Постанова

від 11.06.2019 по справі 1140/2886/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2019 року м. Дніпросправа № 1140/2886/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 р. в адміністративній справі №1140/2886/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" до Державної фіскальної служби України про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.12.2017 р. №455952/39317881 та №455951/39317881;

- зобов`язати зареєструвати податкові накладні №124 від 31.10.2017 р. та №41 від 01.11.2017 р. днем їх подання.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України від 21.12.2017 року №455951/39317881 про відмову в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 41 від 01.11.2017 року. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України від 21.12.2017 року №455952/39317881 про відмову в реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №124 від 31.10.2017 року. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об`єднання "Агродім" (код - 39317881): №124 від 31.10.2017 року днем її подання - 15.11.2017 року, № 41 від 01.11.2017 року днем її подання - 21.11.2017 року.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не прибули, що відповідно до приписів ст. 311 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що між позивачем та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Злагода" укладено договір №195 від 23.10.2017 р. про постачання посівного матеріалу. На виконання умов договору позивачем поставлено товар - соняшник "Белла", у кількості 400 мішків на загальну суму 1671784 грн., у т.ч. на суму передоплати 235000 грн. у кількості 59,87 мішків. На дату виникнення податкових зобов`язань у зв`язку з передоплатою позивачем складено податкову накладну №124 від 31.10.2017 р. на загальну суму 235000 грн., у т.ч. ПДВ - 39166,67 грн., яка засобами телекомунікаційного зв`язку 15.11.2017 р. направлена на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.22-33).

При цьому, у податковій накладній позивачем помилково зазначено код УКТ ЗЕД "3808" замість належного коду ЗЕД "1206001000" (Соняшник "Белла").

Також, між позивачем та ФГ "АГРО-2006" 26.10.2017 укладено договір купівлі-продажу №199, предметом якого є постачання товару на загальну суму 792150,00 грн., у тому числі соняшнику "Белла" на суму 376320,00 грн. з ПДВ. На виконання договору позивачем реалізовано товар в кількості 96 мішків на загальну суму 376320 грн.. На дату виникнення податкового зобов`язання у зв`язку з передоплатою ФГ "АРГО-2006" суми у розмірі 376320 грн.. позивач також склав податкову накладну № 41 від 01.11.2017 р. на загальну суму 376320 грн., у т.ч. ПДВ - 62720 грн., та засобами телекомунікаційного зв`язку 21.11.2017 р. направив її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.36-45). При цьому, у податковій накладній помилково вказано іншого контрагента.

За результатами обробки вищезазначених податкових накладних автоматизованою системою "Єдине вікно подання електронних документів" ДФС України 15.11.2017 р. та 22.11.2017 р. позивачем отримано від податкового органу квитанції №9241572873, №9246254441 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначено, що документ прийнято, реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації стала невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД. Позивачу запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.33, 45).

14.12.2017 року позивач направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарських операцій за цими податковими накладними (а.с.34-35, 46-49).

05.08.2018 року позивач отримав від відповідача лист 23104/6/99-99-07-02-15 про надання відповіді, до якого було додано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.12.2017 №455951/39317881, №455952/39317881, якими відмовлено позивачу в реєстрації податкових накладних через ненадання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацю податкової накладної/ розрахунку коригування.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено наявність у нього, передбачених чинним законодавством України, документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, а також на те, що такі документи були надані позивачем до контролюючого органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, податковим органом формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Така квитанція надсилається платнику податку в автоматичному режимі (в електронному вигляді у текстовому форматі) протягом операційного дня і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Приписами підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначають, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі - Постанова № 190).

Нормами пункту 2 Постанови № 190 визначено підстави для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

Абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.

При цьому як вбачається з матеріалів справи податковим органом у Рішеннях не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття таких рішень.

При цьому колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Отже, з урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Дійшовши обґрунтованого висновку про неправомірність оскаржених дій відповідача, суд першої інстанції правильно виходив із того, що належним способом захисту порушеного права є не лише скасування таких рішень відповідача, а й зобов`язання останнього зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 р. в адміністративній справі №1140/2886/18 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко