Постанова

від 11.06.2019 по справі 826/9175/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9175/18 Суддя (судді) першої інстанції:

Пащенко К.С. , Чудак О.М., Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Лічевецького І.О., Земляної Г.В.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 у справі за адміністративним позовом Громадської організації "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Будеволюція", Державна служба з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України, Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Управління екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, Державне агентство водних ресурсів України, Комунальне підприємство "Плесо", Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування дозволу на будівництво,

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ" звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування дозволу на виконання будівельних робіт "Комплексна забудова території об`єктами житлового призначення мікрорайонів 1, 2, 2а житлового масиву "Осокорки - Центральні" у Дарницькому районі міста Києва. 2 черга будівництва. Коригування" № ІУ 113181171313 від 27.04.2018, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України ТОВ "Контактбудсервіс" та ТОВ "Будеволюція".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позов.

Доводи апелянта, зокрема, обґрунтовані тим, що суд першої неповно встановив обставини справи, його висновки не відповідають обставинам справи та положенням чинного законодавства, що свідчить про правомірність вимог позивача. Крім того, апелянтом вказано, що Громадська організація "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ" має право на звернення до суду з даним позовом для захисту своїх прав та інтересів, оскільки головною метою створення і реєстрації ГО ЕКОПАРК ОСОКОРКИ , є виконання петиції Ландшафтний природний парк замість забудови південних Осокорків № 713 (Петиція № 713), яка отримала необхідну підтримку територіальної громади та зібрала 11 155 підписів громадян. Станом на 07.06.2018 Петиція № 713 перебуває на виконанні, серед чого і план заходів, що підписаний 17.05.2018 мером міста Києва - Кличком В.В., спрямований на реалізацію порушеного в ній питання.

Представник апелянта - Громадської організації "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ" в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просив скасувати, а позов задовольнити.

Представник Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради підтримала вимоги апеляційної скарги та вказала на наявність підстав для скасування оскаржуваного дозволу.

Представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судовому засіданні заперечила проти задоволення вимог апелянта та зазначила про відповідність дій відповідача вимогам законодавства при видачі спірного дозволу.

Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги та вказали на відсутність підстав для її задоволення, оскільки спірний дозвіл був отриманий у передбаченому законом порядку.

Представники інших третіх осіб до судового засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, що не заважає розгляду справи за їх відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Київської міської ради від 14.07.2005 № 774/3349 затверджено проект відведення земельних ділянок ТОВ Контактбудсервіс для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до п. 2 вказаного рішення за умови виконання пункту 3, у довгострокову оренду на 15 років (на період будівництва) передано ТОВ Контактбудсервіс земельні ділянки загальною площею 176,06 га для забудови об`єктами житлового і соціально-побутового призначення у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва, з них:

- ділянку № 1 загальною площею 90,62 га, в тому числі: 74,24 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, 16,38 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;

- ділянку № 2 загальною площею 26,74 га, в тому числі: 26,61 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, 0,13 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;

- ділянку № 3 загальною площею 21,92 га, в тому числі: 10,68 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, 11,24 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;

- ділянку № 4 загальною площею 15,43 га, в тому числі: 12,11 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, 3,32 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування;

- ділянку № 5 загальною площею 21,35 га, в тому числі: 19,31 га за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови, 2,04 га за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

На виконання рішення № 774/3349, 05.09.2005 між ТОВ Контактбудсервіс , як орендарем, та Київською міською радою, як орендодавцем, укладено наступні правочини:

договір оренди земельної ділянки площею 90,6379 га у ж/м Осокорки-Центральні (1, 2 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 08.09.2005 за № 63-6-00282 у книзі записів державної реєстрації; кадастровий номер ділянки - 8 000 000 000:96:001:0008;

договір оренди земельної ділянки площею 26,7006 га у ж/м Осокорки-Центральні (3 мікрорайон) у Дарницькому районі м. Києва, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 08.09.2005 за № 63-6-00286 у книзі записів державної реєстрації;

договір оренди земельної ділянки площею 21,8966 га у ж/м Осокорки-Центральні (4 мікрорайон) у Дарницькому районі м. Києва, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 08.09.2005 за № 63-6-00285 у книзі записів державної реєстрації;

договір оренди земельної ділянки площею 15,4479 га у ж/м Осокорки-Центральні (5 мікрорайон) у Дарницькому районі м. Києва, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 08.09.2005 за № 63-6-00284 у книзі записів державної реєстрації;

договір оренди земельної ділянки площею 21,3596 га у ж/м Осокорки-Центральні (6 мікрорайон) у Дарницькому районі м. Києва, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 08.09.2005 за № 63-6-00283 у книзі записів державної реєстрації.

17.05.2002 Київською міською державною адміністрацією прийнято розпорядження № 979 Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.79 № 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії та культури в м. Києві".

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.12.2007 № 1714 до розпорядження № 979 внесено зміни.

Рішенням Київської міської ради від 27.11.2009 № 695/2764 затверджено детальний план території району Осокорки у Дарницькому районі м. Києва.

30.09.2016 між ТОВ "Контактбудсервіс", як Землекористувачем, та ТОВ "Будеволюція", як Товариством, укладено договір про передачу функцій замовника будівництва, згідно п. 2.1. якого його предметом є взаємовідносини сторін щодо організації проектування, будівництва, введення в експлуатацію об`єкта будівництва на земельних ділянках (згідно договорів) та передачі у власність юридичним та фізичним особам об`єктів інвестування. В порядку та на умовах, визначених цим договором, Землекористувач передає, а Товариство приймає функції (права та обов`язки) замовника організації будівництва об`єктів.

27.04.2018 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" спірний дозвіл на виконання будівельних робіт "Комплексна забудова території об`єктами житлового призначення мікрорайонів 1, 2, 2а житлового масиву "Осокорки - Центральні" у Дарницькому районі міста Києва. 2 черга будівництва. Коригування" № ІУ 113181171313.

Не погоджуючись із правомірністю видачі вказаного вище дозволу, Громадська організація "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ" маючи на меті, зокрема, створення та забезпечення функціонування ландшафтного природного парку Екопарк Осокорки , захист прав мешканців міста Києва на безпечну екологію, звернулась до суду із зазначеним позовом.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що з контексту основної мети діяльності позивача згідно статуту, якою є створення ландшафтного природного парку "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ", та враховуючи, що рішення Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення Екопарк Осокорки на земельній ділянці з кадастровим номером - 8 000 000 000:96:001:0008 уповноваженим на те органом не прийнято, зважаючи, що порядок регулювання отримання третіми особами дозволу знаходиться в юридичному розрізі правовідносин конкретно між останніми та відповідачем, то видача такого дозволу не стосується реальних прав та інтересів позивача.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Стосовно оцінки порушення прав та інтересів позивача в межах спірних правовідносин та наявності права на звернення з даним позовом до суду, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) у Доповіді "Про верховенство права", що затверджена Венеціанською комісією на 86 пленарному засіданні (Венеція, 25-26.03.2011), зазначила, що однією зі складових верховенства права є правова визначеність, яка вимагає, щоб правові норми були чіткими й точними, спрямованими на те, щоб забезпечити постійну прогнозованість ситуацій правовідносин, що виникають (пункти 41, 46).

У рішенні Конституційного Суду України в від 29.06.2010 №17-рп/2010 вказано, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Правова позиція громадської організації "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ" обґрунтована тим, що в результаті незаконної видачі ТОВ Контактбудсервіс та ТОВ Будеволюція дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 113181171313 від 27.04.2018, було порушено право позивача на збереження довкілля, історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, гарантоване ст. 54 Конституції України, та унеможливлено досягнення статутних цілей позивачем.

Відповідно до п. 2.1 Статуту Громадської організації ЕКОПАРК ОСОКОРКИ , основною метою її діяльності є створення та забезпечення функціонування ландшафтного природного парку "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ" на південь від вул. Колекторна в Дарницькому районі м. Києва; захист прав мешканців міста Києва на безпечну екологію; сприяння захисту водно-болотних угідь міста Києва та Київської області; участь в органах влади з питань контролю за екологією та безпекою довкілля; участь у створенні органів контролю за діяльністю органів влади; участь в громадських радах при органах державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2.2 Статуту, завданням та напрямками діяльності Організації є в тому числі сприяння охороні й збереженню культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам`яток історії та культури.

Ціль, мета, наукове обґрунтування, місце знаходження та межі території запланованого ландшафтного екопарку визначено в Петиції № 713 (вхідний Київської міської ради № 08/К0- 1134(п) від 09.02.2016) Ландшафтний природний парк замість забудови південних Осокорків . Петиція № 713 отримала необхідну підтримку територіальної громади та зібрала 11 155 підписів громадян.

17.05.2018 Київською міською радою підписано план заходів, спрямований на реалізацію порушеного в електронній петиції питання від 09.02.2016 року № 713. Громадська організація Екопарк Осокорки є безпосереднім учасником виконання Петиції № 713, а виконання даної Петиції є головною метою створення і реєстрації ГО Екопарк Осокорки .

До того ж, на переконання колегії суддів, рішення у даній справі впливає на захист суспільного інтересу щодо відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови та розвитку території району Осокорки в місті Києві.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є обов`язковою для застосування судами України як джерела права.

Так, у рішенні у справі "ЛЕраблієр А.С.Б.Л. проти Бельгії" (L'Erabliиre A.S.B.L. v. Belgium) від 24.02.2009, в якій екологічною організацією оскаржувалась відмова держави у перегляді дозволу на розширення сміттєвого полігону, Європейський суд дійшов висновку щодо можливості громадської організації здійснювати захист суспільних інтересів в судовому порядку відповідно до статті 6 Конвенції, у випадку, якщо мета такого захисту обмежується просторовими та часовими межами, виходячи з обставин даної справи і особливої природи оспорюваного заходу, з урахуванням статусу організації-заявника та його членів; відповідно, питання, порушене організацією-заявником, має достатній зв`язок з правом, на підставі якого він може стверджувати, що володіє ним як юридична особа, для того щоб стаття 6 Конвенції була прийнятною.

У справі Національна група інформації та протидії заводу "Мелокс" - Група "Ні заводу "Мелокс" та змішаному оксидному паливу" проти Франції (Collectif national d'information et d'opposition а l'usine Melox - Collectif Stop Melox et Mox v. France №75218/01, 28.03.2006), де уряд Франції, перш за все посилався на відсутність порушеного права позивача, суд також прийшов до висновку що, якщо предметом розгляду був в значній мірі захист спільних інтересів, "спір", порушений асоціацією - заявником мав на додаток достатній зв`язок з "правом", яке належить їй як юридичній особі на підставі статті 6 § 1 Конвенції".

Відтак, позивач наділений правом звернення до суду з таким позовом, позаяк територія, на якій заплановано будівництво та надано відповідний дозвіл є територією, що охоплюється запланованим ландшафтним парком, створення якого, вимагає Петиція № 713 та є статутною ціллю позивача, як громадської організації.

Колегія суддів відхиляє посилання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Контактбудсервіс" на те, що вказана земельна ділянка не входить до меж запланованого ландшафтного парку, оскільки земельна ділянка 8 000 000 000:96:001:0008 охоплюється такими межами, що підтверджується: п. 2 Петиції № 713 (створення/облаштування ландшафтного парку на південь від вул. Колекторна до каналу від Бортничівської станції аерації (який би включав в себе мережу озер Небреж, Тягле, Мартишів, Святаш, боліт та каналів, якими ці озера і болота між собою сполучаються); Генеральним планом міста Києва 2020; витягами з Містобудівного кадастру м. Києва, Концепцією розвитку території облаштування ландшафтного парку на південь від вул. Колекторна до каналу від Бортничівської станції аерації; планом заходів спрямованим на реалізацію порушеного в електронній петиції питання від 09.02.2016 №713; даними з офіційного сайту Київської міської ради в Розділі громадська участь/успішні електронні петиції , де розміщено документи (протоколи і рішення комісій Київради), прийняті на виконання Петиції № 713.

Колегія суддів також вказує на необґрунтованість висновків суду першої інстанції, який посилаючись на положення Орхуської Конвенції, які гарантують право зацікавленій стороні на доступ до правосуддя, вказав, що її положення не підлягають застосуванню, оскільки оскаржуваний дозвіл на будівництво є актом індивідуальної дії, розрахованим на одноразове застосування та стосується виключно прав ТОВ Контактбудсервіс , ТОВ Будеволюція і ДАБІ України.

Так, відповідно до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція), яку ратифіковано Законом № 832-ХІУ (832-14) від 06.07.1999, сторони цієї Конвенції, посилаючись на принцип 1-ї Стокгольмської декларації про середовище навколо людини, посилаючись також на принцип 10-ї Ріо-де-Жанейрської декларації про навколишнє середовище і розвиток, посилаючись далі на резолюцію Генеральної асамблеї 37/7 від 28 жовтня 1982 року про Всесвітню хартію природи і 45/94 від 14 грудня 1990 року про необхідність забезпечення здорового навколишнього середовища в інтересах добробуту людей, посилаючись на Європейську хартію про навколишнє середовище та охорону здоров`я, яка була прийнята Першою Європейською конференцією Навколишнє середовище і здоров`я Всесвітньої організації охорони здоров`я у Франкфурті - на - Майні, Німеччина, 8 грудня 1989 року, визнаючи, що адекватна охорона навколишнього середовища важлива для добробуту людини, дотримання основних прав людини, включаючи саме право на життя, вважаючи, що дієві судочинні механізми мають бути доступними для громадськості, включаючи організації, з метою забезпечення захисту її інтересів і дотримання законності, домовились про таке:

- ст. 1. З метою сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров`я та добробуту, кожна зі Сторін гарантує права на доступ до інформації, на участь громадськості в процесі прийняття рішень і на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, відповідно до положень цієї Конвенції.

- п. 5 ст. 2. Для цілей цієї Конвенції зацікавлена громадськість означає громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі; для цілей даного визначення недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими що мають зацікавленість.

Враховуючи вищевказані статутні цілі Громадської організації "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ", колегія суддів вважає, що позивач є таким, що відповідає визначенню зацікавлена громадськість наведеному в Орхуській Конвенції, позаяк очевидним є зв`язок оскаржуваного рішення відповідача з правами та інтересами останнього.

Як вбачається з матеріалів справи та наголошено апелянтом, однією з підстав позову стало порушення ТОВ Контактбудсервіс вимог Закону України Про оцінку впливу на довкілля та Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності визначається зміст поняття планування і забудови території - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 101) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 37 Закону, для отримання дозволу подається заява, до якої додаються результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , вплив на довкілля - будь-які наслідки планової діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально - економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. З Закону України Про оцінку впливу на довкілля , здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Згідно з пунктами 2, 10 ч. 3 ст. З Закону України Про оцінку впливу на довкілля , друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає намив територій на землях водного фонду; інфраструктурні проекти: облаштування індустріальних парків: будівництво житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) та торговельних чи розважальних комплексів поза межами населених пунктів на площі 1,5 гектара і більше або в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення: будівництво кінотеатрів з більш як 6 екранами: будівництво (облаштування) автостоянок на плоті не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць.

Апелянт обґрунтовано зазначив про наявність обов`язку замовника будівництва щодо виконання вимог Закону України Про оцінку впливу на довкілля , що підтверджується наступними аргументами та доказами:

- намив території (рельєф представлений намивними пісками. Максимальні відмітки поверхні - 102,18 м., мінімальні - 99,08 м. На ненамитій території відмітки поверхні становлять 93.8 м. Ділянку потрібно буде домити до проектних відміток (т.2 а.с.34); територія, яка прилягає до вул. Колекторна, перебуває в межах підтоплень природного та техногенного характеру. Тому передбачається намив території до проектних відміток 100. А це, намив від 3 до 7 метрів (т.2 а.с.32,67; т.3 а.с.18);

- будівництво житлового кварталу на площі більше 1,5 га якщо не передбачено його підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення, та подача води від артезіанських свердловин, які повинен зробити замовник (будівництво артезіанського водопроводу; будівництво площадки артезіанських свердловин; будівництво головного самопливного колектору (т.2 а.с.43,45, т.1 а.с.155);

- будівництво автостоянок на площі не менше 1 га і більше як на 100 паркомісць (згідно проекту на території мікрорайонів 1, 2, 2а розміщується 2 багатоповерхових паркінги на 1800 машино-місць постійного зберігання. Всього на 3600 машино-місць За генеральним планом будівництва кількість постійних машино-місць складає 4836, гостьових 967 (т.2 а.с.34).

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, до заяви про надання дозволу на будівництво всупереч п. 7 ч. 3 ст. 37 Закону не були надані результати оцінки впливу на довкілля, що не було враховано відповідачем при видачі оскаржуваного дозволу на будівництво.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відмова у видачі дозволу на виконання будівельних робіт видається заявнику в письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням у строк, передбачений для видачі дозволу. Підставою для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт є результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Враховуючи зазначене та те, що відповідачу не було надано повного пакету документів, підстави для видачі спірного дозволу були відсутні.

Колегія суддів також вказує на обгрунтованість доводів апелянта стосовно того, що ТОВ Контактбудсервіс та ТОВ Будеволюція не було виконано вимог Закону України Про оцінку впливу на довкілля , оскільки: в порушення ст. 4 вказаного Закону не забезпечено своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості; в порушення ст. 6 вказаного Закону не забезпечено підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля; в порушення ст. 7 Закону України Про оцінку впливу на довкілля не забезпечено проведення громадського обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля, яке проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

Крім того, до заяви про надання дозволу на виконання будівельних робіт від 24.04.2018 ТОВ Контактбудсервіс подано копію договору оренди земельної ділянки з кадастровим № 8 000 000 000:96:001:0008, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради 08.09.2005 за № 63-6-00282.

Водночас, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України не враховано, що земельна ділянка з кадастровим номером 8 000 000 000:96:001:0008, на якій ТОВ Контактбудсервіс заплановано будівництво знаходиться в межах зони охоронюваного ландшафту, а проектна документація і вимоги щодо отримання дозволу на виконання будівельних робіт повинні узгоджуватись з приписами Закону України Про охорону культурної спадщини .

Так, відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії культури в м. Києві (в редакції розпорядження КМДА № 1714 від 25.12.2007) територія Осокорки є зоною охоронюваного ландшафту (підпункт 3.4.6 додатка 1).

Зокрема, підпункт 3.4.6 пункту 3.4 в редакції розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1714 від 25.12.2007 р. передбачає, що зоною охоронюваного ландшафту є ріка Дніпро з островами і прибережною смугою намиву в районі Оболоні і смугою лівого берегу до Московського мосту, затока р. Деснянки, південно - західні межі Русанівських садів, Микільської слобідки, Русанівська набережна, Березняківська набережна, затока Берківщина, с. Осокорки, оз. Підвірки, колективні сади, південні межі міста (див. схему) .

На запит ГО ЕКОПАРК ОСОКОРКИ Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 07.03.2018 за № 060-1866 надав копію схеми меж зон охоронюваного ландшафту, що є додатком до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1714 від 25.12.2007. Відповідно до вказаної схеми, земельні ділянки на південь від вул. Колекторної в Дарницькому районі м. Києва та безпосередньо навколо озер Небреж, Тягле, Мартишів є зоною охоронюваного ландшафту.

Належність земельної ділянки (кадастровий номер 8 000 000 000:96:001:0008 ) до території яка є зоною охоронюваного ландшафту підтверджується також наступними доказами.

Відповідно до додатків до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.03.2002 року № 370/1804 земельна ділянка (кадастровий номер 8 000 000 000:96:001:0008) розташована в межах території м. Києва, поза межами історичного ареалу міста, але в зоні охоронюваного ландшафту.

Зазначена інформація підтверджена в своїх поясненнях наданих суду Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), та є загальнодоступною. Генеральний план офіційно оприлюднено та розміщено на сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Схема меж зон охоронюваного ландшафту, що є додатком до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1714 від 25.12.2007 визначає, що територія навколо озера Небреж, а це безпосередньо земельна ділянка (кадастровий номер 8 000 000 000 :96:001:0008), є зоною охоронюваного ландшафту.

Відповідно до листа Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.05.2018 за № 001-1656 за підписом голови - Кличка В.В. зоною охоронюваного ландшафту є всі земельні ділянки, що передані ТОВ Контактбудсервіс на підставі рішення Київради від 14.07.2005 № 774/3349, в тому числі і розташована в ж/м Осокорки - Центральні (1, 2 мікрорайони) у Дарницькому районі м. Києва земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:96:001:0008 загальною площею 90,6379 га..

Крім того, представником Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підтверджено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:96:001:0008 загальною площею 90,6379 га є зоною охоронюваного ландшафту починаючи з 1979 року.

Відповідно до п.6 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам`яток історії культури в м. Києві у межах охоронних зон, зон регулювання забудови та зон охоронюваного природного ландшафту відповідно до законодавства забороняється проведення земляних, будівельних робіт без дозволу управління охорони пам`яток історії, культури та історичного середовища.

Пунктом 13 розпорядження КМДА № 979 визначено, що в зонах охоронюваного природного ландшафту не дозволяється будь-яке будівництво, що негативно впливає на характер ландшафту. Передбачається збереження, регулювання рослинності, заходи щодо зміцнення берегових територій, схилів ярів, знесення дисгармонуючих будинків і споруд, що спотворюють історичний ландшафт. Проектування та будівництво нових житлових районів, промислових та інших об`єктів обмежується.

Відповідно до преамбули Закону України Про охорону культурної спадщини в редакції закону від 27.03.2014 № 1170, охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1 Закону Про охорону культурної спадщини , зона охоронюваного ландшафту є зоною охорони пам`ятки в межах якої діє спеціальний режим її використання.

Земельна ділянка визначена в межах зони охоронюваного ландшафту є об`єктом культурної спадщини який підлягає охороні.

Відповідно до ст. 5 Закону, погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках культурної спадщини національного значення, їх територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини, віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури і туризму України. У складі вказаного Міністерства зазначені функції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.03.06 № 336 виконує Державна служба з питань національної культурної спадщини.

Крім того, на офіційному сайті відповідача розміщено роз`яснення Про надання дозволів на виконання будівельних робіт на об`єктах культурної спадщини . При цьому, посилаючись на Лист Державної служби з питань національної культурної спадщини від 03.11.2010 № 22-3161/35 вказує, що у разі, коли об`єкт проектування є пам`яткою місцевого значення чи розміщується (планується розмістити) в межах території пам`ятки місцевого значення чи в її зоні охорони, які одночасно належать до пам`яток національного значення, їх територій, розташовані в межах історичного ареалу населеного пункту, відповідно, погодження органу охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт, є попереднім і прийняття остаточного рішення щодо погодження проектної документації належить до повноважень Державної служби з питань національної культурної спадщини.

Погодження місцевими органами охорони культурної спадщини не віднесених до їх компетенції програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам`ятках культурної спадщини національного значення, їх територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об`єктах культурної спадщини, є перевищенням повноважень вказаних органів.

Надання територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції дозволів на виконання будівельних робіт на підставі таких погоджень є порушенням Закону, що визначає обсяг компетенції органів охорони культурної спадщини стосовно погодження проектної документації, внаслідок чого забудовники вводяться в оману щодо законності підстав для проведення ними робіт.

В зв`язку з ліквідацією Державної служби з питань національної культурної спадщини на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2011 № 346, та відповідно до Указу Президента України від 06.04.2011 № 388/2011 Про Положення про Міністерство культури України, саме на Міністерство культури України (п. 65 Положення про Міністерство культури України) покладено повноваження щодо погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт у межах території, на якій розташовані пам`ятки національного значення, та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програми та проекти, в результаті яких може змінитися стан об`єктів культурної спадщини.

В контексті викладеного, суд приходить до висновку, що проект будівництва не був погоджений ані Державною службою з питань національної культурної спадщини, ані Міністерством культури України, що також свідчить про відсутність підстав для видачі дозволу, який є предметом спору.

Крім того, відповідно до п. 2.1.1 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київради від 27.01.05 № 11/2587, Генеральний план м. Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 - це містобудівна документація, яка відповідно до вимог державних будівельних норм Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів ДБН Б. 1-3-97 визначає принципові рішення щодо планування, забудови, реконструкції та іншого використання території м. Києва, встановлює в інтересах населення та з урахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку міста, функціональне призначення території, розміщення об`єктів загальнодержавного значення, вулично-дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, охорони природи та історико-культурної спадщини.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Відповідно до п. 2.3.10 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київради від 27.01.2005 № 11/2587 у межах зон охорони пам`яток культурної спадщини, на територіях історичних ареалів, затверджених у складі Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, суб`єкти містобудівної та інвестиційної діяльності дотримуються режиму використання територій зон охорони пам`яток, затверджених рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 із змінами, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.05.2002 № 979.

Відповідно до Генерального плану міста Києва до 2020 року (а саме: графічні матеріали п.10 Озеленені та рекреаційні зони ), затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, територія між озерами Небреж, Тягле, Мартишів яка охоплюється земельною ділянкою (кадастровий номер 8 000 000 000:96:001:0008) - це територія великої паркової зони загального користування.

Пунктом 2.3.15 Правил забудови міста Києва, затверджених рішенням Київради від 27.01.05 № 11/2587 визначено, що не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об`єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних, відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92.

Отже, за своєю правовою природою, вимоги встановлені в місцевих правилах забудови м. Києва і в Генеральному плані м. Києва 2020 є вимогами законодавства, а відповідач повинен був переконатись, чи наміри забудови узгоджуються з вимогами Правил забудови м. Києва та Генерального плану м. Києва 2020.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що спірний дозвіл на будівництво містить інформацію, згідно якої він виданий двом замовникам будівництва, тобто ТОВ Контактбудсервіс та ТОВ Будеволюція .

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , для отримання дозволу подається заява до якої додається копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію.

Водночас, ТОВ Будеволюція при подані заяви не подано відповідачу жодного з документів, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відповідно видача дозволу ТОВ Будеволюція здійснена при відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Аналізуючи чинні нормативно-правові акти, колегія суддів не вбачає можливості надання дозволу на будівництво двом чи більше особам, а ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема, передбачає умови передачі права на забудову від одного замовника іншому; підстави для анулювання дозволу якщо ліквідовано одного замовника, тощо, що також свідчить про те, що Законом України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено отримання дозволу на будівництво лише однією особою.

Колегія суддів критично оцінює посилання представників Товариства з обмеженою відповідальністю Контактбудсервіс та Товариства з обмеженою відповідальністю Будеволюція щодо дотримання вимог законодавства та цільового призначення земельної ділянки при отриманні спірного дозволу, оскільки такі посилання спростовуються вищевикладеними аргументами та не доводять правомірність дій відповідача при видачі дозволу.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи встановлені обставини в сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання щодо обґрунтованості позовних вимог Громадської організації "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ", наявності підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування дозволу на виконання будівельних робіт "Комплексна забудова території об`єктами житлового призначення мікрорайонів 1, 2, 2а житлового масиву "Осокорки - Центральні" у Дарницькому районі міста Києва. 2 черга будівництва. Коригування" № ІУ 113181171313 від 27.04.2018, як такого, що виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України з порушенням вимог чинних нормативно-правових актів.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи все викладене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обгрунтованість доводів апеляційної скарги та наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, та те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи задоволення вимог апелянта - Громадської організації "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ", яке понесло витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2643,00 грн., вказані витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Керуючись статтями 242, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 скасувати, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Громадської організації "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ" задовольнити.

Скасувати дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції України на виконання будівельних робіт "Комплексна забудова території об`єктами житлового призначення мікрорайонів 1, 2, 2а житлового масиву "Осокорки - Центральні" у Дарницькому районі міста Києва. 2 черга будівництва. Коригування" № ІУ 113181171313 від 27.04.2018, виданий ТОВ "Контактбудсервіс" та ТОВ "Будеволюція".

Стягнути на користь Громадської організації "ЕКОПАРК ОСОКОРКИ" (код ЄДРПОУ 41738578) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2643,00 (дві тисячі шістсот сорок три) грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 18.06.2019)

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя І.О. Лічевецький