідження.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.01.2019 р. у справі № 916/1014/18 (суддя Погребна К.Ф.) позов АТ "Одесаобленерго" до ТОВ "ЕДДА ЛТД" про стягнення заборгованості в загальній сумі 2192201,42 грн. задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "ЕДДА ЛТД" оперативно-господарську санкцію в сумі 1482271,81 грн., пеню в розмірі 518389,04 грн. за період з 22.08.2017 р. по 03.10.2018 р., 3% річних в сумі 49590,89 грн. за період з 22.08.2017 р. по 03.10.2018 р., інфляційні витрати у розмірі 139333,56 грн. за період з вересня 2017 р. по квітень 2018 р. , витрати, понесені у зв`язку з проведенням експертного дослідження в розмірі 2616,12 грн., судовий збір за подання позову з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог в сумі 32883,02 грн., судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 881,00 грн. та витрати, пов`язані із надання витребуваних доказів в розмірі 795,80 грн. Вказане рішення набрало законної чинності 08.04.2019 р. згідно ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 р. про повернення апеляційної скарги ТОВ "ЕДДА ЛТД" на вказане рішення суду.

З огляду на вищевикладене та враховуючи положення ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, факт обов`язку ТОВ "ЕДДА ЛТД" щодо сплати оперативно-господарської санкції в сумі 1482271,81 грн. на виконання рішення ПАТ "Одесаобленерго", оформленого протоколом № 57 від 21.07.2017 р., не підлягають доказуванню у даній справі.

Однак, як вказує позивач та не спростовано відповідачем, оперативно-господарська санкція в сумі 1482271,81 грн., що стягнута за рішенням господарського суду Одеської області від 25.01.2019 р. у справі № 916/1014/18, не сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД" не сплачена. В свою чергу позивач вважає, що оскільки відповідачем на день подання позову не сплачено заборгованість, відповідно у позивача існує право за положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат і 3% річних за період з 15.11.2018 р. по 26.12.2018 р., оскільки вказаним рішенням суду стягнуто 3% річних та інфляційні втрат за період з 22.08.2017 р. по 03.10.2018 р., а тому позивачем розраховано інфляційні втрати за період за листопад 2018 р. та 3% річних за період з 15.11.2018 р. по 26.12.2018 р.

Згідно п. 6.43. Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 року (в редакції, що була чинною на дату складання акту про порушення) споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов`язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі. Між сторонами такий розмір процентів не визначався.

Так, аналізуючи положення глави 47 ЦК України, можна зробити висновок, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів. Як з`ясовано судом та не спростовано відповідачем, після ухвалення господарським судом Одеської області рішення у справі № 916/1014/18 від 25.01.2019 р., яке набрало законної чинності та є обов`язковим до виконання, до теперішнього часу відповідачем не була здійснена сплата коштів.

У постановах Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 та Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі № 910/10156/17 зроблено висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань незалежно від підстав їх виникнення.

Враховуючи вищенаведене та порушення ТОВ "ЕДДА ЛТД" термінів сплати оперативно-господарської санкції в сумі 1482271,81 грн., суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 5116,88 грн., судом встановлено, що розрахунок 3% річних було здійснено позивачем вірно. Відтак, з відповідача - ТОВ "ЕДДА ЛТД" підлягають стягненню 3% річних в розмірі 5116,88 грн.

Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов`язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно роз`яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.

Зважаючи на викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату оперативно-господарської санкції в сумі 1482271,81 грн. та встановлено, що розмір інфляційних нарахувань за обраний позивачем період становить 32775,99 грн., а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 15.11.2018 - 26.12.2018 1482271.81 1.022 32775,99

Тому загальний розмір інфляційних збитків у зв`язку з простроченням відповідачем оплати оперативно-господарської санкції в сумі 1482271,81 грн. за період з 15.11.2018 р. по 26.12.2018 р. складає 32775,99 грн. Той факт, що за проведеним судом розрахунком інфляційних втрат встановлено більший розмір, слід зазначити, що суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, як це передбачено в ч. 2 ст. 237 ГПК України. В свою чергу оскільки заявлена до стягнення сума інфляції є меншою, ніж вище розрахована судом, відповідно з відповідача підлягає стягненню сума інфляційних втрат за несвоєчасну оплату оперативно-господарської санкції, яка заявлена позивачем в розмірі 20751,80 грн .

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

За положеннями ч. 7 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем в якості другого відповідача по справі вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-ЕДЕМ". При цьому предметом даного позову є вимога про стягнення 3% річних в сумі 5116,88 грн. та інфляційних втрат в розмірі 20751,80 грн. за несвоєчасну сплату з боку ТОВ "ЕДДА ЛТД" рахунку за недовраховану електричну енергію від 21.07.2017 р. № 371/А. Відтак, вказана позовна вимога стосується саме Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД", а не Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-ЕДЕМ". При цьому, позивач в обґрунтування позову посилається на несвоєчасну сплату з боку ТОВ "ЕДДА ЛТД" рахунку за недораховану електричну енергію від 21.07.2017 р. № 371/А з терміном оплати до 21.08.2017 р. під час виконання договору про постачання електричної енергії № 371 від 29.09.2016 р., про будь-які порушення прав позивача з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-ЕДЕМ" внаслідок несплати вказаного рахунку в позові не вказано. Посилання позивача у позові на те, що згідно відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності на об`єкт постачання електричної енергії "споруда, будівлі, об`єкт житлової нерухомості", який знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, "ЕДЕМ", база (відпочинку (район "Центральний") зареєстровано за ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ", не можуть бути підставою для визначення ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" відповідачем у даній справі за заявленою позивачем вимогою. Враховуючи наведене та відсутність порушень прав позивача з боку відповідача - ТОВ "ЕДЕМ-ЕДЕМ" в межах даної справи, суд доходить висновку про відмову задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Одесаобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-ЕДЕМ".

Оцінюючи наявні докази в сукупності, суд вважає, що позовні Акціонерного товариства "Одесаобленерго" про стягнення 25868,68 грн. частково обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача - ТОВ "ЕДДА ЛТД", та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на вказаного відповідача - ТОВ "ЕДДА ЛТД".

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Акціонерного товариства "Одесаобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-ЕДЕМ" про стягнення 25868,68 грн. задовольнити частково.

2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДДА ЛТД" (04080, м. Київ, вул. Олексія Терьохіна, 8А, офіс 5; код ЄДРПОУ 13377798) на користь Акціонерного товариства "Одесаобленерго" (65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, б. 28 „Б"; код ЄДРПОУ 00131713) 3% річних за несплату вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 5116/п`ять тисяч сто шістнадцять/грн. 88 коп.; інфляційні втрати за несплату вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 20751/двадцять тисяч сімсот п`ятдесят одна/грн. 80 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/грн. 00 коп.

3. В задоволенні решти частин позовних вимог Акціонерного товариства "Одесаобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДЕМ-ЕДЕМ" відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 18 червня 2019 р.

Суддя В.С. Петров