Постанова

від 13.06.2019 по справі 911/527/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р. Справа№ 911/527/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Ярмак О.В.,

за участю представників учасників спору: згідно протоколу судового засідання від 13.06.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велесгард 2015"

на ухвалу

Господарського суду Київської області

від 21.03.2019

у справі №911/527/19 (суддя Рябцева О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магура-Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велесгард 2015"

про стягнення 1 408 663, 84 грн.,

ПОСТАНОВИВ:

Короткий зміст заяви про забезпечення позову

В лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Магура-Буд" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велесгард 2015" про стягнення 1408663,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не в повному обсязі виконано умови договору від 20.07.2017 № 20/07/17 на виконання робіт з утеплення та оздоблення поверхонь фасадів на будівництві об`єкту: "Будівництво ЖК "Велесгард" по вул. Ватутіна, в Вишгородському районі, м. Вишгород, Житловий будинок, 2-черга", укладеного між позивачем та відповідачем, щодо оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути 1114338,45 грн. заборгованості, 19600,00 грн. 3% річних та 69469,80 грн. інфляційних втрат, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України та 205255,59 грн. пені, посилаючись на п. 8.3 договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2019 відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 04.04.2019.

19.03.2019 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 19/03-1 від 19.03.2019 про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1714279532218, що належить на праві власності ТОВ "Велесгард 2015" (код 39714040), а саме - квартиру номер 45, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що позивачем було отримано судові накази Господарського суду Київської області щодо примусового стягнення грошових коштів з відповідача на суму 130000,00 грн. у справі № 911/53/19 та на суму 155661,55 грн. у справі № 911/54/19. Добровільно вказані судові накази виконані не були. У виконавчому провадженні № 58409338 стягнення з ТОВ "Велесгард" вже відбулося, а у виконавчому провадженні № 58618547 стягнення ще відбувається в примусовому порядку . Так, 18.02.2019 було відкрито виконавче провадження № 58409338 щодо стягнення грошових коштів у сумі 155661,55 грн., накладено арешт на кошти та майно боржника ТОВ "Велесгард 2015". 26.02.2019 у зв`язку із фактичним виконання судового наказу № 911/54/19 виконавче провадження № 58409338 було закрито. Заявник зазначає, що станом на 28.02.2019, тобто до зняття арешту з нерухомого майна відповідача, за відповідачем обліковувалося 12 об`єктів нерухомого майна. Проте, вже через 4 години, того ж дня 28.02.2019, після зняття приватним виконавцем арештів, відповідачем була відчужена квартира № 94, а 04.03.2019 (через 1 робочий день) відповідачем була відчужена вже квартира № 95. Тобто, відповідач, маючи значну суму заборгованості перед позивачем, відчужує нерухоме майно вартістю приблизно 1200000,00 грн. (попередній розрахунок з урахуванням ціни на житло у цьому будинку за даними інтернет-ресурсів) при чому, не здійснюючи погашення боргу у розмірі 1114338,45 грн., тобто на потрібну для погашення боргу суму у даній справі. Також заявник зазначає, що вказані дії, щодо продажу нерухомості були здійснені відповідачем відразу після зняття арешту з нерухомого майна, при чому відповідачу було відомо про наявність позову на суму 1408663,84 грн., оскільки позивач звернувся до суду 25.02.2019.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2019 у справі №911/527/19 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магура-Буд" про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1714279532218, що належить на праві власності ТОВ "Велесгард 2015", а саме - квартиру номер 45, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції погодився з твердженням позивача, що реальне виконання рішення суду може бути забезпечене шляхом накладання арешту на квартиру № 45, що є у власності відповідача, і є єдиним реальним нерухомим майном відповідача, за рахунок якого можливе виконання рішення суду, у разі задоволення вимог позивача у даній справі. Крім того, судом враховано, що предметом позову у даній справі є, стягнення з ТОВ "Велесгард" значної суми, а саме - 1408663,84 грн., та те, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача рахунків з коштами, які б у разі задоволення позову забезпечили б виконання рішення у даній справі, а також те, що позивачем заявлено вимогу про накладення арешту на саме на нерухоме майно відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, мотивуючи свої вимоги неналежним з`ясуванням судом першої інстанції всіх обставин і фактів, що мають значення для справи.

Апелянт зазначає, що позивач в обґрунтування заяви про вжиття заходів про забезпечення позову послався лише на власні підозри, припущення і не навів належних і допустимих доказів, які б свідчили про потенційну неможливість ухилення відповідача від виконання судового рішення. Так, відповідач звертає увагу на те, що починаючи ще з 2015 року ТОВ ВЕЛЕСГАРД 2015 постійно здійснює свою господарську діяльність з будівництва багатоквартирних житлових будинків по вул. Ватутіна, в м. Вишгород, Київської обл., а також систематично вчиняє правочини щодо відчуження права власності об`єктів нерухомого майна. При цьому, вжиті оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову щодо накладення арешту на нерухоме майно фактично перешкоджають здійсненню відповідачем господарської діяльності.

Крім того, апелянт вказує, що у відповідності до попереднього договору купівлі-продажу об`єкта нерухомості №2/Б 1/1/10/45, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Семенюк Т.В. п 21.02.2018, серія та номер 156 та Додаткової угоди №2/Б 1/1/10/45, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Семенюк Т.В. 03.08.2018, серія та номер 927, ТОВ ВЕЛЕСГАРД 2015 (Продавець) відчужено на користь гр. ОСОБА_1 (Покупець) квартиру №45, загальною площею: 57,12 кв.м., вартістю 856 970,79 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до умов даного договору гр. ОСОБА_1 в повному обсязі оплачено вартість квартири №45, що підтверджується банківськими виписками за період з 22.02.2018 по 03.08.2018.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, заявник у своєму відзиві зазначає, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, законною та вмотивованою. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу слід залишити без змін. Крім того, заявник вказує, що саме наявність мільйонного боргу відповідача перед позивачем перешкоджає нормальній діяльності позивача. Позивач вказує, що саме з метою дотримання балансу інтересів, оскаржуваною ухвалою не заборонено здійснювати дії щодо реалізації іншого майна, або ж майнових прав відповідача.

Клопотання, подані учасниками справи до суду апеляційної інстанції

20.05.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Велесгард 2015" надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Розглянувши дане клопотання та додані до нього документи, колегія суддів вирішила долучити їх до матеріалів справи, однак, слід зазначити, що дані докази не впливають на вирішення апеляційної скарги по суті.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Звертаючись із заявою про забезпечення позову до суду заявник вказує на те, що позивачем було отримано судові накази Господарського суду Київської області щодо примусового стягнення грошових коштів з відповідача на суму 130000,00 грн. у справі № 911/53/19 та на суму 155661,55 грн. у справі № 911/54/19. Добровільно вказані судові накази виконані не були. У виконавчому провадженні № 58409338 стягнення з ТОВ "Велесгард" вже відбулося, а у виконавчому провадженні № 58618547 стягнення ще відбувається в примусовому порядку . Так, 18.02.2019 було відкрито виконавче провадження № 58409338 щодо стягнення грошових коштів у сумі 155661,55 грн., накладено арешт на кошти та майно боржника ТОВ "Велесгард 2015". 26.02.2019 у зв`язку із фактичним виконання судового наказу № 911/54/19 виконавче провадження № 58409338 було закрито. Заявник зазначає, що станом на 28.02.2019, тобто до зняття арешту з нерухомого майна відповідача, за відповідачем обліковувалося 12 об`єктів нерухомого майна. Проте, вже через 4 години, того ж дня 28.02.2019, після зняття приватним виконавцем арештів, відповідачем була відчужена квартира № 94, а 04.03.2019 (через 1 робочий день) відповідачем була відчужена вже квартира № 95. Тобто, відповідач, маючи значну суму заборгованості перед позивачем, відчужує нерухоме майно вартістю приблизно 1200000,00 грн. (попередній розрахунок з урахуванням ціни на житло у цьому будинку за даними інтернет-ресурсів) при чому, не здійснюючи погашення боргу у розмірі 1114338,45 грн., тобто на потрібну для погашення боргу суму у даній справі. Також заявник зазначає, що вказані дії, щодо продажу нерухомості були здійснені відповідачем відразу після зняття арешту з нерухомого майна, при чому відповідачу було відомо про наявність позову на суму 1408663,84 грн., оскільки позивач звернувся до суду 25.02.2019.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, зокрема як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів. При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, або коли, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Крім цього, при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" ).

За приписами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст. 13 Конвенції).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття "ефективний засіб", за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 157946204 від 28.02.2019 р. за ТОВ "Велесгард 2015" (код 39714040) було зареєстровано нерухоме майно, а саме: квартира № 94, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .; квартира № 95, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.; квартира № 45, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1. та дев`ять земельних ділянок, площею 0,095 кожна, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 159423246 від 13.03.2019 р. за ТОВ "Велесгард 2015" (код 39714040) зареєстровано нерухоме майно, а саме: квартира № 45, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та дев`ять земельних ділянок, площею 0,095 кожна, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку та з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Постановою від 18.02.2019 приватного виконавця Кісельовою В.В. відкрито виконавче провадження № 58409338 з виконання наказу виданого Господарським судом Київської області № 911/54/19 від 13.02.2019 р.

Постановою від 19.02.2019 приватного виконавця Кісельовою В.В. у виконавчому провадженні № 58409338 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику - ТОВ "Велесгард 2015", в межах суми звернення стягнення - 171721,52 грн.

26.02.2019 приватним виконавцем Кісельовою В.В. у виконавчому провадженні № 58409338 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України про виконавче провадження та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання наказу.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 159587977 від 14.03.2019 р. за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1752570832218 встановлено, що власником квартири № 94, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є фізична особа ОСОБА_2 , підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу, серія та номер: 131, виданий 28.02.2019 р., видавник приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Семенюк Т.В.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 159588176 від 14.03.2019 р. за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1673633632218 встановлено, що власником квартири № 95, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 є фізична особа ОСОБА_3 , підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу, серія та номер: 144, виданий 04.03.2019 р., видавник приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Семенюк Т.В.

Отже, відразу після закінчення виконавчого провадження та зняття приватним виконавцем арештів (постанова від 26.02.2019 винесена у виконавчому проваджені № 58409338) 28.02.2019 відповідачем була відчужена квартира № 94 та 04.03.2019 р. відчужена квартира № 95.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ "Велесгард 2015" вживалися заходи щодо відчуження належного йому нерухомого майна, яке б могло забезпечити виконання рішення у даній справі у разі задоволення вимог позивача, тобто зазначені дії відповідача свідчать про його намір ухилитися від виконання зобов`язань та наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, вартість об`єкту нерухомого майна, на який позивач просить накласти арешт, за попередніми розрахунками заявника становить 800000,00 грн., тобто значно менша ніж заявлена до стягнення з відповідача сума заборгованості (1408663,84 грн.) та позивач просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна - квартиру номер 45, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, судом першої інстанції враховано, що земельні ділянки зареєстровані за відповідачем мають цільове призначення: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Водночас, на земельних ділянках, з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) вже збудований багатоповерховий житловий будинок, який введений в експлуатацію, що підтверджується декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № КС143163623361 від 27.12.2016 р.

З огляду на вище викладене, місцевий господарський суд погодився з твердженням позивача, що реальне виконання рішення суду може буде забезпечене шляхом накладання арешту на квартиру № 45, що є у власності відповідача, і є єдиним реальним нерухомим майном відповідача, за рахунок якого можливе виконання рішення суду, у разі задоволення вимог позивача у даній справі. Крім того, судом враховано, що предметом позову у даній справі є, стягнення з ТОВ "Велесгард" значної суми, а саме - 1408663,84 грн., та те, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача рахунків з коштами, які б у разі задоволення позову забезпечили б виконання рішення у даній справі, а також те, що позивачем заявлено вимогу про накладення арешту на саме на нерухоме майно відповідача.

Водночас, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Колегія суддів зазначає, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення грошових коштів.

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

Тобто у даному випадку відсутній зв`язок між обраним позивачем заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги у даній справі, оскільки накладення арешту на майно має стосуватись майна, що належить до предмета спору. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.

За таких обставин вимоги заявника наведені у заяві про забезпечення позову щодо накладення арешту на майно боржника не є співмірними із позовними вимогами останнього.

Таким чином, задовольняючи заяву заявника про накладення арешту на майно, суд першої інстанції в порушення процесуальних норм, зокрема ст. ст. 136 , 137 ГПК України , не встановив зв`язку між згаданим заходом забезпечення позову і предметом позову у справі, не зазначив, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову та імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття такого заходу, а тому безпідставно задовольнив заяву позивача про застосування заходу до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача (квартиру номер 45, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками місцевого суду щодо задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача (квартиру), оскаржувану ухвалу вважає такою, що підлягає скасуванню. У зв`язку з цим доводи апелянта по суті апеляційної скарги заслуговують на увагу, а його скарга підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до 277 ГПК України , підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Велесгард 2015" на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2019 у справі № 911/527/19 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 21.03.2019 у справі № 911/527/19 - скасуванню, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Магура-Буд слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 267, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Велесгард 2015" на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2019 у справі №911/527/19 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2019 у справі №911/527/19 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Магура-Буд" про забезпечення позову залишити без задоволення.

Матеріали оскарження № 911/527/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено: 19.06.2019.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б.Михальська