Ухвала

від 19.08.2020 по справі 805/5068/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

19 серпня 2020 року справа №805/5068/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Гайдара А.В., суддів Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянувши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі № 805/5068/18-а за позовом ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

02 квітня 2020 року до Першого апеляційного адміністративного суду надійшла справа з апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року залишено без руху, з наданням десятиденного строку з дня закінчення дії карантину, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19".

Апелянту також роз`яснено, що в разі невиконання вимог ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

20 липня 2020 року від апелянта на адресу суду надійшло клопотання, в якому останній просив поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначив, що порушення строку відбулось у зв`язку із не сплатою судового збору обумовленою відсутністю достатнього фінансування для сплати судового збору.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, у тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху.

Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, у тому числі щодо видатків на сплату судового збору. Відтак, відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов`язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постановах від 07.02.2018 року у справі № 804/3801/16 (К/9901/2670/17), від 15.05.2018 року у справі № № 820/4485/16.

Апеляційний суд, залишаючи без руху первинну апеляційну скаргу вказав на спосіб усунення її недоліку шляхом надання документу про сплату судового збору, однак вказане не було виконано відповідачем у встановлений судом строк.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 розд. І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини ).

Також, суд зазначає, що наведені в клопотанні доводи поважності пропуску строку апеляційного оскарження вже були визнанні судом неповажними.

Відповідно до Закону України № 731-IX від 18 червня 2020 року Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СOVID-19) внесено зміни, зокрема, до п.3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, п.3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до п.4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, п.3 розділу ХІІ Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України, п.3 розділу VІ Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СOVID-19) № 540-ІХ від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Таким чином, станом на 19 серпня 2020 року недоліки, зазначені в ухвалі суду апеляційної інстанції, апелянтом не усунуті, клопотання про поновлення строку з обґрунтованими причинами такого пропуску та доказами на їх підтвердження на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянтом не надано.

Відповідно до частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Згідно частини 3 зазначеної статті, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

З урахуванням викладеного, у зв`язку з тим, що зазначені у заяві про поновлення строку підстави судом визнано неповажними, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 298, 299, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі № 805/5068/18-а.

Повний текст ухвали складений та підписаний " 19" серпня 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Е.Г. Казначеєв

І.Д. Компанієць