Окрема думка

від 12.06.2019 по справі 910/7122/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

судді Великої Палати Верховного Суду

Бакуліної С. В.

12 червня 2019 року

м. Київ

у справі № 910/7122/17 (провадження № 12-78гс19) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Шивлавс (далі - ТОВ Шивлавс ) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта банк Кадирова Владислава Володимировича (далі - уповноважена особа на ліквідацію ПАТ Дельта банк ) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Гальва елементс (далі - ТОВ Гальва елементс ), на стороні відповідача - ПАТ Дельта банк , про зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ Дельта банк на рішення Господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2019 року.

У квітні 2017 року ТОВ Шивлавс звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ Дельта банк про зобов`язання включити кредиторські вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ Дельта банк . Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором про відступлення права вимоги ТОВ Гальва елементс передало позивачеві право вимоги сплати коштів за договором банківського рахунка у сумі 205 510,80 грн. У зв`язку з відкликанням банківської ліцензії та початком процедури ліквідації банку позивач звернувся до відповідача із кредиторською вимогою, проте відповідач не включив її до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Господарський суд міста Києва рішенням від 09 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2019 року, позов задовольнив з тих підстав, що відповідач неправомірно не визнав право вимоги позивача на суму 205 510,80 грн, набуте ним на підставі чинного договору про відступлення права вимоги.

У березі 2019 року уповноважена особа на ліквідацію ПАТ Дельта банк звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування судових рішень попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в позові, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 14 березня 2019 року відкрила касаційне провадження та ухвалою від 13 травня 2019 року на підставі підпункту 7 пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленій Верховним Судом України постанові від 06 квітня 2016 року у справі № 910/8058/15-г.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 червня 2019 року справу № 910/7122/17 за касаційною скаргою уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ Дельта банк на рішення Господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05 лютого 2019 року прийняла та призначила до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи на 11 вересня 2019 року.

Однак з ухвалою Великої Палати Верховного Суду про призначення цієї справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи погодитися не можу з огляду на таке.

Відповідно до частин третьої - шостої статті 301 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятисот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження. Перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Так, по-перше, за загальним правилом, закріпленим частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

По-друге, за змістом частини четвертої статті 301 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи здійснюється перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто законодавець чітко передбачив можливість перегляду рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи саме у справах, предметом позову в яких є вимоги майнового характеру, а саме вимоги, які підлягають вартісній оцінці та ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

По-третє, в ухвалі від 12 червня 2019 року Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при вирішенні питання щодо призначення справи до розгляду в судовому засіданні Велика Палата Верховного Суду враховує категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників, суспільний інтерес до її розгляду, а також загальну кількість та графік призначення справ, що перебувають на розгляді .

Проте, за змістом частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України категорія та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи, а також суспільний інтерес до розгляду справи враховуються судом при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження.

Порядок розгляду касаційної скарги встановлено статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

При цьому варто звернути увагу, що можливість урахування Великою Палатою Верховного Суду загальної кількості та графіку призначення справ, що перебувають на розгляді (як про це зазначено в ухвалі від 12 червня 2019 року) при вирішенні питання про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи Господарським процесуальним кодексом України не передбачена.

Отже, з огляду на викладене та оскільки предметом позову в цій справі є вимога про зобов`язання вчинити дії, тобто вимога немайнового характеру, - розгляд такої справи в суді касаційної інстанції повинен здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи відповідно до частини третьої статті 301 Господарського процесуального кодексу України.

Окремо слід зауважити, що висновок Консультативної ради європейських суддів № 6 від 24 листопада 2004 року, на який міститься посилання в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року, має рекомендаційний характер і не є обов`язковим, зокрема, й для Верховного Суду. Адже сама по собі Консультативна рада європейських суддів є консультативним органом при Комітеті Міністрів Ради Європи.

Таким чином, оскільки Велика Палата Верховного Суду є визначеним судом касаційної інстанції для розгляду таких справ, вважаю, що розгляд цієї справи має відбутися в порядку, визначеному законом, зокрема статтею 301 Господарського процесуального кодексу України, а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Суддя: С. В. Бакуліна