Рішення

від 10.06.2019 по справі 540/819/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/819/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Бондарчук О.О.,

за участю:

представника позивача - Ракової Н.В.,

представника відповідача - Малюченка С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

18.08.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югаргосервіс" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.06.2016 року № 0002991201, яким до позивача застосовано штраф у сумі 2246,40 грн.

Постановою суду від 13.10.2016 року вирішено адміністративний позов задовольнити повністю, тим самим, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 року № 0002991201.

Постанову суду 1-ої інстанції залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017 року.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.02.2019 року рішення судів 1-ої та 2-ої інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2019 року, справі присвоєно № 540/819/19, головуючим визначено суддю Гомельчука С.В.

Ухвалою від 23.04.2019 року справу прийнято до провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження та призначити судове засідання на 10.05.2019 року.

Ухвалою суду від 10 травня 2019 року замінено неналежного відповідача у справі №540/819/19 - Херсонську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Херсонській області на належного - Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 730226, м. Херсон, проспект Ушакова, 75). Розпочато розгляд справи № 540/819/19 спочатку.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначає, що 23.05.2016 року відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ АПФ "Югагросервіс" у жовтні 2015 року. Однак вказана перевірка вже проводилась податковим органом 25.04.2016 року з тих самих питань та за той самий контрольний період, а тому повторне її проведення є незаконним. Крім того, відповідачем порушено 30-денний строк проведення перевірки, що настає за граничним терміном отримання податкової декларації за відповідний період. Натомість, перевірка проведена на 183 день після подання позивачем декларації з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, чим порушено вимоги пункту 200.10 статті 200 ПК України (далі - ПКУ). Посилаючись на вищевикладені порушення, застосування до позивача санкцій у вигляді штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних позивач вважає незаконним та просить скасувати спірне ППР.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.

Відповідачем 08 травня 2019 року надано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що відповідачем проведено камеральну електронну перевірку дотриманням термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН у жовтні 2015 року, за результатами якої складено акт від 25.04.2015 № 139/21-03-12- 01/22745858. Актом перевірки встановлено порушення вимог п.201.10 ст.201 ПКУ, а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних у жовтні 2015 році. На акт перевірки позивачем подано заперечення від 16.05.2016 №90/2. За результатами розгляду заперечення акт перевірки від 25.04.2016 №139/21-03-12- 01/22745858 у зв`язку з встановленими порушеннями п.86.2 ст.86 ПКУ в частині надсилання для підписання платнику податків акту, скасовано та листом від 20.05.2016 №1287/10/21-03-12-01-16 повідомлено позивача. За результатами перевірки податкові повідомлення - рішення не приймалися. У зв`язку з порушеннями вимог п.201.10 ст.201 ПКУ проведено камеральну електронну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН у жовтні 2015 року. За результатами перевірки складено акт від 23.05.2016 №210/21-03-12-01/ НОМЕР_1 . Позивач не погодився з встановленими порушеннями та подав на акт перевірки заперечення від 30.05.2016 №97/03. За результатами розгляду заперечення Відповідачем залишено в силі акт перевірки про, що повідомлено позивача листом від 02.06.2016 №1616/10/21-03-12-01-16. За результатами перевірки у зв`язку з встановленими порушеннями вимог п.201.10 ст. 201 ПКУ, а саме порушення термінів реєстрації податкової накладної №13/2 на 8 днів та 14/2 на 7 днів, відповідно до 120-1.1 ст. 120-1 до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 2246,40 грн., винесено податкове повідомлення - рішення від 08.06.2016 №0002991201. Перевірка проведена на підставі пункту 200.10 статті 200 ПКУ, в порядку ст. 76 ПКУ. Відповідно до матеріалів перевірки встановлено, що позивач в порушення вимог п. 201.10 ст. 201 ПКУ склав податкові накладні, що підлягають наданню покупцю - платнику податку на додану вартість (далі - ПДВ) - ТОВ Екобіотек-Україна , які зареєстровані в ЄРПН з порушенням п`ятнадцятиденного терміну для їх реєстрації, визначеного статтею 201 Кодексу, а саме: 28.10.2015 № 13/2/ складена 05.10.2015 на суму ПДВ 18063 грн., зареєстрована в ЄРПН 28.10.2015 (граничний строк реєстрації 20.10.2015), тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну реєстрації податкової накладної в ЄРПН на 8 днів; 28.10.2015 № 14/2/ складена 06.10.2015 на суму ПДВ 4401 грн., зареєстрована в ЄРПН 28.10.2015 (граничний строк реєстрації 21.10.2015), тобто з порушення законодавчо встановленого терміну реєстрації податкової накладної в ЄРПН на 7 днів. Загальна сума ПДВ в зазначених податкових накладних склала 22464 грн. З наведеного відповідач робить висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду письмові докази, суд встановив наступне.

25.04.2016 року, на підставі п. 200.10 ст. 200 та в порядку ст. 76 ПКУ, контролюючим органом проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ АПФ "Югагросервіс" у жовтні 2015 року, за результатами якої складено Акт № 139/21-03-12-01/22745858 (далі Акт № 139).

Камеральною перевіркою встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 ПКУ, позивачем порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПКУ.

Як зазначено в Акті № 139, з порушенням граничних термінів реєстрації зареєстровані податкові накладні видані покупцю ТОВ "Екобіотек-Україна" № 13/2/ від 05.10.2015 року на суму 18063,00 грн. та № 14/2/ від 06.10.2015 року на суму 4401,00 грн. Дата реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних 28.10.2015 року.

Не погоджуючись із такими висновками податкового органу, позивач оскаржив проведену перевірку, за результатами чого Херсонська ОДПІ самостійно скасувала акт від 25.04.2016 року № 139/21-03-12-01/22745858, а відтак - скасувала винесене на його підставі ППР від 08.06.2016 року № 0002991201.

23.05.2016 року контролюючим органом на підставі п. 200.10 ст. 200 та в порядку ст. 76 ПКУ, проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ АПФ "Югагросервіс" у жовтні 2015 року, за результатами якої складено Акт № 210/21-03-12-01/22745858 (далі Акт № 210).

Порушення, встановлені за результатами перевірки Актом № 210 є ідентичними порушенням, встановленим під час перевірки 25.04.20146, які викладені в Акті № 139.

На підставі Акту перевірки № 210/21-03-12-01/22745858 від 23.05.2016 року, Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області винесено податкове повідомлення- рішення форми "Н" від 08.06.2016 року № 0002991201, яким позивачу визначено суму штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на ПДВ, що становить 2246,40 грн.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

У відповідності до абзацу одинадцятого пункту 201.10 статті 201 ПКУ (у редакції, чинній до 01.01.2017) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ (в редакції, чинній до 01.01.2017) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Отже, виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суд зазначає, що виявлені відповідачем під час проведеної камеральної перевірки порушення платником терміну реєстрації податкових накладних, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПКУ (у редакції, чинній до 01.01.2017), є підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.

При цьому, строків проведення камеральної перевірки щодо своєчасності реєстрації податкових накладних ПКУ не встановлено.

Слід відзначити, що податкова інспекція проводила відносно позивача камеральну перевірку по питанню своєчасності реєстрації податкових накладних. Питання щодо своєчасності подання декларацій позивачем не було предметом зазначеної перевірки, а тому строки проведення такої перевірки, які обумовлені пунктом 200.10 статті 200 ПКУ, не застосовуються.

Так, відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПКУ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відтак, об`єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем за жовтень 2015 року, що і стало підставою для застосування штрафу.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що камеральною перевіркою, навіть в розумінні підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПКУ в редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення податковим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку, достатніми є дані Єдиного державного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

На користь такого висновку свідчить також змістовне уточнення законодавцем правового регулювання цього питання шляхом доповнення з 01 січня 2017 року підпункту 75.1.1 абзацом другим, яким визначено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, відповідач мав право проводити камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Разом з тим, суд, досліджуючи доводи позивача про порушення порядку та процедури проведення камеральної перевірки, а саме проведення її повторно за один і той самий період, проведення перевірки 23 травня 2016 року за жовтень 2015 рік, вказує наступне.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією (п.201.10 ст.201 ПКУ в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

В даному випадку законодавець встановлює можливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування податкових зобов`язань за скаргою контрагента такого продавця/покупця.

Такої перевірки проведено не було, доказів протилежного сторони суду не надали.

Втім податковий орган, що не заперечується й у відзиві на адміністративний позов, провів повторну камеральну перевірку за період, що вже охоплювався перевіркою 25 квітня 2016 року та її результати оформлено актом камеральної перевірки №139/21-03-12- 01/22745858, який самостійно скасовано податковим органом.

Згідно пункту 86.1 статті 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.2 статті 86 ПКУ встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином відповідачем вже була проведена попередня камеральна перевірка позивача з того ж питання (акт перевірки №139/21-03-12-01/22745858 від 25 квітня 2016 року), що і камеральна перевірка, результати якої оформлено актом камеральної перевірки від 23.05.2016 №210/21-03- 12-01/22745858.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків п.86.8 ст.86 ПКУ).

Законодавець на ставить чинність або не чинність камеральної перевірки в залежність від оформлення її висновків податковим повідомленням-рішенням.

Тобто, в даному випадку йдеться мова про повторне проведення камеральної перевірки, оскільки наявність або відсутність податкових повідомлень-рішень за наслідками попередньої камеральної перевірки не є вирішальною обставиною.

Верховний Суд дотримується правової позиці, що проведення повторної камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено. Як приклад дослідження питання повторності проведення камеральної перевірки можливо навести постанову від 05 лютого 2019 року рамках справи №824/51/16-а, адміністративне провадження № К/9901/27065/18 (ЄДРСРУ №79615454).

Протиправність повторного проведення камеральної перевірки, висновки якої безпідставно покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнана джерелом права.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

Керуючись статтями 2, 6 ,9, 12, 14, 44, 139, 241 - 246, 250 , 255 КАС України, суд

вирішив :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 року № 0002991201 Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС в Херсонській області, правонаступником якої є Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 730226, м. Херсон, проспект Ушакова, 75) про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Югагросервіс" (код ЄДРПОУ 22745858, 73000, м. Херсон, вул. Богородицька, 127) штрафу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 20 червня 2019 р.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 111030300