Постанова

від 21.11.2019 по справі 420/2117/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 р.м. ОдесаСправа № 420/2117/19 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Коваля М.П.

За участю: секретаря - Іщенка В.О.

представника апелянта - Юдкіна С.І. (довіреність від 11.09.2019 року)

представника позивача - Соколовської А.В. (ордер від 17.10.2019 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОДВИГУН" до Одеської митниці ДФС про визнання неправомірними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОДВИГУН" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500010/2019/000010/2 від 11 лютого 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500010/2019/00059.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості товару та неможливість її визначення за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Під час митного оформлення товару позивачем надано всі матеріали, які підтверджують митну вартість товару за основним методом, отже у митного органу не було підстав для витребування додаткових бухгалтерських та інших документів для перевірки правильності її визначення. Зазначені обставини беззаперечно свідчать про те, що рішення про коригування митної вартості та про відмову у митному оформленні товару є незаконними, прийняті без достатніх правових підстав, а тому підлягають скасуванню.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500010/2019/000010/2 від 11 лютого 2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500010/2019/00059.

В апеляційній скарзі Одеська митниця ДФС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Одеська митниця ДФС посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам справи, що під час митного контролю товарів за митною декларацією, поданою позивачем, спрацював програмний комплекс автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю щодо можливого заниження митної вартості товарів. Вказане зумовлює митний орган здійснити перевірку правильності визначення митної вартості із урахуванням даних щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; провести перевірку даних, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів та витребувати у декларанта додаткові документи, а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. З огляду на те, що за наданими до митного оформлення товару документами не можливо було підтвердити його митну вартість за ціною договору через суттєві розбіжності у документах та додатково подані на вимогу митного органу матеріали не спростували сумніви контролюючого органу у заниженні митної вартості товару, відповідачем правомірно відмовлено у митному оформленні товару та проведено коригування його митної вартості згідно оскаржуваних рішень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.11.2018 року між FUAN XINRUI MACHINERY CO., LTD (Китай) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОДВИГУН" укладено Контракт №1, за яким FUAN XINRUI MACHINERY CO., LTD (Китай) виготовляє та продає, а ТОВ "ЕЛЕКТРОДВИГУН" сплачує та приймає на умовах FOB порт Фуджоу Китай, товари, вказані у рахунках проформі, країна виготовлення товару - Китай ( ОСОБА_1 , а.с.35-38).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Контракту орієнтовна сума контракту складає 400 000 доларів США.

Ціна на товар встановлюється в доларах США на кожну партію товару та зазначається у рахунку-проформі до цього Договору. До вартості товару входить вартість пакування, маркування, доставки до порту та навантаження на борт судна.

Згідно із п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Контракту оплата здійснюється в доларах США.

ТОВ "ЕЛЕКТРОДВИГУН" зобов`язаний перевести авансовий платіж у розмірі 30% від загальної суми рахунку-проформи банківським засобом на рахунок FUAN XINRUI MACHINERY CO., LTD (Китай) після підписання рахунку-проформи до Контракту обома сторонами.

ТОВ "ЕЛЕКТРОДВИГУН" перераховує другу частину оплати у розмірі 70% від загальної суми рахунку-проформи на рахунок FUAN XINRUI MACHINERY CO., LTD (Китай) після одержання коносаменту.

Відповідно до п. 4.1. Контракту поставка здійснюється на умовах FOB порт Фуджоу (Китай) у відповідності до Інкотермс 2000.

Згідно із п.п. 51., 5.2, 5.3 Контракту FUAN XINRUI MACHINERY CO., LTD (Китай) має відправити товари у відповідності до рахунку-проформи до Контракту, за умови виконання ТОВ "ЕЛЕКТРОДВИГУН" п. 3.2 Контракту.

Після одержання 70% платежу FUAN XINRUI MACHINERY CO., LTD (Китай) зобов`язаний відправити авіа-поштою DHL наступні документи: коносамент (3 оригінали); торговий рахунок-фактуру (інвойс) (2 оригінали); пакувальний лист (2 оригінали); специфікації на англійській та російській мовах (1 оригінал кожної); рахунок-проформа на англійській та російській мовах (1 оригінал кожної); сертифікат походження товару (форма А) (1 оригінал); митну декларацію (1 копія); прайс-лист до замовлення (1 оригінал); контракт до замовлення (1 оригінал).

Строк відправлення документів - не більше 7 днів після одержання балансового платежу.

Пунктом 12.1 визначено, що Контракт набирає чинності з дати підписання сторонами та діє 31.12.2019 року.

З метою митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг, позивачем 06.02.2019 року подано електронну митну декларацію №UA500010/2019/002739 (Т. І, а.с.21-22) разом з супровідними документами: пакувальний лист №XRM087-1801 від 01.11.2018 року; рахунок-фактуру №XRM087-1801 від 01.11.2018 року; коносамент WMS18122470 від 04.01.2019 року; навантажувальний документ №00005038 від 06.02.2019 року; сертифікат про походження товару №19С3522М0268/00007 від 31.12.2018 року; банківський платіжний документ №12591_116_64 від 21.12.2018 року; банківський платіжний документ №12591_944_5 від 13.11.2018 року; рахунок-проформу від 01.11.2018 року №XRM087-1801; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №882532/19 від 05.02.2019 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.11.2018 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 01.11.2018 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються №1 від 01.11.2018 року; договір про надання послуг митного брокера №1 від 05.02.2019 року; копію митної декларації країни відправлення №350120180018731792 від 28.12.2018 року (Т. І, а.с. 35-56, 60, 68-72).

Митна вартість товару визначена за першим методом: за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Розглянувши подані документи, митницею направлено декларанту повідомлення, в якому зазначено, що у зв`язку зі спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками 105-2, 106-2 щодо можливого заниження митної вартості та у зв`язку із тим, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та ознаки не автентичності поданих до митного оформлення документів, а саме: у поданому інвойсі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт та відсутні умови поставки; у прайс-листі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою; у поданій до митного оформлення специфікації до зовнішньоекономічного контракту відсутні підпис та печатка покупця. З огляду на вищезазначені розбіжності, митниця зазначила про необхідність протягом 10 календарних днів надати додаткові документи згідно п. 3 ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) переклад копії митної декларації країни відправлення (Т. І, а.с. 61).

На вимогу контролюючого органу позивачем надано: лист від виробника FUAN XINRUI MACHINERY CO., LTD (China) від 08.02.2019 року; висновок про вартість №22/33 від 11.02.2019 року; прайс-лист від 01.01.2018 року; каталог виробника від 01.01.2018 року; виписку з бухгалтерської документації від 01.10.2018 року; переклад копії митної декларації країни відправлення від 28.12.2018 року (Т. І, а.с. 60, 63-65, 68-75).

За результатами перевірки митної декларації, а також документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, відповідачем прийнято картку відмови в митному оформленні товарів №UA500010/2019/00059 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/000010/2 від 11.02.2019 року (Т. І, а.с.30-34).

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують їх митну вартість.

Разом з цим, митним органом зазначено, що у додатково поданих документах, відповідно до перекладу митної декларації країни відправлення в графі "Номер контракту" зазначений документ відмінний від наданого до митного оформлення. У наданому до митного оформлення прайс-листі від 01.01.2018 року зазначений термін дійсності з 01.01.2018 року по 30.12.2018 року і на момент подання митної декларації прайс-лист є недійсним. Також, декларантом не надано для підтвердження витрат на транспортування документів про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У зв`язку із чим, оскільки митну вартість не можливо визначити шляхом послідовного використання методів, передбачених ст.ст. 58-63 Митного кодексу України, контролюючий орган дійшов висновку про те, що митна вартість буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, з урахуванням проведених консультацій з декларантом, - за другорядним резервним методом.

Не погоджуючись із відмовою в митному оформленні та коригуванням митної вартості товару, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість рішень відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про їх неправомірність та скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення товару позивачем подано відповідачу повний та достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, а отже визначена позивачем митна вартість товарів відповідає вимогам митного законодавства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товару та про відмову у його митному оформленні митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав, не у відповідності до правил митного законодавства, що є безумовною підставою для скасування рішень суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову вважає правильними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

У разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

Згідно із ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Частинами 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

За змістом ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Аналіз наведених норм показав, що обов`язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи, при цьому такі сумніви мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості, та лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.

Судом першої інстанції вірно враховано, що під час митного оформлення товарів позивачем подану відповідну митну декларацію, зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактуру (інвойс), рахунок-проформу, банківські платіжні документи щодо його оплати, коносамент та довідку про вартість перевезення товару, тобто матеріали, вичерпний перелік яких дає підстави для визначення митної вартості товару за основним методом, а саме за ціною договору.

При цьому, вказані документи, у тому числі, інвойс та прайс-лист, стосовно яких митним органом висунуто зауваження, містять посилання як на Контракт від 01.11.2018 року №1 так і на рахунок-проформу від 01.11.2018 року №XRM087-1801.

Разом з цим, в перекладі митної декларації країни відправлення в графі умови постачання - графа "Форма угоди" - FОВ співпадає та відповідає умовам постачання зазначеним Контрактом №1 від 01.11.2018 року (п. 4.1. такого Контракту), а також містить графу "Номер рахунку" - ХRМ087-1801, при цьому даний номер відповідає номеру рахунку-фактури (інвойсу) (commercial invoice) №1, наданому позивачем.

Водночас, необґрунтованими є доводи митниці про недійсність прайс-листа, оскільки термін його дії визначений у період з 01.01.2018 року по 30.12.2018 року, тобто у період придбання позивачем товару та його оплати і подання митної декларації щодо імпортованого товару.

Також, судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України прайс-лист не віднесено до переліку обов`язкових документів для підтвердження митної вартості товарів, а отже доводи митного органу про не підтвердження ціни товару за цим документом не ґрунтуються на законі.

Разом з цим, понесення транспортних витрат, що не були включені у ціну товару за умовами FOB Инкотермс 201, позивач як до митниці так і суду надав копію договору транспортного експедирування №1212/18/01 від 12.12.2018 року, укладеного між ТОВ "Клевер Тім" та ТОВ "ЕЛЕКТРОДВИГУН" (Т. І, а.с. 76-83), акт надання послуг №6240 від 14.02.2019 року із визначенням загальної суми виконаних робіт (Т. І, а.с. 84), рахунок на оплату №6240 від 05.02.2019 року (Т. І, а.с. 85), товарно-транспортну накладну від 12.02.2019 року (Т. І, а.с. 86), наряд №00005038 від 06.02.2019 року (Т. І, а.с. 87), видатковий ордер №14862/гтк від 14.02.2019 року (Т. І, а.с. 88), а також довідку про транспортні витрати ТОВ "Клевер Тім" від 05.02.2019 року №882532/19 (Т. І, а.с. 51), адресовану усім зацікавленим особам, із зазначенням витрат з морського перевезення вантажу з порту Jiangyin (China) до Одеського морського торгового порту для ТОВ "Електродвигун".

Водночас, апеляційний суд враховує, що специфікація до зовнішньоекономічного контракту містить підпис та печатку продавця товару - FUAN XINRUI MACHINERY CO., LTD (Китай) та, з огляду на відсутність заперечень позивача щодо надходження за Контрактом саме придбаного товару, спростовуються доводи митного органу про неможливість врахування даних вказаного документу щодо встановлення кількості та виду товару.

Також, апеляційний суд враховує, що під час перекладу декларації країни відправлення допущено технічну описку, помилково зазначивши документ, на підставі якого здійснюється відвантаження товару - контракт. В той час, згідно уточнень перекладу вказаної декларації таким документом є рахунок проформа, що у тому числі відповідає умовам зовнішньоекономічного договору.

Водночас, судом першої інстанції вірно враховано, що в разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Натомість, митним органом використано МД №UA112080/2019/3000 від 29.01.2019 року (Т. І, а.с. 130-132), яка передбачає умови поставки СIF, МД №UA125270/2019/860387 від 30.01.2019 року (Т. І, а.с. 137-138), яка передбачає умови поставки EXW, МД №UA100110/2019/109889 від 15.01.2019 року (Т. І, а.с. 129), яка передбачає умови поставки CIF, тобто враховано ціну чи вартість ідентичних, подібних товарів, які обчислювались за умовами поставки на інших умовах ніж визначених між позивачем та контрагентом-нерезидентом.

Таким чином, позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.

Разом з цим, наявність у розпорядженні контролюючого органу вказаних документів підтверджена і митною справою, матеріали якої відповідачем надано на вимогу апеляційного суду.

Відомості у цих матеріалах не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

У зв`язку із цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у тому числі причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару та відмови у його митному оформленні в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішень, що прийняті на підставі неправомірних висновків митного органу.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оспорюваних рішень митниці.

Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.

Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 29.11.2019 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

М.П. Коваль