Постанова

від 13.06.2019 по справі 816/3257/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2019 року

м. Київ

справа №816/3257/15

касаційне провадження №К/9901/24858/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 (суддя Гіглава О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 (головуючий суддя - Старосуд М.І., судді: Лях О.П., Яковенко М.М.) у справі № 816/3257/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія Агроекспо до Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Вівотранс про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вікторія Агроекспо звернулось до суду з адміністративним позовом до Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну (уточнення) позовних вимог, просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015 № 0000752200.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 26.10.2015 адміністративний позов задовольнив.

Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.12.2015 залишив постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Миргородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2015, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Миргородська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).

Зокрема, наголошує на фіктивному характері розглядуваних господарських операцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Миргородською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія Агроекспо з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Вівотранс за жовтень 2014 року, результати якої оформлено актом від 13.05.2015 № 911/16-20-22-01-11/32802841/21.

За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю Вівотранс транспортно-експедиторських послуг із перевезення кукурудзи, власного виробництва, автомобільним транспортом, внаслідок непідтвердження реального характеру здійснених операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, орган доходів і зборів посилався на відсутність у вказаного контрагента Товариства з обмеженою відповідальністю Вікторія Агроекспо необхідних умов для здійснення розглядуваних господарських операцій, зокрема, транспортних засобів та трудових ресурсів.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.06.2015 № 0000752200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 114821,00 грн. за основним платежем та 57410,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання робіт/послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія Агроекспо до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: рахунків-фактур; товарно-транспортних накладних; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг); податкових накладних; платіжних доручень; банківських виписок.

На підтвердження наявності в Товариства з обмеженою відповідальністю Вівотранс необхідних умов для здійснення розглядуваних господарських операцій із перевезення кукурудзи третьою особою подано договір від 01.07.2014 № 010714/1 на автомобільні перевезення, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю Профекспедиція , яким, у свою чергу, представлено договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 01.06.2014 № 01/06/2014, укладений із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , та відповідну первинну документацію.

Органом доходів і зборів, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його контрагента, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваної юридичної особи, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю Вікторія Агроекспо розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

За таких обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необ`єктивність твердження контролюючого органу про неправомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за здійсненими з Товариством з обмеженою відповідальністю Вівотранс господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015 у справі № 816/3257/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк