ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А
18 червня 2019 року м. Київ № 640/3785/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи клопотання представника позивача про розгляд справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Еліт Консалт Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною і скасування вимоги, за правилами загального позовного провадження,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Еліт Консалт Груп" з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною і скасування вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 05 грудня 2018 року №Ю-5008-17.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Еліт Консалт Груп" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Представником позивача разом з відповіддю на відзив до суду подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, розглянувши поданого клопотання, при його вирішенні виходив з наступного.
Відповідно до частин першої-другою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Так, частиною четвертою цієї статті визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейський суд з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Беручи до уваги письмово викладені позиції сторін та предмет доказування у справі, відсутність обґрунтування необхідності проведення у справі судового засідання, суд не вбачає підстав викладення сторонами у зазначеній справі своїх аргументів під час публічного слухання.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 256, 260 КАС України,
ухвалив:
Клопотання представника позивача про розгляд справи №640/3785/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Еліт Консалт Груп" до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправною і скасування вимоги, за правилами загального позовного провадження та проведення судового засідання у справі, - залишити без задоволення.
Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2019 |
Оприлюднено | 21.06.2019 |
Номер документу | 82465995 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Чудак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні