Рішення

від 18.06.2019 по справі 420/2117/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2117/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Мельника Ю.В.,

представника позивача - Соколовської А.В. (на підставі ордеру),

представників відповідача - Чакір В.О. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОДВИГУН до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500010/2019/000010/2 від 11 лютого 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500010/2019/00059, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОДВИГУН (надалі по тексту - позивач або ТОВ ЕЛЕКТРОДВИГУН ) до Одеської митниці ДФС (надалі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500010/2019/000010/2 від 11 лютого 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500010/2019/00059.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

01.11.2018 року між ТОВ ЕЛЕКТРОДВИГУН та продавцем FUAN XINRUI MACHINERY CO., LTD (Китай) укладено зовнішньоекономічний контракт №1 на поставку товару в асортименті, кількості і за ціною, що зазначені у рахунку проформі, на умовах FОВ Инкотермс 2000, порт Фуджоу Китай. До вартості товару входить вартість пакування, маркування, доставки до порту та навантаження на борт судна. Валюта контракту - долар США. Проведення розрахунку із продавцем FUAN XINRUI MACHINERY CO., LTD (Китай) підтверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті від 21.12.2018 року та від 13.11.2018 року на загальну суму 49 721,59 доларів США.

З метою митного оформлення придбаних товарів та випуску їх у вільний обіг та у відповідності до ч. 2 статті 53 МК України, позивачем 06.02.2019 року через декларанта подано електрону митну декларацію №UА500010/2019/002739, разом із відповідними супровідними документами (пакувальний лист (packing list) №ХRМ087-1801 від 01.11.2018 року; рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) №ХRМ087-1801 від 01.11.2018 року; коносамент (bill of lading) WMS18122470 від 04.01.2019 року; навантажувальний документ (bordereau) 00005038 від 06.02.2019 року; сертифікат про походження товару (certificate of origin) 19С3522М0268/00007 від 31.12.2018 року; банківський платіжний документ, що стосується товару 12591_116_64 від 21.12.2018 року; банківський платіжний документ, що стосується товару 12591_944_5 від 13.11.2018 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 882532/19 від 05.02.2019 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.11.2018 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.11.2018 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються № 1 від 01.11.2018 року; договір про надання послуг митного брокера №1 від 05.02.2019 року; копія митної декларації країни відправлення №350120180018731792 від 28.12.2018 року, надання яких відображено в картці відмови №500010/2019/00059 та рішенні про коригування №500010/2019/000010/2.

Таким чином, позивач зазначає, що ним у відповідності до ч.2 ст.53 МК України подано до митного органу усі основні документи, які підтверджують митну вартість ввезених на територію України товарів.

Проте, як вбачається з картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500010/2019/00059 митний орган відмовив позивачу в митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю з причин порушення ТОВ ЕЛЕКТРОДВИГУН ч. 6 п. 2 ст. 54 МК України та прийняв рішення про коригування митної вартості №500010/2019/000010/2 від 11.02.2019 року.

Позивач, не погоджуючись з рішенням Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500010/2019/00059 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500010/2019/000010/2 від 11.02.2019 року звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Процесуальні дії

Ухвалою судді від 15 квітня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 07 травня 2019 року.

06 травня 2019 року від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (вхід. №16087/19), згідно якого відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ ЕЛЕКТРОДВИГУН в повному обсязі.

06 травня 2019 року від відповідача надійшла заява з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (вхід. №16086/19).

Ухвалою суду від 07 травня 2019 року заяву представника Одеської митниці ДФС задоволено, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання по справі призначено на 07 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 31 травня 2019 року.

Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним

Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) №UA500010/2019/002739 від 06.02.2019 року програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості.

Також під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UA500010/2019/002739 від 06.02.2019 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) у рахунку-фактурі (інвойсі) від 01.11.2018 року №ХRМ087-1801 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та відсутні умови поставки; 2) у прайс-листі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт, що унеможливлювало ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою; 3) у поданій до митного оформлення специфікації до зовнішньоекономічного контракту відсутні підпис та печатка продавця.

Таким чином, відповідач зазначає, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 року та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Під час розгляду додатково поданих позивачем документів, митницею встановлено, що надані позивачем додаткові документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) відповідно до перекладу митної декларації країни відправлення в графі Угода, договір зазначений документ, відмінний від наданого до митного оформлення; 2) у наданому до митного оформлення прайс-листі від 01.01.2018 року зазначений термін дії даного документа - з 01.01.2018 року по 30.12.2018 року, тобто на момент подання митної декларації №UА500010/2019/002739 від 06.02.2019 року прайс-лист був недійсним.

Отже, Одеська митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості №UA500010/2019/000010/2 від 11.02.2019 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00059 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОДВИГУН .

У судовому засіданні призначене на 31 травня 2019 року представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити з підстав викладених у позові. Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували та просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

01 листопада 2018 року між FUAN XINRUI MACHINERY CO., LTD (Китай) (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОДВИГУН (покупець) укладено Контракт №1 (а.с.35-38).

Відповідно до п.1.1. Контракту №1 від 01.11.2018 року продавець виготовляє та продає, а покупець сплачує та приймає на умовах порт Фуджоу Китай, товари, вказані у рахунках проформі, країна виготовлення товару - Китай.

Згідно п.2.1. Контракту №1 від 01.11.2018 року орієнтовна сума контракту складає 400000,00 доларів США. До вартості товару входить вартість пакування, маркування, доставки до порту та навантаження на борт судна.

В п.4.1. Контракту №1 від 01.11.2018 року зазначено, що поставка здійснюється на умовах FOB порт Фуджоу (Китай) у відповідності до Інкотермс 2000.

Проведення розрахунку з продавцем FUAN XINRUI MACHINERY CO., LTD (Китай) підтверджується виписками по особовому рахунку з 13.11.2018 року по 13.11.2018 року на суму 14 916,48 доларів США (а.с.12) та з 21.12.2018 року по 21.12.2018 року на суму 34 805,11 доларів США (а.с.53), в загальному розмірі 49 721,59 доларів США.

Судом встановлено, що з метою митного оформлення придбаних товарів та випуску їх у вільний обіг, позивачем 06 лютого 2019 року подано електронну митну декларацію №UA500010/2019/002739 (а.с.21-22), разом з супровідними документами:

- пакувальний лист №XRM087-1801 від 01.11.2018 року (а.с.39-40);

- рахунок-фактура №XRM087-1801 від 01.11.2018 року (а.с.41);

- коносамент WMS18122470 від 04.01.2019 року (а.с.43-45);

- навантажувальний документ №00005038 від 06.02.2019 року (а.с.46);

- сертифікат про походження товару №19С3522М0268/00007 від 31.12.2018 року (а.с.47);

- банківський платіжний документ № НОМЕР_1 _116_64 від 21.12.2018 року (а.с.53);

- банківський платіжний документ № НОМЕР_1 _944_5 від 13.11.2018 року (а.с.52);

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №882532/19 від 05.02.2019 року (а.с.51);

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.11.2018 року (а.с.68-72);

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.11.2018 року (а.с.48-49);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №1 від 01.11.2018 року (а.с.35-38);

- договір про надання послуг митного брокера №1 від 05.02.2019 року (а.с.54-56);

- копія митної декларації країни відправлення №350120180018731792 від 28.12.2018 року (а.с.60).

Судом встановлено, що від митниці до декларанта надійшло повідомлення стосовно митного оформлення МД №UA500010/2019/002739 від 05.02.2019 року, в якому зазначено, що у зв`язку зі спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками 105-2, 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та у зв`язку із тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та ознаки не автентичності поданих до митного оформлення документів, зокрема, у поданому інвойсі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та відсутні умови поставки, у прайс-листі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою. Також у поданій до митного оформлення специфікації до зовнішньоекономічного контракту відсутні підпис та печатка покупця. З огляду на вищезазначені розбіжності, висувається вимога протягом 10 календарних днів надати додаткові документи згідно п.3 ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) переклад копії митної декларації країни відправлення (а.с.61).

У відповідь на вищевказане повідомлення позивачем надано до митниці: 1) лист від виробника FUAN XINRUI MACHINERY CO., LTD (China) від 08.02.2019 року (а.с.63); 2) висновок про вартість №22/33 від 11.02.2019 року (а.с.64-65); 3) прайс-лист від 01.01.2018 року (а.с.68); 4) каталог виробника від 01.01.2018 року (а.с.69-72); 5) виписку з бухгалтерської документації від 01.10.2018 року (а.с.73-75); 6) переклад копії митної декларації країни відправлення від 28.12.2018 року (а.с.60).

За результатами перевірки митної декларації або документа, що її замінює, а також документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, відповідачем прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00059 (а.с.33-34) та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000010/2 від 11.02.2019 року (а.с.30-33).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає оскаржувані картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Джерела права та висновки суду

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

У відповідності до ч.1 ст.53 МК України, згідно з якою контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, Одеською митницею здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів, в ході якого встановлено, що подані декларантом документи на підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Митним кодексом України встановлено, що митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного кодексу України та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою особою під час декларування товарів (ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до частин 1-3 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Другою частиною статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а третя частина цієї ж статті передбачає, що якщо документи, зазначені у частині другій статті 53, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МК України (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стали висновки митного органу про те, що надані декларантом до митного оформлення товару документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) у інвойсі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та відсутні умови поставки; 2) у прайс-листі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою; 3) у поданій до митного оформлення специфікації до зовнішньоекономічного контракту відсутні підпис та печатка покупця.

Як було встановлено судом, на вимогу відповідача, позивачем до Одеської митниці ДФС надано додаткові документи, а саме: лист від виробника від 08.02.2019 року; висновок про вартість №22/33 від 11.02.2019 рок; прайс-лист від 01.01.2018 року; каталог виробника; виписку з бухгалтерської документації від 28.12.2018 року; переклад копії митної декларації країни відправлення від 28.12.2018 року.

Відповідно до наданих додаткових документів, відповідачем надані наступні зауваження: відповідно до перекладу митної декларації країни відправлення в графі Номер контракту зазначений документ відмінний від наданого до митного оформлення; у наданому до митного оформлення прайс-листі від 01.01.2018 року зазначений термін дійсності даного документа з 01.01.2018 року по 30.12.2018 року на момент подання митної декларації прайс-лист недійсний; декларантом для підтвердження витрат на транспортування документів про вартість перевезення оцінюваних товарів надано не було; декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частині другій-четвертій статті 53 МК України.

Суд не погоджується з посиланням відповідача на те, що в перекладі митної декларації країни відправлення в графі Номер контракту зазначений документ відмінний від наданого до митного оформлення оскільки митна декларація країни відправлення взагалі не містить таку графу як Номер контракта , проте, вона містить умови постачання - графу Форма угоди - FОВ, що співпадає та відповідає умовам постачання зазначеним Контрактом №1 від 01.11.2018 року (п. 4.1. такого Контракту), а також містить графу Номер рахунку - ХRМ087-1801, при цьому даний номер відповідає номеру рахунку-фактури (інвойсу) (commercial invoice) № 1, наданому позивачем.

Суд також критично відноситься до зауваження відповідача, що у наданому до митного оформлення прайс-листі від 01.01.2018 року зазначений термін дійсності даного документа з 01.01.2018 року по 30.12.2018 року на момент подання митної декларації прайс-лист був недійсним, оскільки зазначений прайс-лист відображає актуальні дані щодо ціни товару та був дійсним саме на час укладення Контракту на поставку, саме на час оформлення поставки та саме на час поставки такого товару на митну територію України, а також на час здійснення позивачем оплати за придбаний товар. Більш того, чинним законодавством не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд.

Водночас, суд також погоджується з твердженням позивача, що відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, прайс-лист не віднесено до переліку обов`язкових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Щодо посилань відповідача на те, що до митного оформлення для підтвердження витрат на транспортування, не було надано транспортних документів, суд зазначає, що до митного оформлення позивачем, зокрема було надано довідку про транспортні витрати ТОВ Клевер Тім від 05 лютого 2019 року №882532/19 (а.с.51), адресовану усім зацікавленим особам, в якій зазначено, про те, що витрати з морського перевезення вантажу з порту Jiangyin (China) до Одеського морського торгового порту для ТОВ Електродвигун в контейнері MEDU5864127 по коносаментам: №№WMS18122470, MEDUFZ323868 складають 35 841,92 грн. Надання такого документу відображено в картці відмови відповідача.

Також на підтвердження витрат на транспортування, позивачем надано до суду копію договору транспортного експедирування №1212/18/01 від 12 грудня 2018 року, укладеного між ТОВ Клевер Тім та ТОВ ЕЛЕКТРОДВИГУН (а.с.76-83), акт надання послуг №6240 від 44 лютого 2019 року на загальну суму виконаних робіт 90 833,64 грн. (а.с.84), рахунок на оплату №6240 від 05 лютого 2019 року (а.с.85), товарно-транспортну накладну від 12 лютого 2019 року (а.с.86), наряд №00005038 від 06.02.2019 року (а.с.87), видатковий ордер №14862/гтк від 14.02.2019 року (а.с.88).

Отже, суд погоджується з позивачем, що підстав для висновків про відсутність документів для підтвердження витрат на транспортування відсутні.

Посилання відповідача на те, що декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ спростовується насамперед змістом картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00059 (а.с.33-34), яка містить посилання на подання позивачем з митною декларацією основних документів, які підтверджують митну вартість товарів згідно вимог статті 53 Митного кодексу України. Зазначене також спростовується рішенням про коригування заявленої митної вартості товарів №UA500010/2019/000010/2 від 11.02.2019 року із змісту якого вбачається про надання позивачем на вимогу митного органу додаткових документів (а.с.30-32).

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - необґрунтованим.

Так, митним органом не наведено достатнього обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

За встановлених судом обставин, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги, а тому Одеською митницею ДФС безпідставно застосовано інший метод визначення митної вартості у спірному рішенні Одеської митниці державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000010/2 від 11.02.2019 року.

У постанові від 01.10.2013 року у справі N 21-354а13 Верховний Суд України дійшов висновків, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

В разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

В даному випадку митним органом використано МД №UA112080/2019/3000 від 29.01.2019 року (а.с.130-132), яка передбачає умови поставки СIF, МД №UA125270/2019/860387 від 30.01.2019 року (а.с.137-138), яка передбачає умови поставки EXW, МД №UA100110/2019/109889 від 15.01.2019 року (а.с.129), яка передбачає умови поставки CIF, тоді як згідно митної декларації №UA500010/2019/002739 та документів поданих ТОВ ЕЛЕКТРОДВИГУН поставка товару відбувалась на умовах FOB.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого ТОВ ЕЛЕКТРОДВИГУН товару та протиправність оскаржених рішень.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч.1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОДВИГУН до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500010/2019/000010/2 від 11 лютого 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500010/2019/00059 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ТОВ ЕЛЕКТРОДВИГУН у загальній сумі 1921,00 грн., сплачені згідно квитанції №0.0.1320697602.1 від 10.04.2019 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОДВИГУН до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500010/2019/000010/2 від 11 лютого 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500010/2019/00059 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500010/2019/000010/2 від 11 лютого 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500010/2019/00059.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРОДВИГУН (код ЄДРПОУ 41270811) суму сплаченого судового збору в розмірі 1921,00 грн. (тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Повне рішення суду складено та підписано суддею 18 червня 2019 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.