Ухвала

від 20.06.2019 по справі 805/5068/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 червня 2019 року справа №805/5068/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Міронової Г.М., Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі № 805/5068/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Добропіллявугілля до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду 22 квітня 2019 року надійшла адміністративна справа № 805/5068/18-а з апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року.

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі № 805/5068/18-а залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху (а.с. 226).

Копія ухвали апелянтом отримана 13.05.2019 року, що підтверджує рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 228).

20 травня 2019 року до Першого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта, в якому він просив відстрочити сплату судового збору, а у разі відмови у задоволенні цього клопотання просив продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

В обгрунтування клопотання зазначає, що затримки з сплатою судового збору пов`язані з тим, що зупинені операції з бюджетними коштами на підставі виконавчих проваджень відносно відповідача.

Ознайомившись із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки апелянтом не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору та останній не відноситься до переліку осіб, зазначеному у частині 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір .

Предмет позову у справі № 805/5068/18-а також не відноситься до предмету позову, передбаченого ч. 1 ст. 8 Закону України Про судовий збір .

На переконання суду, оскільки на апелянта не поширюються пільги щодо сплати судового збору, то він не може посилатися на незадовільний майновий стан не підтверджуючи при цьому документально своє клопотання. Суд не може вчиняти процесуальні дії на припущеннях сторони у справі

Також, суд зазначає, що Верховний Суд України в своїй ухвалі від 01.02.2017 року зазначив, що пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору , яким серед іншого скасовано встановлені раніше для органів державної фіскальної служби пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов`язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Таким чином, суд вказує на те, що, оскільки органи державної фіскальної служби не звільняються від сплати судового збору, то в даному випадку наявні всі підстави для відмови апелянту у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору.

У задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків також слід відмовити, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено продовження процесуального терміну для усунення недоліків.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Таким чином, у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги усунуті не були, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції не сплачено, що підтверджується довідкою про відсутність даних в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства про зарахування судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 6 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

У зв`язку із невиконанням ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року, суд дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду зазначеній в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 808/1921/17.

Керуючись ст. 169, 296, 298, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі № 805/5068/18-а - повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 червня 2019 року.

Колегія суддів Г.М. Міронова

Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко