Постанова

від 10.06.2019 по справі 440/4283/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 р.Справа № 440/4283/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калитки О. М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мельнікової Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

за участю представника позивача Дробота Р.Д.,

за участю представника позивача Дробот І.В.,

за участю представника відповідача Оніпченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко, місце складання м. Полтава, повний текст складено 20.02.19 року по справі № 440/4283/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області , Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області

про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Полтава в частині не направлення у строк, встановлений Податковим кодексом України, до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню на користь ТОВ "Бурат" за період з лютого по серпень 2016 року;

- стягнути з Державного бюджету України пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9707059,37 грн.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 у справі № 440/4283/18 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області про стягнення пені.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат" пеню за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9707059,37 грн (дев`ять мільйонів сімсот сім тисяч п`ятдесят дев`ять гривень тридцять сім копійок).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат" витрати зі сплати судового збору в розмірі 147490,33 грн (сто сорок сім тисяч чотириста дев`яносто гривень тридцять три копійки).

Відповідач, ДПІ у м. Полтава, не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ТОВ "Бурат" подано до контролюючого органу податкові декларації:

- за лютий №9037774833 від 17.03.2016, згідно з якою задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 32228863 грн /т. 1 а.с. 15/;

- за березень №9057606579 від 15.04.2016, згідно з якою задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 40783927 грн /т.1 а.с. 24/;

- за квітень №9080180903 від 18.05.2016, згідно з якою задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 22053138 грн /т.1 а.с. 36/;

- 27.05.2016 подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок згідно з якою задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 22053138 грн /т. 1 а.с. 45-46/;

- за травень №9098982876 від 15.06.2016, згідно з якою задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 3298899 грн /т. 1 а.с. 49/;

- за червень №9122749900 від 18.07.2016, згідно з якою задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 603600 грн /т. 1 а.с. 57/;

- за червень №9124016614 від 19.07.2016 /т. 1 а.с. 66/;

- за липень №9146314765 від 16.08.2016, згідно з якою задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2403525 грн /т. 1 а.с. 46/;

- за липень №9146870895 від 16.08.2016, згідно з якою задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 2486907 грн /т. 1 а.с. 85/;

- за серпень №9169509917 від 15.09.2016, згідно з якою задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 700000 грн /т. 1 а.с. 94/.

Разом з податковими деклараціями позивачем подано до контролюючого органу заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4): за лютий 2016 року на суму 32228863 грн /т. 1 а.с. 19/; за березень 2016 року на суму 40783927 грн /т. 1 а.с. 28/; за квітень 2016 року на суму 22053138 грн /т. 1 а.с. 40/; за травень 2016 року на суму 3298899 грн /т. 1 а.с. 53/; за червень 2016 року на суму 603600 грн /т. 1 а.с. 61/; за червень 2016 року на суму 603600 грн /т.1 а.с. 70/; за липень 2016 року на суму 2403525 грн /т. 1 а.с. 80/; за липень 2016 року на суму 2486907 грн /т.1 а.с. 89/; за серпень 2016 року на суму 700000 грн /т. 1 а.с. 98/.

Також позивачем подано до ДПІ у м. Полтава ГУ ДФС у Полтавській області розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3): за лютий 2016 року /т. 1 а.с. 18/; за березень 2016 року /т.1 а.с. 27/, за квітень 2016 року /т. 1 а.с. 39/, за травень 2016 року /т.1 а.с. 52/, за червень 2016 року /т.1 а.с. 60/, за червень 2016 року /т.1 а.с. 69/, за липень 2016 року /т.1 а.с. 79/, за липень 2016 року /т.1 а.с. 88/, за серпень 2016 року /т.1 а.с. 97/.

Подання ТОВ "Бурат" та прийняття контролюючим органом декларацій з ПДВ з відповідними додатками підтверджується квитанціями №2 від 17.03.2016, 15.04.2016, 18.05.2016, 27.05.2016, 15.06.2016, 18.07.2016, 19.07.2018, 16.08.2016, 16.08.2016 /т. 1 а.с. 14, 23, 35, 44, 48, 56, 65, 75, 84/.

У період з 16.05.2016 по 30.09.2016 ДПІ у м. Полтаві відповідно до вимог пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України проведено документальні позапланові виїзні перевірки та камеральні перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період лютий - серпень 2016 року.

За результатами проведення документальних позапланових виїзних перевірок складено акти:

- №1438/16-01-12-02/13948686 від 16.05.2016, підтверджено суму ПДВ до відшкодування з бюджету за лютий 2016 року - 32199454 грн /т. 1 а.с. 101-167/;

- №1863/16-01-12-02/13948686 від 08.06.2016, згідно з яким підтверджено суму ПДВ до відшкодування з бюджету за березень 2016 року - 40765312 грн /т. 1 а.с. 170-258/;

- №2275/16-01-12-02/13948686 від 03.08.2016, згідно з яким підтверджено суму ПДВ до відшкодування з бюджету за квітень - 22025565 грн та за травень 2016 року - 3298899 грн /т. 2 а.с. 1-102/;

- №2511/16-01-12-02/13948686, згідно з яким підтверджено суму ПДВ до відшкодування з бюджету за червень 2016 року - 603600 грн /т. 2 а.с. 104-186/.

За результатами проведення камеральних перевірок складено довідки у формі висновку:

- №274/16-01-12-01/13948686 від 13.09.2016, згідно з якою підтверджено суму ПДВ до відшкодування з бюджету за липень 2016 року у розмірі 2403525 грн /т. 3 а.с. 48-65/;

- №2000/16-01-12-01/13948686 від 30.09.2016, згідно з якою підтверджено суму ПДВ до відшкодування з бюджету за серпень 2016 року у розмірі 700000 грн /т. 3 а.с. 6-23/.

ГУ ДФС у Полтавській області направлені листи до Державної фіскальної служби України зі зведеною інформацією про можливі загальні обсяги відшкодування ПДВ (лист від 17.06.2016 №3116/8/16-31-12-02-16 /т. 3 а.с. 40/, від 04.08.2016 №3995/8/16-31-12-02-16 /т. 3 а.с. 28/, від 19.09.2016 №4806/8/16-31-12-02-16 /т. 3 а.с. 32/, від 18.10.2016 №5362/8/16-31-12-02-16 /т. 3 а.с. 35/.

Від ДФС України узагальнені матеріали до інформації про можливі обсяги відшкодування ПДВ коштами суб`єктам господарюванням, які мають на бюджетне відшкодування за податковими деклараціями у сумі 100 тис. грн і більше, отримано листами: від 16.02.2017 №3873/7/99-99-12-03-02-17 /т. 3 а.с. 43/ та від 23.08.2016 №28567/7/99-99-12-03-02-17 /т. 3 а.с. 46/.

Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області здійснено бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок позивача: за лютий 2016 року - 31.08.2016 на суму 32197979 грн; за березень 2016 року - 20.02.2017 на суму 40765312 грн; за квітень 2016 року - 20.02.2017 на суму 22025565 грн; за травень 2016 року - 20.02.2017 на суму 3298899 грн; за червень 2016 року - 20.02.2017 на суму 603600 грн; за липень 2016 року - 20.02.2017 на суму 2403525 грн; за серпень 2016 року - 20.02.2017 на суму 700000 грн /т. 2 а.с. 237-238/.

Перерахування бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок позивача підтверджується банківськими виписками /т. 1 а.с. 192-198/.

Позивач зазначав, що відповідачем порушено право позивача на своєчасне відшкодування підтверджених сум ПДВ, передбачене статтею 200 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом про стягнення з Державного бюджету України пені за прострочення бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 9707059,37 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не було вчасно перераховано на поточний банківський рахунок ТОВ "Бурат" узгодженої заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган має право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

- за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

- з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу, за період до 1 січня 2016 року.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки:

- або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;

- або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п`яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Отже, податковий орган готує та подає висновок про повернення заявленої суми бюджетного відшкодування лише після подання платником податків заяви із декларацією, розрахунком суми бюджетного відшкодування, а також після проведення перевірки заявлених у податковій декларації даних щодо суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.17 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 6 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

Згідно з пунктом 8 Порядку №39 державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

Пунктом 9 Порядку №39 визначено, що на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

- трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

- п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Так, за результатами документальних та камеральних перевірок за період лютий-серпень 2016 року контролюючим органом підтверджено право позивача на відшкодування з бюджету ПДВ.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем виконані всі необхідні умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а відповідач не вчинив дій, спрямованих на перерахування позивачу бюджетного відшкодування ПДВ у встановлений законом строк, у позивача виникло право на нарахування пені відповідно до вимог пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

При цьому, право позивача на нарахування пені відповідно до вимог пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України не залежить від факту подання контролюючим органом органу Державного казначейства України висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а виникає у зв`язку з не відшкодуванням бюджетного відшкодування ПДВ платнику протягом визначеного статтею 200 Податкового кодексу України строку.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до обґрунтувань несвоєчасного повернення суми бюджетного відшкодування з посиланням на затримку, спричинену пересиланням інформації про можливі обсяги відшкодування податку на додану вартість суб`єктам господарювання між різнорівневими контролюючими органами.

Матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області здійснено бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок позивача: за лютий 2016 року - 31.08.2016 на суму 32197979 грн; за березень 2016 року - 20.02.2017 на суму 40765312 грн; за квітень 2016 року - 20.02.2017 на суму 22025565 грн; за травень 2016 року - 20.02.2017 на суму 3298899 грн; за червень 2016 року - 20.02.2017 на суму 603600 грн; за липень 2016 року - 20.02.2017 на суму 2403525 грн; за серпень 2016 року - 20.02.2017 на суму 700000 грн /т. 2 а.с. 237-238/.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені у зв`язку з виникненням бюджетної заборгованості за періоди: з 31.05.2016 до 31.08.2016 з відшкодування ПДВ за лютий 2016 року; з 27.06.2016 до 20.02.2017 з відшкодування ПДВ за березень 2016 року; з 18.08.2016 до 20.02.2017 з відшкодування ПДВ за квітень 2016 року; з 18.08.2016 до 20.02.2017 з відшкодування ПДВ за травень 2017 року; з 22.09.2016 до 20.02.2017 з відшкодування ПДВ за червень 2016 року; з 28.09.2016 до 02.02.2017 з відшкодування ПДВ за липень 2016 року; з 14.10.2016 до 20.02.2017 з відшкодування ПДВ за серпень 2016 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем в адміністративному позові зроблено розрахунок у урахуванням облікової ставки Національного банку України, встановленої лише на момент виникнення пені.

Натомість, за період з 31.05.2016 до 20.02.2017 діяли різні облікові ставки Національного банку України.

Таким чином, підлягає застосуванню облікова ставка НБУ, яка діяла у відповідний період нарахування пені зокрема, в період: з 31.05.2016 по 24.06.2016 - 18%; з 25.06.2014 по 28.07.2016 - 16,5%; з 29.07.2016 по 15.09.2016 - 15,5%; з 16.09.2016 по 27.10.2016 - 15%; з 28.10.2016 по 20.02.2017 - 14%.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду в постанові від 15.05.2019 у справі № 802/3978/15-а.

З урахуванням наведеного у розрахунку пені платником податку завищено суму пені на 741539,15 грн., а отже позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 у справі № 440/4283/18 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат" пеню за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 741539,15 грн. прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Згідно ч. 1, 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог майнового характеру в частині стягнення пені у розмірі 741539,15 грн., колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень витрат зі сплати судового збору в розмірі 11267,04 грн.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 року по справі № 440/4283/18 скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат" пеню за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 741539,15 грн (сімсотсорок одна тисяча п`ятсот тридцять дев`ять гривень п`ятнадцять копійок).

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат" (вул. Маршала Бірюзова, 43 а, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 13948686) до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 39680655), Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області (вул. Небесної сотні, 1/23, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 38019510) про стягнення пені - відмовити.

Скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 у справі №440/4283/18 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат" витрати зі сплати судового збору в розмірі 11267,04 грн. (одинадцять тисяч двісті шістдесят сім гривень чотири копійки).

В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2019 у справі №440/4283/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді (підпис) (підпис) В.А. Калиновський Л.В. Мельнікова Повний текст постанови складено 20.06.2019 року