Постанова

від 20.12.2019 по справі 462/6970/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/6970/18 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.

Провадження № 22-ц/811/2473/19 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:36

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року м.Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства Ростик на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 12 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Ростик , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Оазис Тревел Україна про відшкодування шкоди, завданої невиконанням умов договору ,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, уточненим заявами від 12.02.2019 року та від 22.05.2019 року (а.с.55, 81), в якому просила стягнути з приватного підприємства Ростик (далі - ПП Ростик ) 15500 грн. майнової шкоди та 20000 грн. моральної шкоди за невиконання умов договору на туристичне обслуговування, укладеного 21 березня 2018 року між нею (туристом) та ТФ Гал-Круїз ПП Ростик (туроператором), предметом якого було надання за встановлену плату, згідно замовлення, комплексу туристичних послуг з організації проведення та реалізації туристичного туру на чотирьох осіб до Туніської Республіки, який мав відбутися у період з 04.08.2018 року по 15.08.2018 року. Повна вартість туристичних послуг становила 2600 доларів США.

На виконання умов договору позивач сплатила 21.03.2018 року 22000 грн., що за курсом туроператора становило 827,06 доларів США, а 30.05.2018 року ще 23500 грн., що становило 886,80 доларів США, однак, у липні 2018 року відповідач повідомив, що замовлений згідно договору туристичний тур не відбудеться.

03.09.2018 року позивач звернулась до офісу відповідача із заявою про повернення грошових коштів, сплачених за тур, однак, такі повернуті не були, і лише під час розгляду даної справи відповідач частково повернув їй грошові кошти, а тому неповернутою залишилась сума 15500 грн.

Заподіяння моральної шкоди позивач обґрунтовувала тим, що очікуваний нею відпочинок не відбувся, що було для неї сильним душевним потрясінням, оскільки вона втратила можливість відпочити влітку, а додатковими переживаннями було те, що відповідач не повертав їй сплачені за тур грошові кошти.

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 12 червня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПП Ростик на користь ОСОБА_1 15500 грн. матеріальної шкоди та 2000 грн. моральної шкоди за невиконання умов договору, а всього - 17500 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ПП Ростик в дохід держави судовий збір у розмірі 764 грн. 40 коп.

Рішення суду оскаржив відповідач, просить його скасувати з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що 19 березня 2018 року між ТОВ Оазіс Тревел Україна (туроператором) та ТФ Гал-Круїз ПП Ростик (турагентом) було укладено агентський договір на реалізацію туристичного продукту/послуг №2018/4747, відповідно до умов якого саме ТОВ Оазіс Тревел Україна є відповідальним за організацію вказаного туру, а ТФ Гал-Круїз ПП Ростик при укладені договору з позивачем діяв від імені туроператора ТОВ Оазіс Тревел Україна , якому було направлено всі заявки туристів і на підставі сформованого туроператором фінансового розрахунку переведено усі грошові кошти, які туристи сплатили апелянту.

Зазначає, що грошові кошти, отримані апелянтом від туристів (замовників), не є власністю апелянта, а є транзитними коштами, які були йому ввірені у тимчасове зберігання до здійснення взаєморозрахунків між сторонами.

Апелянт звертає увагу, що саме ТОВ Оазіс Тревел Україна несе відповідальність за ненадані позивачу туристичні послуги, а не апелянт.

Просить врахувати, що ТФ Гал-Круїз ПП Ростик на адресу ТОВ Оазіс Тревел Україна скеровувало вимоги про повернення перерахованих позивачем коштів і своїми листами від 27.11.2018 року та від 28.11.2018 року компанія ТОВ Оазіс Тревел Україна задекларувала гарантію повернення туристам до кінця 2018 року грошових коштів, сплачених ними за відпочинок, який не відбувся, однак, цього не виконала, а тому апелянт за рахунок власних коштів частково повернув грошові кошти, сплачені позивачем.

Окрім цього, зазначає, що судом першої інстанції не з`ясовано і не встановлено, в чому полягає вина ТФ Гал-Круїз ПП Ростик при ненаданні ТОВ Оазіс Тревел Україна туристичних послуг позивачу, а заподіяння моральної шкоди вважає належним чином не обґрунтованим.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення , ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення .

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 10.12.2019 року, є дата складення повного судового рішення - 20.12.2019 року .

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21 березня 2018 року між ТФ Гал-Круїз ПП Ростик , як туроператором, та ОСОБА_1 , як туристом, було укладено Договір на туристичне обслуговування 1 (а.с.6-8).

Пунктом 1.1. цього договору передбачено, що туроператор за встановлену договором плату та згідно замовлення туриста зобов`язується забезпечити надання туристу комплексу попередньо сформованих туристичних послуг (туристичний продукт) з реалізації туристичного продукту, що передбачений Додатком №1 до даного договору.

Додатком №1 до даного договору передбачено перелік туристичних послуг, що входять до туристичного продукту: авіапереліт в дві сторони Львів-Монастир та Монастир-Львів на чотирьох осіб, проживання в готелі CLUB NOVOSTAR SOL AZUR BEACH CONGRESS 4* в м.Хамаммет Туніс з 04.08.2018 року по 15.08.2018 року - 11 ночей, трансфер автобусом в дві сторони та медична страхівка, зі сумою покриття - 15000 USD (а.с.9).

Пунктом 7.2 вказаного договору визначено, що у випадку ненадання туристу належно оплачених туристичних послуг, туроператор зобов`язується відшкодувати вартість ненаданих послуг, за винятком випадків, передбачених договором.

У цьому договорі не зазначено, що відповідач ТФ Гал-Круїз ПП Ростик , укладаючи договір з позивачем, діяв від імені ТОВ Оазіс Тревел Україна , а тому згідно з наведеними вище умовами договору саме відповідач несе відповідальність за ненадані позивачу туристичні послуги, що не позбавляє його права в регресному порядку звертатись до ТОВ Оазіс Тревел Україна для проведення взаємних розрахунків на підставі укладеного між ними Агентського договору на реалізацію туристичного продукту/послуг №2018/4747.

За встановлених судом обставин розмір присудженого позивачу морального відшкодування відповідає вимогам розумності та справедливості, а тому доводи апелянта і в цій частині є безпідставними.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та фактичні обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу приватного підприємства Ростик залишити без задоволення.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 12 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 20 грудня 2019 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

Ніткевич А.В.