УХВАЛА
15 липня 2019 року
Київ
справа №440/4283/18
адміністративне провадження №К/9901/19687/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтава Полтавської області про стягнення пені,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурат" звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області в частині ненаправлення у строк, встановлений Податковим кодексом України, до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню на користь ТОВ "Бурат" за період з лютого по серпень 2016 року;
- стягнути з Державного бюджету України пеню за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9707059,37 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року, адміністративний позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат" пеню за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 9707059,37 грн. (дев`ять мільйонів сімсот сім тисяч п`ятдесят дев`ять гривень тридцять сім копійок); стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат" витрати зі сплати судового збору в розмірі 147490,33 грн. (сто сорок сім тисяч чотириста дев`яносто гривень тридцять три копійки).
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області задоволено частково: рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат" пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 741 539,15 грн. (сімсот сорок одна тисяча п`ятсот тридцять дев`ять гривень п`ятнадцять копійок).; прийнято в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат" (вул. Маршала Бірюзова, 43 а, м. Полтава, 36007, код ЄДРПОУ 13948686) до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 155, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 39680655), Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області (вул. Небесної сотні, 1/23, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 38019510) про стягнення пені відмовлено; скасовано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року у справі №440/4283/18 в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурат" витрат зі сплати судового збору в розмірі 11267,04 грн. (одинадцять тисяч двісті шістдесят сім гривень чотири копійки).; в іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року залишено без змін.
10 липня 2019 року Головне управління ДФС у Полтавській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року, яка однак не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки всупереч частини четвертої цієї статті скаржником не додано документ про сплату судового збору.
В касаційні скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю фінансування територіальних органів ДФС в областях для цілей сплати судового збору.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору, проте не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, або звільнити від сплати такого збору.
Заявник не відноситься до суб`єктів, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
На підставі викладених норм, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (частина четверта статті 6 Закону України "Про судовий збір").
За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 1762 гривні.
Позовна заява у даній справі подана юридичною особою у 2018 році, а спір у справі носить майновий характер і ціна позову складає 9707059,37 грн.
Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог, тобто в частині 8965520,22 (9707059,37- 741 539,15).
Отже, розмір судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 268965,6 (8965520,22 *1,5% *200%).
Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами:
Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача 31219207026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055") Призначення платежу *;101;
Суд вважає за необхідне встановити відповідачу десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору.
Залишити без руху касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бурат до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Полтава Полтавської області про стягнення пені.
Надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) Н.Є.Блажівська
Згідно з оригіналом
Помічник судді І.Л. Щирська
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.07.2019 |
Оприлюднено | 16.07.2019 |
Номер документу | 83024822 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні