Ухвала

від 19.06.2019 по справі 814/1065/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

19 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 814/1065/18

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Вербицької Н.В., суддів Джабурії О.В., Кравченко К.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року по справі за адміністративним позовом громадської організації "Миколаївське товариство «РИБАК» до управління Держпраці у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А :

21 травня 2019 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга першого заступника прокурора Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року, яким адміністративний позов ГО "Миколаївське товариство "РИБАК" задоволено.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року апеляційна скарга залишена без руху для надання документу про сплату судового збору та обґрунтування підстав для звернення до суду прокурора з апеляційною скаргою.

03 червня 2019 року на адресу суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи документу про сплату судового збору.

18 червня 2019 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду, на виконання ухвали, надійшли пояснення апелянта щодо підтвердження підстав для представництва інтересів держави шляхом подання даної апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи заяви, судова колегія вважає, що апелянтом не доведено підстави для звернення до суду з цією апеляційною скаргою, з огляду на наступне.

За приписами ч.3, ч.4 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Загальні підходи до оцінки підстав представництва прокурором інтересів держави в адміністративному судочинстві сформульовані Верховним Судом у постанові від 25.04.2018 по справі № 806/1000/17.

У цій постанові суд звернув увагу, що зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

У справі, що розглядається прокурор обґрунтовує порушення інтересів держави тим, що ГО "Миколаївське товариство "РИБАК" порушує законодавство у трудовій сфері, зокрема у частині необхідності дотримання встановленого законодавством порядку оформлення трудових правовідносин з працівниками та безпідставним недоотриманням бюджетом значної суми коштів від сплати фінансових санкцій, застосованих за такі порушення трудового законодавства.

Разом з тим, аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Судова колегія звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Як вбачається з матеріалів справи, ймовірні порушення інтересів держави встановлені управлінням Держпраці у Миколаївській області у постанові про накладення штрафу на ГО "Миколаївське товариство "РИБАК" № 44-КП від 30.03.2018 року, яка є предметом розгляду даної справи.

В подальшому управління Держпраці, скориставшись своїми процесуальним правами відповідача та сторони по справі, звернулось з апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 року, яким скасована оскаржувана постанова.

У зв`язку із не усуненням недоліків апеляційної скарги, остання повернута апелянту ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року.

Саме лише посилання в апеляційній скарзі прокуратури на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

У даній справі не вбачається обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання управлінням Держпраці у Миколаївській області своїх функцій щодо захисту інтересів держави.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у даній справі немає передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, а твердження заступника прокурора, що управління Держпраці неналежним чином здійснює захист прав є безпідставним та спростовується проведенням інспекційного відвідування ГО "Миколаївське товариство "Рибак", винесенням оскаржуваної постанови та зверненням до суду з апеляційною скаргою по цій справі.

Відповідно до ч.4 ст.53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

За приписами п.7 ч.1 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За вказаних обставин, у зв`язку із встановленням відсутності обставин звернення прокурора до суду з цією апеляційною скаргою, остання підлягає поверненню.

Керуючись ст.169, ст. 296, 298, 321 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Повернути апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року.

Повернути прокуратурі Миколаївської області (код ЄДРПОУ 02910048) сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 25 130,25 (двадцять п`ять тисяч сто тридцять грн), 25 коп. відповідно до платіжного доручення № 729 від 23 травня 2019 року

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту вручення судового рішення.

Ухвала складена та підписана колегією суддів 20 червня 2019 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В. Кравченко