ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 11сс/818/965/19 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1
Справа №640/8316/19 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : у порядку КПК України
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
заявника - ОСОБА_7
розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Харкові матеріализа апеляційноюскаргою ОСОБА_7 на ухвалуслідчого суддіКиївського районногосуду м.Харкова від06травня 2019року,якою відмовленозадоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову старшогослідчого КиївськогоВП ГУНПв Харківськійобласті ОСОБА_8 від 09.03.2019про закриттякримінального провадження№12019220490000929від 02.03.2019за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.125КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06 травня 2019 року відмовлено задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову старшого слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 від 09.03.2019 про закриття кримінального провадження №12019220490000929 від 02.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постанову старшого слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 від 09.03.2019. Вказала, що отримала копію оскаржуваної ухвали 08.05.2019 р.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається неповне з`ясування слідчим та судом обставин справи. Зазначила, що слідчим навмисно не додано до матеріалів кримінального провадження надану нею довідку від 06.02.2019 р., як доказ нанесення їй тілесних ушкоджень сусідами. Слідчим взагалі не було з`ясовано та перевірено час, місце та спосіб нанесення їй тілесних ушкоджень. Вважає, що судова медекспертиза підтвердила наявність у неї тілесних ушкоджень, однак слідчий поліції незаконно не направив її для проходження експертизи. Тому вважає постанову слідчого від 09.03.2019 і ухвалу слідчого судді від 06.05.2019 незаконними і просить їх скасувати.
Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника, прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, за заявою ОСОБА_7 від 02.03.2019 р. внесено відомості до ЄРДР за №12019220490000929 за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України.
Постановою старшого слідчого Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 від 09.03.2019 р кримінальне провадження №12019220490000929 від 02.03.2019 закрито на підставі п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
22.04.2019 ОСОБА_7 звернулася до суду зі скаргою на постанову слідчого від 09.03.2019 р. про закриття кримінального провадження №12019220490000929 від 02.03.2019. В обгрунтування скарги посилалася на неповноту та необ`єктивність досудового розслідування та незаконність постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06 травня 2019 року скарга ОСОБА_7 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження залишена без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_7 , слідчий суддя мотивував таке рішення тим, що слідчим було належним чином проведено розслідування, рішення про закриття кримінального провадження прийнято слідчим на підставі дослідження усіх фактичних обставин кримінального провадження, повного аналізу обставин, на які посилається заявник та надання їм належної правової оцінки. Під час досудового розслідування слідчим в достатньому для встановлення об`єктивної істини обсязі проведені необхідні слідчі дії, на підставі чого, законно та обґрунтовано 09.03.2019 винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, підстав скасування якої не вбачається. Тому, слідчий суддя дійшов до висновку, що постанова про закриття кримінального провадження є законною та обґрунтованою і відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_7 .
З таким висновком ухвали слідчого судді погоджується і судова колегія, враховуючи наступне.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 283 КПК України визначені форми закінчення досудового розслідування: закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності чи з обвинувальним актом, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
В той же час КПК Українивизначає можливість прийняття такого рішення лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності та при умові, що жодній особі не повідомлялося про підозру.
Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен на підставі пояснень заявника, слідчого (прокурора) та матеріалів кримінального провадження встановити, чи вжив слідчий всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження як обставин зазначених в заяві про скоєння кримінального правопорушення, так і обставин встановлених ним в кримінальному провадженні,і чинаявні передбаченіст. 284 КПК Українипідстави для його закриття.
Постановою слідчого поліції від 09.03.2019 р. провадження у справі закрите на підставі п.2 ч.1ст. 284 КПК Україниу зв`язку з тим, що факт умисного спричинення тілесних ушкоджень, а саме фізичного контакту був відсутнім, вказана подія не містить ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 КК України, з об`єктивної сторони злочин характеризується: діянням (дією або бездіяльністю), спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідком у вигляді спричинення легкого тілесного ушкодження; причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідком.
Суб`єктивна сторона злочину, що розглядається, характеризується тільки умисною виною. Відповідальність за ст. 125 КК настає і у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю і фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження. Заподіяння легкого тілесного ушкодження внаслідок необережної вини не є караним за ст. 125 КК.
В ході досудового розслідування кримінального провадження №12019220490000929 від 02.03.2019 було слідчим було проведено всі можливі слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення обставин кримінального правопорушення, допитано ОСОБА_7 . Слідчим у постанові від 09.03.2019 зазначено, що зі слів ОСОБА_7 , її сусіди, ОСОБА_9 , безконтактно, через зачинені двері спричинили їй тілесні ушкодження, без фізичного контакту.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, з протоколу допиту ОСОБА_7 , що 03.02.2019 вона відчувала себе зле, якийсь час вона не пам`ятала, що з нею відбувалося. Коли прийшла до тями, то нікого не було. Вважає, що тілесні ушкодження їй нанесені безконтактно, в той час, коли двері її квартири були зачинені на ключ.
Таким чином, відсутні ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки обов`язковою кваліфікуючою ознакою даного злочину є заподіяння легкого тілесного ушкодження, яке виявилося в порушенні анатомічної цілісності тканини або в порушенні нормального функціонування тканин чи органів тіла людини, але не спричинило короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності. До них Правила відносять такі ушкодження, що мали незначні скороминучі наслідки, тривалістю не більше шести днів. З об`єктивної сторони злочин характеризується: 1) дією або бездіяльністю, спрямованими на заподіяння легкого тілесного ушкодження; 2) наслідками у виді спричинення легкого тілесного ушкодження; 3) причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідками. Суб`єктивна сторона злочину, що розглядається, характеризується тільки умисною виною. Відповідальність за ст. 125 КК настає і у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю і фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження.
Оскільки злочин вважається закінченим з моменту заподіяння фізичної шкоди у вигляді наслідків, а саме фізичного контакту не було, то факт спричинення тілесних ушкоджень був відсутнім, то відповідно, вказана подія не містить ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчим у повному обсязі перевірені доводи заяви про вчинення кримінального правопорушення, а в ході досудового розслідування досліджено усі обставини кримінального провадження та виконано інші необхідні слідчі (розшукові) дії для встановлення істини по справі. Вказане свідчить, що в даному випадку не встановлено ознак складу кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Слідчий суддя, постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 , прийшов до висновку, що оскаржувана постанова слідчого є законною та обґрунтованою, винесеною з врахуванням вимог ст. 284 КПК України та після дослідження усіх доказів та обставин справи .
Доводи апеляційної скарги щодо не підтвердження висновків суду належними доказами, спростовуються матеріалами справи. Посилання на те, що досудове розслідування по справі проведено не повно є необґрунтованим. На правильність висновків та повноту досудового розслідування вказана обставина не впливає і не є підставою для скасування постанови слідчого, який здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності та на власний розсуд визначає об`єм дій, спрямованих на перевірку наведених заявником обставин, достатній та необхідний, на переконання слідчого чи прокурора для прийняття мотивованого рішення. Вказане свідчить лише про незгоду апелянта з прийнятим по суті рішенням слідчого у даному кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою і підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає
Керуючись ст.ст. 117, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Поновити ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06 травня 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06 травня 2019 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді -
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2019 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 82513152 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Інші злочини |
Кримінальне
Харківський апеляційний суд
Бездітко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні