Рішення

від 12.06.2019 по справі 462/6970/18

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/6970/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Палюх Н.М.

при секретарі Колобич О.О.

з участю представника позивача - Винника Т.В., представників відповідача - Гришина О.В., Москаль І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Ростик , третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Оазис Тревел Україна про стягнення матеріальної та моральної шкоди за невиконання умов договору,

встановив:

Позивачка у листопаді 2018р. звернулася в суд з позовом, зменшивши в подальшому позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 15500 грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. моральної шкоди за невиконання умов договору. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 21.03.2018р. між позивачкою та ТФ Гал-Круїз ПП Ростик було укладено Договір на туристичне обслуговування 1. Предметом укладеного договору стало надання відповідачем за встановлену плату згідно з замовлення позивачкою комплексу туристичних послуг з організації проведення та реалізації туристичного туру на чотирьох осіб до Туніської Республіки, який мав відбутися у період з 04.08.2018 по 15.08.2018р. Повна вартість туристичного продукту становила 2600 дол. США. Повна оплата вартості туру повинна була бути оплачена за внутрішнім курсом туроператора на день оплати, не пізніше 21 дня до початку туру.21.03.2018р., на виконання умов договору та в якості оплати за туристичні послуги, позивачкою було здійснено оплату у розмірі 22000 грн., що за курсом туроператора становило 827,06 дол. США, а 30.05.2018р. нею було здійснено наступну частину оплати у розмірі 23500 грн., що в еквіваленті становить 886,80 дол. США.У липні 2018р. відповідач повідомив, що замовлений згідно договору туристичний тур не відбудеться, чому 03.09.2018р. позивачка звернулався до офісу відповідача із заявою про повернення грошових коштів, сплачених за тур. Однак, на даний час вказана заява залишається без задоволення.Відповідно до п. 7.1 та 7.2 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за Договором; у випадку ненадання Туристу належно оплачених туристичних послуг, Туроператор зобов`язується відшкодувати йому вартість ненаданих послуг. Згідно із п.2.1 Договору, Туроператор зобов`язується відшкодувати в установленому порядку фактично завдані збитки Туристу, іншим особам та довкіллю, які виникли виключно та внаслідок ненадання чи неналежного надання комплексу послуг, передбачених Договором, та у випадку наявності вини Туроператора, яка доведена у встановленому законом порядку та підтверджена належними документами, які свідчать про наявність вини.Таким чином, станом на 22.05.2019р. у відповідача перед позивачкою виникла заборгованість у розмірі 15500 грн., оскільки ТФ Гал-Круїз ПП Ростик частково повернула грошові кошти.Невиконання відповідачем умов договору щодо забезпечення надання позивачці туристичних послуг з реалізації туристичного туру до Тунісу, стало для останньої великим потрясінням, оскільки сума сплачена за тур є для неї значною та у зв`язку із періодом літніх відпусток час подорожі нею планувався заздалегідь, чому узгоджувалася та оформлялася відпустка за місцем праці позивачки. Відтак, вона втратила можливість належним чином відпочити влітку, відвідати країну, про яку давно мріяла, а натомість витрачала час на явку до відповідача для вирішення питання щодо повернення грошових коштів, що також додавало психологічного пригнічення та суттєвих емоційних страждань. За наведеного, моральну шкоду вона оцінює у розмірі 20000 грн., і вважає таку справедливою та розумною компенсацією. За наведеного, просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення аналогічно викладеним в позові. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, дав пояснення аналогічно викладеним у відзиві на позов та доповнив, що більша частина грошових коштів була повернута позивачці виключно з метою захисту ділової репутації відповідача. Вважає, що відповідач, як турагент не має нести відповідальністі за тур, який не відбувся не з його вини, а таку має нести туроператор ТОВ Оазис Тревел Україна на рахунок якого і було перераховано кошти на загальну суму 45500 грн., що і були сплачені позивачкою. Також зазначив, що через невиконання ТОВ Оазис Тревел Україна зобов"язань по наданні туристичних послуг і було завдано позивачці моральної шкоди, яка і підлягає стягненню з ТОВ Оазис Тревел Україна . Просить в позові відмовити.

Представник третьої особи - ТОВ Оазис Тревел Україна в судове засідання не з`явився, хоча належно повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив, і суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Як встановлено судом, 21.03.2018р. між ОСОБА_1 , надалі ТУРИСТ та ТФ Гал-Круїз ПП Ростик ,надалі ТУРОПЕРАТОР , було укладено Договір на туристичне обслуговування 1 /а.с.6-8/.

Відповідно до п. 1.1. договору, ТУРОПЕРАТОР за встановлену договором плату та згідно замовлення ТУРИСТА зобов`язується забезпечити надання ТУРИСТОВІ комплексу попередньо сформованих туристичних послуг (туристичний продукт) з реалізації туристичного продукту, що передбачений Додатком №1 до даного Договору.

Додатком №1 до даного договору передбачено, перелік туристичних послуг, що входять до туристичного продукту: авіапереліт в дві сторони Львів-Монастир та Монастир-Львів на чотирьох осіб: ОСОБА_2 OKSANA, ОСОБА_3 , НОМЕР_1 MARTA, НОМЕР_2 , проживання в готелі CLUB NOVOSTAR SOL AZUR BEACH CONGRESS 4* в м.Хамаммет Туніс з 04.08.2018р. по 15.08.2018р. - 11 ночей, трансфер автобусом в дві сторони та медична страхівка, зі сумою покриття - 15000 USD /а.с.9/.

На виконання умов вищевказаного договору, 21.03.2018р. ОСОБА_1 було оплачено 22000грн., що за курсом туроператора становило 827,06 дол. США., а 30.05.2018р. було здійснено наступну частину оплати у розмірі 23500 грн., що в еквіваленті становить 886,80 дол. США.

Факт оплати ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 45500 грн. на користь ПП Ростик , не заперечується і представником відповідача.

Згідно із п.2.1 Договору, ТУРОПЕРАТОР зобов`язується відшкодувати в установленому порядку фактично завдані збитки ТУРИСТУ, іншим особам та довкіллю, які виникли виключно та внаслідок ненадання чи неналежного надання комплексу послуг, передбачених Договором, та у випадку наявності вини ОСОБА_4 , яка доведена у встановленому законом порядку та підтверджена належними документами, які свідчать про наявність вини.

Відповідно до п. 7.1 та 7.2 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за Договором, у відповідності до умов даного Договору; у випадку ненадання ТУРИСТУ належно оплачених туристичних послуг, ТУРОПЕРАТОР зобов`язується відшкодувати йому вартість ненаданих послуг, за вийнятком випадків, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 8.1 даного Договору, даний Договір вступає в дію з моменту підписання двома сторонами і сплати ТУРИСТОМ вартості туристичного продукту та діє до дати закінчення туристичної подорожі.

У липні 2018р. відповідач повідомив позиваяку та інших туристів, що замовлений згідно договору туристичний тур не відбудеться, чому 03.09.2018р. ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до директора ТО Гал-Круїз м.Москаль ОСОБА_8 . із клопотанням про повернення їм сплачених за тур коштів у розмірі 45500 грн. /а.с.11/.

19.03.2018р. між ТОВ Оазіс Тревел України та ТФ Гал-Круїз ПП Ростик було укладено Агенський договір на реалізацію туристичного продукту/послуг №2018/4747. Згідно додатку № 1 до даного договору ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 мав бути наданий перелік туристичних послуг на чотирьох осіб .

На підставі вказаного Агенського договору на реалізацію туристичного продукту/послуг ТФ Гал-Круїз ПП Ростик було проведено оплату замовлень по заявкам за платіжними дорученнями на загальну суму 45500 грн.

25.07.2018р. та 29.08.2018р. ТФ Гал-Круїз ПП Ростик на адресу ТОВ Оазіс Тревел України було скеровано вимоги про повернення перерахованих коштів за тур до республіки Туніс ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_11 /а.с.42-43/, на які відповідей вони так і не отримали.

Також, 18.10.2018р. за №47 на адресу ТзОВ Оазіс Тревел України була скерована досудова вимога про повернення коштів за ненадані послуги /а.с.46/.

Листами за вихідними №127 від 27.11.2018р., №128 від 28.11.2018р., надісланими на електронну адресу ТФ Гал-Круїз ПП Ростик 27.11.2018р. компанія Оазіс Тревел України задекларувала гарантію повернення туристам ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 до кінця 2018р. грошових коштів, сплачених ними за відпочинок, який не відбувся.

Листом від 28.11.2018р. ТФ Гал-Круїз ПП Ростик повідомило ОСОБА_9 , про вказані гарантійні листи та пропозицію повернення ТзОВ Оазіс Тревел України коштів до кінця 2018р. та позивачці дано особисту гарантію керівника підприємства про повернення коштів за рахунок власного заробітку, незважаючи на передбачені чинним законодавством України приписи дотримання фінансової дисципліни встановлені фіскальними органами.

Також листом від 29.11.2018р. за №56 ТФ Гал-Круїз ПП Ростик звернулося до ТзОВ Оазіс Тревел України про повернення ОСОБА_9 та іншим туристам належних їм коштів до 05.12.2018р. з метою врегулювання спору в досудовому порядку шляхом зарахування на банківські рахунки ТФ Гал-Круїз ПП Ростик для подальшого перерахування фірмою постраждалим туристам.

Як встановлено судом, на даний час із сплачених позивачем 455000 грн. авансових платежів за тур до республіки Туніс відповідачем не повернуто 15500 грн.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про туризм , за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов`язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).

Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України Про туризм до договору на туристичне обслуговування застосовується загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 15 ст. 20 Закону України Про туризм якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України Про захист прав споживачів .

Статтею 1 Закону України Про туризм визначено, що туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 19-1 Закону України Про туризм , Туроператор (турагент) зобов`язаний додержуватися умов надання комплексу туристичних послуг, про які був поінформований споживач до укладення договору на туристичне обслуговування, крім випадків, коли про зміну таких умов повідомлено споживача до укладення договору або якщо зміни внесено на підставі угоди, укладеної між сторонами договору.

Згідно із ч. 7 ст. 20 Закону України Про туризм кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі, погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків.

Відповідно до ч. 8 ст. 20 Закону України Про туризм Туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Відповідно до ч. 11 ст. 20 Закону України Про туризм якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України Про туризм туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь.

Статтею 33 Закону України Про туризм передбачено, що суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов`язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 цього Закону України Про захист прав споживачів споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Отже, за змістом ч. ч. 1, 2, 8, 10, 11 ст.20, ч. 2 ст.30, ч. ч. 1, 2 ст.32, ч. 1 ст.33 Закону України Про туризм , ч. 1 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , ст. ст. 526, 610, 611, 612, 623, ч. 5 ст.653, ст. 906 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові № 6-42цс13 від 03 липня 2013 року.

Судом встановлено, що послуги з надання туристичних послуг, відповідно до умов договору від 21.03.2018р., мав надавати саме туроператор - ПП Ростик , а відтактур, погоджений у договорі та оплачений позивачкою не розпочався з вини даного туроператора.

За наведеного, суд критично оцінює покликання представника відповідача, що відповідач,як турагент не має нести відповідальність за тур, який не відбувся не з його вини, а таку має нести туроператор ТОВ Оазис Тревел Україна на рахунок якого було перерахували грошові кошти на загальну суму 45500 грн. за сплачений позивачкою тур, оскільки наведене спростовується вищенаведеними доказами по справі.

У відповідності до вимог ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.За таких обставин, суд приходить до висновку, що саме відповідач як туроператор несе відповідальність за невиконання умов договору про надання туристичних послуг у спірних правовідносинах, а правовідносини, які виникли між відповідачем та третьою особою не можуть впливати на права позивачки, яка належно виконала умови укладеного ними договору. Спір між туроператором та турагентом чи авіакомпанією може бути вирішений в іншому провадженні.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з ПП Ростик на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 15500 грн. матеріальної шкоди.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то суд приходить до висновку про часткове задоволення позову у цій частини, виходячи з наступного.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування моральної шкоди.

Частиною другою ст. 33 Закону України Про туризм заподіяна туристу моральна шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб`єктом туристичної діяльності в порядку встановленому законом.

Відповідно до частини 2 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частинами 1-3 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. Також відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Згідно роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.

Суд критично оцінює покликання представника відповідача на те, що шкода завдана позивачці мала місце з вини ТОВ Оазіс Тревел України , а відтак моральну шкоду має відшкодувувати туроператор ТОВ Оазіс Тревел України , оскільки таке спростовується зібраними по справі доказами.

Позивачка зазначає, що діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює у 20000 грн.

Судом встановлено, щозавдана їй моральна шкода зумовлена невиконанням ПП Ростик умов договору щодо забезпечення надання позивачці туристичних послуг з реалізації туристичного туру до Тунісу, що стало для неї великим потрясінням, оскільки сума сплачена за тур є для неї значною та у зв`язку із періодом літніх відпусток час подорожі нею планувався заздалегідь, чому узгоджувалася та оформлялася відпустка за місцем праці позивачки. Відтак, вона втратила можливість належним чином відпочити влітку, відвідати країну, про яку давно мріяв, а натомість витрачала час на явку до відповідача для вирішення питання щодо повернення грошових коштів, що також додавало їй психологічного пригнічення та суттєвих емоційних страждань.

Відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимога позивачки про стягнення моральної шкоди є підставною, однак виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, глибини перенесених нею душевних страждань, тяжкість вимушених змін у житті та із врахуванням обставин справи, вважає, що достатнім та справедливим є відшкодування відповідачем на користь позивачки моральної шкоди у розмірі 2000 грн.,

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає, що позивачка, будучи звільненою від сплати судових витрат, а тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача в користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268, ЦПК України, суд-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Ростик на користь ОСОБА_1 15500 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди за невиконання умов договору, а всього - 17500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства Ростик на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне підприємство Ростик , ЄДРПОУ 20780336, знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Братів Рогатинців, 12/10

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Оазис Тревел Україна , код ЄДРПОУ 35735699, знаходиться адресою: м. Київ, вул. Почайнинська, 25/49.

Повний текст рішення складено 20.06.2019р.

Суддя: