Рішення

від 13.06.2019 по справі 826/13307/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2019 року № 826/13307/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства Видавництво Київська правда корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень За участю представників від позивача: Нестеренко А.В., Саєнко О.М., від відповідача: Геращенко В.І., встановив:

Приватне акціонерне товариство Видавництво Київська правда корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 травня 2018 року №0006831401, №0006931401, №0759140304.

Позовні вимоги позивач обгрунтовував безпідставністю висновків податкового органу щодо порушення позивачем пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Мінфіну від 27 квітня 2000 року №92, підпунктів 14.1.36, 14.1.54, 14.1.55, 14.1.56, 14.1.138 статті 14, статті 36, підпункту 134.1.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269, пункту 284.1 статті 284, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України та пункту 5.6 пункту 5 (п.5.44 п. 5) Положення Про плату за землю в м. Києві додатку 3 рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629, при цьому, за відсутності будь-якої аргументації та дослідження первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та зауважив, що діяв у відповідності до діючого податкового законодавства.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши докази, наявні у справі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Так, на підставі наказу Головного управління ДФС у м. Києві №4943 від 30 березня 2018 року контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ Видавництво Київська правда корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, валютного - за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року, за наслідками якої складено Акт перевірки від 23 квітня 2018 року №264/26-15-14-01-05/05905674.

Перевіркою встановлено порушення підприємством, зокрема: - пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Мінфіну від 27 квітня 2000 року №92, підпунктів 14.1.36, 14.1.54, 14.1.55, 14.1.56, 14.1.138 статті 14, статті 36, підпункту 134.1.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, що призвело до зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму 737000,00 грн. та заниження податку на прибуток підприємства за 2015 рік у розмірі 900547,00 грн.; - підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, пунктів 5.1, 5.3 Положення, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 січня 2015 року №58/923, в результаті чого встановлено заниження податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки в сумі 107498,27 грн. за 2015 рік; - підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269, пункту 284.1 статті 284, пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України та пункту 5.6 пункту 5 (п.5.44 п. 5) Положення Про плату за землю в м. Києві додатку 3 рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629, в результаті чого занижено земельний податок в періоді, що перевірявся на загальну суму 5129376,26 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 2489384,49 грн., за 2017 рік в сумі 263991,77 грн.

На підставі Акта перевірки від 23 квітня 2018 року №264/26-15-14-01-05/05905674 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2018 року №0006831401, згідно якого встановлено завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 737000,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2018 року №0006931401, згідно якого позивачу донараховано 900548,00 грн. за платежем податок на прибуток приватних підприємств; податкове повідомлення-рішення від 23 травня 2018 року №0759140304, згідно якого позивачу донараховано 5129376,26 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб та 1282344,06 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Так, відповідачем встановлено суму завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 737000,00 грн. і донараховано податку на прибуток в сумі 900548,00 грн. в зв`язку з встановленням під час перевірки заниження фінансового результату до оподаткування за 2015 рік у розмірі 1368624,00 грн. і заниження фінансового результату до оподаткування за 2015 рік у розмірі 4371333,00 грн.

Висновку щодо заниження фінансового результату до оподаткування за 2015 рік у розмірі 1368624,00 грн. відповідач дійшов, співставляючи регістри бухгалтерського обліку за 2015 рік доходи та витрати, декларації з податку на прибуток підприємств та фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2015 рік.

Щодо заниження фінансового результату до оподаткування за 2015 рік у розмірі 4371333,00 грн., то на переконання відповідача, позивачем проведено дооцінку нерухомого майна, залишкова вартість якого станом на час складання передавального балансу від 26 листопада 2011 року становила 18473347,00 грн, а станом на 2015 рік підприємство відобразило нерухоме майно на балансі у розмірі 22844680,00 грн.

Також, перевіркою встановлено, що за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2017 року підприємством позивача задекларовано земельний податок у сумі 2822977,98 грн. і встановлено його заниження в сумі 5129376,26 грн., а саме за 2016 рік - на суму 2489384,49 грн., за 2017 рік - на суму 2639991,77 грн.

На думку відповідача, заниження земельного податку за 2016 та 2017 роки мало місце у зв`язку з неврахуванням позивачем підпункту 5.6 пункту 5 Положення Про плату за землю в м. Києві додатку 3 рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року №58/923), яким визначено, що плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Не погоджуючись із такими висновками та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду задля їх скасування.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до статей 77-79, 81-86 Податкового кодексу України, статей 345-355 Митного кодексу України та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, з метою забезпечення єдиного порядку фіксування результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за № 1300/27745, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами.

В Розділі II Порядку закріплені основні вимоги до оформлення документальних перевірок.

Згідно з пунктами 2, 3, 4, 5 Розділу II Порядку Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 3 Розділу III Порядку встановлено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: - викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; - викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; - у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; - у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів.

Вказані норми чинного законодавства перш за все вказують на необхідність зазначення, у разі виявлення порушення податкового законодавства, первинних документів бухгалтерського обліку.

Під час перевірки підприємства позивача контролюючим органом в Акті перевірки зазначено, що встановлено заниження фінансового результату до оподаткування у розмірі 1368708,00 грн., а саме: Згідно наданих в ході перевірки первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку за 2015 рік ПрАТ Видавництво Київська правда встановлено: 1. Доходи та витрати за 2015 рік. Дохід ПрАТ Видавництво Київська правда за 2015 рік в бухгалтерському обліку становить 5059709,00 грн. …Враховуючи вищезазначене, в ході перевірки встановлено, що відповідно до бухгалтерського обліку ПрАТ Видавництво Київська правда за 2015 рік доходи від реалізації товарів, робіт, послуг складають 5059709,00 грн. без ПДВ. В ході перевірки встановлено, що відповідно до Декларації з податку на прибуток підприємств та Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2015 рік, підприємством задекларовано дохід від будь-якої діяльності у розмірі 5059709,00 грн. Таким чином, в ході перевірки встановлено заниження доходу від реалізації товарів, робіт, послуг за 2015 рік у розмірі 1368708,00 грн. .

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

В Акті перевірки від 23 квітня 2018 року №264/26-15-14-01-05/05905674 відсутні посилання на первинні документи та документи бухгалтерського і податкового обліку, які підтверджують факти порушень податкового законодавства, про які викладено в цьому Акті.

Більше того, в пункті 2.7 Акту перевірки зазначено, що запити щодо надання документів та копій первинних документів, в ході проведення перевірки ПрАТ Видавництво Київська правда не надавались.

З метою з`ясування питань, які потребують спеціальних знань позивач звертався до експерта задля проведення судово-економічної експертизи щодо дослідження документів бухгалтерського та податкового обліку стосовно підтвердження Акту від 23 квітня 2018 року №264/26-15-14-01-05/05905674 документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача.

На вирішення експерта поставлено питання: Чи підтверджується документально фінансовий результат до оподаткування (збиток) у сумі 737000,00 грн., визначений Приватним акціонерним товариством Видавництво Київська правда Корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік? та Чи підтверджується документально висновок акта Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.04.2018 року №264/26-15-14-01-05/05905674 документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства Видавництво Київська правда Корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія (п. 1 розділу IV акта) щодо заниження податку на прибуток підприємств за 2015 рік у розмірі 900547,00 грн. ? .

За Висновком експерта за результатами проведення економічної експертизи від 27 травня 2019 року №18, з яким погоджується суд, податковим органом висновки документальної позапланової перевірки оформлені без дотримання норм Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок. В той же час, фінансовий результат по оподаткуванню (збиток) у сумі 737000,00 грн., визначений підприємством ПрАТ Видавництво Київська правда в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, підтверджується документально в розмірі 735487,55 грн.

Однак, Висновок Акта перевірки щодо заниження податку на прибуток підприємств за 2015 рік у розмірі 900547,00 грн. документально не підтверджується.

В ході перевірки встановлено порушення пункту 19, пункту 20 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого наказом Мінфіну від 27 квітня 2000 року № 92, , підпунктів 14.1.36, 14.1.54, 14.1.55, 14.1.56, 14.1.138 статті 14, статті 36, підпункту 134.1.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, - заниження фінансового результату до оподаткування у розмірі 4371333,00 грн.

Такого висновку податковий орган дійшов за наслідками огляду акту передачі нерухомого майна від 26 листопада 2011 року Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, яким останній передав ПрАТ Видавництво Київська правда нерухоме майно, залишкова вартість якого складала 18473347,00 грн., а відповідно до бухгалтерських рахунків 100 Інвестиційна нерухомість , 103 Будинки та споруди станом на 01 січня 2015 року дане нерухоме майно значиться у розмірі 22844680,00 грн.

На думку контролюючого органу позивачем проведено дооцінку нерухомого приміщення і занижено дохід на суму дооцінки у розмірі 4371333,00 грн.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі - Положення (стандарт) 7) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені

капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Відповідно до пункту 16 Положення підприємство/установа може переоцінювати об`єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об`єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об`єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об`єктів групи основних засобів, до

якої належить цей об`єкт

Переоцінка основних засобів тієї групи, об`єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Первісна (переоцінена) вартість об`єкта основних засобів може бути збільшена на суму індексації, проведеної у порядку, встановленому податковим законодавством, з відображенням у бухгалтерському обліку в порядку, передбаченому пунктами 19-21 Положення (стандарту) 7

Відповідно до пункту 17 Положення переоцінена первісна вартість та сума зносу об`єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об`єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об`єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об`єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об`єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об`єкта. При цьому для таких об`єктів, що продовжують використовуватися, обов`язково визначається ліквідаційна вартість.

Згідно з пунктом 18 Положення відомості про зміни первісної вартості та суми зносу

основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Пунктом 19 Положення визначено, що сума дооцінки залишкової вартості об`єкта основних засобів включається до складу капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході, а сума уцінки - до складу витрат, крім випадків, що наведені в пункті 20 Положення.

Відповідно до пункту 20 Положення у разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об`єкта основних засобів) перевищення суми попередніх уцінок об`єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об`єкта і вигід від відновлення його корисності, сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об`єкта основних засобів) перевищення суми попередніх дооцінок об`єкта і вигід від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об`єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення капіталу у дооцінках та відображається в іншому сукупному доході, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

Наведені норми Положення (стандарту) вказують на необхідність зазначення як періоду (дати) здійснення переоцінки об`єкта, так і первинних документів, які б підтверджували вчинення переоцінки та відображення у фінансовій звітності.

Акт перевірки від 23 квітня 2018 року №264/26-15-14-01-05/05905674 не містить посилань на первинні документи, які покладені в основу висновку щодо доооцінки позивачем основних засобів.

Знову ж таки, відповідно до п. 2.7 Акту перевірки запити щодо надання документів та копій первинних документів, в ході проведення перевірки ПрАТ Видавництво Київська правда не надавались.

Відповідно до п. 2.9 Акту в ході проведення перевірки ПрАТ Видавництво Київська правда інвентаризація основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів тощо, не здійснювалась.

Відповідач стверджував, що уповноваженими особами під час перевірки проводилась вибіркова перевірка податкових періодів, які передували перевіряємому періоду, починаючи з 2001 року, однак не було встановлено періоду, в який проводилась переоцінка.

З урахуванням вищенаведених положень податкового законодавства, висновки контролюючого органу не можуть будуватись на припущеннях, а мають посилатись на первинні документи.

За таких обставин, твердження відповідача про заниження позивачем фінансового результату до оподаткування за 2015 рік на 4371333,00 грн. є безпідставним.

Щодо заниження податкового зобов`язання по земельному податку на суму 5129376,26 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до частини третьої статті 78 Земельного кодексу України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Частиною першою статті 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частинами першою та другою статті 79-1 Кодексу формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.

Як вбачається із листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 лютого 2019 року №0570202/2-3847, за даними міського земельного кадастру за приватним акціонерним товариством Видавництво Київська правда та ТОВ Укрбудінвестиції обліковуються земельні ділянки: код 85:288:0004 площею 4435,73 кв.м на вул. Костянтинівській, 72 у Подільському районі м. Києва; за кодами 91:400:0023 площею 2749,69 кв.м, 91:400:0024 площею 1908,46 кв.м, 91:400:0025 площею 41890,23 кв.м на вул. Маршала Гречка, 13 за приватним акціонерним товариством Видавництво Київська правда на підставі технічних звітів по встановленню меж землекористувань.

В матеріалах справи також міститься копія Акту на право користування землею, виданого видавництву Київська правда , яким станом на 1 жовтня 1975 року в постійне користування відведено 44 га землі в районі Пуща Водиця м. Києва.

Згідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування земельним податком є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно зі статтею 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; - площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Пунктом 271.2 цієї статті встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

В Акті перевірки від 23 квітня 2018 року №264/26-15-14-01-05/05905674 зазначено та не заперечується позивачем, що ПрАТ Видавництво Київська правда подавались податкові декларації по платі за землю до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 29 грудня 2018 року, допитаної в межах кримінального провадження, та яка працювала з вересня 2013 року по вересень 2017 року головним бухгалтером ПрАТ Видавництво Київська правда , вбачається, що декларації із земельного податку готувались на підставі даних, зазначених у раніше поданих деклараціях та відомостей довідок про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, отриманих від КП Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі у 2013-2015 роках.

Як вбачається із листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23 січня 2019 року №05708/-1667 у 2016-2017 роках ПрАТ Видавництво Київська правда за довідками про розмір нормативної грошової оцінки не зверталось.

Проте, спірним у випадку виявлених податковим органом під час перевірки порушень щодо заниження податкового зобов`язання по земельному податку на суму 5129376,26 грн. є незастосування позивачем при обчисленні земельного податку пункту 5.6 Положення про плату за землю в місті Києві , яке є додатком 3 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві в редакції рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року №58/923 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 .

Відповідно до пункту 5.1 Положення ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено та які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб та у постійному користуванні юридичних осіб державної та комунальної форми власності, коло яких визначено статтею 92 Земельного кодексу України, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.3 - 5.6 цього Положення.

Згідно з пунктом 5.6. плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за винятком земельних ділянок, ставка податку за які справляється у розмірі, визначеному пунктами 5.3 - 5.5 цього Положення Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, які перебувають у постійному користуванні юридичних осіб (крім державної та комунальної форми власності), встановлюється в розмірі 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у пунктах 5.3 та 5.4 цього Положення.

Разом з тим, правомірність вимог Положення про плату за землю в місті Києві були предметом судового оскарження.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року по справі № 826/10434/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компас до Київської міської ради про оскарження нормативно-правового акта в частині, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, визнано незаконним та таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили пункт 5.6 Положення про плату за землю в місті Києві , яке є додатком 3 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві в редакції рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року № 58/923 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 .

Вказаним рішенням суду встановлено, що виходячи з аналізу положень Податкового кодексу України вбачається, що на рівні вказаного нормативно-правового акту не передбачено встановлення такого податку як плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено.

Відповідач в обгрунтування своєї позиції вказував на те, що рішенням Київської міської ради від 23 лютого 2017 року №1005/2009 Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629 Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві внесені зміни до Положення про плату за землю в місті Києві, якими пункти 5.4 та 5.5 виключені, у зв`язку з чим пункт 5.6 слід вважати пунктом 5.4.

Однак вказана обставина не впливає на зміст пункту 5.6 Положення та не спростовує висновків рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 квітня 2017 року по справі № 826/10434/16.

Враховуючи викладене нарахування позивачу податковим повідомленням-рішенням №0759140304 зобов`язання на підставі пункту 5.6 Положення на суму 5129376,26 грн. є неправомірним.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Відповідно до частини другої статті 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132).

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до платіжного доручення №3492 від 15 серпня 2018 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 120739,03 грн. та в судовому засіданні 13 червня 2019 року додані докази щодо понесених позивачем витрат на отримання висновку експерта в сумі 30000,00 грн.

Таким чином підлягає відшкодуванню сума в 150739,03 грн. Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

Позов Приватного акціонерного товариства Видавництво Київська правда корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23 травня 2018 року №0006831401, №0006931401, №0759140304.

Присудити до стягнення на користь Приватного акціонерного товариства Видавництво Київська правда корпоративне підприємство ДАК Укрвидавполіграфія (код ЄДРПОУ 05905674, 04136 м. Київ, вул. Маршала Гречко, буд. 13) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116 м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) понесені судові витрати у розмірі 150739,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Повний текст рішення складено 19 червня 2019 року.