Постанова

від 19.06.2019 по справі 910/1921/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/1921/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Богуслав" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 (суддя Головіна К.І.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 (головуючий суддя: Жук Г.А., судді: Дикунська С.Я., Мальченко А.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеролакс"

до Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав"

про визнання припиненими зобов`язань

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. 19.02.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеролакс" (далі - ТОВ "Аеролакс", позивач) до Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" (далі - ПАТ "Банк Богуслав", відповідач) про визнання припиненими зобов`язань зі сплати заборгованості за кредитним договором № 15/05-КР-16/2017 від 06.06.2017.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони спору мають зустрічні однорідні вимоги один до одного, строк виконання яких настав, у зв`язку з чим ТОВ "Аеролакс" звернулось до ПАТ "Банк Богуслав" із заявою про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, однак, відповідач неправомірно залишив вказані вимоги позивача без задоволення.

3. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що проведення зарахування зустрічних однорідних вимог за зобов`язаннями банку, який знаходиться в стані ліквідації, є неможливим з урахуванням вимог п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/1921/18, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019, позовні вимоги задоволено.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

5. 12.04.2019 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) ПАТ "Банк Богуслав" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Богуслав" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 910/1921/18.

6. Протоколом автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 18.04.2019 року у справі № 910/1921/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

7. Згідно з частиною 4 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.

8. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

9. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Суд ухвалив розгляд скарги здійснити у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; визначити строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 17.05.2019.

10. Одночасно вказаною ухвалою зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/1921/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019, до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

11. 16.05.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) позивачем до Касаційного господарського суду направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до суду 17.05.2019.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

12. У касаційній скарзі ПАТ "Банк Богуслав" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Богуслав" (скаржник, відповідач) просить рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 910/1921/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

13. Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень відповідач зазначає неповне з`ясування судами першої та апеляційної інстанцій обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Скаржник вважає, що на момент подання позивачем заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 332672,83 грн. (06.12.2017) дана заява не підлягала задоволенню, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не мав права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Банк Богуслав".

Відповідач вказує на те, що відповідно до положень п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог.

Крім того, скаржник вважає, що задоволення вимог позивача призведе до порушення черговості задоволення вимог кредиторів банку.

ПАТ "Банк Богуслав", посилаючись на ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зазначає, що після запровадження процедури ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається в особливому порядку, виходячи з пріоритету зобов`язань за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом. Крім того, на думку відповідача, оскільки умовами кредитного договору термін повернення кредиту становить 05.06.2018, то строк виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором на дату подання заяви про зарахування зустрічних позовних вимог не настав.

Скаржник вказує, що зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статей 601, 602 ЦК України в період ліквідації банку повинно здійснюватися з урахуванням Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з урахуванням принципу черговості та з метою уникнення можливого подвійного стягнення з відповідача на користь позивача подвійної суми, оскільки позивач включений до реєстру кредиторів банку. При цьому посилається на правові позиції, викладені в постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №6-2047цс-16, постановах Верховного Суду від 23.02.2018 у справі №927/1133/15, від 15.05.2018 у справі №910/7292/17.

14. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Аеролакс" просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Позивач зазначає, що доводи відповідача зводяться до того, що зарахування зустрічних однорідних вимог є неможливим, оскільки суперечить умовам такого зарахування згідно з Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проте скаржник не вказує, які конкретно порушення були допущені судом першої інстанції. Вважає, що на зобов`язання, які існують між сторонами, не поширюються обмеження, встановлені п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

15. 28.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеролакс" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" (банк) був укладений договір банківського рахунку № 15/02/11-БРЮ/30788 (договір банківського рахунку-1), відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточний рахунок в національній валюті України, поточні рахунки в іноземній валюті, рахунки зі спеціальним режимом використання, інші рахунки, а саме - № НОМЕР_1 , на який зобов`язався приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять клієнту для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України.

16. 19.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеролакс" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" (банк) був укладений договір на відкриття корпоративного карткового рахунку та обслуговування платіжної картки АТ "Банк Богуслав" №ЮР/6/2012/121 (договір банківського рахунку-2), відповідно до умов якого банк відкрив товариству картковий рахунок № НОМЕР_2 у національній валюті України для обліку операцій з корпоративною банківською платіжною карткою АТ "Банк Богуслав", а також на підставі отриманої заяви та інших документів, наданих клієнтом відповідно до вимог банку та чинного законодавства України, банк зобов`язався здійснювати розрахунково-касове обслуговування картковим рахунком клієнта.

17. 22.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеролакс" (клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" (банк) був укладений договір банківського рахунку № 15/01а/17-БРЮ/30788 (договір банківського рахунку-3), відповідно до якого банк відкрив клієнту поточний рахунок в національній валюті України, поточні рахунки в іноземній валюті, рахунки зі спеціальним режимом використання, інші рахунки, а саме - № НОМЕР_3 , на який зобов`язався приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять клієнту для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України.

18. 23.07.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеролакс" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" (кредитодавець, банк) був укладений генеральний кредитний договір № 15/01-ГКД-09/2013, відповідно до умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію у гривні та встановив її ліміт, строк дії, у межах якої у разі задоволення кожної окремої кредитної заявки позичальника здійснюватиме оплатне обслуговування позичальника шляхом укладання сторонами окремих кредитних договорів, з метою обслуговування цієї кредитної лінії (п. 1.1). Загальний ліміт кредитної лінії за цією угодою встановлюється у сумі 310 000,00 грн. (п. 1.2 генерального кредитного договору).

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору належне виконання позичальником в повному розмірі зобов`язань за цією угодою та кредитними договорами, укладеними в межах та на виконання цієї угоди, забезпечується іпотекою нерухомого майна, а саме квартири, що належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ринковою вартістю - 651520,00 грн, на всю суму зобов`язань позичальника за цією угодою та кредитними договорами, укладеними в межах та на виконання цієї угоди.

У відповідності до п. 2.8.1. генерального кредитного договору для своєчасного виконання грошових зобов`язань позичальника перед банком за цією угодою та кредитними договорами, укладеними в межах та на виконання цієї угоди, позичальник доручає банку в разі настання строку виконання зазначених грошових зобов`язань позичальника перед банком самостійно проводити операції по списанню меморіальним ордером грошових коштів з будь-якого поточного рахунку позичальника в національній та/або іноземній валюті, відкритому в банку на день такого списання, зокрема, в сумі та валюті фактичної заборгованості позичальника перед банком за цією угодою та кредитними договорами, укладеними в межах та на виконання цієї угоди.

Згідно з п. 2.8.2. генерального кредитного договору у випадку, якщо валюта коштів, наявних на поточному рахунку позичальника, відкритому у банку, не співпадає з валютою фактичної заборгованості позичальника за цією угодою та кредитними договорами, укладеними в межах та на виконання цієї угоди, для погашення такої заборгованості позичальник доручає банку здійснювати від імені та за рахунок позичальника купівлю/продаж/обмін іноземної валюти (як на міжбанківському валютному ринку України, так і за рахунок власної валютної позиції банку) в сумі, необхідній для погашення такої заборгованості позичальника, за поточним курсом, що склався на дату купівлі/продажу/обміну іноземної валюти.

Пунктом 5.1.2. генерального кредитного договору передбачено право позичальника повернути у повному розмірі достроково будь-який з отриманих кредитів, сплативши проценти за користування кредитними коштами та інші платежі, передбачені умовами такого окремого кредитного договору.

19. На виконання вказаного генерального кредитного договору, 06.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеролакс" (позичальник) та Публічним акціонерним товариством "Банк Богуслав" (кредитодавець, банк) був укладений кредитний договір № 15/05-КР-16/2017 (кредитний договір, в редакції договору № 3 від 27.09.2017), відповідно до якого банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію у гривні із загальним лімітом - 710000,00 грн, зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом - у розмірі 26 % річних, а позичальник зобов`язався використати кредит на цілі, зазначені у цьому договорі, своєчасно та у повному обсязі здійснити повернення кредиту, сплачувати банку проценти, неустойку, у розмірах, строки та порядку, що визначені цим договором. Терміном повернення позичальником кредиту є 05.06.2018 р. (п. 1.2 кредитного договору).

20. 06.11.2017 рішенням Правління Національного банку України № 708-рш/БТ Публічне акціонерне товариство "Банк Богуслав" було віднесено до категорії неплатоспроможних та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 06.11.2017 № 4928 в Публічному акціонерному товаристві "Банк Богуслав" запроваджено тимчасову адміністрацію на період з 06.11.2017 до 05.12.2017 включно.

21. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, станом на 05.12.2017 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеролакс" за кредитним договором № 15/05-КР-16/2017 від 06.06.2017 наявна заборгованість у загальній сумі 339329,33 грн, яка складається з фактичної заборгованості за тілом кредиту у сумі 332672,83 грн та заборгованості за відсотками у сумі 6 656,50 грн, про що зазначав відповідач у відповідному листі (а.с. 60).

22. У подальшому, в строки, встановлені кредитним договором, позивач сплатив банку відсотки за користування кредитними коштами за період з листопада 2017 по січень 2018 у загальній сумі 20 218,62 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №47 від 06.12.2017 (а.с. 66), № 13 від 09.01.2018 (а.с. 67) та № 53 від 09.02.2018 (а.с. 68).

23. При цьому, згідно з відповіддю Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" № 213/06 від 09.11.2017 станом на 06.11.2017 залишки коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеролакс", відкритих за договорами банківського рахунку, становили: на рахунку № НОМЕР_3 (за договором № 15/01а/17-БРЮ/30788 від 22.05.2017 ) - 328932,80 грн; на рахунку № НОМЕР_1 (за договором №15/02/11-БРЮ/30788 від 28.04.2011) - 3740,03 грн, на рахунку НОМЕР_2 (за договором № ЮР/6/2012/121від 19.06.2012) - 5759,38 грн (а.с. 52). Таким чином, у загальній сумі залишок на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеролакс", відкритих у Публічному акціонерному товаристві "Банк Богуслав" станом на 06.11.2017, становив 338432,21грн.

24. Матеріалами справи підтверджується, що позивачем були подані відповідачу платіжні доручення № 206 від 06.11.2017, № 2517 від 06.11.2017, №2 від 06.11.2017 на загальну суму 338432,21 грн, про перерахування у межах сум, наявних на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 грошових коштів в рахунок погашення основної заборгованості за кредитним договором № 15/05-КР-16/2017 від 06.06.2017 Однак, вказані платіжні доручення були залишені банком без виконання (а.с. 54-59).

25. 30.11.2017 рішенням Правління Національного Банку України №7740-рш відкликано банківську ліцензію у Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" (а.с. 93). Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 5267 від 01.12.2017, з 01.01.2017 припинено тимчасову адміністрацію та запроваджено процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" (а.с. 94).

26. 05.12.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеролакс" кредитором Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" на суму коштів, розміщених на його рахунках за договорами банківського рахунку 1,2,3 (а.с. 61). Відповідно до витягу з Реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" вказані грошові вимоги були віднесені банком до сьомої черги задоволення вимог кредиторів (а.с. 105).

27. 06.12.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеролакс" звернулось до Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" із заявою № 34 про припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним зобов`язанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеролакс" у сумі 332672,83 грн, та зобов`язань Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Банк Богуслав" за договорами банківського рахунку 1,2,3 на суму 332672,83 грн. Проте, відповідач вказану вимогу позивача залишив без задоволення та зарахування не здійснив.

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

28. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що зобов`язання, що виникли між сторонами на підставі кредитного договору та договору банківського рахунку, є грошовими, а отже - однорідними, кінцевий строк виконання зобов`язань у обох сторін настав згідно з умовами відповідних угод.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи, наведені норми законодавства та умови укладених сторонами правочинів, суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача виникло право вимагати від банку зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

Місцевий господарський суд встановив, що кошти у загальній сумі 332 672,83 грн. перебували на поточних рахунках ТОВ "Аеролакс" на дату початку процедури виведення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів банківського рахунку, а тому за висновком суду у спірних правовідносинах дотримано умови, встановлені абз. 2 п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором та договорами банківських рахунків - 1, 3 на суму 332672,83 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції не прийняв посилання відповідача на позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 22.02.2018 по справі № 927/1133/15, оскільки касаційним судом у вказаній справі встановлені обставини щодо відсутності всієї суми коштів на банківському рахунку боржника станом на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку, за якими б було можливо здійснити зарахування, що відрізняється від обставин, встановлених у даній справі - наявності у позивача всієї суми грошових коштів на банківських рахунках, а також дотримання усіх інших умов для вчинення дій із зарахування зустрічних однорідних вимог, визначених абз. 2 п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

29. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

Разом з тим, апеляційний господарський суд вказав, що приписи п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не є перешкодою для зарахування коштів, що знаходились на рахунках позичальника, який є одночасно і кредитором, і боржником, в рахунок оплати його зобов`язань за кредитним договором № 15/05-КР-16/2017 від 06.06.2017. При цьому послався на аналогічну правову позицію Верховного Суду у постановах від 16.05.2018 у справі №910/13547/17, від 09.10.2018 у справі № 910/17549/17, від 28.03.2018 у справі №910/14672/16.

Доводи скаржника про те, що кредиторські вимоги позивача за договорами банківського рахунку 1, 2, 3 були віднесені до сьомої черги, а зарахування зустрічних однорідних вимог призвело б до зміни черговості задоволення вимог кредиторів, що суперечить ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" судовою колегією відхилені з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, на момент звернення позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог (06.12.2017) відповідач перебував у стані ліквідації, що підтверджується рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк Богуслав" та делегування повноважень ліквідатора банку" № 5267 від 01.12.2017 (а.с. 94-95).

Згідно з поясненнями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, викладеними у листі №21-51564/15 від 08.12.2015 "Про зарахування зустрічних однорідних вимог" заборгованість за кредитами, відсотками та заборгованість за борговими цінними паперами погашається за рахунок акцептованих кредиторських вимог у банків, які сформували реєстри кредиторів та за рахунок залишків за поточними та/або депозитними рахунками (крім заблокованих та арештованих) у банків, які перебувають у стадії ліквідації, але реєстри кредиторів ще не сформували. Залишок заборгованості, що залишилась після зарахування зустрічних однорідних вимог, боржник погашає шляхом внесення готівкою через касу банку або шляхом безготівкового зарахування коштів на рахунок банку.

Доводи скаржника про те, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог не підлягала задоволенню, оскільки на дату її подання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не був затверджений реєстр акцептованих вимог кредиторів, відхилені з тих самих підстав.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено, яким чином договірне списання коштів у вигляді зарахування зустрічних вимог особи, що одночасно є і кредитором, і боржником неплатоспроможного банку, який знаходиться на стадії ліквідації, могло порушити в цілому баланс інтересів інших кредиторів банку та черговості задоволення вимог кредиторів з урахуванням наявності можливості такого зарахування, передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, у відповідача не було обмежень на договірне списання коштів з розрахункових рахунків позивача на погашення заборгованості за кредитним договором у вигляді саме зарахування зустрічних однорідних вимог (а не проведення інших операцій з цими грошовими коштами). Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/14672/16.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначила, що стаття 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює черговість задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, в той час як у даній справі йдеться про кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеролакс", розміщені на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав".

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.05.2018 у справі № 910/7292/17 судом апеляційної інстанції не прийнято, оскільки предметом розгляду у справі № 910/7292/17 була правомірність повернення платіжного доручення без виконання під час запровадження в банку тимчасової адміністрації, в той час як у даній справі розглядається можливість зарахування зустрічних однорідних вимог під час процедури ліквідації банку.

VІІ. Позиція Верховного Суду

30. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

31. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є наявність (відсутність) підстав для припинення взаємних зобов`язань сторін шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у процедурі ліквідації банку.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України:

"1.Зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

2. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін."

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом.

32. Скаржник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що відповідно до умов п. 1.2. кредитного договору термін повернення позивачем кредиту становить 05.06.2018, а отже строк виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором на час звернення позивача до суду не настав.

Однак, вказані доводи спростовуються положенням пункту 5.1.2. генерального кредитного договору, відповідно до якого позивач має право повернути у повному розмірі достроково будь-який з отриманих кредитів.

33. У касаційній скарзі відповідач стверджує, що вказана заява про зарахування зустрічних однорідних вимог не підлягала задоволенню, та зазначає, що відповідно до п. 8. ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Судова колегія не погоджується з таким твердженням, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб":

"З дня початку процедури ліквідації банку:

8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження , встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов`язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов`язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

- за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

- кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком."

34. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі власної оцінки доказів, у спірних правовідносинах наявні всі необхідні умови, передбачені абз. 2 п. 8 ч. 2 ст.46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог сторін по кредитному договору та договорів банківського вкладу 1, 2, 3 та для припинення взаємних грошових зобов`язань сторін шляхом заліку зустрічних однорідних вимог, а саме:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеролакс" є одночасно і кредитором, і боржником Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав", грошові кошти з поточних рахунків позивача спрямовуються на погашення його зобов`язань за кредитним договором 15/05-КР-16/2017 від 06.06.2017;

- позивачем було передано в іпотеку банку за генеральним кредитним договором нерухоме майно, а саме квартиру, зміни предмету застави не відбулося;

- кошти в сумі 338432,21 грн., достатній для погашення зобов`язань за кредитним договором, на дату початку процедури виведення Фондом Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" з ринку перебували на поточних рахунках позивача;

- договірне списання з цих рахунків передбачено п. 2.8.1, 2.8.2 генерального кредитного договору.

35. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що приписи п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не є перешкодою для зарахування коштів, що знаходились на рахунках позичальника, який є одночасно і кредитором, і боржником, в рахунок оплати його зобов`язань за кредитним договором № 15/05-КР-16/2017 від 06.06.2017.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 09.10.2018 у справі № 910/17549/17, від 31.05.2018 у справі №910/4413/17, від 16.05.2018 у справі №910/13547/17, від 09.04.2019 у справі №910/10418/18, від 28.03.2018 у справі № 910/14672/16, від 27.03.2019 у справі №910/7347/18.

36. Доводи скаржника про те, що кредиторські вимоги позивача за договорами банківського рахунку 1, 2, 3 були віднесені до сьомої черги, а зарахування зустрічних однорідних вимог призвело б до зміни черговості задоволення вимог кредиторів, що суперечить ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", судова колегія відхиляє з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на момент звернення позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог (06.12.2017) відповідач перебував у стані ліквідації, що підтверджується рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації АТ Банк Богуслав" та делегування повноважень ліквідатора банку" № 5267 від 01.12.2017 (а.с. 94-95).

Згідно з поясненнями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, викладеними у листі №21-51564/15 від 08.12.2015 "Про зарахування зустрічних однорідних вимог" заборгованість за кредитами, відсотками та заборгованість за борговими цінними паперами погашається за рахунок акцептованих кредиторських вимог у банків, які сформували реєстри кредиторів та за рахунок залишків за поточними та/або депозитними рахунками (крім заблокованих та арештованих) у банків, які перебувають у стадії ліквідації, але реєстри кредиторів ще не сформували . Залишок заборгованості, що залишилась після зарахування зустрічних однорідних вимог, боржник погашає шляхом внесення готівкою через касу банку або шляхом безготівкового зарахування коштів на рахунок банку.

Доводи скаржника про те, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог не підлягала задоволенню, оскільки на дату її подання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не був затверджений реєстр акцептованих вимог кредиторів , відхиляються з тих самих підстав.

37. Крім того, відповідачем не доведено, яким чином договірне списання коштів у вигляді зарахування зустрічних вимог особи, що одночасно є і кредитором, і боржником неплатоспроможного банку, який знаходиться на стадії ліквідації, могло порушити в цілому баланс інтересів інших кредиторів банку та черговості задоволення вимог кредиторів з урахуванням наявності можливості такого зарахування, передбаченого п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Таким чином, у відповідача не було обмежень на договірне списання коштів з розрахункових рахунків позивача на погашення заборгованості за кредитним договором у вигляді саме зарахування зустрічних однорідних вимог (а не проведення інших операцій з цими грошовими коштами).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №910/14672/16 .

38. Колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне також зазначити, що стаття 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює черговість задоволення вимог кредиторів за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку , про що прямо вказано в частині 1 даної статті.

Разом з тим, у даній справі йдеться про кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеролакс", розміщені на банківських рахунках Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав", і про можливість їх зарахування на підставі пункту 8 ч. 2 ст. 46 вказаного Закону, який в даному випадку є спеціальною нормою, що регулює саме можливість та підстави зарахування зустрічних однорідних вимог, в порівнянні з загальними положеннями ст.52 Закону, як і ч.6 ст.49, яка встановлює загальне правило, що Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів.

39. Суд касаційної інстанції вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняті посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.02.2018 у справі № 927/1133/15, оскільки касаційним судом у вказаній справі встановлені обставини щодо відсутності станом на дату початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з ринку всієї суми коштів на банківському рахунку боржника, достатньої для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, що відрізняється від обставин, встановлених у даній справі - наявності у позивача всієї суми грошових коштів на банківських рахунках, а також дотримання усіх інших умов для вчинення дій із зарахування зустрічних однорідних вимог, визначених абз. 2 п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

При цьому, правова позиція, що приписи п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не є перешкодою для зарахування коштів, що знаходились на рахунках позичальника, який є одночасно і кредитором, і боржником, в рахунок оплати його зобов`язань за кредитним договором, підтверджується вищенаведеною численною судовою практикою Верховного Суду.

40. Крім того, суд апеляційної інстанції правомірно не прийняв посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.05.2018 у справі № 910/7292/17, оскільки предметом розгляду у справі №910/7292/17 була правомірність повернення платіжного доручення без виконання під час запровадження в банку тимчасової адміністрації , в той час як у даній справі розглядається можливість зарахування зустрічних однорідних вимог під час процедури ліквідації банку .

41. Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржником, вимоги до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржником фактів, покладених ним в основу касаційної скарги.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч.1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

42. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

43. На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Богуслав" без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 910/1921/18 - без змін.

44. У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

45. Відповідно до ч.3 ст. 332 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Як було зазначено вище, ухвалою Верховного Суду від 24.04.2019 зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/1921/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019, до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/1921/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019, підлягає поновленню.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 332 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Богуслав" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк Богуслав" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі №910/1921/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі №910/1921/18 залишити без змін.

3. Поновити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2018 у справі №910/1921/18, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський