Рішення

від 10.06.2019 по справі 473/4581/18

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/4581/18

РІШЕННЯ

іменем України

"10" червня 2019 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Висоцькій Г.А.,

при секретарі - Радєвій Н.В.

за участю представника відповідача - Оборотова І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 473/4581/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково- технологічний центр ЛАН , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

21.11.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-технологічний центр ЛАН (далі - ТОВ НТЦ ЛАН ) про розірвання договору оренди землі від 07.10.2011 року, до якого було внесено зміни на підставі договору про внесення змін від 07.10.2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ НТЦ ЛАН .

Представник позивача ОСОБА_4 звернулася до суду з таким позовом в якому вказувала, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки (що складається з чотирьох окремих ділянок), загальною площею 4,04 га., що розташована в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В 2011 році між ОСОБА_3 та відповідачем в письмовій формі було укладено договір оренди земельної ділянки за яким орендодавець передав належну йому ділянку загальною площею 4,04 га., що складається з чотирьох окремих ділянок 2.15 га., 1.67 га., 0.12 га,0.1- га. в строкове платне користування ТОВ НТЦ Лан . Договір було укладено строком на 5 років та 07 жовтня 2011 року зареєстровано у відділі Держкомзему у Вознесенському районі.

Відповідно до його умов орендар набув право на особисте використання об`єкта оренди для сільськогосподарських потреб та зобов`язався сплачувати орендну плату, а після припинення дії договору - повернути ділянку орендодавцю в належному стані.

В договорі узгоджені й інші умови.

Відповідно до договору річна орендна плата складала 3% від нормативно-грошової оцінки, а саме 535 грн.50 коп., строк дії договору мав закінчитися 07.10.2016 року.

Але 07.10.2015 року було укладено договір про внесення змін до договору оренди від 07.10.2011 року лише щодо двох земельних ділянок площею 1.67 га та 2.15 га.. Право оренди відповідачем було зареєстровано 07.11.2015 року.

Відповідно до п.4.4 договору про внесення змін до договору оренди від 07.10.2015 року річна орендна плата складала 3% від нормативно-грошової оцінки, а за п. 4.6 орендна плата мала вноситись у формі передплати за 15 років дії договору ( з 01.09.2015 року по 01.09.2030 рік) у сумі 40875 грн.В наступні 34 роки( з 01.09.2030 року орендна плата повинна сплачуватись з розрахунку 2725 грн. за один рік користування.

Представник позивача зазначає, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Підставою для розірвання цих договорів спадкоємець ОСОБА_1 вказує невиконання орендарем умов договору про виплату орендної плати, а саме авансового платежу в сумі 40875 грн. Перед ОСОБА_3 , посилаючись на ст. ст. 530, 610-612, 651, 792 ЦК України, ст. ст. 1, 13, 24-25, 32 Закону України Про оренду землі , ст. 102-1 Земельного Кодексу України просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, а ухвалою того ж суду від 05 грудня 2018 року - позовну заяву повернуто позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 24.01.2019 року ухвалу від 5 грудня 2018 року було скасовано, а матеріали позовної заяви ОСОБА_1 направлено до того ж суду для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року провадження по справі відкрито, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження на 26.02.2018 року.

Ухвалою суду від 26.02.2019 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 26.02.2019 року в задоволенні клопотання представника позивача адвоката Вуїв О.В. про зупинення провадження в даній цивільній справі № 473/4581/18 за позовною заявою ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі до вирішення іншої цивільної справи № 473/4582/18 за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, було відмовлено, оскільки об`єктивних перешкод для розгляду не має, самостійний розгляд цих справ окремо є можливим.

Ухвалою суду від 23.03.2019 року клопотання представника позивача адвоката Вуїв О.В. про витребування доказів задоволено, витребувано інформацію Вознесенського управління Головного управління ДФС у Миколаївській області відомості про сплату ТОВ НТЦ ЛАН податку здоходів фізичних осіб та військового збору за ОСОБА_3 у зв`язку зі сплатою на його користь доходу у вигляді орендної плати за користування земельними ділянками протягом 2011- 2018 років, а також інформацію про подання ТОВ НТЦ ЛАН податкових звітів (Податкових розрахунків) про сплату ним на користь ОСОБА_3 доходу у вигляді орендної плати;

- з ТОВ НТЦ ЛАН належним чином завірені копії відомостей, інших фінансових документів про виплату ОСОБА_3 орендної плати за користування земельними ділянками за період 2011- 2018 років; та які підтверджують направлення примірника договору про внесення змін до договору оренди від 07.10.2015 року після здійснення їх держаної реєстрації та реєстрації речових прав на їх підставі зазначеній особі.

25.02.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від ТОВ НТЦ ЛАН , в якому позов не визнається і де представник відповідача зазначає, що позивач одночасно подав два позови, окрім цього ще про визнання недійсним договору про внесення змін від 07.10.2015 року.

Вказує, що у тексті оскаржуваного договору зазначені всі необхідні істотні умови договору оренди землі, як того вимагає законодавство, що було чинним на момент його укладення, тому відсутні підстави для визнання його як недійсним, так і розірвання.

З приводу строку дії оскаржуваного договору, то сторонами було досягнуто домовленість, що строк дії договору чітко визначено, його укладено на десять років та цей строк внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно при реєстрації права оренди стосовно обох земельних ділянок: кадастровий номер НОМЕР_1 - 1,67 га, кадастровий номер НОМЕР_2 - 2,15 га, наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованих в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району.

Щодо розміру орендної плати, то ця істотна умова відображена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а наявність розбіжностей в тексті договору є підставою для тлумаченя сторонами або судом його змісту.

Тобто п. 4.6 Договору від 07.10.2015 року є результатом очевидної технічної помилки і не може породжувати будь-яких правових наслідків для сторін, про що свідчать п 3.1 та інформація в реєстрі речових прав.

Зазначає, що первісний орендодавець ОСОБА_3 не вчиняв жодних дій, спрямованих на отримання передплати за 15 років дії договору і це свідчить про відсутність порушення його права, як орендодавця так і позивача як його спадкоємця.

Також посилається на необхідність застосування строку позовної давності з урахуванням того, що оспорюваний договір укладено 07.10.2015 року, право оренди зареєстровано 17.11.2015 року, сплинув 18.11.2018 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась від неї надійшла заява про підтримання позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві і розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача в судовому засідання позов не визнав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, судом була повідомлена про слухання справи в порядку ч. 7 ст. 128 ЦК України, про що свідчить поштове повідомлення.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п.1 ч. 1 ст.11 ЦК України.

Статтею 792 ЦК України унормовано майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Законом України Про оренду землі від 06.10.1998 року регламентовано, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі ( ст. 2) і орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в поряду, передбачених ЗК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі (ч.1 ст. 6 Закону ).

Так ст. 93 Закону визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 зазначеного Закону визначено ті умови, які є істотними для договору оренди землі і серед інших це - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Отже, розмір та умови оплати, указані в договорі, не можуть суперечити чинному на час укладення законодавству.

Згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3 від 17.11.2003 року ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 4,04 га. розташована в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка зареєстрована в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 234 (а.с.6).

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що земельна ділянка загальною площею 4,04 га (кадастровий номер НОМЕР_4 - 0,10 га, кадастровий номер НОМЕР_1 - 1,67 га, кадастровий номер НОМЕР_5 - 0,12 га, кадастровий номер НОМЕР_2 - 2,15 га), надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району належать з часу відкриття спадщини, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 в рівних частках позивачу ОСОБА_1 та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_2

07.10.2011 року між ОСОБА_3 та відповідачем в письмовій формі було укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 4,04 га, ( що складається з чотирьох земельних ділянок, а саме: кадастровий номер НОМЕР_4 - 0,10 га, кадастровий номер НОМЕР_1 - 1,67 га, кадастровий номер НОМЕР_5 - 0,12 га, кадастровий номер НОМЕР_2 - 2,15 га) наданих для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованих в межах території Щербанівської сільської ради Вознесенського району за якими ОСОБА_3 передав належні йому ділянки в строкове платне користування ТОВ НТЦ Лан строком на 5 років, цей договір було зареєстровано відділом Держкомзему у Вознесенському районі за номерами 482200004001506, 482200004001505, 482200004001504, 482200004001503 (а.с. 7-9).

Згідно умов укладеного договору орендар набув право на особисте використання об`єкта оренди для сільськогосподарських потреб та зобов`язався сплачувати орендну плату в розмірі та строки, що визначено умовами договору, в договорі узгоджені й інші умови (врахування індексу інфляції, розміру пені при порушенні зобов`язання).

Між ОСОБА_3 та ТОВ НТЦ Лан 07.10.2015 року було укладено договір про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 07.10.2011 року, лише щодо двох земельних ділянок площею 1.67 га та 2.15 га., сторони визначили строк оренди - укладений на 10 років; розмір орендної плати: орендна плата встановлювалась у розмірі 3% за кожен рік користування протягом строку дії договору (10 років). Право оренди відповідачем було зареєстровано 07.11.2015 року ( а.с. 10-15).

Орендодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5). Позивач ОСОБА_1 та третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 В

Пунктом 4.6 договору про внесення змін до договору оренди землі від 07.10.2015 року визначено, що орендна плата вноситься у наступні строки:

4.61 у грошовій формі у формі передплати за 15 років дії договору (з 01.09.2015 року ,01.09.2030рік) у сумі 40 875 гри. (сорок тисяч вісімсот сімдесят п`ять гри. коп.).

Пунктом 4.6.3. передбачено, що орендна плата за користування земельними ділянками, вказаними у Договорі, у наступні 34 poки починаючи з 01.09.2030 року, сплачується Орендарем у вигляді щорічної орендної плати з розрахунку 2723 грн. за один рік користування, але не нижче законодавчо встановленої ставки мінімальної орендної плати за землю, яка буде діяти на вказаний період.

З моменту підписання договору земельна ділянка (що фактично складається з 2 земельних ділянок) обробляється орендарем.

Підтвердження виплати щорічної орендної плати на користь за весь період дії договору представником відповідача надано і не оспорюється другою стороною ( а.с. 111-119).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Частиною 4 ст. 32 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинною на час укладання Договору) передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

В пункті 14.1 договору про внесення змін сторони передбачили, що смерть орендодавця, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

В силу ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

За такого, набувши в порядку спадкування право власності на передану в оренду відповідачу за Договором земельну ділянку, позивач набув, відповідно, і усі права та обов`язки орендодавця за цим договором.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що орендна плата, орендодавцю була виплачена, що підтверджується, зокрема, інформацією, наданою орендарем, згідно із якою надані дані про сплату орендної плати за період з 2015 по 2018 роки відповідно до договору оренди землі, укладеному між ОСОБА_3 та ТОВ НТЦ`ЛАН , а саме, що було нараховано, і виплачено: за 2015 р. -3852.05 грн., за 2016 р. - 4467.50грн., за 2017 р. - 4500 грн., за 2018 р - 4508 грн.

Згідно зі ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 24 зазначеного Закону передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати.

Разом з тим ЦК України містить окрему норму, яка регламентує саме договір найму земельної ділянки та відсилає до спеціального законодавства в даній галузі права - це ст.792 ЦК України.

Згідно із пунктом д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12.

Проаналізувавши наведені обставини, положення закону та правові висновки Верховного Суду України, надані сторонами докази, суд вважає, що порушень умов договору відповідачем, як орендарем, тобто систематичної невиплати орендної плати орендодавцю - ОСОБА_3 не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, тобто відсутні істотні порушення договору, а тому немає підстав для розірвання договору оренди.

Суд погоджується із доводами сторони відповідача, що положення зазначені в п 4.6 оспорюваного договору є результатом очевидної технічної помилки і не породжує будь-яких правових наслідків для сторін, оскільки містить точне визначення строку дії договору 10 років, який в передбачений законом спосіб зафіксовано в Державних реєстрах, тому в задоволенні позову належить відмовити.

З урахуванням викладеного суд вважає, що сторони за наявності бажання мають можливість за спірним договором про внесення змін до договору оренди земельних ділянок від 07.10.2015 року визначитись щодо строку дії договору, розміру орендної плати шляхом тлумачення сторонами або судом змісту договору та уточнення спірних умов.

Представником відповідача у відзиві заявлено щодо застосування позовної давності.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Строк укладення оспорюваного договору 07.10.2015 року, право оренди зареєстровано орендарем 17.11.2015 року, позов до суду надійшов 21.11.2018 року і його було надіслано поштою, хоча дані про відправлення за номером 5650114050914 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі Укрпошта (а.с. 26), а зважаючи на відсутність клопотання сторони позивача про поновлення зазначеного строку і підтвердження поважності підстав пропуску строку позовної давності, суд з урахуванням заяви представника відповідача та положень ч. 3-4 ст. 267 ЦК України, вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог і з цих підстав.

При ухвалені рішення суд також повинен вирішити питання про розподіл судових витрат.

Згідно із п.2 ч 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторону позивача.

Керуючись ст. ст. 4-5,11-13,76-83, 258 - 260 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково- технологічний центр ЛАН про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю Науково- технологічний центр ЛАН , місце знаходження: 56553, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Щербані, вул. Кірова № 84,ЄДРПОУ 24062371.

Повний текст рішення виготовлено 19.06.2019 року.

Суддя: Висоцька Г.А.