Рішення

від 10.06.2019 по справі 198/194/18

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №198/194/18

Провадження № 2/0198/4/19

10.06.19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду смт. Юр`ївка, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агро - Ширак Юр`ївського району Дніпропетровської області,

про визнання недійсними договору оренди землі з додатковою угодою до нього,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання недійсними договору оренди землі з додатковою угодою до нього, в редакції уточненої позовної заяви, що надійшла до суду 06.05.2019 року з дотриманням вимог ч. 2, 5 ст. 49 ЦПК України (ас. 214-222, 223), в обгрунтування заявлених вимог вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне останньому майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5, 363 га, з кадастровим № НОМЕР_1 , що розташована на території Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого Юр`ївською райдержадміністрацією Дніпропетровської області 03.04.2003 року.

01 лютого 2018 року позивачці по справі ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - Мартієнко) державним нотаріусом Юр`ївської держнотконтори Дніпропетровської області було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно у вигляді вищевказаної земельної ділянки, належної за життя ОСОБА_2 , при цьому за позивачкою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також зареєстровано право власності на успадковану земельну ділянку.

Маючи намір самостійно та на власний розсуд розпоряджатися земельною ділянкою позивачка з`ясувала, що 08 липня 2011 року між її дідусем ОСОБА_2 та відповідачем ПП Агро-Ширак було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки за № 86, відповідно до якого орендодавець ОСОБА_2 надає, а орендар ПП Агро-Ширак приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,363 га, з кадастровим № НОМЕР_1 строком на 5 років. Вказаний договір зареєстровано у відділі Держкомзему Юр`ївського району Дніпропетровської області 14 березня 2012 року за № 122590004000887.

Разом з тим, оглянувши вказаний договір позивачка виявила, що підпис в графі Орендодавець не належить її померлому дідусю ОСОБА_2 ..

Крім того, позивачка з`ясувала, що 21 липня 2015 року між її дідусем ОСОБА_2 та ПП Агро-Ширак до вказаного договору оренди землі була підписана додаткова угода, згідно якої земельна ділянка передається в оренду строком на 10 років. На підставі вказаної додаткової угоди здійснено державну реєстрацію права оренди спірної земельної ділянки за ПП Агро-Ширак строком на 10 років.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 за життя будь-яких договорів оренди землі не підписував, керуючись ст. ст. 215, 216 ЦК України позивачка просила визнати недійсними договір оренди земельної ділянки від 08.07.2011 року за № 86 з додатковою угодою до нього від 21.07.2015 року, укладені між ОСОБА_2 та ПП Агро-Ширак .

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, при цьому також просила стягнути з відповідача по справі судовий збір (ас.240).

Представник відповідача адвокат Маньковський В.П. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутності, при цьому в задоволенні позову просив відмовити, зазначаючи, що ОСОБА_2 підписав додаткову угоду до договору, а окрім того систематично отримував щорічні платежі за орендовану земельну ділянку, визнавши таким чином наявність укладеного договору (ас.50-51,239).

В ході розгляду справи судом вчинено наступні процесуальні дії:

- 02.04.2018 року постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду та відкриття загального позовного провадження (ас.23-24);

- 23.05.2018 року постановлено ухвалу про витребування доказів (ас.54-56);

- 13.06.2018 року постановлено ухвалу про призначення посмертної судово-почеркознавчої експертизи (ас.120-122);

- 01.08.2018 року постановлено ухвалу про відновлення провадження у справі (ас.135-136);

- 15.08.2018 року постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі (ас.140-141);

- 21.09.2018 року постановлено ухвалу про відновлення провадження у справі (ас.150);

- 05.10.2018 року постановлено ухвалу про призначення посмертної судово-почеркознавчої експертизи (ас.159-161);

- 12.03.2019 року постановлено ухвалу про прийняття справи до провадження, поновлення провадження у справі (ас.197-198);

- 10.04.2019 року постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання (ас.207);

- 06.05.2019 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду (ас.226-227);

- 13.05.2019 року постановлено ухвалу про відкладення судового засідання (ас.231).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене суд вважає можливим розглянути дану справу у відсутності не з`явившихся учасників справи на підставі наявних в ній письмових матеріалів про права та взаємовідносини останніх, при цьому не здійснює фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали додані до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного:

-згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 15.05.2017 року, виданого Юр`ївським районним відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (ас.10).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого Юр`ївською райдержадміністрацією Дніпропетровської області 03.04.2003 року, ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, площею 5,363 га, з кадастровим № НОМЕР_1 (ас.11).

12 лютого 2014 року ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого належну йому земельну ділянку площею 5,363 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповідав ОСОБА_3 (нині Думанова) (ас.12).

З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 25.06.2016 року, виданого виконкомом Варварівської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області вбачається, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 присвоєно прізвище ОСОБА_1 (ас.9).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ННА № 001275 від 01.02.2018 року за реєстровим № 17 вбачається, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 є ОСОБА_1 , при цьому спадщина, на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,363 га з кадастровим № НОМЕР_1 (ас.13).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 112511105 від 01.02.2018 року вбачається, що за позивачкою ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим № НОМЕР_1 (ас.16).

Відтак, в судовому засіданні достовірно встановлено, що позивачка по справі ОСОБА_1 є власником успадкованої нею після смерті ОСОБА_2 земельної ділянки площею 5,363 га, з кадастровим № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області.

В судовому засіданні також встановлено, що 08 липня 2011 року за № 86 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПП Агро-Ширак Юр`ївського району (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, площею 5,363 га, з кадастровим № НОМЕР_1 , при цьому вказаний договір укладений на 5 років та такий зареєстрований у відділі Держкомзему Юр`ївського району Дніпропетровської області 14.03.2012 року за № 122590004000887 (ас.33-35), що не протиріче положенням постанови КМУ від 09.09.2009 року № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі , з наступними змінами.

Окрім того, 21 липня 2015 року між ОСОБА_2 та ПП Агро-Ширак Юр`ївського району укладено додаткову угоду до договору оренди землі № 86 від 08.07.2011 року, згідно якої сторони визначили строк дії договору терміном на 10 років (ас.36).

Так, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 43791616 від 14.09.2015 року в Державному реєстрі вчинено запис № 11159751 про право оренди спірної земельної ділянки строком на 10 років за ПП Агро-Ширак на підставі додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 21.07.2015 року (ас.35).

Для з`ясування питання стосовно підписання ОСОБА_2 оспорюваного договору оренди землі № 86 від 08.07.2011 року судом по справі було призначено посмертну почеркознавчу експертизу.

Згідно наявного в матеріалах справи висновку експерта № 5559-18 від 19.02.2019 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_2 в графах Орендодавець першого та другого примірників договору оренди землі № 86 від 08.07.2011 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПП Агро-Ширак виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою, при цьому підписи від імені ОСОБА_2 в графах Орендодавець першого та другого примірників додаткової угоди від 21.07.2015 року до договору оренди землі № 86 від 08.07.2011 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПП Агро-Ширак виконані самим ОСОБА_2 (ас.182-194).

Як вбачається з матеріалів справи предметом позовних вимог позивача є визнання недійсними договору оренди землі з додатковою угодою до нього.

Відносини пов`язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі тощо.

Відповідно до ст.ст. 13, 14 Закону України Про оренду землі , в чинній на день укладення договору редакції, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за

бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 20 Закону України Про оренду землі , в редакції станом на 08.07.2011 року, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної

реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну

реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України, в редакції станом на час укладення оспорюваного договору, право власності на земельну ділянку, а також право постійного

користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту

державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України, в редакції станом на 08.07.2011 року, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 16 Закону України Про оренду землі , в редакції станом на 08.07.2011 року, укладення договору оренди земельної ділянки із земель

приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи,

яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку

земельну ділянку.

Зазначена норма відповідає принципу свободи договору, передбаченому у статтях 3 та 627 ЦК України.

Так, згідно ч.1 ст. 627 ЦК України - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Тобто, волевиявлення учасника правочину має бути: вільним (формуватися за відсутності тиску на психіку або особистість фізичної особи тощо, в умовах, за яких особа може належним чином оцінити ситуацію, визначити для себе мету правочину, отримати уявлення про його характеристику тощо); таким, що відповідає внутрішній волі (намірам) суб`єктів правочину. Тому, у разі коли воля суб`єкта правочину формувалася не вільно і (або) не відповідала його волевиявленню, правочин визнається недійсним. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким , що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Тобто, обов`язковою ознакою письмової форми є те, що сторони власноручно вчиняють підпис на відповідному документі при укладенні правочину.

Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України, головним елементом договору (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом, є спрямованість волі сторін на укладення договору.

Проте, в судовому засіданні встановлена та обставина, що оспорюваний договір оренди земельної ділянки підписаний не орендодавцем ОСОБА_2 , а іншою особою.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

Відсутність підпису орендодавця ОСОБА_2 в оспорюваному договорі оренди землі свідчить про відсутність волевиявлення останнього на укладення даного договору оренди, що є прямою підставою для визнання його недійсним (п. 3 ст. 203, 215 ЦК країни).

Таким чином, в суді достовірно встановлена відсутність волевиявлення ОСОБА_2 на укладення договору оренди земельної ділянки, підпис в цьому договорі в графі Орендодавець , згідно висновку посмертної судово-почеркознавчої експертизи виконаний не ним , тому суд приходить до висновку, що вищезазначений правочин недійсний, наявність оспорюваного договору оренди порушує законні права позивача на володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, як приватною власністю.

Як роз`яснено у пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 210 ЦК України, ст. 125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Судом встановлено, що державна реєстрація права оренди належної позивачу земельної ділянки за ПП Агро-Ширак на підставі спірного договору оренди землі відбулась.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Таким чином, оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки на підставі спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже -оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Та обставина, що ОСОБА_2 особисто підписано додаткову угоду до оспорюваного договору від 21 липня 2015 року, відповідно до якої строк дії договору оренди землі визначено сторонами терміном на 10 років, на думку суду, правового значення не має, оскільки додаткова угода є додатком до договору та не замінює собою сам договір з наявними в останньому всіма істотними умовами договору, який, в свою чергу, ОСОБА_2 не підписувався. Додаткова угода до договору оренди, яка має бути невід`ємною його частиною, не може розглядатися як самостійна підстава для твердження про укладення договору, у зв`язку з відсутністю основного договору, який би регулював правовідносини сторін з оренди .

Доводи представника відповідача - адвоката Маньковського В.П., зазначені ним в заяві про розгляд справи за його відсутності стосовно того, що ОСОБА_2 , підписавши додаткову угоду до договору оренди землі та систематично отримуючи щорічні платежі за оренду землі визнав наявність укладеного договору оренди, суд до уваги не приймає та вважає, що отримання власником земельної ділянки грошей від орендаря в якості компенсацій за її використання не може свідчити про схвалення власником вказаного договору оренди, оскільки ОСОБА_2 оспорюваний договір не підписував, волевиявлення на вчинення цього договору не виявляв ,при цьому, прийняття виконання може бути підставою для визнання дійсним договору, момент укладення якого не пов`язується із матеріальним посвідченням (державною реєстрацією), у разі усної домовленості сторін про предмет цього договору та коли сторони були уповноваженими на його вчинення (ч.2 ст. 218 ЦК України).

За таких обставин позивач фактично неправомірно позбавлений права користування, розпорядження та володіння належною йому на праві власності земельною ділянкою, що є фактично втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном та відповідно порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати, пов`язані з проведенням експертизи.

З огляду на дане з відповідача на користь позивачки слід стягнути судові витрати по справі в загальному розмірі 6 196, 00 грв., які складаються з судового збору в розмірі 704, 80 грв. та понесених позивачкою витрат на проведення посмертної судово - почеркознавчої експертизи в розмірі 5 491, 20 грв. (ас. 2, 175, 195, 241).

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Агро - Ширак Юр`ївського району Дніпропетровської області про визнання недійсними договору оренди землі з додатковою угодою до нього - задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсними договір оренди землі площею 5, 363 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим № НОМЕР_1 , що розташована на території Юр`ївської селищної ради Юр`ївського району Дніпропетровської області, укладений між ОСОБА_2 (орендодавець) та Приватним підприємством Агро - Ширак Юр`ївського району Дніпропетровської області (орендар) 08 липня 2011 року за № 86, зареєстрований у відділі Держкомзему Юр`ївського району Дніпропетровської області 14.03.2012 року за № 122590004000887 та додаткову угоду до нього від 21 липня 2015 року, укладену між ОСОБА_2 (орендодавець) та ПП Агро - Ширак Юр`ївського району Дніпропетровської області (орендар).

Стягнути з Приватного підприємства Агро - Ширак (код ЄДРПОУ 35798278, місцезнаходження - 51300, Дніпропетровська область, Юр`ївський район, смт. Юр`ївка, вулиця Центральна, буд. 51) на користь позивача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на відшкодування судових витрат по справі 6 196, 00 грв. ( шість тисяч сто дев`яносто шість грв., 00 коп.), з яких 704, 80 грв. - судовий збір, 5 491, 20 грв. - витрати на проведення посмертної судово - почеркознавчої експертизи.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 4 ст. 265 ЦПК України:

- позивач : ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

- відповідач : Приватне підприємство Агро - Ширак , місце знаходження 51300, Дніпропетровська область, Юр`ївський район, смт. Юр`ївка, вулиця Центральна, буд. 51, код ЄДРПОУ 35798278;

Повне судове рішення буде складено 19 червня 2019 року.

Суддя С. О. Маренич