Постанова

від 20.06.2019 по справі 922/219/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2019 р. Справа № 922/219/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Астан" (вх. №1023 Х/2) на рішення, ухвалене о 10 годині 50 хвилин 05.03.2019 (дата складання повного тексту 05.03.2019) Господарським судом Харківської області у складі судді Шатернікова М.І., у справі № 922/219/19

за позовом ТОВ "Емімакс" (код 40965892, адреса: 46010, м. Тернопіль, вул. Збаразька,16)

до ТОВ "Астан" (код 37948856, адреса: 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, к- 6-9, ідентифікаційний код 37948856)

про стягнення 25467,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Емімакс" звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астан" про стягнення 25467,03 грн. Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № АН-01/02/17-128/17 від 01.02.2017 щодо повного проведення розрахунків за отриманий товар.

Рішенням Господарського суду харківської області від 05.03.2019 позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астан" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМІМАКС" 25467,03 грн. основного боргу; 1921,00 грн. судового збору та 26,00 грн. витрат на послуги Укрпошти.

Відповідач не погодився з ухваленим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на недоведеність заявлених та задоволених місцевим господарським судом вимог просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідач вказує на те, що за даними бухгалтерського обліку у нього на товаристві відсутня заборгованість перед позивачем.

Автоматизованою системою розподілу судових справ (скарг) між суддями визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В. (витяг з протоколу від 02.04.2019).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 16.05.2019.

Ухвалено розпочати розгляд справи з 17.05.2019 без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 ГПК України.

20.05.2019 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив (вх. 4912 від 20.05.2019) на апеляційну скаргу від позивача, який направлений засобами поштового зв`язку 14.05.2019, що підтверджується відміткою поштового відділення на конверті. Отже, відзив направлений позивачем в межах встановленого судом строку.

У відзиві вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити в її задоволенні та наводить обґрунтування своєї позиції у справі.

Відповідно до частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, 01 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Емімакс" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Астан" (відповідач, покупець) укладено Договір поставки № АН-01/02/17-128/17, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору (п.1.1. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору, поставка товару за цим договором здійснюється постачальником на підставі заявки покупця. Заявка оформлюється в електронному вигляді за формою розробленою покупцем. В заявці зазначаються найменування, асортимент, кількість товару, адреси постачання товару, вартість товару.

У п. 2.5 договору сторонами узгоджено, що поставка партії товару вважається виконаною постачальником в момент передачі партії товару покупцю. Перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження товару від постачальника до покупця відбувається в момент підписання покупцем видатково-прибуткової накладної на партію товару.

Відповідно до п.п. 4.2.,4.3. Договору ціна товару, яка входить у партію поставки, підтверджується у заявці та вказується у видатково-прибуткових накладних. Сума договору складається з суми вартості усіх партій товару, поставлених позивачем протягом строку дії цього договору.

Згідно п. 5.1. договору, оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем періодично протягом 21 банківського дня з моменту поставки товару на склад покупця, входячи з ритмічності поставок товару по даному договору.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом року. Договір автоматично пролонгується на той самий строк, на який його було укладено, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення дії договору письмово не заявить про бажання розірвати його. (п. 10.1., 10.2 Договору).

ТОВ "Емімакс" виконано умови договору та поставлено товар, однак ТОВ "Астан" неналежним чином виконано умови договору щодо оплати за поставлений та отриманий ним товар, що призвело до виникнення заборгованості.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача ТОВ "Емімакс" з позовом у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про їх доведеність, обґрунтованість та відповідність умовам договору, закону та дійсним обставинам справи, а також те, що відповідачем не доведено відсутність заборгованості заявленої позивачем до стягнення.

Доводами апеляційної скарги, заявленої відповідачем у справі, є те, що за даними бухгалтерського обліку у його товариства не обліковується заборгованість перед ТОВ "Емімакс", поряд з цим факт отримання товару за вказаними позивачем видатковими накладними не заперечує.

Апеляційний господарський суд, дослідивши доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, вважає їх безпідставними та такими, що не доводять відсутність боргу у відповідача перед позивачем, зважаючи на наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, за наступними накладними: від 09.06.2017 № ЕМ-0002261 на суму 577.48 грн.; від 09.06.2017 № ЕМ-0002237 на суму 395.84 грн.; від 09.06.2017 № ЕМ-0002235 на суму 1814.07 грн.; від 16.06.2017№ ЕМ-0002540 на суму 2934.23 грн.; від 16.06.2017№ ЕМ-0002536 на суму 144.37 грн.; від 16.06.2017№ ЕМ-0002539 на суму 632.42 грн.; від 16.06.2017№ ЕМ-0002538 на суму 721.59 грн.; від 03.11.2017№ ЕМ-0007724 на суму 1532.82 грн.; від 03.11.2017№ ЕМ-0007722 на суму 1988.52 грн.; від 03.11.2017№ ЕМ-0007723 на суму 2259.52 грн.; від 10.11.2017№ ЕМ-0007944 на суму 1670.42 грн.; від 10.11.2017№ ЕМ-0007945 на суму 335.50 грн.; від 10.11.2017№ ЕМ -0007946 на суму 509.70 грн.; від 24.11.2017№ ЕМ-0008503 на суму 628.09 грн.; від 24.11.2017№ ЕМ-0008506 на суму 905.24 грн.; від 24.11.2017№ЕМ-0008504 на суму 412.89 грн.; від 01.12.2017№ ЕМ-0008792 на суму 376.43 грн.; від 08.12.2017№ ЕМ-0009046 на суму 250.48 грн.; від 08.12.2017№ ЕМ-0009049 на суму 923.20 грн.; від 15.12.2017№ ЕМ-0009351 на суму 1464.88 грн.; від 15.12.2017№ЕМ-0009352 на суму 1864.42 грн.; від 15.12.2017 № ЕМ-0009349 на суму 85.49 грн.; від 29.12.2017 № ЕМ-0009863 на суму 1830.24 грн.; від 29.12.2017 № ЕМ-0009862 на суму 146.00 грн.; від 29.12.2017 № ЕМ-0009865 на суму 1334.58 грн. відповідач не здійснив розрахунок в повному обсязі та має заборгованість 25738,42 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що відповідач не заперечує факт поставки йому товару та його отримання за видатковими накладними.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем доведено, а відповідачем не заперечується факт поставки товару відповідачу в рамках договору № АН-01/02/17-128/17 від 01.02.2017 в період з 09.06.2017 по 29.12.2017.

Натомість, відповідачем не надано, а в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт оплати за поставлений товар в рамках договору № АН-01/02/17-128/17 від 01.02.2017 в період з 09.06.2017 по 29.12.2017.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовуються вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною другою статті 73 ГПК України закріплено, що ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показанням свідків.

Зважаючи на викладене, апеляційний господарський суд відхиляє як необґрунтовані посилання апелянта на те, що суд першої інстанції без письмових доказів дійшов висновку про заборгованість відповідача, оскільки факт поставки відбувся в рамках договору, копія якого наявна в матеріалах справи та факт укладення його не заперечується сторонами та підтверджений наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних.

Натомість, заперечення відповідача не підтверджені жодними належними та допустимим доказами, а є виключно його твердженнями. Відповідачем не надано платіжних доручень, виписок з банківських рахунків тощо, які б підтверджували факт оплати за отриманий за договором поставки товар.

Крім того, апелянт вказує на те, що в матеріалах справи відсутні роздруківки та скірн-шоти даних електронних заявок, на підставі яких здійснювалась поставка.

Однак, наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних містять печатки сторін та є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та фіксують факт здійснення господарської операції. Крім того, на підтвердження наявності боргу надано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2018 між ТОВ "Емімакс" та ТОВ "Астан". Відсутність в матеріалах справи копій заявок не спростовують факт здійснення поставок та отримання товару відповідачем.

Апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що факт поставки товару в зазначений період та у вказаному позивачем розмірі є доведеним та не заперечується самим відповідачем, про що він зазначає у власній апеляційній скарзі.

Апеляційний господарський суд зауважує, що за наявності заперечень щодо відсутності у відповідача боргу, доведенню саме з боку відповідача підлягає факт здійснення ним оплати за отриманий товар.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Враховуючи наведені положення Закону кожне підприємство повинно належним чином вести облік господарський операцій. Отже, у разі здійснення відповідачем оплат за поставлений за договором № АН-01/02/17-128/17 від 01.02.2017 в період з 09.06.2017 по 29.12.2017 товар, відповідальні за ведення бухгалтерського обліку особи ТОВ "Астан" повинні були відобразити такі дані у бухгалтерському обліку. Не відображення заборгованості у бухгалтерському обліку товариства не свідчить про її відсутність, а лише свідчить про неналежне виконання відповідальними за такий облік особами своїх обов`язків. Натомість відсутність заборгованості підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками тощо.

Вказані обставини належним чином досліджені місцевим господарським судом та об`єктивно оцінені.

Зважаючи на наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області законне, обґрунтоване, ухвалене при належному, повному та об`єктивному дослідженні обставин справи та вірному застосуванні норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому її вимоги залишаються без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати апелянта у вигляді сплаченого судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта відповідно до положень статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Астан" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 05.03.2019 у справі № 922/29/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.06.2019

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов